ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4329/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) , яким просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (далі - Постанова № 168), у розрахунку 100000,00 гривень на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2022 року та січень 2023 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168, у розрахунку 100000,00 гривень на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2022 року та січень 2023 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначено, що з 20.03.2022 року по сьогоднішній день позивач проходить військову службу у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) та приймає безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в межах Сумської області, що підтверджується, зокрема, довідкою № 12/849-23вихвід 12.04.2023 року. Під час проходження військової служби позивач виконував бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення з ворогом, безпосередньо перебував в районах ведення дій у період проведення зазначених бойових дій.
Так, згідно з розрахунковим листом за вересень 2022 року (віпс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В)) позивачу нараховано та виплачено: додаткову винагороду у розмірі 25161,29 грн. за серпень 2022 року, за жовтень 2022 року (віпс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В)) позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 28000,00 грн та 4666,67 грн. (за 2 дні) за вересень 2022 року, за грудень 2022 року (віпс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В)) позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду за листопад 2022 року у розмірі 30000,00 грн.
Таким чином, позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 за серпень 2022 року - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, визначених п. 1 Постанови № 168, вересень 2022 року - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, визначених п. 1 Постанови № 168; листопад 2022 року - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, визначених п. 1 Постанови № 168; січень 2023 року - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, визначених п. 1 Постанови № 168.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року та вважає, що наявні підстави зобов'язати відповідача перерахувати таку додаткову винагороду.
Ухвалою судді від 05.06.2023 року відкрито провадження за даною позовною заявою та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.06.2023 року до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України не погоджується з позовними вимогами, не визнає їх повністю і вважає їх необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на Законі, є безпідставними і тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час (час дії Постанови №168) постійно виконує обов'язки військової служби.
Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, відповідно до рапортів безпосереднього керівника підрозділу, позивач в період 01.07.2022 року по теперішній час отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Додатково зазначає, що з 27 серпня по 01 вересня 2022 року позивач фактично обов'язків військової служби не виконував у зв'язку із перебуванням у відпустці за сімейними обставинами, а тому за серпень 2022 у вересні 2022 йому виплачено додаткову винагороду в сумі 25161,29 грн. за 26 днів серпня, що підтверджується розрахунковим листом за вересень 2022 року, що міститься в додатках до позову.
З аналізу наявних в управлінні НОМЕР_2 прикордонного загону рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та телеграм начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (із доданими копіями рапортів начальника впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), встановлено відсутність у зазначених документах прізвища позивача про його безпосередню участь у бойових діях або заходах за період серпень, листопад 2022 року, щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Таким чином, враховуючи відсутність інформації про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в період серпень, листопад 2022 року та січень-березень 2023 року відповідно правових підстав для опрацювання наказів командування НОМЕР_2 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
Крім того, згідно наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26, від 01.03.2023 № 52 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31.01.2023 року, з 01 по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року, відповідно. Згідно зазначених наказів Сумська область не включена до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Враховуючи викладене, фактично починаючи з 01.01.2023 по теперішній час, відсутня обов'язкова умова для здійснення виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, яка передбачена п. 1 Постанови № 168, а саме «перебування безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів».
Разом з цим, НОМЕР_2 прикордонний загін не погоджується із твердженням представника позивача, що останньому не було здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі до 70000 гривень за період вересень 2022 року.
Так, зі змісту Розрахункового листа позивача за жовтень 2022 року вбачається, що 5 прикордонним загоном було здійснено такі виплати, а саме: «Додаткова винагорода 70000 9/22 Наказ №656ОС 2 4666,67» від 30.09.2022, так як, виплата такої винагороди здійснюється у наступному місяці за попередній, тобто, у жовтні 2022 за вересень 2022 року (9/22), на підставі наказу № 656ОС від 30.09.2022, позивачу було виплачено 4666,67 гривень за « 2» календарні дні в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
16.06.2023 року до суду представником позивача направлено відповідь на відзив, де зазначає, що проаналізувавши наведені відповідачем у відзиві доводи вважає їх необґрунтованими, зокрема, з огляду на неможливість застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ в частині їх неузгодженості з Міністром внутрішніх справ, який є «керівником відповідного міністерства» відносно Держприкордонслужби, у розумінні п. 2-1 Постанови № 168. Крім того, вказує, що дані накази Адміністрації Державної прикордонної служби України не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вони не проходили державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у Адміністрації Державної прикордонної служби України компетенції щодо самостійного визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди або одноразової грошової допомоги, посилання відповідача на накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 року № 628-АГ як на обов'язкові для виконання начальниками (командирами) військових частин та військовослужбовцями є безпідставними.
Таким чином, за відсутності порядку та умов виплати додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, який би був затверджений уповноваженим на це керівником міністерства та зареєстрований Міністерством юстиції України, а також нечинності наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ), єдиним чинним у спірний період проходження військової служби позивачем нормативно-правовим актом, яким визначались підстави, порядок та умови виплати відповідачем додаткової винагороди, що передбачена Постановою № 168, була сама ця Постанова Кабінету Міністрів України за № 168.
Також відповідач зазначає, що у серпні, вересні, листопаді 2022 року та січні 2023 року позивач безпосередньої участі у бойових діях та заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань не приймав, тому виплата йому додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 грн не може бути виплачена, в той же час, відповідач не надав жодного доказу, які б підтвердили його доводи.
Починаючи із квітня 2022 року по січень 2023 року позивач виконував одні й ті ж завдання на одній і тій же місцевості, проте, за квітень, травень, червень, липень, жовтень, грудень 2022 року відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду - до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, визначених п. 1 Постанови № 168, а за серпень, вересень, листопад 2022 року та січень 2023 року з невідомих причин не виплачував.
Ухвалою від 05.06.2023 року судом було витребувано у відповідача необхідні для об'єктивного та всебічного розгляду адміністративної справи додаткові докази.
Відповідачем визначені ухвалою докази суду не надано, натомість, у відзиві на позовну заяву зазначає, що у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відсутні будь-які бойові накази (розпорядження), витяги з журналів бойових дій (вахтових журналів), витяги з журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
Разом з тим, зі змісту вказаного відзиву вбачається, що з аналізу наявних в управлінні НОМЕР_2 прикордонного загону рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та телеграм начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (із доданими копіями рапортів начальника всп « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») встановлено відсутність у зазначених документа прізвища позивача про його безпосередню участь у бойових діях або заходах у період серпень, листопад 2022 року щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн.
Проте, копії рапортів та телеграм, на які посилається відповідач останній до суду не надав.
Ухвалою суду від 28.08.2023 року повторно витребувано у відповідача докази, визначені ухвалою від 05.06.2023 року.
01.09.2023 року до суду відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України, які датовані 24.02.2022, окремі підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (в тому числі і відділи прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») передані в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Так, пунктом 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальникам органів Держприкордонслужби до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких вказані військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць.
При цьому, з аналізу наявних в управлінні НОМЕР_2 прикордонного загону рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та телеграм начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (із доданими копіями рапортів начальника впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), встановлено відсутність у зазначених документах прізвища позивача про його безпосередню участь у бойових діях або заходах за період серпень, листопад 2022 року, щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Щодо вересня 2022 року, то кількість днів безпосередньої участі позивача в бойових діях та заходах з оборони становить 2 дні, за які позивачу була виплачена додаткова винагорода в збільшеному розмірі.
Таким чином, враховуючи відсутність інформації про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в період серпень, листопад 2022 року та січень 2023 року відповідно правових підстав для опрацювання наказів командування НОМЕР_2 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
У 5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відсутні будь-які бойові накази (розпорядження), витяги з журналів бойових дій (вахтових журналів), витяги з журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, що підтверджують безпосередню участь Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень, вересень, листопад 2022 року та січень 2023 року.
Додатково зазначає, що відповідно до бойових розпоряджень командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 04.07.2022 №116/ОТУ Суми/2015 (гриф), від 25.07.2022 №116/ОТУ Суми/2620 (гриф), від 27.09.2022 №116/ОТУ Суми/4625 (гриф), бойового розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 01.08.2022 №311 (гриф), від 27.09.2022 №313 (гриф), персонал НОМЕР_2 прикордонного загону по теперішній час приймає участь виключно у стабілізаційних заходах, а при ускладненні обстановки - визначено прийняття участі в оборонних заходах. Тобто, основними завданнями НОМЕР_2 прикордонного загону, згідного зазначених розпоряджень, було визначено забезпечення національних інтересів на державному кордоні та підтримання правового режиму воєнного стану.
Ухвалою суду від 13.09.2023 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) належним чином завірені копії наказів, на підставі яких, ОСОБА_1 , було виплачено додаткову винагороду (передбачену Постановою № 168) за період із серпня 2022 року по січень 2023 року включно та довідку з інформацією про суми та складові нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року; від НОМЕР_3 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого докази, що підтверджують перебування ОСОБА_1 в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого та копії бойових наказів (розпоряджень), витягів з журналів бойових дій (вахтових журналів), витягів з журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, постових відомостей, рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень, вересень, листопад 2022 року та січень 2023 року; від Адміністрації Державної прикордонної служби України належним чином засвідчені копії наказів, на підставі яких Сумська область, військова частина НОМЕР_1 , НОМЕР_3 прикордонний загін входили в склад органів підрозділів ДПСУ, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій в період з 01.08.2022 року по 31.01.2023 року.
21.09.2023 року до суду надійшли витребувані від Адміністрації Державної прикордонної служби України докази.
25.09.2023 року до суду надійшов лист від 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого, в якому, на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомлено, що у відповідності до оперативної Директиви Головнокомандувача ЗСУ від 25.02.2022 року № 39/304/52/22 «Про створення ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », наказу командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 02.03.2022 року №502/2/5/25/гриф «Про визначення угрупування сил і засобів ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » підрозділ в якому проходить службу ОСОБА_1 був переданий в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Надати вищезазначені документи у військової частини НОМЕР_4 немає можливості, оскільки їх володільцем є ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (документів, які підтверджують виконання бойових завдань Позивачем), надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у підрозділі в якому проходить службу ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року №558 (зареєстрований в Мінюсті України 23.07.2018 року за №854/32306) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція).
Згідно пункту 3 цієї Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Оскільки ОСОБА_1 перебуває у штаті та на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , рапорти які надходили на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від керівництва підрозділу в якому проходить службу ОСОБА_1 були направлені до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) для прийняття правового рішення вихідними листами: № 22/1586-22-Вих від 24.06.2022 року; № 22/1744-22-Вих від 05.07.2022 року; № 22/1745-23-Вих від 05.07.2022 року; № 22/1814-22-Вих від 09.07.2022 року; № 22/2215-22-Вих від 04.08.2022 року; № 3706-22-Вих від 03.10.2022 року; № 22/4287-22-Вих від 05.11.2022 року; № 22/4452-22-Вих від 16.11.2022 року; № 22/4812-22-Вих від 29.11.2022 року; № 22/4934-22-Вих від 04.12.2022 року; № 22/175-23-Вих від 10.01.2023 року.
25.09.2023 року до суду надійшли витребувані від військової частини НОМЕР_1 докази.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 20.03.2022 року ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, а саме, у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Так, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 942-ОС від 12.12.2022 року старшого сержанта ОСОБА_1 призначено інспектором прикордонної служби 1 категорії - начальником групи кінологів другого відділення інспекторів прикордонної служби дев'ятнадцятої прикордонної застави четвертої прикордонної комендатури, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б), згідно з пп.4 п. 93 Положення (на вищу посаду - у порядку просування по службі).
Відповідно до наданих відповідачем розрахункових листів позивача за період з серпня 2022 року по січень 2023 року позивач отримував винагороду відповідно до постанови КМУ №168 в розмірі 30000,00 грн. та 70000,00 грн., зокрема, у серпні 2022 року в сумі 30000 грн. та 70000,00 грн. відповідно, у вересні 2022 року 25161,29 грн. та 00,00 грн., у жовтні 2022 року 28000,00 грн. та 4666,67 грн., у листопаді 2022 року 23225,81 грн. та 54193,55 грн., у грудні 2022 року 30000,00 грн. та 30000,00 грн., у січні 2023 року 70000,00 грн.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному нарахуванні та виплаті йому додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, у розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з серпня 2022 року по січень 2023 року. У зв'язку з чим звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В силу дії частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011 у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято вищезазначену Постанову № 168.
Пунктом 1 цієї постанови у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин установлювалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
30.07.2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України, на виконання Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, було видано наказ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168” №392-АГ.
Абзацом 2 пункту 1 наказу від 30.07.2022 №392-АГ передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктами 2 та 3 цього наказу визначені заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Крім того, пунктом 4 Наказу №392-АГ визначені вимоги до документів, які підтверджують виконання заходів, передбачених пунктами 2, 5 цього наказу.
Додатково для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, крім документів, зазначених у пункті 4 Наказу №392, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цьогонаказу, підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до вказаногонаказу. Ця довідка видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відрядженні військовослужбовці із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Довідка підлягає надсиланню за місцем проходження служби до 5 числі місяця, який слідує за звітним.
На заміну цього наказу Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано аналогічний за змістом наказ від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168», який згідно з пунктом 15 даного наказу, «набирає чинності та застосовується з 01.12.2022 року».
Враховуючи, що обидва згадані накази Адміністрації Державної прикордонної служби України були прийняті у спірний період проходження військової служби позивачем і містять аналогічні за змістом положення, викладені у цьому рішенні висновки суду є застосовними як до наказу від 30.07.2022 №392-АГ, так і до наказу від 09.12.2022 №628-АГ.
Відповідно до наказу від 30.07.2022 №392-АГ він виданий на виконання, зокрема, пункту 2-1 Постанови №168 (у чинній на дату видачі цього наказу редакції), згідно з яким повноваження на встановлення порядку і умов виплати додаткової винагороди та одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, були надані керівникам відповідних міністерств та державних органів.
Пункт 1 Постанови №168 визначає такі обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн:
- період дії воєнного стану;
- беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів;
- наявність наказу командира.
Відповідач обґрунтовує відсутність у позивача права на отримання спірної винагороди тим, що начальником прикордонного загону, де проходить службу позивач, не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).
