Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Справа№200/4934/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати;
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.07.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року у справі № 200/4765/22 позивачу було виплачено заборгованість із грошового забезпечення у сумі 169597,17 грн. У зв'язку із чим, позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення нарахованого та виплаченого на виконання рішення суду за період з 01.01.2020 року по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань. Однак, відповідачем у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів відмовлено. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі № 200/4934/23, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
21 вересня 2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якому відповідач позовні вимоги не визнав з огляду на відсутність правових підстав для нарахування і виплати позивачу компенсації за несвоєчасно виплачену одноразову грошову допомогу при звільненні, допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як особі, що має статус учасника бойових дій при звільненні, як такі, що не входять до складу грошового забезпечення та не відносяться до інших грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159. Крім цього, відповідач вважає, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з умисним несвоєчасним виконанням рішення суду, однак з боку військової частини не вбачається умисних порушень встановлених строків виплати коштів позивачу. У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_3 ).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року у справі № 200/4765/22, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року, зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року та допомоги на оздоровлення із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 18.06.2021, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як особі, що має статус учасника бойових дій із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
22.07.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі № 200/4765/22 позивачу виплачено заборгованість із грошового забезпечення у сумі 169 597,17 грн.
28.07.2023 року до відповідача скеровано адвокатський запит, де просив нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення нарахованого та виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року у справі №200/4765/22 за період із 01.01.2020 року по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
Листом від 11.08.2023 року № 11/6849-23-Вих 11 прикордонним загоном у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів було відмовлено.
Не погодившись з відмовою відповідача щодо виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду.
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон України № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму індексації грошових доходів громадян.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Згідно зі статті 4 Закону України № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статті 3 Закону № України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі №803/203/17.
При цьому, нарахування та виплата грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на його нарахування та виплату відповідно в повному обсязі.
Відповідачем, 22.07.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року у справі № 200/4765/22 позивачу виплачено заборгованість із грошового забезпечення у сумі 169 597,17 грн.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення в повному розмірі, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Зважаючи на вищезазначене, позивач набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України Закону України № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Разом з цим, суд погоджується з доводами відповідача, що одноразова грошова допомога при звільненні, допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як особі, що має статус учасника бойових дій при звільненні, не відносяться до грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, оскільки компенсація втрати частини доходів не стосується доходів громадян, які мають разовий характер і є одноразовими виплатами, які здійснюються уповноваженим органом, зокрема, при звільненні працівника. Однак, позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати, яке відноситься до його грошових доходів та не має разового характеру.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 року по день фактичної виплати.
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 року по день фактичної виплати.
Судове рішення складено та підписано 13 жовтня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко