Справа №127/15885/21
Провадження № 1-в/127/602/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_3 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2021,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
представника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)»: ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_3 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2021.
Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 відбув 2/3 строку призначеного покарання та своє поведінкою і ставленням до праці за період відбування покарання довів своє виправлення.
Представник Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив суд його задовольнити з мотивів викладених у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання установи, зазначив, що засуджений ОСОБА_3 неодноразово судимий, раніше звільнявся умовно-достроково від відбування покарання, проте вчинив новий злочин в період невідбутої частини покарання. Крім того, засуджений ОСОБА_3 має заборгованість за виконавчим листом, однак, з долученої довідки вбачається, що протягом 2023 року ОСОБА_3 отримував заробітну плату лише один раз в лютому.
Засуджений ОСОБА_3 надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд клопотання у його відсутність.
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріли клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2021, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що за період відбування покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» характеризується позитивно, має 6 заохочень, працевлаштований у виробничій майстерні установи. Вимог режиму відбування покарання не порушував. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в порядку. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо можливості застосування ст. 81 КК України, суд повинен враховувати дані про його поведінку в цілому та ставлення до праці за весь період відбування покарання.
Так, з характеристики засудженого слідує, що засуджений ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі перебував понад 10 років, час, що минув з моменту закінчення відбування покарання 6 місяців. Періодично вчиняє дії пов'язані з погрозами або насильством. Зі слів засудженого, ОСОБА_3 до затримання не працював, матеріально залежав від сім'ї та друзів. Не вміє раціонально використовувати кошти.
Також, згідно з долученою до клопотання установи довідки, слідує, що засуджений ОСОБА_3 має заборгованість за виконавчим листом на загальну суму 26 624 грн., з них сплачено 147,91 грн. Натомість, зарахування заробітної плати ОСОБА_3 припинилось в лютому 2023 року.
Відтак, дані обставини в сукупності дають підстави вважати, що в разі умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 , останній буде не в змозі в повній мірі погасити наявну у нього заборгованість.
Судом враховано, що у засудженого ОСОБА_3 на даний час відсутні порушення режиму утримання під час перебування в установі, проте згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Однією із головних умов для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Разом із тим, матеріали справи не мають достатніх даних про те, що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки засуджений не отримує заробітну плату з лютого 2023 року, що свідчить, що протягом тривалого часу він не працював, маючи непогашені виконавчі листи. Крім того, засуджений ОСОБА_3 раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних кримінальних правопорушень, звільнявся умовно-достроково згідно зі ст. 81 КК України, після чого вчиняв нові злочини, що може вказувати на повторність вчинення ним нового злочину після звільнення, належних висновків та позитивних змін, що створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки та повернення його до самостійного загальноприйнятого суспільно нормативного життя в суспільстві не проявляє.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України праця засудженого є одним із ключових факторів щодо можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК України, на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не виконається мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
Враховуючи викладене, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, що надійшли до суду та особову справу засудженого ОСОБА_3 , суд вважає, що останній своєю сумлінною поведінкою та ставлення до праці не довів своє виправлення, а тому у клопотанні Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 на підставі ст. 81 КК України слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 370, 372, 537, 539 КПК України ст. 118 КВК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У клопотанні Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_3 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2021 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: