КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Київ справа № 640/17209/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90 % на 70 % від сум грошового забезпечення та не виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 у справі № 640/4770/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановами Кабінету Міністрів України № 704 та № 103, починаючи з 01.07.2022, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату однією сумою.
В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та до 01.01.2018 отримував пенсію у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, яке складалося із: посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати та премії) .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 в адміністративній справі № 640/4770/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 в адміністративній справі № 640/7877/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського військового комісаріату № ВСЗ/4565 від 27.08.2020 р.
Відповідач на виконання рішення Окружним адміністративним судом міста Києва від 12.07.2021 в адміністративній справі № 640/7877/21 перерахував пенсію позивача, але виходячи із 70 % суми грошового забезпечення
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з вимогою виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 640/7877/21 і отримав відповідь від 6.06.2022 № 2600-0310-8/61631, з якої підтверджується факт перерахунку пенсії у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення.
2 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся знову до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві через електрону пошту з вимогою здійснити перерахунок пенсії з 70 % на 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі від 18 травня № 640/4770/20, та отримав відповідь від 24.06.2022 № 13290-11247/К-02/8-2600/22, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 640/7877/21 не зобов'язує ГУПФ проводити перерахунок пенсії виходячи з 90 % сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/17209/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2022 № 03-19/4146/22.
21.04.2023 адміністративна справа № 640/17209/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду 19.05.2023 відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до нової довідки у розмірі 90 % суми грошового забезпечення, відтак, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно матеріалів справи позивачу пенсію призначено з 09.08.2005 у розмірі 90 відсотків.
У квітні 2018 року ГУ ПФУ у м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу з 1 січня 2018 року, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанови КМУ № 704, Постанови КМУ № 103 виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення та таких видів грошового забезпечення, як посадовий оклад; процентна надбавка за вислугу років та премія.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 в адміністративній справі № 640/4770/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 в адміністративній справі № 640/7877/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського військового комісаріату № ВСЗ/4565 від 27.08.2020 р.
Відповідач на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 в адміністративній справі № 640/7877/21 перерахував пенсію позивача, але виходячи із 70 % суми грошового забезпечення
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з вимогою виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 640/7877/21 і отримав відповідь від 6.06.2022 № 2600-0310-8/61631, якою підтверджується факт перерахунку пенсії у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення.
2 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся знову до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві через електрону пошту з вимогою здійснити перерахунок пенсії з 70 % на 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі від 18 травня № 640/4770/20, та отримав відповідь від 24.06.2022 № 13290-11247/К-02/8-2600/22, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 640/7877/21 не зобов'язує ГУПФ проводити перерахунок пенсії виходячи з 90 % сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Щодо оцінки спірних правовідносин в частині зменшення з 01.04.2019 основного розміру пенсії із 90 % до 70 % сум грошового забезпечення суд зазначає таке.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що при призначенні пенсії позивачу, її розмір становив 90 % сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як випливає із матеріалів справи, основний розмір пенсії позивача було призначено та обчислено згідно із Законом № 2262-ХІІ в розмірі 83 % грошового забезпечення.
У подальшому до статті 13 Закону № 2262-XII внесено ряд змін. Зокрема, в дану норму Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 висловила позицію, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 зазначила, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Згідно з частинами 5, 6 статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідачем неправомірно застосовано норма, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, яка діяла на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 в адміністративній справі № 640/4770/20, яке набрало законної сили, було визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.
Цим рішенням суду звернуто увагу відповідача на неправомірність зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Однак висновки суду відповідачем залишено поза увагою, та під час перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки повторно всупереч закону зменшено відсоткове значення розміру пенсії.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, факти, встановлені вищенаведеним судовим рішенням, не потребують доказуванню.
Суд наголошує, що на момент призначення пенсії позивачу розмір грошового забезпечення з якого розраховується пенсія становив 90 %.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 90 % грошового забезпечення до 70 % та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 липня 2022 року перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, - підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії однією сумою, слід зазначити, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі задоволення позову та набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми єдиним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
В силу вимог ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому ч. 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У цьому випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.
Суд зауважує, що ні приписами статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ні постановою КМУ № 649 від 22.08.2018, за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.
При ухваленні судом рішення, суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, вимога щодо здійснення виплати однією сумою, не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, випливає, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Крім того, кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 90% до 70% сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 в адміністративній справі №640/7877/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2022 виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії - 90 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.