ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року Справа № 160/15441/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, що полягають у невірному застосуванні норм закону при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , неправомірними.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 20.02.2023 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше сплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 15.12.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як працівники освіти. У лютому 2023 року позивачем було подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з 20.02.2023 року отримує пенсію за віком. Проте при обчисленні розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за період 2014, 2015, 2016 роки. Вказані дії вважає протиправними, оскільки позивач зверталась з заявою не про переведення на інший вид пенсії, а за призначенням вперше пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Отже, оскільки призначення пенсії має бути здійснено вперше, у позивача виникає право на застосування положень ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Ухвалою суду від 31.07.2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 21.08.2023 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 18774/23), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , з 15.12.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за вислугу років. З 20.02.2023 року на підставі поданої заяви, позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно статті 55 Закону України“Про пенсійне забезпечення” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вказано, що оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, для застосування показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, немає підстав. Також зазначено, шо пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 15.12.2014 року, а отже відсутні підстави для нарахування та виплати грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій.
18.08.2023 року позивачем було подано відповідь на відзив в якому викладено обгрунтування своєї позиції аналогічно позовної заяви.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 15.12.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як працівники освіти.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 з 17.12.2014 року продовжив працювати на посаді вчителя трудового нвчання.
У лютому 2023 року позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За результатами розгляду вказаної заяви позивачу з 20.02.2023 року призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом «Про розгляд запиту» № 0400-010304-8/42368 від 31.03.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що - "... . При переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки 3764,40 грн збільшений на 1,17 з 01.03.2019, на 1,11 з 01.05.2020, на 1,11 з 01.03.2021, на 1,14 з 01.03.2022 на 1,14. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2022 складає 11468,57 грн (3764,40 .грн середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 рік х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,85386 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). З 01.03.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення на 1,197 виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17, з 01.05.2020 на 1,11, з 01.03.2021 на 1,11,3 01.03.2022 на 1,14). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2022 складає 13727,89 грн. (3764,40 грн. середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внесі обчислена як середній показник за 2014-2016 рік х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,85386 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 була призначена пенсія у 2014 році, для розрахунку розміру пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022 роки відсутні підстави.".
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
В той час як Законом України “Про пенсійне забезпечення” також визначений такий вид пенсії як пенсія за вислугу років (стаття 2 Закону).
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (стаття 6 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а саме: попередньо пенсія була призначена за Законом України “Про пенсійне забезпечення” з 15.12.2014 року, а з 20.02.2023 року призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Так, як вже встановлено судом, первісно позивачу було призначено пенсію, відповідно до Законом України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а з заявою про перехід на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся вперше 20.02.2023 року.
Також, як вже зазначено вище, відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV, тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Отже, вищезазначеною нормою чітко встановлено, що саме з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, проте, відповідачем при розрахунку пенсії за віком було застосовано середню заробітну плату за 2014, 2015 та 2016 роки.
У зв'язку із тим, що за призначенням пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 20.02.2023 року, до вказаних правовідносин, в частині визначення розміру пенсії, належить застосовувати саме норми частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV.
Таким чином, при вирішенні питання про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, згідно частини другої статті 40 цього Закону, а саме: за 2020 - 2022 роки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №336/4385/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 686/10709/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 520/12961/16-а, від 12 червня 2020 року у справі № 400/293/20.
Отже, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки під час призначення ОСОБА_1 з 20.02.2023 року пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.02.2023 року, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 - 2022 роки.
Щодо вимоги про виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд зазначає наступне.
Так на звернення представника позивача щодо надання інформації про причини невиплати позивачу грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», листом «Про розгляд запиту» № 0400-010304-8/42368 від 31.03.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомлено, що - ".. . Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788), і мають страховий стаж, зокрема, жінки - 30 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Оскільки ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років з 15.12.2014 для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевиу положень Закону № 1058 немає законних підстав.".
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 71 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст. 55 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Таким чином суд зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20,02.2019 року по справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17.
З урахуванням наявності страхового стажу позивача більше 41 року; робота на посаді, яка відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає право на призначення пенсії за вислугу років; не одержання до призначення пенсії за віком будь-якої іншої пенсії суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, а вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 2147,20 грн., що документально підтверджується квитанціями від 17.04.2023 року № 0.0.2952778421.1. та № 0.0.2952783797.1.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2147,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки під час призначення ОСОБА_1 з 20.02.2023 року пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.02.2023 року, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 - 2022 роки.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати з оплати судового збору в сумі 2147,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 жовтня 2023 року.
Суддя Е.О. Юрков