КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 жовтня 2023 року Київ № 320/35510/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самстійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" про визнання протиправним та скасування висновку,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самстійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс", в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31.08.2023.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст. Таким чином обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
Суд встановив, що підставою для прийняття наказу Мін'юсту від 04.10.2023 № 3536/5 про задоволення скарги був висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31.08.2023 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" від 24.04.2023 № 24/03, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.05.2023 за № СК-1785-23. З аналізу зазначеного висновку випливає, що такий носить рекомендаційний характер (рекомендовано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" від 24.04.2023 № 24/03 задовольнити).
Суд зазначає, що оскаржуваний висновок центральної колегії Міністерства юстиції України від 31.08.2023, в якому узагальнено опис проведених реєстраційних дій і мотиви ухвалення оскаржуваного висновку, який не є правовим документом, що встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що висновок центральної колегії Міністерства юстиції України від 31.08.2023 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому його мотиви не можуть бути предметом спору. Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення Міністерством юстиції України (наказ), а тому оцінка висновку центральної колегії, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому мотивів, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення (наказу), прийнятого на підставі такого висновку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не належать розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand протии Австрії" зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Суд зазначає, що оскаржуваний висновок центральної колегії Міністерства юстиції України безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов'язків.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у відкритті провадження у цій адміністративній справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 5, 170, 171, 243, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самстійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" про визнання протиправним та скасування висновку.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.