ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 жовтня 2023 року Справа 160/26158/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комісії при Президентові України з питань громадянства про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комісії при Президентові України з питань громадянства з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства щодо порушення строків розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 щодо прийняття до громадянства України;
- зобов'язати Комісію при Президентові України з питань громадянства розглянути матеріали справи 1216-916/000186-21 від 06.07.2021 та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не долучено доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.
Судом встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом 10 жовтня 2023 року, заявила позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у порушення строків розгляду матеріалів справи 1216-916/000186-21 від 06.07.2021 року щодо прийняття до громадянства України, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому у позові зазначено, що заява щодо прийняття до громадянства України, позивачем була подана 25.06.2021 до Новокодацького відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 25.11.2021 було повідомлено позивача, що за її заявою сформовано справу, яку за № 1216- 916/000186-21 від 06.07.2021 та направлено для подальшого розгляду до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, а 20.09.2021 за вих. № 1201.4.4-10715/12.2-21 справу було надіслано до Державної міграційної служби України для подальшого розгляду та передачі Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення.
Крім того, посилання позивача на отримання листа Державної міграційної служби України від 26.07.2023 року №6558-23/6.4/2998-23 у відповідь на звернення позивача від 13.07.2023 року не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на прийняття рішення і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 року у справі № 380/14933/22.
Відповідно до частини 6 статті161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 гривень (стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач, звертаючись до суду з вимогами немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Натомість позивачем надано банківську квитанцію: 0.0.3229295214.1 від 02.10.2023 року на суму 1073,60 грн., яку також подано до позовної заяви у справі № 160/25282/23 (суддя Турлакова Н.В).
Суд зауважує, що повернення заяви або скарги є підставою для повернення за клопотанням особи, яка його сплатила, сплаченої суми судового збору, відповідно до приписів частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір”.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, на суму 1073,60 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 1073,60 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії при Президентові України з питань громадянства про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: доданих до позовної заяви документів для відповідача; заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин; доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розміріт 1073,60 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков