Справа № 127/31010/23
Провадження № 2/127/3999/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 09.10.2023 вище вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ять днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Разом із позовною заявою представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення площею 114,7 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку та в цілому складається з приміщень: літ. «А» - торгово офісні приміщення - 1 поверх - пр.№ 2-3, № l-№ 12 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2665178205020, а також заборонити відчуження i заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, посадовим особам Міністерства юстиції України та їх територіальних органів, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесених до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та будь якого іншого внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а також прийняття рішень щодо анулювання щодо вище вказаного нежитлового приміщення.
Заява мотивована тим, що оскільки нежитлове приміщення площею 114,7 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку та в цілому складається з приміщень: літ. «А» - торгово офісні приміщення - 1 поверх - пр.№ 2-3, № l-№ 12 за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивача із відповідачем та за документами власником є саме відповідач, без згоди позивача може бути відчужено на користь будь якій іншій особі, то існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 151 ЦПК України, встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити частково та накласти арешт на нежитлове приміщення площею 114,7 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку та в цілому складається з приміщень: літ. «А» - торгово офісні приміщення - 1 поверх - пр.№ 2-3, № l-№ 12 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2665178205020.
Заява в частині заборони відчуження i заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, посадовим особам Міністерства юстиції України та їх територіальних органів, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесених до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та будь якого іншого внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а також прийняття рішень щодо анулювання щодо вище вказаного нежитлового приміщення задоволенню не підлягає, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту передбачає собою заборону вчинення будь-яких дій.
На підставі вищевикладеного, заява підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 260, 263 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нежитлове приміщення площею 114,7 кв.м., що знаходиться на першому поверсі житлового будинку та в цілому складається з приміщень: літ. «А» - торгово офісні приміщення - 1 поверх - пр.№ 2-3, № l-№ 12 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2665178205020.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвалу в цій частині звернути до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Жмудь