Так, на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідачем було надано завірені копії витягів з наказу командира НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) про виплату додаткової винагороди, зокрема ОСОБА_1 : наказ № 543-ОС від 01.09.2022 року; наказ № 655-ОС від 30.09.2022 року; наказ № 656-ОС від 30.09.2022 року; наказ №889-ОС від 30.11.2022 року; наказ № 108-ОС від 01.02.2023 року.
Як вбачається з наказів Адміністрації Державної прикордонної служби про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, Сумську область враховано в організації виконання завдань органами Державної прикордонної служби України під час участі з відбиття збройної агресії російської федерації проти України як район ведення воєнних дій: з 01 по 31 серпня -наказ №61/0/8-22-ОД від 03.09.2022 року; з 01 по 30 вересня - наказ №71/0/8-22-ОД від 04.10.2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року - наказ №81/0/8-22-ОД від 04.11.2022 року; з 01 по 30 листопада - наказ №94/0/8-22-ОД від 05.12.2022 року; з 01 по 31 грудня - наказ №1 від 03.01.2023 року.
Відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України визнано таким органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України, які відповідно до розпоряджень (наказів, директив) Адміністрації Держприкордонслужби включені до кладу угруповань військ (сил) Збройних сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій (з 01 по 31 серпня -наказ №63/0/8-22-ОД від 05.09.2022 року; з 01 по 30 вересня - наказ №72/0/8-22-ОД від 04.10.2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року - наказ №83/0/8-22-ОД від 06.11.2022 року; з 01 по 30 листопада - наказ №96/0/8-22-ОД від 06.12.2022 року; з 01 по 31 грудня - наказ №105/0/8-23-ОД від 04.01.2023 року).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахункових листів ОСОБА_1 , у спірний період з серпня 2022 року по січень 2023 року, позивачу була виплачена наступна додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року:
- за серпень 2022 року (01.08.2022-26.08.2022) позивачу виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 25161,29 грн. (на підставі наказу від 01.09.2022 року №543-ОС);
- за вересень 2022 року (03.09.2022-30.09.2022) позивачу виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 28000,00 грн. (на підставі наказу від 30.09.2022 року №655-ОС), а також додаткову винагороду із розрахунку 70000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 4666,67 грн. (13.09.2022-19.09.2022, на підставі наказу від 30.09.2022 року №656-ОС) (за час перебування у відпустці додаткова винагорода позивачу не нараховувалась)
- за жовтень 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 23225,81 грн. (на підставі наказу № 781-ОС від 01.11.2022 року) та додаткову винагороду із розрахунку 70000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 54193,55 грн. (на підставі наказу №780-ОС від 07.11.2022 року);
- за листопад 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 30000,00 грн. (на підставі наказу №889-ОС від 30.11.2022), а також додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. (на підставі наказу від 30.09.2022 року №982-ОС)
- за грудень 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду із розрахунку 70000,00 грн. пропорційно часу проходження служби в розмірі 70000,00 грн. (на підставі наказу №9-ОС від 05.01.2023 року).
При цьому, доказів виплати позивачу у січні 2023 року додаткової грошової винагороди, відповідачем не надано.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ суд зазначає наступне.
Пункт 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493/92 установлено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до п.а. 2 та 3 того самого Указу державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається КМУ. Нормативно-правові акти, зазначені вст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджене постановою КМУ від 28.12.1992 №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Пунктом 15 того самого Положення визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ та наказ від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ містять норми, які зачіпають права громадян - військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, ці накази підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Судом не встановлений факт такої реєстрації, відтак зазначені накази не можуть вважатися такими, що набрали чинності та підлягають застосуванню.
Зважаючи на це, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, як на підставу невиконання зобов'язань щодо виплати додаткової винагороди, визначеної Постановою №168.
Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог наказів №392-АГ та №628/0/81-22 в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
За приписами ч.ч. 2, 6 ст. 7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
За відсутності у спірний період затвердженого МВС України порядку і умов виплати додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови КМУ №168, єдиним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок виплати відповідачем спірної додаткової винагороди є постанова КМУ №168.
Вказаною постановою не затверджені конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відтак, на думку суду, відповідач протиправно не видав наказ про призначення та нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за серпень 2022, грудень 2022 та січень 2023. Разом з тим, як вже зазначалось судом, згідно розрахункових листів, позивачу у вересні, жовтні та листопаді виплачувалась додаткова грошова винагорода із розрахунку 30000,00 та 70000,00 грн. пропорційно часу проходження служби, відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), та забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України - за серпень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів - суд дійшов висновку що викладені в позовній заяві доводи позивача відповідачем не спростовані, обставинам справи та положенням діючого законодавства, що регулюють спірні відносини, відтак, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (м. Суми, провул. Громадянський, 1 код ЄДРПОУ 14321759) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), та забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України в період - серпень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року.
3. Зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), та забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України в період - серпень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті