ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
12 жовтня 2023 року м. Житомир справа № 240/27974/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з підстав протиправності, просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати усіх належних сум при звільненні в розмірі 118287,33 грн;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 усі належні суми при звільненні у розмірі 118287,33 грн, без урахування обов'язкових податків та зборів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
11.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про відмову від позову у справі вх. №68877/23, в якій позивач вказав, що Військова частина НОМЕР_1 27.09.2023 нарахувала та виплатила позивачу заборгованість в розмірі 111870,58 грн.
Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу приписів частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Положеннями частини 1 та 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Розглянувши заяву позивача від 11.10.2023 про відмову від позову, суд дійшов висновку про те, що вказана заява позивача не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому суд приймає відмову від позову та закриває провадження у справі.
Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність визначених законом перешкод для прийняття відмови позивача від позову, суд дійшов висновку, що відмову від позову слід прийняти та провадження у справі належить закрити, що узгоджується із положеннями частини 3 статті 189 та пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи клопотання про повернення судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України), а також повернення судового збору (ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Так, Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а зауважив, що розподіл понесених позивачем судових витрат слід здійснювати з урахуванням та в залежності від обставин та умов, які призвели до відмови від позову.
Верховний Суд зазначив, що ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи по суті та задоволенні позову, а положення ст.140 та 142 Кодексу адміністративного судочинства України у порівнянні із ч.1, 2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування. Зокрема, стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Враховуючи вищенаведене, оскільки задоволення позовних вимог відбулося після пред'явлення адміністративного позову, суд на підставі статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплаченого позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція від 20.09.2023 №33 (а.с.6)).
Таким чином, суд стягує з Військової частини НОМЕР_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 140, 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву позивача про відмову від позову від 11.10.2023 вх. №68877/23 задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі№240/27974/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений позивачем при зверненні із позовом до суду згідно з квитанцією від 20.09.2023 №33.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін