ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1066/21
Господарський суд Одеської області, м. Одеса
у складі судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Ігнатишеній А.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Тунік В.М. - посвідчення № 073394 від 01.03.2023,
від Одеської обласної ради: Котелевська О.П. - за довіреністю №1-03-14-22/1255 від 14.06.2022,
від Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації: Ткачук І.М. - самопредставництво,
від Міністерства культури та інформаційної політики України: Яцишен Д.В. (самопредставництво);
від ТОВ “Анавік”: Іващенко А.П. (за ордером ВН №1236654 від 30.03.2023 р.),
від Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради: Касьянова О.В. (самопредставництво),
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши справу №916/1066/21 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ел. пошта: odeska.obl@od.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (65032, м.Одеса, проспект Шевченка,4; ел. пошта: orada_kanc@odessa.gov.ua), Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ел. пошта: culture_region@odessa.gov.ua), Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м.Київ, вул. Івана Франка, 19; ел. пошта: info@mkip.gov.ua) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Анавік” (65014, м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1), Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ел. пошта: maino@odessa.gov.ua), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального некомерційного підприємства “Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни” Одеської обласної ради (65014, м.Одеса, вул. Бєлінського, 2)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «а3» - площею 117,3 кв.м., які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, укладений 12.11.2020 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (код ЄДРПОУ - 23212638) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анавік» (код ЄДРПОУ - 39000956);
про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Анавік» (код ЄДРПОУ - 39000956) повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «а3», які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м., вартістю 2 255 883,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні документи суду щодо їх вирішення та ходу судового розгляду:
Прокурор позовні вимоги підтримує, з врахуванням викладених доповнень підстав позову, наведених у заяві від 12.07.2021 за вх.№18605/21, в їх обґрунтування зазначає, що з огляду на заборону відчуження та приватизації об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, та включені до переліку пам'яток, які не можуть бути приватизовані відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VIII від 18.01.2018 та Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III, вибуття із комунальної власності нежитлових будівель об'єкта нерухомості - підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, відбулось всупереч вказаним нормам, оскільки органом місцевого самоврядування не дотримано вимог законодавства про заборону приватизації об'єктів, включених до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Зокрема, висновки прокуратури були зроблені з врахуванням листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.02.2021 №1239/6.11.2, де вказано, що комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер (у складі: Богадільня (арх. Моранді Ф.Й.) та Скорботна церква (арх. Шашін О.С.) по вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної 2, в м. Одесі, занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток відповідно до наказу Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою перебуває у Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації та Міністерством культури та інформаційної політики України не приймалось рішень про відчуження пам'ятки архітектури, розташованої за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича 2, 2/1.
Прокурор відмічає, що Одеською обласною радою заходів до визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 12.11.20 та повернення майна до комунальної власності не вживалось, а з листа Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від 17.03.2021 за №01-12/1262 слідує, що Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації в листі від 11.11.2020 №01-07/5185 повідомляв Управління обласної ради з майнових відносин про можливість відчуження об'єкту у разі прийняття в межах чинного законодавства України рішення про відчуження об'єкта нерухомого майна. Дані обставини, на думку прокурора, свідчать про бездіяльність уповноваженого органу в чому вбачав необхідність подачі до суду позову про визнання договору купівлі-продажу майна від 12.11.2020 недійсним на підставі невідповідності його змісту положенням законодавства в порядку ст.ст.203, 215 ЦК України, а безпосередньо у зв'язку з тим, що він укладений всупереч законодавчих вимог щодо заборони приватизації об'єктів, що включені до переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, що є порушенням ч.2 ст.4 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна». При цьому, прокурор послався на те, що будівлю Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою по вул. Бєлінського, 2, м. Одеса, включено до вказаного Переліку та їй присвоєно охоронний № 355-Од.
Нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв.м, які розташовані за адресою м. Одеса вул. Леонтовича (колишня вул. Бєлінського), 2/1, знаходились у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради та входили до складу будівлі Одеського обласного очного шпиталю інвалідів ВВв (Стурдзовська богадільня із Скорбященської церкви) по вул. Бєлінського, 2 в м. Одесі. Право власності на них зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2018 (номер запису 29531758, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725797251101).
Між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «АНАВІК» 09.08.17 був укладений договір оренди нерухомого майна (нова редакція договору від 25.06.2019), за яким останньому передано у строкове платне користування вищевказані нежитлові приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. Так, п.1.4 договору визначено, що нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», площею 93,1 кв.м, є приміщеннями будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення. Передача в оренду приміщень будівлі-пам'ятки здійснюється за згодою Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, згідно листа від 04.06.2019 № 01-12/2220.
У подальшому, на підставі погодженої Управлінням обласної ради з майнових відносин проектної документації товариством було проведено ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», загальною площею 93,1 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, ринкова вартість частки орендаря у проведених ремонтно-реставраційних роботах, згідно висновку, складеного ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю», погодженого постійною комісією обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області від 15.10.2020 №67/3-4 ПК, складає 468 477,90 грн.
Згідно рішення Одеської обласної ради від 10.08.2020 № 1392-VII «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів» об'єкт комунальної власності - нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «аЗ» за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м, за заявою орендаря TOB «АНАВІК» включено до вказаного переліку. Подалі, Управлінням обласної ради з майнових відносин з використанням веб-порталу «Прозоро.Продажі» проведено аукціон із приватизації нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», площею 117,3 кв.м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1 (з яких нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», загальною площею 93,1 кв.м, є приміщеннями будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення). За результатами проведено аукціону 12.11.2020 Управлінням обласної ради з майнових відносин було укладено з ТОВ «АНАВІК» договір купівлі-продажу майна - об'єкта приватизації за ціною 2 255 883,60 грн, з яких 468 477,90 грн було зараховано в частку орендаря в якості коштів, витрачених на проведення ремонтних робіт у цих приміщеннях. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 16.01.2021 зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв.м, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, за ТОВ «АНАВІК» (номер запису про право власності: 40178175).
Відчуження пам'ятки архітектури місцевого значення, нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «а3», загальною площею 117,3 кв.м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, за позицією прокуратури відбулось протиправно, у спосіб, що не відповідає чинному законодавству, оскільки приватизацію даного об'єкта нерухомості здійснено всупереч законодавчої заборони, зокрема, проведено приватизацію спірного об'єкта культурної спадщини, включеного до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, в результаті чого порушено право, в тому числі, Одеської обласної ради як титульного власника.
Обґрунтовуючи нормами законодавства викладену позицію, прокурор послався на те, що у період з 23.02.2005 по 16.10.2008 діяв Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини», яким було заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Подалі Законом України від 23.09.2008 № 574-VI затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Зокрема, будівлю Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою по вул. Бєлінського, 2 в м. Одесі включено до вказаного Переліку та присвоєно охоронний № 355-Од.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», приватизації не підлягають казенні підприємства та об'єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, пам'ятки, включені до переліку пам'яток, що не підлягають приватизації.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь передбачені Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).
Об'єктом культурної спадщини, відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Проте, ані Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації при складанні листа від 11.11.2020 №01-07/5185 щодо не заперечення проти відчуження спірного об'єкту культурної спадщини, ані Одеською обласною радою, зокрема, його структурним підрозділом - Управлінням обласної ради з майнових відносин при прийнятті рішення від 10.08.2020 № 1392-УІІ «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів», яким спірний об'єкт комунальної власності визначено таким, що підлягає приватизації, не враховано заборонні норми Законів України «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». У зв'язку з цим вибуття з комунальної власності нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, площею 117,3 кв.м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, відбулось всупереч нормам чинного законодавства в чому прокурор вбачає підстави для звернення до суду з позовними вимогами про визнання в порядку ст.203, ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України недійним договору від 12.11.2020.
Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 592/10359/15-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 916/286/20 у розумінні наведених норм, зокрема ст.ст.203, 215 ЦК України оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
У постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/2411/18 наведено правову позицію, згідно з якою завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Постанова Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 921/816/16-г/11 містить правові позиції відповідно до яких, позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі ст. 215 ЦК України, у зв'язку з порушенням ч. ч. 1,2 ст. 203 цього Кодексу, мають містити обґрунтування наявності підстав для визнання договору недійсним і порушення прав позивача, яким, у свою чергу, має обиратися ефективний спосіб захисту свого порушеного права чи законного інтересу.
З огляду на викладені обставини справи, законодавство та правові позиції ВС, на думку прокурора, так як договір купівлі-продажу майна від 12.11.2020, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та TOB «АНАВІК» всупереч законодавчих вимог щодо заборони приватизації об'єктів, які включені до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, то він підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності положенням законодавства, а саме ст. ст. 203, 215 ЦК України, так як він порушує майнові інтереси Одеської обласної ради.
