УХВАЛА
13 жовтня 2023 року
Київ
справа №990/253/23
адміністративне провадження №П/990/253/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і нечинним указу в частині,
ВСТАНОВИВ:
09 жовтня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), подана представником - адвокатом Бидюковим Дмитром Володимировичем.
У позовній заяві заявлено вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати указ президента України №227/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15 квітня 2023 року, в частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 ; 2) виключити позицію 267 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
1. Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано з порушенням норм статті 160 КАС України.
Цією нормою встановлені вимоги щодо змісту позовної заяви. Зокрема, згідно з пунктами 4, 5, 9, 10 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Президента України, встановлені статтею 266 КАС України, відповідно до частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може:
1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;
3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
Частиною другою статті 245 КАС України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тощо.
Встановлені статтями 5, 245, 266 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді його скасування. У такому випадку внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту його прийняття.
Проаналізувавши вимоги адміністративного позову, Суд дійшов до висновку, що заявляючи вимоги про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, позивач чітко не вказав в якій саме частині (конкретний додаток Указу та конкретний пункт цього додатку), Суд повинен визнати протиправним та скасувати вказаний Указ.
Крім того, зі змісту адміністративного позову залишається незрозумілим необхідність виключення позиції 267 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, з огляду на передбачений Кодексом та зазначений в адміністративному позові такий спосіб захисту як скасування спірного Указу.
Жодних аргументів на користь того, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути виключення позиції 267 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, у позові не наведено.
Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву.
Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права.
2. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10578/19, 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5145/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно, за змістом позовної заяви, ОСОБА_1 заявив дві вимоги немайнового характеру: 1) визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт в частині; 2) виключити позицію з такого акта. Однак, судовий збір сплачено у сумі 1073,60 грн - як за одну вимогу немайнового характеру. До позовної заяви додано два примірника однієї квитанції ID 8453-3833-4846-7522.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, у випадку, якщо позивач вважає, що скасування акта Президента України в окремій його частині є недостатнім способом захисту порушеного права, то за вимогу про виключення окремої позиції з такого акта позивач має сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн, як це передбачено підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Судовий збір сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. За змістом частини другої статті 266 КАС України справи цієї категорії Верховний Суд розглядає у порядку спрощеного позовного провадження у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Отже, саме на етапі відкриття провадження у справі, крім іншого, має бути з'ясовано і питання правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, і питання кола учасників справи.
У переліку учасників справи, позивач зазначає третіх осіб, однак, відповідної заяви про залучення їх у справу, не надає.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до частини п'ятої наведеної статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Питання про залучення третіх осіб у справу також може бути вирішено при відкритті провадження у справі за власною ініціативою або за відповідним клопотанням позивача.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом: 1) надання уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в цій ухвалі; 2) надання документа про доплату судового збору за наявності підстав для цього; 3) за наявності підстав подання заяви про залучення до участі у справі третіх осіб з наведенням відповідного обґрунтування, на які права чи обов'язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бидюковим Дмитром Володимировичем, залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон