Справа № 214/338/23
2/214/2335/23
РІШЕННЯ
Іменем України
10 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
у відсутність сторін,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоспецтранс» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій щодо нарахування вартості послуг з вивезення побутових відходів, зобов'язання припинити нарахування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ТОВ «Екоспецтранс» та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування вартості послуги щодо вивезення побутових відходів, що нараховуються йому по АДРЕСА_1 та членів сім'ї, які за вказаною адресою не проживають з 19.04.2017 по теперішній час, зобов'язавши відповідача припинити нарахування вартості послуги щодо вивезення побутових відходів за вказаною адресою. В обґрунтування вимог зазначив, що він являється власником квартири АДРЕСА_2 , де зареєстровані він, його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . З жовтня 2016 року син, а з вересня 2017 року дружина за вказаною адресою не проживають та не являються споживачами наданої ТОВ «Екоспецтранс» послуги щодо вивозу побутових відходів. Так, він перебуває у розшуку як особа, яка переховується від органів досудового розслідування, ОСОБА_2 з вересня 2017 року перебуває на території Росії. Про відсутність членів сім'ї він неодноразово повідомляв відповідача, надаючи відповідні акти, однак ТОВ «Екоспецтранс» продовжує нараховувати вартість відповідної послуги. З метою уникнення ситуації щодо виникнення заборгованості з послуги щодо вивозу побутових відходів, які нараховуються на осіб, що зареєстровані в квартирі, він щомісячно здійснює їх оплату, чим ставить себе в скрутне матеріальне становище. При зверненні його до відповідача щодо перерахунку заборгованості, листом від 13.12.2022 йому було повідомлено про здійснення відповідного перерахунку, однак такий перерахунок було здійснено за останні три місяці, а не за весь період, починаючи з 19.04.2017. Тому з метою захисту прав споживача, просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 03 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 04 травня 2023 року за клопотанням представника позивача витребувано письмові докази.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України.
У матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи за його та позивача відсутності, на заявлених вимогах наполягає з підстав, викладених у тексті позовної заяви.
Представник відповідача ТОВ «Екоспецтранс» звернувся до суду з відзивом на позов, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем обрано неправильний та неефективний спосіб захисту прав, оскільки не встановлено конкретний період порушення прав відповідачем, а саме з 19.07.2017 по теперішній час, що є неприпустимим в обох вимогах, бо такі вимоги мають неоднозначний та «розмитий» характер. Такий спосіб захисту, як зобов'язання відповідача припинити нарахування вартості послуги з вивезення побутових відходів, суперечить вимогам законодавства, оскільки націлений на майбутнє. За заявою представника позивача до відповідача від 06.12.2022 про здійснення перерахунку вартості послуги з вивозу побутових відходів по АДРЕСА_1 Товариством здійснено перерахунок виплат позивачу за період з 19.04.2017 по 22.08.2022 (по день видачі довідки ВП № 3 щодо перебування ОСОБА_3 у розшуку з 19.04.2017), а тому спір у справі відсутній. Позивачем не надано доказів перебування ОСОБА_2 за кордоном. До того ж станом на 01.03.2023 за місцем проживання/реєстрації позивача обліковується переплата по виплатам з надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів у сумі 100,92 грн. Тому оскільки відповідачем не доведені обставини щодо фактичного не проживання членів сім'ї за вказаною адресою із зазначенням періоду, у задоволенні вимог слід відмовити.
У відповіді на відзив представником позивача зазначено доводи, аналогічні викладеним у тексті позовної заяви.
У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що перерахунок було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства в межах строку позовної давності у три роки. Позивачем не доведено, що ОСОБА_3 на час розгляду справи продовжує знаходитись у розшуку. Крім того, просить застосувати до заявлених вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як установлено судом та не оспорюється учасниками процесу, позивач ОСОБА_1 являється власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10 - копія свідоцтва).
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У пункті 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Положеннями статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов'язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.
Так, позивач ОСОБА_1 , як споживач комунальних послуг, звернувся 06 грудня 2022 року до відповідача ТОВ «Екоспецтранс» із заявою про перерахунок вартості послуги з вивозу побутових відходів по АДРЕСА_1 з 19.04.2017 по теперішній час на підставі постанови КМУ від 10-.12.2008 № 1070 (а.с. 26).
Докази, які були надані позивачем відповідачу до указаної заяви, суду невідомі.
ТОВ «Екоспецтранс» листом від 13.12.2022 надало відповідь щодо проведення перерахунку виплат за послугу з поводження з побутовими відходами з урахування довідки про перебування у розшуку ОСОБА_3 з 19.04.2017 (а.с. 28).
При цьому згідно відомостей Державної прикордонної служби України, нпданих на виконання ухвали суду, у період до 08.02.2022 ОСОБА_2 періодично поверталась до України, а отже якийсь час жила в країні, що не спростовано позивачем.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3)).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України).
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20) зроблено висновок, що «вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов'язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Крім того, ефективним способом захисту прав є і вимога зобов'язати відповідача списати з особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника послуги списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.
Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якого є право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов'язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом.
Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8902/20-ц (провадження № 61-8021св21) зазначив, що у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за надання житлово-комунальної послуги споживач має право оскаржити у судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.
Звертаючись із позовом, позивач просив суд зобов'язати ТОВ «Екоспецтранс» припинити нарахування вартості послуги щодо вивезення побутових відходів, оскільки члени його сім'ї (дружина та син) за адресою нарахування боргу фактично не проживають.
З матеріалів справи вбачається, що на вимогу позивача, відповідачем проведено перерахунок заборгованості і фактично позивач не згоден з цим перерахунком, однак відповідної вимоги не заявляє.
Вимоги чинного законодавства не передбачають «припинення нарахування вартості послуги», в той же час положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначали випадки, в яких може бути здійснено перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Спосіб захисту, що визначається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має бути «ефективним» як у законі, так й на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєва проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права. Однак, такий спосіб захисту, як припинення нарахування вартості послуги з 19.07.2017 по теперішній час, не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а тому не підлягає розгляду в судовому порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17) зазначив, що «оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред'явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів».
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 234/18252/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 344/16988/14-ц.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають і з тих підстав, що позивачем невірно обрано спосіб захисту.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, однак позивач при подачі позову до суду частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, тому він підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 - повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 р.
Суддя А.В. Ткаченко