У заяві про доповнення підстав позову від 12.07.21 за вх.№ 18605/21 прокурор виклав, як підставу заявлених позовних вимог щодо зобов'язання повернути майно в наступному вигляді. Згідно положень Закону України від 23.09.2008 № 574-VI «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», будівлю Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою по вулиці Бєлінського, 2, до складу якої входить спірне нерухоме майно, було вилучено з цивільного обороту, і такий правовий статус спірного майна є визначальною обставиною, яка підлягає урахуванню при вирішенні справи, з'ясуванні характеру спірних правовідносин і змісту порушеного права.
Частинами 1, 2 ст. 178 ЦК України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Отже, визнання об'єктів, що не можуть перебувати у приватній власності, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об'єкти. Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об'єктами визначається законодавчими актами, зокрема, Конституцією України та іншими законами.
Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об'єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об'єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця. У разі протиправної передачі цих об'єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що будівлю Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою по вул. Бєлінського, 2, в м. Одесі включено до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 23.09.2008 № 574-VI, спірне нерухоме майно, яке входить до складу вказаної будівлі та на момент подання позову зареєстровано на праві власності за ТОВ «АНАВІК», належить до об'єктів, вилучених з цивільного обороту, і не може перебувати у приватній власності.
Так як, Управлінням обласної ради з майнових відносин не дотримано вимоги законодавства про заборону приватизації об'єктів, включених до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, в результаті чого допущено не пов'язане з позбавленням володіння порушення права комунальної власності на спірне нерухоме майно, яке має правовий статус об'єкта, вилученого з цивільного обороту, і в силу законодавства не може передаватись у приватну власність, що є підставою для захисту судом інтересів держави шляхом ухвалення судового рішення, яке забезпечить повернення спірного нерухомого майна до державної власності.
Власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого перебуває річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є здійснення третьою особою перешкод в реалізації власником повноважень щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його у момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне здійснення перешкод у реалізації власником повноважень щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Як відмічає прокурор, означена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.
Отже, у даному випадку позовну вимогу про зобов'язання повернути майно слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця спірного майна, тобто Одеської обласної ради.
У відповіді на відзив від 12.07.23 за вх.№ 18606/21 прокурор відзначає, що із аналізу нормативних актів та матеріалів справи вбачається, що Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер та Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою, а теперішня назва - нежитлові будівлі Одеського обласного очного шпиталю інвалідів Великої вітчизняної війни є однією і тією ж будівлею побудованою у період з 1849 по 1852 роки, розташованою за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського, 2), а нежитлові будівлі підвалу та першого поверху «а2», «а3» за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м. (з яких до будівлі пам'ятки-архітектури культурної спадщини відноситься - 93,1 кв.м.) створено внаслідок поділу існуючої пам'ятки архітектури культурної спадщини - нежитлової будівлі Одеського обласного очного шпиталю інвалідів ВВВ, розташованої за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2.
Також, у поясненнях від 09.05.23 за вх.№ 15312/23 заперечуючи проти поданих відповідачем до справи Звіту за результатами науково-технологічного дослідження, прокурор вказує, що даний звіт складено не експертом, а інженером-проектувальником, не містить попередження про кримінальну відповідальність, у зв'язку з чим не є належним доказом. Поданий паспорт об'єкта культурної спадщини, складений ДП «Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини» та інші документи, створені на його основі, на думку прокурора, не підлягають врахуванню при винесені рішення, оскільки з посиланням на положення ст.ст. 1, 6, 8 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» від 13.07.1978 № 3600-ІХ, Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ, рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради від 27.12.1991 № 580, яким затверджено Перелік об'єктів, що підлягають взяттю під охорону як пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення, Стурдзовську богадільню було включено до переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення у спосіб, що відповідав законодавству, чинному на момент прийняття такого рішення.
З врахуванням внесення згідно наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 до Державного реєстру нерухових пам'яток України Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер по вул. Бєлінського, 2 в м. Одесі від Успенської до Базарної, 2 (охоронний номер - 104-Од), до складу якого увійшли: корпус богадільні (архітектор Моранді Ф.Й.), Скорботна церква (архітектор Шашін О.С.) та за Законом України від 23.09.08 № 574-VІ в Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації внесено будівлю Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою по вул. Бєлінського, 2 в м.Одесі (охоронний № 355-Од), увесь комплекс будівель та споруд, розташованих по вул. Бєлінського (Леонтовича), 2 в м. Одесі від Успенської до Базарної, 2 є об'єктом культурної спадщини місцевого значення, в тому числі, до складу даного об'єкта культурної спадщини входять нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 93,10 кв.м. по вул. Леонтовича, 2/1 в м.Одесі, відчуженні за спірним договором.
Дані обставини, за позицією прокурора, підтверджуються також: положеннями договору оренди нерухомого майна від 09.08.2017 (нова редакція від 25.06.2019), за яким в оренду, за погодженням Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, передавались саме приміщення будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення; наданими Департаментом дозволами на виконання ремонтно-реставраційних робіт в будівлі-пам'ятці; укладеними попереднім охоронним договором від 23.10.2020 №01-12/4853, охоронним договором від 15.02.2021 №01-12/680 у відношенні до будівлі-пам'ятки; відображеними у висновку ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю» вартісними показниками, у тому числі нежитлового приміщення будівлі-пам'ятки культурної спадщини площею 93,1 кв.м.; складеними 20.10.2020, 08.02.2021 відповідними актами технічного стану пам'ятки- корпусу богадільні, спорудженого за проектом архітектора Ф.Й.Моранді, який входить до складу «Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер». Подана додатково ТОВ «Анавік» ново виготовлена облікова документація не змінює правовий режим використання та розпорядження пам'яткою культурної спадщини, до складу якої входить спірне нерухоме майно, окрім цього дії із виготовлення облікової документації на корпус Богадільні, не мали своїм наслідком прийняття жодного рішення уповноваженим органом, зокрема щодо виключення зі складу об'єкта культурної спадщини - «комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер» відповідних будівель, споруд, приміщень та можуть розглядатись як припущення щодо можливих складових частин вказаної пам'ятки архітектури та містобудування.
12.07.2021 за вх.№18606/21 прокурор подав до суду відповідь на відзив ТОВ «Анавік», де зазначає, що з аналізу Державного Реєстру нерухомих пам'яток України (http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245323810&cat_id=244910406), вбачається внесення до реєстру пам'ятки за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2 внесена до реєстру, як Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер під охоронним номером 104-Од, і складається з: Корпусу богадільні (охоронний номер 104/1-Од); Скорботної церкви (охоронний номер 104/2-Од.
Викладені у позовній заяві нормативні акти та матеріали надані із позовною заявою на думку прокурора свідчать про те, що Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер та Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою, а теперішні назва - нежитлові будівлі Одеського обласного очного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни є однією і тією ж будівлею побудованою у період з 1849 по 1852 роки, розташованою за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2. Нежитлові будівлі підвалу та першого поверху «а2», «аЗ» за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м (з яких до будівлі пам'ятки-архітектури культурної спадщини відноситься - 93,1 кв.м) створено внаслідок поділу існуючої пам'ятки архітектури культурної спадщини - нежитлової будівлі Одеського обласного очного шпиталю інвалідів ВВВ, розташованої за адресою: вул. Леонтовича (Бєлінського), 2, м. Одеса.
Дані доводи підтверджуються визнанням позову прокурора Управлінням обласної ради з майнових відносин (заява від 17.05.2021 № 0300/1305), а також інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України (лист від 14.06.2021 за № 6804/6.11.6), у зв'язку з чим, прокурор не вбачає доводи, викладені у відзиві ТОВ «АНАВІК» такими, що не ґрунтуються на доказах та нормах Закону.
Позивач, Одеська обласна рада, підтримує позов прокурора, в поясненнях від 02.06.2023 за вх.№ 18263/23 стосовно подання ТОВ «Анавік» додаткових доказів у вигляді паспорту об'єкта зазначає, що дані докази не мають значення для правильного вирішення справи по суті з врахуванням того, що відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» нерухому пам'ятку історії і культури було поділено на пам'ятки загальносоюзного, республіканського та місцевого значення. Перелік саме пам'яток місцевого значення затверджувався виконавчим комітетом обласних, міських, (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Відповідно до вимог чинного станом на 1991 рік законодавства, рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради народних депутатів від 27.12.1991 № 580 «Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають прийняттю під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення» до Переліку включено під № 28 Стурдзовську богадільню, розташовану по вул. Бєлінського в м. Одесі та надано їй статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення. Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 затверджено перелік об'єктів культурної спадщини м. Одеси, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, до якого і було внесено «Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер» по вул. Бєлінського, 2 в м. Одесі від Успенської до Базарної, 2, до складу якого увійшов корпус Богадільні, Скорботна церква, у тому числі до складу вказаного об'єкта культурної спадщини входять нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 93,1 кв.м., по вул. Леонтовича, 2/1 в м. Одесі, що відчужено за договором купівлі-продажу.
Подалі проаналізувавши умови договору оренди нерухомого майна від 09.08.17 (в редакції договору від 25.06.19), акти технічного стану пам'ятки-корпусу Богадільні, висновок про вартість майна, складений ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю» в сукупності з вищенаведеними положеннями законодавства Одеська обласна рада відзначила, що додаткові докази, надані відповідачам, не впливають на питання визнання цілісності нежитлових приміщень будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення.
Позивач - Міністерство культури та інформаційної політики України подало до суду пояснення по справі від 07.06.2021 за вх.№15400/21, в якому зазначило, що діяльність МКІП регламентується Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2019 № 885 і керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Саме Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про охорону культурної спадщини» унормовано правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 18 якого об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. При цьому, за п.20 ч.2 ст.5 цього Закону Міністерством погоджується відчуження або передача пам'яток їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління виключно національного значення.
Наразі, Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер (у складі: Богадільня (арх. Моранді Ф.Й.) та Скорботна церква (арх. Шашін О.С.) по вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2 у м. Одесі занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення під охоронним № 104-ОД за наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Тому, з врахуванням віднесення законодавством до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їх компетенції на відчуження пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами, погодження МКІП відчуження пам'ятки місцевого значення, розташованої за адресою: вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, м. Одеса не відбувалось.
Також, у своїх поясненнях МКІП акцептувало увагу суду на те, що «Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою» перебуває у Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженому Законом України від 23.09.2008 за № 574-УІ, що відповідно до ст. 18 Закону виключає можливість його відчуження.
Відповідач - Управління обласної ради з майнових відносин подало до суду заяву про визнання позову від 19.05.2021 за вх.№13641/21 відповідно до положень ст.ст.46, 191 ГПК України, де зазначило, що Управління обласної ради з майнових відносин погоджується з обґрунтуваннями заступника керівника Одеської обласної прокуратури, наведеними у позовній заяві з наступних підстав. Так, відповідно по повноважень, визначених Положенням про управління обласної ради з майнових відносин, затвердженим рішенням обласної ради від 26 травня 2016 року № 118-VII зі змінами, управління створено для реалізації повноважень обласної ради щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з метою ефективного і раціонального використання майна. За рішенням Одеської обласної ради від 16.06.2018 № 761-VII «Про приватизацію майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» Управління визначено як орган приватизації майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст області який в межах своєї компетенції здійснює повноваження органу власника майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в тому числі продає майно, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, укладає договори купівлі-продажу, тощо.
За рішенням Одеської обласної ради від 10.08.2020 №1392-VII «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів», нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв.м, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, буд.2/1, включено до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації та приватизацію цих об'єктів та визначено проведення їх приватизації шляхом викупу орендарем.
Як відмічає відповідач, нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2» загальною площею 93,10 кв. м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2/1, є приміщеннями будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, а саме будівлі Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою, що перебуває під охороною держави на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 580 від 27.12.1991 та за наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у складі комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер за охоронним номером №104/1-Од. Дані нежитлові приміщення перебували в орендному користуванні TOB «АНАВІК» відповідно до договору оренди нерухомого майна від 09.08.2017, укладеного в новій редакції 25.06.2019, термін дії якого передбачений до 09.08.2027, та у їх відношенні під час оренди орендарем здійснено за згодою орендодавця - управління обласної ради з майнових відносин, поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди. Факт здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені наданим орендарем висновком експертного дослідження, виконаний судовим експертом Ковальчук О. У. (свідоцтва № 964 від 13.07.2012, № 1967 від 30.11.2018, видані на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» згідно протоколу засідання конкурсної комісії з відбору суб'єктів оціночної діяльності від 07.09.2020 ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю» було проведено незалежну оцінку, переданого на приватизацію об'єкту, в якому відзначено, що станом на 30.09.2020 року ринкова вартість об'єкта приватизації - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв. м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, буд.2/1, разом з невід'ємними поліпшеннями складає 2 255 883,60 грн з урахуванням ПДВ та без ПДВ - 1 879 903,00 грн, в тому числі: частка Одеської обласної ради - 1 693 710,12 грн з урахуванням ПДВ та без ПДВ - 1 41 1 425,10 грн; частка орендаря - 562 173,48 грн. з урахуванням ПДВ та без ПДВ - 468 477,90 грн. Рецензію на звіт про оцінку майна здійснено суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Ульяновою Ю.Я.
Так реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, надання погодження відчуження пам'яток місцевого значення відповідно до положень ст.ст. 16, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» провадить Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, відповідно до Положення про Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Одеської ОДА від 27 травня 2019 року № 647/А-2019.
Саме виконуючи покладені на Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА функції, останнім листами від 16.09.2019 № 01-12/1302, від 11.11.2020 №01-07/5185, як спеціально уповноважений державний орган охорони культурної спадщини надано згоду на відчуження зазначеного об'єкта культурної спадщини - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117,3 кв.м у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 (з них нежитлові приміщення будівлі-пам'ятки культурної спадщини складають 93,10 кв. м).
Також на виконання обов'язкової вимоги щодо укладення договорів купівлі-продажу об'єктів культурної спадщини, а саме оформлення власником з державним органом охорони культурної спадщини відповідної охоронної документації на користування приміщеннями у будівлі-пам'ятці, 19.10.2020 між Департаментом і TOB «АНАВІК» було укладено попередній договір щодо укладання у майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини. Подалі, з підстав отримання відповідного погодження Департаменту, як органу охорони культурної спадщини, 12.11.2020 між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «АНАВІК» було укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117, 3 кв.м, розташованих за адресою вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, м. Одеса.
Зважаючи на зміст отриманого від Одеської обласної прокуратури листа від 02.03.2021 № 15/3/2-366вих-21 із якого вбачається, що відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу за вищезазначеною адресою відбулося в супереч нормам чинного законодавства так, як згаданий об'єкт входить до затвердженого Законом України від 23.09.2008 року № 574-VI Переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації Управління обласної ради з майнових відносин доходить висновку, що укладений договір купівлі-продажу від 12.11.20 з ТОВ «Анавік» є недійсним, а тому вбачає підстави згідно положень ст.ст.46, 191 ГПК України для визнання позову Одеської обласної прокуратури.
Відповідач - ТОВ «Анавік» проти позову заперечує, подав відзив на позов від 01.06.2021 за вх.№14815/21, де вказує про те, що 12.11.2020 між Управлінням Обласної ради з майнових справ та ТОВ «АНАВІК», відповідно до прийнятого Одеською обласною радою 10.08.2020 рішення № 1392-УІІ «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів» був укладений договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «аЗ», загальною площею 117.3 кв.м., розташованих за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Леонтовича (колишня назва - вул. Бєлінського, 2/1), право власності на які зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 16.01.2021 за номером запису про право власності: 40178175.
Договір був укладений відповідно до прийнятого Одеською обласною радою 10.08.2020 рішення № 1392-УІІ «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів», яким об'єкт комунальної власності - нежитлові будівлі підвалу та першого поверху «а2», «аЗ» за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м, визначено таким, що підлягає приватизації. Укладенню договору передував наданий Одеській обласній раді саме органом уповноваженим на здійснення контролю за об'єктами культурної спадщини - Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації лист від 11.11.2020 № 01-07/5185, відповідно до якого Департамент не заперечував проти відчуження об'єкта культурної спадщини та повідомлення про не бажання реалізовувати право привілейованої купівлі вказаного об'єкта.
Так, відповідач відмічає, що згідно даних Державного реєстру нерухомих пам'яток України, пам'ятка за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2, внесена до реєстру, як Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер під охоронним номером 104-Од, і складається з: Корпусу богадільні (Моранді Ф.Й.) - охоронний номер 104/1-Од, Скорботної церкви (арх..Шашін О.С.) - охоронний номер 104/2-Од. В той же час, відповідно до даних Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», пам'ятка за адресою: місто Одеса, вул. В.Бєлінського, 2 внесена до переліку не як Комплекс, а як споруда під охоронним номером 355-ОД - Стурдзовська богадільня із Скорбятенською церквою.
Між тим, відповідно до п.2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року, №1760, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Пунктами 4, 5 Порядку, облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X “Прикінцеві положення” Закону України “Про охорону культурної спадщини” визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Якщо об'єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об'єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об'єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об'єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об'єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.
Усім пам'яткам культурної спадщини у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися. Охоронний номер пам'ятки національного значення складається з цілого числа. Охоронний номер пам'ятки місцевого значення складається з цілого числа та двох літер - коду регіону згідно з додатком. Комплексам (ансамблям), визначним місцям присвоюється єдиний охоронний номер. Кожному об'єкту культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю), визначного місця присвоюється охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу (ансамблю), визначного місця та номера об'єкта культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю) та двох літер - коду регіону згідно з додатком (п.п. 11, 12 Порядку).
Із наведеного аналізу законодавства, зокрема положень Порядку, відповідач доходить висновку, що до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України внесена лише одна споруда, розташована за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського 2 від Успенської до Базарної, 2, а не весь Комплекс споруд, а тому пам'ятка, розташована за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2 внесена до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України не є тотожною пам'ятці, розташованій за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2, внесеній до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації».
Крім того, відповідач акцентує увагу суду на те, що поза увагою прокурора залишився той факт, що предметом даної справи є об'єкт за адресою Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського), буд. 2/1 та саме за даною адресою відсутні будівлі, пам'ятки України, а тому числі, які не підлягають приватизації.
Відповідач, ТОВ «Анавік» подав до справи заперечення на пояснення МКІП від 02.07.2021 за вх.№17801/21, де вказує, що у даних поясненнях відзначено про перебування Стурдзовської богадільні із Скорбященською церквою у Переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, затвердженому Законом України від 23 вересня 2008 року №574-УІ, що відповідно до ст. 18 Закону виключає можливість його відчуження. При цьому, Міністерство послалося на те, що комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер (у складі Богадільна (арх..Моранді Ф.Й.) та Скорботна церква (арх.Шашін О.С.) по вул.Бєлінського 2 від Успенської до Базарної 2 у м. Одесі занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», охоронний №104-Од).
Між тим, за даними Державного Реєстру нерухомих пам'яток України, пам'ятка за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2, внесена до реєстру, як Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер під охоронним номером 104-Од, і складається з: Корпусу богадільні (Моранді Ф.Й.) - охоронний номер 104/1-Од, Скорботна церква (арх.Шашін О.С.) - охоронний номер 104/2-Од, в той час, як відповідно до даних Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», пам'ятка за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 внесена до переліку не як Комплекс, а як споруда під охоронним номером 355-ОД - Стурдзовська богадільна із Скорбященською церквою.
Звідси, з посиланням на п.п.2, 4, 5, 11, 12 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001, №1760, на думку відповідача вбачається, що до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського 2 від Успенської до Базарної, 2 внесена тільки одна споруда, а не весь Комплекс, а тому пам'ятка за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського 2 від Успенської до Базарної. 2, внесена до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України не є тотожною пам'ятці за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 2, включеній до Переліку об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації».
Крім того, об'єкт занесений до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України відрізняється і за назвою від об'єкта занесеного до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації, а саме в Державному Реєстрі нерухомих пам'яток України - Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, а в Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації - Стурдзовська богадільна із Скорбященською церквою. Наразі, за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Леонтовича (колишня назва - вул. Бєлінського), буд. 2/1 пам'ятка України, в тому числі що не підлягає приватизації - не зареєстрована.
Відповідач - ТОВ «Анавік» подав до справи заперечення на заяву Управління обласної ради з майнових відносин про визнання позову від 02.07.2021 за вх.№17820/21, згідно яких вбачається, що відчуження спірного об'єкту відбувалось на підставі прийнятого Одеською обласною радою 10.08.2020 рішення № 1392-УІІ «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів», яким об'єкт комунальної власності - нежитлові будівлі підвалу та першого поверху «а2», «аЗ» за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м, визначено таким, що підлягає приватизації. При цьому нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», загальною площею 93.10 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, буд 2/1 є приміщеннями будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення Будівлі Стурдзовської богадільні із Скорбященської церкви, що перебуває під охороною держави на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.12.1991 №580, які згідно наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у складі комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, охоронний номер 104/1-ОД.
Приміщення, загальною площею 117,3 кв.м. було надане в орендне користування TOB «АНАВІК» відповідно до договору оренди нерухомого майна від 09.08.2017, укладеного у новій редакції 25.06.2019, термін дії якого - до 09.08.2027, під час якої, орендарем здійснено за згодою орендодавця - Управління обласної ради з майнових відносин, поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди. Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації листами від 16.09.2019 №01-12/1302, від 11.11.2020 №01- 07/5185 було погоджено відчуження зазначеного об'єкта культурної спадщини.
Наслідком проведених вищевикладених дій мало місце, укладення 12.11.2020 між Управлінням Обласної ради з майнових справ та ТОВ «АНАВІК» договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2.аЗ», загальною площею 117.3 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського), 2/1.
За позицією ТОВ «Анавік», викладеною у процесуальних заявах з посиланням на п.п.2, 4, 5, 11, 12 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 №1760 до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятка культури за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2 внесена тільки одна споруда, а не весь Комплекс, а тому не є тотожною пам'ятці культури, розташованій за адресою м. Одеса, вул. В. Бєлінського, 2, внесеній до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до ЗУ «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Такі відмінності полягають і у різній назві, зокрема в Державному Реєстрі нерухомих пам'яток України вказано, як Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, а в Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягає приватизації вказано, як Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою.
Також, відповідач відмічає, що предметом даної справи є об'єкт за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського, будинок 2/1, який не зареєстрований взагалі як пам'ятка України, в тому числі і як пам'ятка, яка не підлягає приватизації.
У письмових поясненнях від 01.06.23 № 17997/23 відповідач зазначає, що Паспорт об'єкту культурної спадщини є єдиним документом, визначеним законодавством, який містить всебічну, докладну й достовірну інформацію про об'єкт культурної спадщини, а саме відомості щодо розташування об'єкта і роль його в навколишньому середовищі, характер розташування об'єкта у природному чи/та містобудівному середовищі, визначається композиційна роль об'єкта в середовищі (домінанта, акцент, рядовий об'єкт), розміри й форма об'єкта, його території, орієнтація, межі території, основні підходи (що також підтверджується відповіддю Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 16.03.23. Паспорта об'єкта культурної спадщини Комплекс богадільні на момент укладення договору купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомості не мав. Наявна облікова картка об'єкта культурної спадщини не дозволяла однозначно стверджувати, що спірний об'єкт нерухомості входить/не входить до складу Комплексу богадільні.
На думку відповідача, докази подані прокурором містять численні розбіжності у документації щодо спірного об'єкту нерухомості (різність назви об'єктів в законі та обліковій картці, різність номерів об'єктів в Державному реєстрі нерухомих пам'яток, відсутність будь-якої інформації щодо меж та території Комплексу богадільні), отримання паспорту об'єкту культурної спадщини як наслідку проведення комплексного дослідження експертами в галузі архітектурної спадщини має безумовне значення для встановлення дійсних обставин справи. Між тим поданий товариством паспорт об'єкта культурної спадщини за своїм характером подібний до висновку експерта.
Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації письмових пояснень до суду не подав, однак, в судових засіданнях представник Департаменту в усній формі зазначив про безпідставність позову прокуратури за позиціями ідентичними за своїм змістом із позиціями ТОВ «АНАВІК».
Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито провадження у справі №916/1066/21, постановлено розглядати справу №916/1066/21 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 19.05.2021 об 11год.00хв.
Ухвалою суду від 28.04.2021 відмовлено повністю у задоволенні заяви Одеської обласної прокуратури від 26.04.2021 за вх.№2-578/21 про забезпечення позову.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.04.2021 скасовано частково, заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса (вх. 2-578/21 від 26.04.2021 року) про забезпечення позову задоволено частково, заборонено ТОВ «АНАВІК» та суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти реєстраційні дії та дії щодо відчуження нерухомого майна - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «а3», які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1725797251101) до набрання рішенням у справі № 916/1066/21 законної сили.
Ухвалою суду від 10.06.2021 задоволено заяву Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.06.2021 за вх.№15552/21 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2021 задоволено заяву ТОВ «Анавік» від 02.07.2021 за вх.№17799/21 про призначення комплексної судової експертизи, призначено комплексну судову будівельно-технічну та мистецтвознавчу експертизу облікової документації на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «а3», загальною площею 117.3 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського) будинок 2/1, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження по справі зупинено. Справу №916/1066/21 надіслано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
01.02.2022 за вх.№2825/22 до суду від ОНДІСЕ надійшов висновок №21-4138 від 10.01.2022 комісійної судової мистецтвознавчої експертизи.
22.12.2022 за вх.№29353/22 до суду надійшло повідомлення ОНДІСЕ про неможливість надання висновку за питаннями судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 28.12.2022 поновлено провадження по справі №916/1066/21 та призначено підготовче засідання суду на 03.01.2023 об 10год.20хв.
Ухвалою суду від 02.06.2023 закрито підготовче провадження по справі №916/1066/21 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 24.07.2023 о 14год.20хв.
Протокольними ухвалами суду у судових засіданнях були оголошені перерви: 19.05.2021 до 02.06.2021 об 11год.40хв; 02.06.2021 до 16.06.2021 о 15год.00хв.; 16.06.2021 до 05.07.2021 о 14год.00хв.; 05.07.2021 до 12.07.2021 об 11год.30хв.; 03.01.2023 до 13.02.2023 о 10год.30хв.; 13.02.2023 до 03.04.2023 о 10год.30хв.; 03.04.2023 до 29.05.2023 о 10год.30хв.; 24.07.2023 до 14.08.2023 о 14год. 00хв.; 14.08.2023 до 06.09.2023 об 14год.00хв.; 06.09.2023 до 18.09.2023 об 15год.00хв.; 18.09.2023 до 02.10.2023 об 14год.30хв.
Клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи від 31.01.2023 за вх.№3015/23, від 27.09.2022, від 03.01.2023 за вх.№58/23, від 06.02.2023 за вх.№3702/23, про відкладення розгляду справи від 18.05.2021 за вх.№13483/21, від 01.06.2021 за вх.№14816/21, від 13.02.2023 за вх.№4345/23, про залучення доказів до справи від 02.07.2021 за вх.№17798/21, від 18.10.2021 за вх.№27390/21, від 18.02.2022 за вх.№4689/22, від 30.03.2023 були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
Прокурором до матеріалів справи подано рішення виконавчого комітету Одеської обласної Ради народних депутатів від 27.12.1991 року №580 «Про затвердження переліку об?єктів, що підлягають прийняттю під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення», в якому під номером 28 включено Стурдзовську богадільню, розташовану в м. Одесі по вул. Бєлінського, 2, 2\1 (1849-1852 Арх.є Ф.О. Моранди, В.И. Шмидт) та якій надано статус пам?ятки містобудування та архітектури місцевого значення.
В матеріалах справи наявний витяг з Переліку об'єктів культурної спадщини м. Одеса, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, затверджений Наказом МКІТ України від 20.06.2008 №728/0/16-08, де в розділі Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер вул. Бєлінського, 2 від Успенської (Чичеріна) до Базарної (Кірова) 2 (охоронний номер 104/1-Од) в пунктах 41,42 Переліку зазначено: Корпус богадільні (арх. Моранді Ф.Й.), дата пам'ятки - 1849-1852рр, адреса розташування - м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської (Чичеріна) до Базарної (Кірова) 2 (вид пам'ятки (АМ), рішенням Одеського облвиконкому №580 від 27.12.1991 нерухому пам'ятку взято під охорону (охоронний номер 104/1-Од); скорботна церква (арх. Шашіна О.С.), дата пам'ятки - 1868р, адреса розташування - м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської (Чичеріна) до Базарної (Кірова) 2 (вид пам'ятки (АМ), за рішенням Одеського облвиконкому №580 від 27.12.1991 нерухому пам'ятку взято під охорону (охоронний номер 104/2-Од).
Також до суду подано витяг з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого ЗУ «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 №574-VI, в якому вказана будівля Стурдозвської богадільні із Скорбященською церквою (охоронний номер 355-Д), дата пам'ятки - 1849-1852рр.
20.08.2017 між КУ «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» (орендодавець) та ТОВ «АНАВІК» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлових будівель Одеського обласного очного шпиталю інвалідів війни, які в цілому складаються з будівель літ. «А» та «Б», загальною площею 2721,1кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2. Строк дії договору з 09.08.2017 по 09.08.2027 (п.п. 1.1, 9.1.договору).
25.06.2019 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (орендодавець) та ТОВ «АНАВІК» (орендар) було укладено в новій редакції договір оренди нерухомого майна від 20.08.2017, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу та першого поверху літ. «а2, а3», загальною площею 117,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1. Строк дії договору з 25.06.2019 по 09.08.2027 (п.п. 1.1, 9.1.договору).
Актом-приймання передачі майна до договору оренди нерухомого майна від 25.06.2019, загальною площею 117,30кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 підтверджено, що ТОВ «АНАВІК» прийнято нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2» будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення та приміщення першого поверху «а3» будівлі, загальною площею 117,3кв.м. та огорожі №1, 2, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1.
Рішенням Одеської обласної ради від 12.06.2018 № 761-VII «Про приватизацію майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» внесено зміни до «Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, області, управління яким здійснює обласна рада», затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 22.09.2006 №73-V «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада».
Пунктами 9,10,11 рішення від 12.06.2018 № 761-VII ???виділено зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» незадіяні у статутній діяльності нежитлові приміщення підвалу та першого поверху літ. «а2, а3», загальною площею 117,3 кв.м та огорожу №1, 2, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 та відображені у технічному паспорті від 0512.2018; ????виділено зі складу майнового комплексу комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» незадіяні у статутній діяльності нежитлові приміщення гаражу літ. «Б» загальною площею 48,0 кв. м, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/2 та відображені у технічному паспорті від 05.12.2018; зобов'язано Управління обласної ради з майнових відносин (Лунгул В.В.), Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації (Теряєва О.Г.), КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» (Грицкевич О.В.): ??забезпечити у двотижневий термін виділення зазначеного у пунктах 9 та 10 майна зі складу майнового комплексу КНП«Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР»; ??передано виділені зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» нежитлові приміщення на баланс управління обласної ради з майнових відносин.
Листом КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» від 30.10.2018 № 132 повідомлено Управління обласної ради з майнових відносин про знаходження на балансі КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни «ООР» одноповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 2677кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 ( технічному паспорті відображено під літ «А»). Будівля складається з приміщення першого поверху-1625кв.м та підвального приміщення 1084.3кв.м. Заявник виклав прохання про надання згоди на виділення у натурі частки нерухомого майна, а саме з будівлі літ «А», загальною (площею 2673кв.м.), розташованої за адресою АДРЕСА_1 та виділити частину приміщення (площею 75 кв.м), розташованого під ним та підвальне приміщення (площею 42.2кв.м.) в окрему одиницю, а також розглянути питання щодо передачі даного виділеного майна з балансу КНП на баланс Управління обласної ради з майнових відносин відповідно до вимог чинного законодавства.
Листом від 02.11.2018 року № 01-15/344 Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації повідомив Управління обласної ради з майнових відносин Лунгулу В.В. про не заперечення Департаментом охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації щодо виділення приміщення КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни «ООР», а саме одноповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 2677кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 (у технічному паспорті відображено під літ. «А»).
В матеріалах справи наявний висновок ФОП «Павленко Наталя Сергіївна» від 05.12.2018 вих.№ 1703 про проект поділу нежитлових будівель Одеського обласного очного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни на самостійні нерухомі об'єкти за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2, яким визначено склад та адреси новоутворених об'єктів: літ. «А» - основна загальною площею 2522,7кв.м., основна 1898.8 кв.м., літ. «Г»- нежитлова будівля, літ. «Д»- нежитлова будівля, 1-мостіння, №3- огорожа, що складає одиницю, розташовані за адресою Одеська обл. м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2; літ «а2,а3» - основна, загальною площею 117.3 кв.м., основна 94,7 кв.м., №1,2, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2/1; літ «Б» - гараж, загальною площею 48.0 кв.м., основна 48.0 кв.м., м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2/2.
21.12.2018 Одеською обласною радою прийнято рішення № 862-УІІ «Про внесення змін до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» в п.п. 9, 10, 11 якого вирішено: виділити зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» незадіяні у статутній діяльності нежитлові приміщення підвалу та першого поверху літ. «а2, а3», загальною площею 117,3 кв.м та огорожу №1, 2, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 та відображені у технічному паспорті від 05.12.2018; ????виділити зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» незадіяні у статутній діяльності нежитлові приміщення гаражу літ. «Б», загальною площею 48,0 кв. м, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/2 та відображені у технічному паспорті від 05.12.2018; Управлінню обласної ради з майнових відносин (Лунгул В.В.), Департаменту охорони здоров?я Одеської обласної державної адміністрації (Теряєва О.Г.), КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» (Грицкевич О.В.) ??забезпечити у двотижневий термін виділення зазначеного у п.п. 9, 10 майна зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР»; ??передати виділені зі складу майнового комплексу КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» ООР» нежитлові приміщення на баланс управління обласної ради з майнових відносин.
Матеріали справи також містять витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 150174966 від 19.12.2018) на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2/1, загальною площею 117.3кв.м., власником якого зазначено Територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради та технічний паспорт від 14.01.2019 за №003623 на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1
У листі від 16.09.2019 № 01-12/1302 Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації повідомило Управління обласної ради з майнових відносин на його звернення від 03.09.2019, що обов'язковою умовою надання дозволу на відчуження об'єкта культурної спадщини є оформлення відповідної охоронної документації на користування приміщеннями будівлі-пам'ятки.
02.10.2019 за №62 та 28.04.2020 за №24 Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації видано ТОВ «АНАВІК» дозволи на виконання ремонтно-реставраційних робот нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2» загальною площею 93,10кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1, з вимогою виконання робіт відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а також згідно ДБН А.2.2-14:2016 і ДСТУ-Н В.3.2-4:2016.
Рішенням від 10.08.2020 за №1392-VII Одеської обласної ради «Про схвалення Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, які підлягають приватизації, та приватизацію цих об'єктів» схвалено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації орендарем до якого внесено нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2, а3», загальною площею 117,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1.
