КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
13 жовтня 2023 року № 320/35735/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.08.2023р. №651 "Про демонтаж тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розміщена по АДРЕСА_1 ".
Спірним рішенням відповідач вирішив:
1. Демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , загальною площею 16,70 кв.м., що розміщена по АДРЕСА_1 .
2. КУ Білоцерківської міської ради "Інспекція з благоустрою міста Біла церква", КП Білоцерківської міської ради "Муніципальна варта" вжити заходів, що передбачені чинниим законодавством України, щодо демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної і п. 1.
3. ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", ТОВ "Білоцерківвода", Білоцерківському відділенню АТ "Київоблгаз" та іншм утримувачам інженерних комунікацій забезпечити відключення мереж від тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної в п. 1.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови згідно з розподілом обов'язків.
Разом з тим, позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити дію наведеного рішення.
Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки за час розгляду справи по суті, демонтаж тимчасової споруди вже буде здійснено та відновлення його прав стане неможливим або потребуватиме значних зусиль та витрат.
Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Судом встановлено, що подана ФОП ОСОБА_1 заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендаціями №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі ,,Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 ст. 242 КАС України).
Так, при вирішенні поданої заяви позивача суд враховує постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року по справі №ЗД/380/67/20 (провадження № К/9901/5891/21), в якій колегія суддів вказує "... безумовно рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання і такі рішення можуть завдавати шкоди і мати негативні наслідки. При цьому суд погоджується з позивачем стосовно того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, оскільки дії по демонтажу літнього майданчику кафе призведуть до значних фінансових витрат позивача. Зазначені обставини суттєво ускладнюють відновлення прав позивача та вказують на загрозу унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у цій справі було направлено на захист права власності та було єдиним дієвим засобом для збереження майна до вирішення в судовому порядку питання щодо законності демонтажу такого майна. Суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків його правам є об'єктивними, і суд не знайшов беззаперечного висновку про відсутність небезпеки порушених прав позивача.
Аналогічна правова позиція щодо доцільності забезпечення позову у справі про демонтаж тимчасових споруд була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року у справі №1840/2909/18.
Суд зауважує, що в межах адміністративної справи позивач оскаржує рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.08.2023р. №651.
В оскаржуваному рішенні відповідачем вирішено демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , загальною площею 16,70 кв.м., що розміщена по АДРЕСА_1 . При цьому, в рішенні скеровано КУ Білоцерківської міської ради "Інспекція з благоустрою міста Біла церква", КП Білоцерківської міської ради "Муніципальна варта", ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", ТОВ "Білоцерківвода", Білоцерківському відділенню АТ "Київоблгаз" вжити заходів щодо демонтажу вказаної тимчасової споруди та забезпечити відключення від неї мереж.
На переконання суду, примусовий демонтаж тимчасової споруди, її транспортування, тривале зберігання без експлуатації, може негативно вплинути на стан відповідної тимчасової споруди, або навіть призведе до її повного чи часткового руйнування.
Крім того суд враховує, що у разі задоволення позовних вимог, позивач буде змушена витратити додаткові зусилля, час та кошти для повернення тимчасової споруди на попереднє місце з приведенням її у належний стан для ведення підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція була висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.02.2022р. по справі №ЗП-26/21.
З огляду на вказане, не надаючи попередньої оцінки щодо законності спірного припису та рішення, які є чинними і підлягають виконанню, суд вважає, що демонтаж тимчасової споруди до ухвалення рішення в адміністративній справі №320/35735/23 істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, адже після демонтажу об'єкту нерухомого майна, повернення його до попереднього стану буде ускладнене.
При цьому, суд лише констатує обґрунтованість посилань позивача на можливе порушення її прав та інтересів спірними роботами з демонтажу тимчасової споруди, відновлення якої після проведення відповідних робіт може ускладнитись та потребуватиме значних зусиль та витрат.
З іншого боку суд зазначає, що зупинення спірного рішення щодо демонтажу тимчасової споруди позивача не вирішує питання про правомірність оскаржуваного рішення, а є лише тимчасовим заходом, спрямованим на збереження майна.
За таким умов заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст. ст. 2, 5-11, 150-154, 156, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/35735/23, - задовольнити.
2. Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.08.2023р. №651 "Про демонтаж тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розміщена по АДРЕСА_1 ", до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду адміністративної справи №320/35735/23 по суті.
3. Копії ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
7. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Марич Є.В.