Справа № 756/11948/23
Номер провадження № 1-кс/756/2158/23
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002950, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 304; ч. 4 ст. 190 КК України,
УСТАНОВИВ:
18.09.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002950, про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304; ч. 4 ст. 190 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 ..
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що з метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2022 року, перебуваючи у місті Києві, розробив план, який передбачав створення та адміністрування телеграмм-каналів в месенжері «Telegram»: «ІНФОРМАЦІЯ_10», « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), та за допомогою цих каналів введення в оману громадян України щодо здійснення інвестування та отримання надвисокого прибутку, переконання таких громадян перераховувати кошти на банківські рахунки, підконтрольні ОСОБА_4 , якими останній мав заволодіти, не здійснюючи обіцяних інвестицій для отримання надвисокого прибутку, протягом всього часу існування вищезазначених телеграм-каналів.
Разом з цим, ОСОБА_4 , маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу та щодо значної кількості осіб, розуміючи, що вчинення вищезазначеного злочину вимагає чітких і узгоджених дій декількох осіб, вирішив створити організовану групу, якою особисто мав керувати. На виконання свого плану зі створення організованої групи та з метою спільного заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами громадян України, ОСОБА_4 до її складу залучив раніше знайомих йому учасників, які надали свою згоду на участь у спільному злочинному плані заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінальних правопорушень. домовились про їх спільне вчинення, тим самим зорганізувавшись у стійке об'єднання для вчинення цих злочинів, а саме:
- ОСОБА_9 , який забезпечував функцію адміністрування заздалегідь створених ОСОБА_4 телеграм-каналів та безпосередній діалог в месенджері «Telegram» з потерпілими, спонукаючи останніх на перерахування додаткових коштів на підконтрольні учасникам організованої групи банківські рахунки;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який на момент вчинення кримінального правопорушення не досяг повнолітнього віку та який забезпечував ОСОБА_4 банківськими картками третіх осіб, які отримував від знайомих за грошову винагороду та передавав організатору для використання в злочинній діяльності, підбір контенту з інших веб-ресурсів про отримання гарантованого прибутку для розміщення фото-відеоматеріалів у заздалегідь створених телеграм-каналах ОСОБА_4 для введення громадян в оману та створення уявлення про можливість гарантованого прибутку;
- ОСОБА_11 , який забезпечував рекламування на веб-ресурсах «Instagram», «Facebook», « Tik Tok » заздалегідь створених телеграм-каналів ОСОБА_4 для залучення максимальної кількості осіб для подальшого скоєння відносно них шахрайських дій, а також здійснював безпосередній діалог в месенджері «Telegram» з потерпілими;
- ОСОБА_12 , який забезпечував рекламування на веб-ресурсі «Facebook» заздалегідь створених телеграм-каналів ОСОБА_4 для залучення максимальної кількості осіб для подальшого скоєння відносно них шахрайських дій, а також здійснював безпосередній діалог в месенджері «Telegram» з потерпілими.
Для забезпечення злагодженості дій між собою та учасниками організованої групи, які безпосередньо забезпечували спілкування з потерпілими та підбір контенту з інших веб-ресурсів про отримання гарантованого прибутку для розміщення фото-відеоматеріалів у заздалегідь створених телеграм-каналах ОСОБА_4 для введення громадян в оману та створення уявлення про можливість гарантованого прибутку, а також для контролю за діями кожного, ОСОБА_4 надав доступ в якості адміністраторів ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , неповнолітньому ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, до заздалегідь створених ним каналів у месенджері «Telegram»: «ІНФОРМАЦІЯ_10», « ІНФОРМАЦІЯ_11 », 2 одноіменні канали під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » адміністрування яких безпосередньо здійснював ОСОБА_4 . З метою створення видимості дієвості інвестування коштів громадян України в месенджері «Telegram» опубліковували фото та відео файли з відгуками інших громадян, які нібито вже отримали надвисокий прибуток від інвестування, а також
ОСОБА_4 забезпечив учасників організованої групи банківськими картками третіх осіб, які неповнолітній ОСОБА_10 , виконуючи відведену йому функцію, отримав від знайомих за грошову винагороду, на які потерпілі перераховували власні грошові кошти, будучі введеними в оману. Зокрема між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки. Характерним було обговорення спільних проблем, визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами. Крім того, організовувалося безперервне надходження банківських карток третіх осіб у значній кількості, які використовувалися у злочинній діяльності організованої групи. За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_4 та іншими учасниками ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , неповнолітнім ОСОБА_10 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, існував високий рівень узгодженості їхніх дій, взаємодовіра, використання значної кількості банківських карток третіх осіб для отримання на них грошових коштів від потенційних потерпілих з метою приховання їх незаконного походження та тяжкості відстеження руху коштів.
Створеною ОСОБА_4 організованою групою, з відома і схвалення всіх її учасників, які діяли спільно, з єдиним умислом на досягнення злочинного результату, відомого їм усім, протягом серпня 2022 по червень 2023 було здійснено заволодіння шляхом обману (шахрайство) грошовими коштами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 на загальну суму 116 300,21 гривень.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у втягненні неповнолітніх у протиправну діяльність, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України та обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене організованою групою передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 304; ч.4 ст.190 КК України, які, відповідно до вимог ст.12 КПК України є тяжкими, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, учинити аналогічні злочини.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 22.10.2023, оскільки у даному провадженні необхідно провести слідчі дії та процесуальні рішення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, при цьому не заперечував щодо відомостей, які наведені захисником та підозрюваним, які характеризують особистість підозрюваного.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальні правопорушення у яких він підозрюється, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , систематично здійснював злочинну діяльність за допомогою електронно-обчислюваної техніки та маючи вміння та знання користування комп'ютерною технікою, може знищити, сховати або спотворити інформацію про виявлення інших потерпілих та учасників організованої групи та у випадку застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 вживатиме заходи, спрямовані на приховання та знищення існуючих доказів, які наразі ще не долучені до матеріалів кримінального провадження.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, свідчить те, що останній вчиняв дане кримінальне правопорушення у складі організованої групи до якої входили ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та інші невстановлені особи, а тому з метою приховування їх спільної злочинної діяльності, ОСОБА_4 може впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_26 , з якою останній добре знайоми та яка спільно проживає з ОСОБА_9 , на ОСОБА_10 , на якого ОСОБА_4 має психологічний вплив та на інших учасників організованої групи, свідків та потерпілих, які звернулися до органу досудового розслідування із заявою, оскільки у останнього є їх анкетні дані, що буде перешкоджати проведенню повного та об'єктивного досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчить про те, що вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчиняв у складі організованої групи до якої входили ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та інші невстановлені особи, а тому з метою приховування їх спільної злочинної діяльності вони можуть вчиняти дії, які будь перешкоджати проведенню повного та об'єктивного досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 , може вчиняти аналогічні злочини, є те, що підозрюваний не має офіційного джерела доходу, належних засобів для існування, не зайнятий суспільно-корисною працею, а навпаки вирішив цинічно збагатитись за рахунок чужого майна в умовах воєнного часу, а також має достатні знання та вміння для їх вчинення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або застосувати інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки він має постійне місце проживання в м.Києві, міцні соціальні зв'язки, мешкає разом з мамою, яка працює в бібліотеці та не має можливості внести грошову заставу, визначену слідчим суддею як альтернативний запобіжний захід. На теперішній час він визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, розкаюється, співпрацює із слідством, а також має намір відшкодувати завдану потерпілим шкоду, що неможливо в умовах тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики відсутні, ОСОБА_4 раніше не судимий, має місце постійного проживання, має намір відшкодувати завдану шкоду, не був організатором організованої групи та підтримав думку підзахисного.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002950, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304; ч.4 ст.190 КК України.
25.07.2023 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.09.2023 включно та визначено розмір застави у сумі 805 200 грн.
18.09.2023 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_27 , строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 294-296 КПК України, продовжено до 3-х місяців, тобто до 22.10.2023.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 304; ч. 4 ст. 190 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, в порядку ст. 263 КПК України, №859нт в/с/38/100-2023 від 24.04.2023р., №1073нт в/с /38/100-2023р. від 18.05.2023р., №1074нт в/с /38/100-2023р. від 18.05.2023 року відносно мобільного номеру, який використовував ОСОБА_4 , у ході яких була зафіксовано спілкування організатора та учасників організованої групи, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам з приводу протиправної діяльності, пов'язаної із адмініструванням телеграмм-каналів від приводом інвестування та отримання надвисокого прибутку та отримання грошових коштів від потерпілих з метою власного збагачення;
- заявами про вчинення кримінальних правопорушень та протоколами допиту в якості потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та які додали до матеріалів кримінального провадження скріншоти переписки в каналах «ІНФОРМАЦІЯ_10», « ІНФОРМАЦІЯ_11 », 2 одноіменні канали під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в месенджері «Telegram» та виписки з банків щодо перерахування останніми грошових коштів на підконтрольні банківські рахунки правопорушникам;
- протоколами оглядів, а саме телеграмм-каналів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », в яких велика кількість учасників та містяться фото та відео знімки з відгуками інших громадян, які нібито вже отримали надвисокий прибуток від інвестування;
- протоколами оглядів, а саме веб-ресурсів заздалегідь створеними учасниками організованої групи, для збільшення аудиторії їх телеграмм-каналів в месенджері «Telegram»;
- протоколами тимчасового доступу до речей і документів та отриманої за результатами їх проведення інформації від банківських установ, а саме щодо володільців та руху коштів банківських карток, які учасники організованої групи використовували у свої протиправній діяльності;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою
АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою АДРЕСА_3 , де фактично проживає ОСОБА_9 ;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою АДРЕСА_4 у автомобілі, який на праві власності належить ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою АДРЕСА_5 , у автомобілі, який на праві власності належить ОСОБА_9 ;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою
АДРЕСА_6 , де фактично проживає ОСОБА_10 ;
- протоколом проведення обшуку від 19.07.2023 за адресою
АДРЕСА_7 , де фактично проживає ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду телеграм каналу від 12.12.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_28 від 14.02.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_29 від 12.12.2022;
- протоколом огляду веб-ресурсу від 21.02.2023;
- протоколом огляду веб-ресурсу від 21.02.2023;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 15.06.2023;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 12.06.2023;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 12.06.2023;
- протоколом огляду веб-ресурсу від 13.06.2023;
- протоколом огляду веб-ресурсу від 13.06.2023;
- протоколом огляду веб-ресурсу від 13.06.2023;
- протоколом огляду оптичного носія інформації від 20.06.2023;
- протоколом огляду речей та документів від 20.07.2023;
- протоколом огляду речей та документів від 20.07.2023;
- протоколом огляду оптичного носія інформації від 21.06.2023;
- протоколом огляду оптичного носія інформації від 21.06.2023.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене: - ч. 1 ст. 304 КК України - втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність; ч.4 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене організованою групою.
При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, учинити аналогічні злочини.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На ці обставини вказує зміст повідомлення про підозру.
Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інших мотивувань прокурором в обґрунтування цього ризику наведено не було.
В обґрунтування ж ризиків - може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, учинити аналогічні злочини, узагалі не було наведено змістовних пояснень та не надано відповідних доказів, окрім володіння ОСОБА_4 спеціальними знаннями в області застосування електронно-обчислюваної техніки та користування комп'ютерною технікою, крім того, останній не судимий.
Оскільки суд погодився з тим, що існують ризики, передбачені пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тож суд погоджується з існуванням підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як то запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 ..
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існують вагомі докази про вчинення підозрюваним інкримінованих правопорушень, які відноситься до категорії тяжких. Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_4 хоча і не має офіційного місця роботи, але суду пояснив, що має законне джерело доходу, що не було спростовано прокурором, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, мешкає разом з матір'ю, яка також працює. Крім того, суд враховує вік підозрюваного, те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальні правопорушення вперше, його ставлення до вчиненого, наміри відшкодування завданої його діями шкоди потерпілим та дії, які свідчать про їх реалізацію, що також не було спростовано стороною обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2, тобто існування ризиків. Але клопотання як і пояснення прокурора в судовому засіданні не містять мотивування того, що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, тобто обов'язкового елементу для вирішенні питання застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що відсутні підстави для подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Бо, на думку суду, для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт строком на 34 днів, тобто в межах строку досудового розслідування, буде достатнім. При цьому домашній арешт полягає в забороні ОСОБА_4 цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , та останній зобов'язаний з'являтися за першої вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження. Також слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на вказаний строк дії запобіжного заходу.
На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості щодо ОСОБА_4 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов'язками, у тому числі утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими, вірогідність вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.
Разом з цим суд зауважує, що ним також перевірено в судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження. Так, як видно з клопотання, з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, у ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, разом з тим, на даний час необхідно провести ряд слідчих, процесуальних дій, визначених у клопотанні.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002950, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100050002950, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 304; ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає у забороні цілодобово залишати житло, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , зобов'язав ОСОБА_4 з'являтися за кожною вимогою до прокурора, слідчого чи суду, відповідно до стаді кримінального провадження.
Встановити строк дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту в 34 (тридцять чотири) дні.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 34 (тридцять чотири) дні, а саме:
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора, слідчого чи суду, відповідно до стаді кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд, відповідно до стаді кримінального провадження про необхідність зміни свого місця проживання;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у межах вказаного кримінального провадження.
Ухвала діє до 22 жовтня 2023 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення, а саме доставити ОСОБА_4 до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.
Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування кримінального провадження, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1