19.10.2020 між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (орган охорони) та ТОВ «АНАВІК» (набувач пам'ятки) був укладений попередній договір щодо укладення у майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, відповідно до умов якого у разі набуття набувачем права власності на нерухоме майно, що належить до об'єкта культурної спадщини, що є пам'яткою, та визначено у п. 1.2. цього договору, сторони зобов'язуються скласти, належним чином оформлений охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту виникнення у набувача пам'ятки права власності на нерухоме майно, на умовах і в порядку, встановленого цим договором. Нерухоме майно (нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2, аз», загальною площею 117,3кв.м.), що розташоване в будівлі-пам'ятці - Корпус богадільні, зведений у 1849-1852 роках за проектом архітектора Ф.Й.Моранді, який входить до складу Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, що знаходиться за адресою: вул. Леонтовича, 2 від Успенської до вул. Базарної, 2, юридична адреса: вул. Леонтовича, 2/1) у м. Одеса. Зазначена споруда прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580 як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, занесена до Державного реєстру нерухомих і пам'яток України наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08, охоронний №104/1-Од (п. 1.1. договору).
Висновком ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю» від 21.10.2020 про вартість майна, затвердженого в.о. начальника Управління обласної ради з майнових відносин, нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2, а3», загальною площею 117,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 оцінені ринковою вартістю у розмірі 1693710,12грн.
В матеріалах справи наявні акти технічного стану культурної пам'ятки від 23.10.2020 №01-12/4853 та від 15.02.2021 №01-12/680 (корпусу богадільні, спорудженого за проектом архітектора Ф.Й. Моранді у 1849-1852, який входить до складу комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер) нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2, а3» будівлі-пам'ятки, загальною площею 117,3кв.м (площа пам'ятки 93,1кв.м.).
12.11.2020 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ТОВ «АНАВІК» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом викупу, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення підвалу та першого поверху літ. «а2, а3», загальною площею 117,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1.
Пунктами 1.3, 1.4 договору купівлі-продажу майна від 12.11.2019 визначено характеристику об'єкта приватизації наведену у технічному паспорті, що виданий суб'єктом господарювання ФОП Павленко Наталею Сергіївною від 14.01.2019: нежитлові приміщення підвалу та першого поверху "а2, а3", загальною площею 1173 кв.м., які розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса. вул. Леонтовича, буд. 2/1 (два/один) (з яких нежитлові приміщення підвалу та першого поверху "а2", загальною площею 93.1 кв.м. є приміщеннями будівлі-пам?ятки культурної спадщини місцевого значення). Ціна продажу об?єкта приватизації встановлена на підставі висновку про ринкову вартість нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2, а3», загальною площею 117.3 кв.м., які розташовані за адресою Одеська область, м. Одеса. вул. Леонтовича, буд. 2/1 (два/один) (колишня назва - вул. Бєлінського), складеного ТОВ «Інститут експертизи та управління власністю», погодженого постійною комісією обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області від 15.10.2020 №6713-4 ПК та затвердженого наказом управління обласної ради з майнових відносин від 21.10.2020 №116-ОД, згідно якого: ??ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням здійснених орендарем поліпшень з податком на додану вартість складає 2255 883,60 грн, в тому числі податок на додану вартість складає 375 980,60 грн; ??ринкова вартість частки орендаря у складі ринкової вартості об?єкта оцінки без податку на додану вартість складає 468 477,90 грн; ??ринкова вартість частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області у складі ринкової вартості об?єкта оцінки з податком на додану вартість складає 1 693 710,12грн; ??сума податку на додану вартість, нарахована на вартість частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області у складі ринкової вартості об?єкта оцінки складає 282 285,02 грн; ??ринкова вартість частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області у складі ринкової вартості об?єкта оцінки без податку на додану вартість складає 1 411 425,10 грн. Зазначений у цьому договорі об?єкт приватизації з урахуванням податку на додану вартість продається за 1 693 710,12 грн у тому числі податок на додану вартість складає 282 285,02 грн.
Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3 договору купівлі-продажу майна від 12.11.2019 покупець зобов?язаний внести 1 693 710,12 грн, у тому числі податок на додану вартість складає 282 285,02грн у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів зі свого рахунку на рахунок Управління обласної ради з майнових відносин таким чином: кошти покупця у сумі 1 693 710,12грн з урахуванням ПДВ - 282 285,02грн, перераховуються згідно з п.2.1. цього договору з рахунку покупця НОМЕР_1 ПАТ "МТБ БАНК» на рахунок продавця UA208201720355249003001027737 в Держказначейській службі України, м. Київ, одержувач - Управління обласної ради з майнових відносин. Цей договір є підставою для внесення коштів за придбаний об?єкт приватизації у встановленому договором порядку.
Підпунктам 3.1 договору купівлі-продажу майна від 12.11.2020 визначено, що передача об?єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в триденний строк після сплати в повному обсязі ціни продажу об?єкта приватизації, з урахуванням ПДВ згідно з п.2.1, 2.2, 2.3 цього договору.
Одеською обласною прокуратурою на адресу Одеської обласної ради, Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації скеровувались листи, а саме: від 25.01.2021 за №15/1/1-124вих-21, від 02.03.2021 за №15/3/2-366вих-21, від 25.01.2021 за №15/312-123вих-21, від 25.01.2021 за №15/3/2-122вих-21, від 02.03.2021 за №15/3/2-367 вих-21 про надання інформації та документів, у яких прокурором повідомлялось про вказані порушення законодавства щодо охорони культурної спадщини, стосовно встановлення порушень вимог законодавства в процесі приватизації пам'ятки культури, а також у Одеської обласної ради та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації запитувалась інформація щодо вжиття заходів реагування на виявлені порушення.
З листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.02.2021 №1239/6.11.2 слідує, що Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер (у складі: Богадільня (арх. Моранді Ф.Й.) та Скорботна церква (арх. Шашін О.С.) по вул. Бєлінського, 2, від Успенської до Базарної, 2 в м. Одесі, занесений до Державного реєстру нерухомих пам?яток України як Пам?ятка архітектури та містобудування місцевого значення відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам?яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об?єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам?яток України». «Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою» перебуває у Переліку пам?яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. МКІП не приймалось рішень щодо відчуження пам?ятки архітектури, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 2, 2/1.
З листа Одеської обласної ради від 09.04.2021 за №1195/01/03-32/1144 випливає, що Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об?єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації було надано згоду на відчуження об?єкта культурної спадщини - нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2, а3», загальною площею 117,3 кв.м у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 (з них нежитлові приміщення будівлі-пам?ятки культурної спадщини складають 93,10 кв.м). Крім того, обласною радою повідомлено про направлення додаткових запитів з метою більш детального вивчення питання щодо законності відчуження вказаного нерухомого майна. Із даного листа також слідує, що Одеською обласною радою жодних заходів до визнання договору купівлі-продажу майна недійсним та повернення майна не вживалось.
У відповіді на запит прокуратури, Департамент культури, національностей, релігій та охорони об?єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації в листі від 17.03.2021 за №01-12/1262 вказав, що Департамент листом від 11.11.2020 №01-07/5185 повідомляв Управління обласної ради з майнових відносин, що у разі прийняття в межах чинного законодавства України рішення про відчуження об?єкта нерухомого майна, Департамент як орган охорони культурної спадщини не заперечуватиме та не реалізовуватиме право привілейованої купівлі пам?ятки місцевого значення.
Міністерством культури та інформаційної політики України у листі від 14.06.2021 № 6804/6.11.6 зазначено, що Комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер (у складі: Богадільня (арх. Моранді Ф.Й.) та Скорботна церква (арх. Шашін О.С.) по вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, 2 у м. Одесі занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року № 728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», охоронний № 104 - Од). З огляду на вказане, рішення щодо погодження МКІП відчуження пам'ятки місцевого значення, розташованої за адресою: вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, м. Одеса не приймалося, про що Одеську обласну прокуратуру було повідомлено листом МКІП від 08 лютого 2021 року № 1239/6.11.2. Додатково вказано, що «Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою» перебуває у Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженому Законом України від 23 вересня 2008 року № 574-VI (далі - Перелік), що відповідно до статті 18 Закону виключає можливість його відчуження. Стосовно прийняття рішення про виключення вказаної пам'ятки архітектури із Переліку, зауважено, що правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» відповідно до частини п'ятої статті 4 якого перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.
Відповідачем подано до суду облікову картку об'єкта культурної спадщини, а саме Корпусу богадільні (арх. Моранді Ф.Й.), який містить такі відомості: дата утворення пам'ятки - 1849-1852рр, адресу розташування м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської (Чичеріна) до Базарної (Кірова), 2 (адреса об'єкта за державним реєстром нерухомих пам'яток України), м. Одеса, вул. Леонтовича, 2, 2/1 (технічна адреса об'єкта); охоронний номер пам'ятки №104/1-ОД; взяття на державний облік - рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580; сучасне використання -лікувально-профілактична споруда; ступінь схоронності об'єкта - в цілому задовільний, за винятком окремих ділянок. Додатком до облікової картки об'єкта культурної спадщини є схема розташування на 1 арк. від 2019 року та фотокартки загального вигляду фрагментів, деталей об'єкта у кількості 24 шт. від 2019 року.
