ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року Справа № 160/8753/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою суду відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Ухвалою від 26.06.2023 року суд прийняв рішення перейти до розгляду за правилами загального позовного провадження, справу призначено в підготовче засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин він перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), проходить службу та виконував завдання відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, у період проходження військової служби відповідач не нарахував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно участі у бойових діях. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.
До суду надійшов відзив від НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ), в якому відповідач зазначив, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_3 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ), оскільки начальником прикордонного загону 105, до якого був відряджений позивач, не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених п. 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 (не надано довідки, згідно яких нараховуються виплати). Згідно п. 11 наказу №392-АГ інформація (довідка) на відряджених військовослужбовців про дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених п. 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону, до якого відряджено позивача до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_3 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовому забезпеченні), за формою наведеною у додатку №2 ( у виді довідки визначеної форми) до цього наказу. Від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону отримано листа, згідно якого «..підрозділи, які знаходяться в межах Чернігівської і Сумської областей не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення. У зв'язку з вище викладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року …. не опрацьовувались».
В судове засідання сторони не з'явились, надали клопотання про розгляд за відсутності їх представників.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.
Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., солдата ОСОБА_1 у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 , Відповідач) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), де Позивач перебував з вересня по січень.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати йому у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року додаткової грошової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн., звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція №558).
Відповідно до пункту 2 Інструкції №558, Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Згідно пункту 3 Інструкції №558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження неведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Судом встановлено, що 30.07.2022 Адміністрацією ДПСУ видано наказ №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» з метою врегулювання порядку і умова здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану (далі - Наказ №392).
Так, відповідно до пункту 4 Наказу №392, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 Наказу №392, для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Пунктом 6 Наказу №392 передбачено, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 тисяч гривень військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 4 пункту 3 цього наказу, є затверджені акти органу Держприкордонслужби, де проходить службу або перебуває у відряджені (оперативному підпорядкуванні) військовослужбовець…
Суд зазначає, що до матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів та документів, визначених у Наказі №392, на підтвердження того, що позивач з жовтня 2022 року по січень 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд зазначає, що для отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., до відповідача від командування військової частини де позивач безпосередньо проходить служби повинні були надійти, які підтверджують право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі, проте, судом встановлено, що такі документи до відповідача не надходили, а відповідно були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
В свою чергу, додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. позивачу нараховувалась, що сторонами не заперечувалось.
Посилання представника позивача на відсутність підстав для застосування положень Наказу №392, суд відхиляє, оскільки зазначений наказ не є регуляторним не встановлює та не скасовує прав та обов'язків військовослужбовців ДПСУ, а лише встановлює перелік документів, якими підтверджується право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
Суд також зазначає, що відсутність документів, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях призведе до того, що військовослужбовці, які перебувають у безпосередніх боях із ворогом будуть отримувати грошове забезпечення на рівні з тими військовослужбовцями, які не беруть безпосередню участь у бойових діях, що не відповідатиме принципам справедливості.
За таких обставин, з огляду на відсутність підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не нараховувалась додаткова допомога у збільшеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст.243-246 ,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова