Справа № 638/7050/23
Провадження № 2/638/3906/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
13 жовтня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.
за участю секретаря Кондратюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зачепіло Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Зачепіло О.В., звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ "Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в якій просив суд визнати виконавчий напис, який вчинений 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 24903, таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути із відповідача на його користь суму судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви.
В обґрунтування заявленої вимоги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло О.В. зазначив, що в січні 2022 року ОСОБА_1 стало відомо про наявність виконавчого напису, який вчинений 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 24903, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заборгованості, що виникла за Кредитним договором у загальному розмірі 17162,00 грн.
Також, в обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що ТОВ «ФК Кредит-капітал» не повідомляло ОСОБА_1 шо до нього перейшло право вимоги за Кредитним договором № 366288 від 31.12.2019 року, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», також ТОВ «ФК Кредит-капітал» не надавало ОСОБА_1 договір відступлення права вимоги № ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 року, відповідно до якого до ТОВ «ФК Кредит-капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором.
Представник позивача зазначає, що виконавчий напис №24903 від 19 лютого 2021 року не підлягає виконанню, оскільки, його було видано із грубим порушенням процедури його видачі, у зв'язку з недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Також нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не перевірив наявності доказів належного направлення та отримання ОСОБА_1 (боржником) письмової вимоги про усунення порушень. Окрім того, виконавчий напис проведений нотаріусом поза межами свого нотаріального округу і його було вчинено не на підставі документів, що передбачені переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172.
У зв'язку з викладеним представник позивач просив суд визнати виконавчий напис № 24903 від 19 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз'яснено їм права, передбачені ст.178-180,191,193, ч. 5 ст.279 ЦПК України.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Судом на адресу сторін направлялась копія ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2023 року разом із позовною заявою та доданими до неї документами, відповідач, треті особи у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву не надали.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вимоги ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 липня 2023 року про витребування доказів приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.не виконав. Разом з тим в матеріалах справи міститься копія оспорюваного виконавчого напису разом договором, на якому його було вчинено, у зв'язку з чим, та з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути справу надходження до суду витребуваних доказів.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, відповідно до ухвали суду від 13 жовтня 2023 року провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 31 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладений кредитний договір № 396288, за умовами якого ОСОБА_1 наданий кредит на суму 4000,00 грн. строком на 30 днів.
19 лютого 2021 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинений виконавчий напис за № 24903, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.06.1999 року №1772, про звернення стягнення: з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, місце роботи невідомо, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , який є боржником за Кредитним договором №396288 від 31.12.2019 року, укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступлення права вимоги ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПИТАЛ», заборгованості за Кредитним договором №396288 від 31.12.2019 року. Строк платежу за Кредитним договором №396288 від 31.12.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.11.2020 року по 27.12.2020 року. Сума заборгованості становить 16232,00 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за сумо кредиту становить 4000,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 11028,00 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями (нараховано з 02.03.2020 року до 16.11.2020 року) становить 1204,00 гривень; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, як підлягають стягненню з боржника на користь стятувача. Загальна заборгованість Боржника становить 17162,00 гривень.
За правилами, визначеними ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову КМУ № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Оскільки у судовому порядку постанову КМУ № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, що закріплено у ч. 2 ст. 14 КАС України.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.
Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду, датованої 22 лютого 2017 року, у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить наступні висновки: 1) про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині.
Ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими передбачалося зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Верховний Суд у своїй постанові, датованій 12 березня 2020 року, у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У цьому випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчиняючи 19 лютого 2021 року виконавчий напис за № 24903, приватний нотаріус не мав підстав керуватися пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Окрім того, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, відповідно до якої оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За таких обставин, слід визнати, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений на порушення вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягує судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 12, 19, 81, 133, 137,141, 259, 264, 265, 274-279ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зачепіло Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 24903, вчинений 19 лютого 2021 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 396288, укладеним 31.12.2019 року, у загальному розмірі 17162 ,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018;
третя особа 1 - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир, 10008.
Третя особа 2 - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, місцезнаходження: майдан Конституції, буд. 21/2, кімн. 3А, м. Харків, 61057.
Суддя А.М. Тимченко