ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року Справа № 160/16033/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2023 №045550019435 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 11.04.2023р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
до страхового стажу період роботи з 17.12.2020 по 31.05.2021 на підставі трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 17.12.2020р., та заробітну плату за зазначений період на підставі Довідки про заробітну плату та інші доходи за рік від 31.05.2021 №07/1179;
до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 17.08.1988 по 30.05.1990 «подготовителем составов к разливке плавок двора изложниц» та з 31.05.1990 по 14.11.1991 «мастером подготовки производства на горячих участках робот цеха подготовки составов» на підставі трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 02.09.1980р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії за віком з 10 травня 2023 року, на підставі заяви про призначення пенсії від 11.04.2023р.
В обґрунтування позову, позивач посилається на протиправну відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки має достатнього підтвердженого пільгового стажу для виходу на пенсію за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надіслано відзив на позов, в якому зазначено, про те, що позивач дійсно надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву та документи для призначення пенсії за віком. За результатами розгляду наданих документів встановлено відсутність права позивача на призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ухвалу суду отримало 12.07.2023 року, проте відзив на позовну заяву не надало.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 квітня 2023 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача про призначенням пенсії від 11.04.2023, за принципом екстериторіальності, розглядалась головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2023 №045550019435, за результатами розгляду заяви від 11.04.2023, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 30 років.
В рішенні зазначено:
«Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
Страховий стаж особи становить 27 років 03 місяці 13 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за даними документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 17.12.2020 по 31.05.2021 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 17.12.2020, оскільки відсутня інформація від відповідного фонду Республіки Білорусь про сплату страхових внесків.»
Також, позивач зазначив, що з копії форми РС-право вбачається, що під час розгляду заяви позивача від 11.04.2023, не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи з 17.08.1988 по 14.11.1991, який підтверджений відповідними записами трудової книжки.
Пенсійний фонд України в листі від 16.06.2023 №2800-030201-8/33295 зазначає, що за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пільгового стажу не враховано період з 17.08.1988 по 15.11.1991, оскільки відсутня уточнююча довідка, як це передбачено Порядком № 637.
Щодо вимоги стосовно підтвердження сплати страхових внесків за період роботи позивача з 17.12.2020 по 31.05.2021, необхідно зазначити наступне.
До заяви від 11.04.2023 позивачем, окрім оригіналу трудової книжки НОМЕР_2 від 17.12.2020, були наданні трудовий договір № 19 від 17.12.2020, довідка про заробітну плату та інші доходи за рік від 31.05.2021 № 07/1179, яка видана ВАТ «Пинский опытно механический завод», Страхове свідоцтво державного соціального страхування, копії спеціальних дозволів №0151518 від 27.11.2020, №0151694 від 28.04.2021, наказів про прийняття на роботу від 17.12.2020 № 118, переведення від 17.05.2021 № 101, звільнення від 31.05.2021 №117.
Довідка про заробітну плату та інші доходи за рік від 31.05.2021 № 07/1179, яка видана ВАТ «Пинский опытно-механический завод» за період з грудня 2020 року по травень 2021 року, містить щомісячну інформацію про утримання по дохідного податку та сплату Пенсійних внесків
Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, відповідно до наведених приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Так, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Згідно ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Відповідно до статті 24 Закону 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно даних про сплату страхових внесків).
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком без доказів сплати страхових внесків під час роботи у Російській Федерації в спірний період.
Разом з тим, відповідно записів в трудовій книжці позивача, встановлено, що позивач на посаді електрозварника ручної зварки 4 розряду з 20.06.2016 по 15.04.2017, з 21.07.2017 по 14.06.2019, з 12.08.2019 по 20.11.2019 в ТОВ «Группа компаний «Сибирьэнергоинжиниринг».
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка від 14.10.2019 р. №139, видана ТОВ «Группа компаний «Сибирьзнергоинжиниринг», в якій зазначено посади на яких працював позивач, заробітну плату та відрахування в Пенсійний фонду Російської Федерації згідно законодавства.
Суд зазначає, що дії пенсійного органу стосовно направлення запиту та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, передбачені законодавством та належать до його компетенції.
При цьому, суд зауважує, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки, є підставою для неврахування довідки.
Будь-яких посилань на невідповідність довідок чинному законодавству (або їх недостовірності) відповідач не навів. Довідки про заробітну плату, які були надані позивачем, на цей час є дійсними, містять всю необхідну інформацію про заробітну плату позивача, мають відбиток печаток товариств, підписані головним бухгалтером, та відсутні відомості про їх скасування уповноваженими органами або визнання нечинними (недійсними).
При цьому, відсутність у відповідача даних підприємства іншої держави про сплату ним страхових внесків для нарахування пенсії або відомості про сплату внесків не у повному обсязі не може бути підставою для позбавлення особи права на зарахування стажу роботи або врахування розміру виплаченої йому заробітної плати.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
Таким чином, період роботи з 17.12.2020 по 31.05.2021 на підставі трудової книжки НОМЕР_2 слід зарахувати до загального страхового стажу та врахувати заробітну плату за зазначений період на підставі Довідки про заробітну плату та інші доходи за рік від 31.05.2021 №07/1179.
В трудовій книжці НОМЕР_3 наявні записи №№12-14 про роботу позивача в цеху підготовки сумішей «Коммунарский металлургический комбинат» в період з 17.08.1988 по 14.11.1991: «подготовителем составов к разливке плавок двора изложниц», «мастером подготовки производства на горячих участках робот цеха подготовки составов».
В період роботи позивача з 17.08.1988 по 14.11.1991 в цеху підготовки сумішей Комунарського металургійного комбінату діяли Списки № 1, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, якими у розділі III. «МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЕ ПРОИЗВОДСТВО (ЧЕРНЫЕ МЕТАЛЛЫ)», у підрозділі 2. «Сталеплавильное и ферросплавное производства (мартеновское, электросталеплавильное, бессемеровское, томасовское и ферросплавное). Цехи подготовки составов и ремонта металлургических печей. Доломитные фабрики, цехи и отделения», пунктом а) Робітники, зокрема, передбачені: «Рабочие, старшие рабочие и бригадиры стрипперных отделений и дворов изложниц; пунктом б) Інженерно - технічні работники передбачені: «Обермастера, старшие мастера, мастера и помощники мастеров, занятые на горячих участках работ и на работах с вредными условиями труда».
Таким чином, слід зарахувати до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 17.08.1988 по 30.05.1990 «подготовителем составов к разливке плавок двора изложниц» та з 31.05.1990 по 14.11.1991 «мастером подготовки производства на горячих участках робот цеха подготовки составов» на підставі трудової книжки НОМЕР_3 .
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень останнім розглядав надані позивачем документи і саме він має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536,80 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.04.2023 №045550019435 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 11.04.2023р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
до страхового стажу період роботи з 17.12.2020 по 31.05.2021 на підставі трудової книжки НОМЕР_2 та заробітну плату за зазначений період на підставі Довідки про заробітну плату та інші доходи за рік від 31.05.2021 №07/1179;
до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 17.08.1988 по 30.05.1990 «подготовителем составов к разливке плавок двора изложниц» та з 31.05.1990 по 14.11.1991 «мастером подготовки производства на горячих участках робот цеха подготовки составов» на підставі трудової книжки НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі заяви від 11.04.2023р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено 18.09.2023 року.
Суддя О.В. Єфанова