Також відповідачем надано до матеріалів справи паспорт об'єкта культурної спадщини (2021 рік), а саме Богадільні (арх. Моранді Ф.Й.); де зазначено наступні відомості: дата утворення пам'ятки - 1849-1852рр; адреса розташування м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської (Чичеріна) до Базарної (Кірова), 2 (адреса об'єкта за державним реєстром нерухомих пам'яток України), м. Одеса, вул. Леонтовича, 2 літ «А» (технічна адреса об'єкта); охоронний номер пам'ятки №104/1-ОД; взяття на державний облік - Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» (зі змінами згідно з наказами Міністерства культури і туризму України від 27.11.2009 №1054/0/16-09 та від 08.06.2010 №3341/0/16-10); власник - об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області, управління якими здійснює Одеська обласна рада (рішення обласної ради від 22.08.2006 №73-V); користувач - корпус богадільні (об'єкт літ. А) - КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» (ЄДРПОУ 01998555); охоронний договір об'єкта - №04-02/40с, укладений 20.11.2015 між Управлінням культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради», До складу комплексу об'єкта входить: богадільня (охоронний номер 104/1-Од); скорботна церква (охоронний номер 104/2-Од). Додатком до паспорту об'єкта культурної спадщини є схема розташування пам'ятки в сучасній планувальній структурі міст на 1 арк. від 2021 року, ситуаційна схема розташування пам'ятки (з позначенням історичних нашарувань) на 1 арк. від 2021 року, поповерхові плани на 3 арк. від 1998 року, креслення фасадів на 2 арк. від 1998 року, фото загального вигляду у кількості 7 шт. від 2021 року, фото фрагментів у кількості 15 шт. від 2021 року, фото деталей у кількості 4 шт. від 2021, фото інтер'єрів.
У справі наявний звіт від 2021 за результатами науково-технологічного дослідження з визначенням періодів побудови різних об?ємів будинку по вул. Леонтовича, 2 у м. Одеса, складений ДП «Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини», який не містить посилання на підстави проведення такого науково-технологічного дослідження, розроблення його інженером-проектувальником, технологом Ігнатушко С.Л. Об?єктом дослідження звіт визначає: будинок по вулиці Леонтовича, 2, у м. Одеса (пам?ятка архітектури місцевого значення «Богадільня, 1849-1852 рр.», наказ Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 №728/0/16-08, охор. №104/1-Од). Мета дослідження означена як: визначення періодів зведення різних об?ємів будинку шляхом хіміко-технологічного обстеження кладки фасадів та інтер?єру. За результатами натурного обстеження кладки фасадів та інтер?єру, лабораторних досліджень будівельних розчинів кладки будівлі по вул. Леонтовича, 2, у м. Одеса встановлено наступне: щодо періодизації побудови її окремих об'ємів; первісний (історичний) об?єм відповідно до історичних відомостей збудований у 1849-1852 роках; кладка несучих стін первісного об?єму (об?єм I) будівлі зведена з блоків черепашнику, покладених на вапняному розчині; об?єм II є прибудовою до первісного (історичного) об'єму І; прибудова зводилася в два етапи; кладка стін першого поверху прибудови покладена з блоків каменю черепашнику на вапняному розчині; кладка другого поверху є цегляною; цегляна кладка не має перев'язки з кладкою із каменю черепашника; прибудова могла бути зведена в діапазоні від першої половини ХХ ст. (перший поверх) до середини-другої половини ХХ ст. ( другий поверх); dодночас, прибудова (об?єм II) є більш ранньою по віношенню до прибудови (об?єму III); об?єм III є прибудовою до первісного (історичного) об?єму (І); ця прибудова є пізньою, як по відношенню до історичного об?єму так і до більш ранньої прибудови; стіни одноповерхової прибудови зведено з блоків черепашнику на цементному розчині; кладка стін не перев?язана з кладкою більш ранньої прибудови (з об??ємом II); наявність цементу в складі кладочного розчину вказує на те, що ймовірний час будівництва цієї прибудови є не ранішим другої половини ХХ століття.
01.02.2022 за вх.№2825/22 до суду від ОНДІСЕ надійшов висновок експертів комплексної судової мистецтвознавчої експертизи №21-4138 від 10.01.2022, яким визначено приналежність корпусу богадільні (нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2.а3», загальною площею 117.3 кв.м., які розташовані за адресою м. Одеса, вулиця Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського) буд. 2/1), який є об'єктом культурної спадщини під охоронним номером 104/1-Од, до культурних цінностей до яких відносяться такі складові частини корпусу богадільні, яка є об'єктом культурної спадщини під охоронним номером 104/1-Од: фасадні площини лівобічного двоповерхового, центрального одноповерхового, правобічного двоповерхового об'ємів, південної частини одноповерхового Г-подібного об'єму («All»), північної частини одноповерхового Г-подібного об'єму («а2»), двох одноповерхових об'ємів, які прилягають до правої та лівої двоповерхових частин з боку двору («а», «Д»); інтер'єр вестибюлю центральної одноповерхової частини з елементами декору: огорожа з боку вулиць Леонтовича та Успенської, оголовок криниці у дворі. Одноповерхові об'єми, які прилягають до Г-подібного об'єму із західної («а3») та північно-східної сторони («Б»), не відносяться до культурних цінностей.
22.12.2022 за вх.№29353/22 до суду від ОНДІСЕ надійшло повідомлення від 08.12.2022 №21-4255 про неможливість надання висновку по призначеній ухвалою суду від 12.07.2021 судовій будівельно-технічній експертизі через незабезпечення сторонами доступу експерта до об'єктів дослідження.
Відповідачем подано до суду висновок експерта від 02.06.2023 №24/05/23 на об'єкт дослідження: комплекс споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2. Так експертом визначено, що відповідно до охоронного договору №104/1-Од до складу комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2, від Успенської до Базарної, 2 входить корпус богадільні (Моранді Ф.Й.) збудований в період 1849-1852 рр. До складу комплексу входять Богадільня - охор. №104/1 - Од та скорботна церква - охор. №104/2 - Од. В результаті проведеного дослідження, аналізуючи надані матеріали та проведений огляд на місці, зроблено висновок, що житлові приміщення підвалу та першого поверху «а2.а3», загальною площею 117,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, зі сторони вулиць Леонтовича та Успенська мають окрему огороджену територію, є сучасною прибудовою і не входять до об?єкту культурної спадщини корпус богадільні Стурдзовської громади скорботних сестер (охор. №104- Од), який розташований за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 2 від Успенської до Базарної, згідно даних Реєстру нерухомих пам?яток України/ відповідно до облікової документації на Корпус богадільні (Моранді Ф.Й.) - охоронний номер 104/1-Од.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014р. визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч.3, 4, абз.5 ч.5 ст.53 ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VІІІ (набрав чинності 15.12.2017р.), у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Як зазначено у п.п.1, 2 резолютивної частини рішення КСУ №3-рп/99 від 08.04.1999р., положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Так, матеріали справи не містять доказів вжиття заходів щодо відновлення порушеного права держави на пам?ятку архітектури Одеською обласною радою, Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об?єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, Міністерством культури та інформаційної політики України, у зв?язку із чим прокурор має правові підстави звернення із даним позовом до суду в інтересах держави в особі вищезазначених органів.
Положення ст.202 ЦК України передбачають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).
Частинами 1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Положення ст. 391 ЦК України визначають, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», об?єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб?єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ч. 1 ст. 41), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (ч.4 ст. 13).
Відповідно до ч. 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Статтями 17, 34 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам?яток історії та культури» №3600-09 від 13.07.1978 визначено, що нерухомі пам?ятки історії і культури поділяються на пам?ятки загальносоюзного, республіканського та місцевого значення. Знесення, переміщення, зміна нерухомих пам'яток, історії та культури забороняються. Відповідно до Закону СРСР "Про охорону і використання пам?яток історії та культури" виняток з цього правила може допускатися лише з особливого в кожному окремому випадку дозволу Ради Міністрів СРСР - щодо пам?яток загальносоюзного значення, Ради Міністрів Української РСР - щодо пам?яток республіканського і місцевого значення.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2163-XII від 04.03.1992 передбачено, що приватизації не підлягають пам?ятки, включені до Переліку пам?яток, що не підлягають приватизації.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь, регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III.
Положеннями ст.1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Пам'яткою культурної спадщини є об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Охорона культурної спадщини являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини
Частиною 1 ст. 13, п. «б» ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки. Пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до ч.2 ст. 14, ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Пунктом 2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року, №1760, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X “Прикінцеві положення” Закону України “Про охорону культурної спадщини” визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Якщо об'єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об'єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об'єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об'єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об'єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця (п.п. 4, 5 Порядку).
Пунктами 11, 12 Порядку встановлено, що усім пам'яткам культурної спадщини у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися. Охоронний номер пам'ятки національного значення складається з цілого числа. Охоронний номер пам'ятки місцевого значення складається з цілого числа та двох літер - коду регіону згідно з додатком. Комплексам (ансамблям), визначним місцям присвоюється єдиний охоронний номер. Кожному об'єкту культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю), визначного місця присвоюється охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу (ансамблю), визначного місця та номера об'єкта культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю) та двох літер - коду регіону згідно з додатком.
Положення п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6.11.2009р. №9 звертають увагу судів на те, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Правовою позицією, встановленою постановою Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 921/816/16-г/11 визначено, що позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі ст. 215 ЦК України, у зв'язку з порушенням ч. ч. 1,2 ст. 203 цього Кодексу, мають містити обґрунтування наявності підстав для визнання договору недійсним і порушення прав позивача, яким, у свою чергу, має обиратися ефективний спосіб захисту свого порушеного права чи законного інтересу.
Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов'язаних з порушенням володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Так, досліджуючи матеріали справи та аналізуючи законодавство яке регулює спірні правовідносини судом встановлено, що укладенню між відповідачами спірного договору купівлі-продажу від 12.11.2020 передували орендні взаємовідносини, що мали місце згідно договору оренди нерухомого майна від 09.08.2017 (в новій редакції договору від 25.06.2019), де відмічено про надання в строкове платне користування нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «а3», загальною площею 117,3 кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (колишня назва Бєлінського), буд.2/1, які є приміщеннями будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення. Передача в оренду здійснювалась за згодою Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА. Акт приймання-передачі майна до договору оренди від 25.06.2019 також містить посилання на передачу в оренду нежитлового приміщення підвалу та першого поверху «а2» будівлі-пам'ятки культурної спадщини місцевого значення та приміщення першого поверху «а3». Подалі з метою проведення ремонтно-реставраційних робіт нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», загальною площею 93,1 кв.м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1 Департаментом управління охорони об'єктів культурної спадщини видавались дозволи на виконання ремонтних робіт будівлі-пам'ятки за № 62 від 02.10.2019, № 24 від 28.04.2020. В попередньому договорі щодо укладення у майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини від 19.10.2020, охоронному договорі №04-02/40с від 15.02.2021 та складеними до них актами технічного стану пам'ятки від 20.10.2020, від 08.02.2021 містяться визначення щодо прийняття ТОВ «Анавік» під охорону пам'ятки культурної спадщини, підвалу та першого поверху «а2», «а3», розташованих в будівлі Корпусу богадільні, спорудженій у 1849-1852 роках за проектом архітектора Ф.Й.Моранді, який входить до складу Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2 від Успенської до вул. Базарної, 2 (юридична адреса: вул. Леонтовича, 2/1).
Висновком ОНДІСЕ №21-4138 від 10.01.2022 комісійної судової мистецтвознавчої експертизи встановлено, що до культурних цінностей відносяться такі складові частини корпусу богадільні, яка є об'єктом культурної спадщини під охоронним номером 104/1-Од: фасадні площини лівобічного двоповерхового, центрального одноповерхового, правобічного двоповерхового об'ємів, південної частини одноповерхового Г-подібного об'єму («All»), північної частини одноповерхового Г-подібного об'єму («а2»), двох одноповерхових об'ємів, які прилягають до правої та лівої двоповерхових частин з боку двору («а», «Д»); інтер'єр вестибюлю центральної одноповерхової частини з елементами декору: огорожа з боку вулиць Леонтовича та Успенської, оголовок криниці у дворі. Одноповерхові об'єми, які прилягають до Г-подібного об'єму із західної («а3») та північно-східної сторони («Б»), не відносяться до культурних цінностей.
Наразі, визначення ТОВ «Анавік» завдяки співставленню відомостей у відношенні до комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України (охорон. номер 104-ОД) та Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (охорон. номер 355-ОД) неточностей у складі об'єктів майна та відповідно до цього ствердження з посиланням на неіснуючий, на момент укладення спірного договору від 12.11.2020, паспорт об'єкта (2021 рік) та облікову картку, стосовно відношення у даних державних реєстрах різних об'єктів є неприйнятими, оскільки як судом викладалось вище, відповідно до числених документів, складених уповноваженими органами, що супроводжували взаємовідносини сторін, які передували укладенню договору купівлі-продажу від 12.11.2020, згідно висновку судової мистецтвознавчої експертизи №21-4138 від 10.01.2022 нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2.а3», загальною площею 117.3 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Леонтовича (колишня назва - вулиця Бєлінського) буд. 2/1 відносяться саме до комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер. При цьому, приміщення підвалу та першого поверху «а2», площею 93,1кв.м. уявляють собою культурну цінність, в той час як приміщення «а3» не є такими.
Отже, керуючись ст. 79 ГПК України, дотримуючись при розгляді даної справи принципу вірогідності доказів, суд доходить висновку, що спірні приміщення підвалу та першого поверху «а2», площею 93,1кв.м. входять до складу Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер та Скорботної церкви, що занесені, як до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, так і до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, а відповідно до чого були відчуженні з порушенням ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини».
За таких обставин, договір купівлі-продажу від 12.11.2020, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та TOB «АНАВІК» за яким відбулось відчуження пам'ятки культури підлягає визнанню судом недійсним в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Також, носять характер формальних, посилання ТОВ «Анавік» на відсутність за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1 об'єкту, що не підлягає приватизації, так як дана адреса та виділення в самостійний об'єкт приміщень в тому числі, що відносяться до пам'ятки культурної спадщини, відбулось завдяки проведеним відповідним заходам за висновком від 05.12.2018 за вх.№1703 щодо проекту поділу нежитлових будівель Одеського обласного очного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни на самостійні за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 2/1 та прийнятих на його підставі рішень Одеської обласної ради від 12.06.2018 №766-VII, від 21.12.2018 №862-YII.
Звіт за результатами науково-технологічного дослідження з визначенням періодів побудови різних об'ємів будинку по вул. Леонтовича, 2 у м. Одеса, складений ДП «Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини» (2021 рік) є неналежним доказом, як в самостійному розумінні, так і доказом покладеним в основу створення паспорту об'єкту (2021 рік), оскільки розроблений інженером-проектувальником, технологом ОСОБА_1 , отже, не експертом за не визначених на те підстав та на замовлення невизначеної особи, а тому на його підставі не можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування по даній справі.
Посилання відповідача на висновок експерта від 02.06.2023 №24/05/23, яким встановлено, що приміщення підвалу та першого поверху «а2», «а3» є сучасною прибудовою і не входить до об'єкту культурної спадщини Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер є необґрунтованими, так, як вбачається із опису доказів, наданих експерту на дослідження, а саме паспорту пам'ятки об'єкта культурної спадщини Богадільні (арх. Моранді Ф.Й.), звіту за результатами науково-технологічного дослідження з визначенням періодів побудови різних об'ємів будинку по вул. Леонтовича, 2, у місті Одеси, облікової картки об'єкта культурної спадщини, дані документи є в своїй більшості новоствореними та недостатніми для повного та всебічного дослідження і саме з такою метою судом було призначено ухвалою від 12.07.2021 судову експертизу та направлено на експертизу всі матеріали справи, яка проведена не була згідно повідомлення ОНДІСЕ від 08.12.2022 №21-4255 про неможливість надання висновку по призначеній ухвалою суду від 12.07.2021 судовій будівельно-технічній експертизі через незабезпечення сторонами доступу експерта до об'єктів дослідження.
Водночас, є беззаперечним посилання ТОВ «Анавік» на необхідність створення документації у відношенні до пам'ятки культури згідно Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 №1750, однак, за умови перебування Комплексу споруд Стурдзовської громади скорботних сестер в цілому, до складу яких входять і спірні приміщення, площею 93,1кв.м., у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України та у Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, є неправомірним створення паспорту об'єкта (2021 рік) без врахування даної обставини.
Позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «а3», які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м., вартістю 2 255 883,60 грн, з врахуванням ст. 391 ЦК України та правових позицій Верховного суду, викладених судом також підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З врахуванням ст.129 ГПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, сплачений прокурором судовий збір в сумі 36108,25грн покладається на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити повністю позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ел. пошта: odeska.obl@od.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, проспект Шевченка,4; ел. пошта: orada_kanc@odessa.gov.ua), Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ел. пошта: culture_region@odessa.gov.ua), Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м.Київ, вул. Івана Франка, 19; ел. пошта: info@mkip.gov.ua) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Анавік” (65014, м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1), Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ел. пошта: maino@odessa.gov.ua), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального некомерційного підприємства “Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни” Одеської обласної ради (65014, м.Одеса, вул. Бєлінського, 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов'язання повернути майно.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна нежитлових приміщень підвалу та першого поверху «а2», «а3» - площею 117,3 кв.м, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, укладений 12.11.2020 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23212638) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАВІК» (65014, м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1, код ЄДРПОУ - 39000956).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАВІК» (65014, м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1, код ЄДРПОУ 39000956) повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу та першого поверху «а2», «а3», які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича (Бєлінського), 2/1, площею 117,3 кв.м, вартістю 2 255 883,60 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анавік” (65014, м. Одеса, вул. Леонтовича, 2/1, код ЄДРПОУ 39000956) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 18 054 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн 13 коп судового збору.
5. Стягнути з Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23212638) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 18 054 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн 13 коп судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 жовтня 2023 р.
Суддя І.А. Малярчук