Справа № 204/11843/23
Провадження № 3/204/6010/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає у буд. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
08 серпня 2023 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2023 року справу передано у моє провадження.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 513796 від 28 липня 2023 року зазначено, що 15 квітня 2023 року о 15 годині 25 хвилин на пров. Січовому, 4 у м. Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло та виражене тремтіння пальців рук. Згідно медичного висновку № 2097 від 17 липня 2023 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані наркотичного спяніння. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
11 жовтня 2023 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 13-18).
В обґрунтування клопотання зазначає, що вказані в протоколі відомості не відповідають фактичним обставинам справи. Так, зазначає, що 14 квітня 2023 року приблизно о 15 годині, він підійшов до свого автомобіля Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований без порушення правил дорожнього руху по пров. Січовому у м. Дніпрі, щоб забрати з неї свої речі, а в цей час, до нього під'їхав екіпаж патрульної поліції, який після перевірки його документів, без будь-яких пояснень причини та огляду на стан сп'яніння, повідомив йому, що він підозрюється у перебуванні в стані наркотичного сп'яніння. Працівниками поліції йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння на що він погодився, бо машиною він не керував. Вказав, що для підтвердження вказаних ним обставин справи та спростування викладених в протоколі даних він звернувся до УПП в Дніпропетровській області для отримання відеозапису з бодікамер поліцейських, натомість йому відповіли, що надати їх немає можливості у зв'язку з їх відсутністю станом на 01 вересня 2023 року. Разом з цим, зазначає про те, що висновок щодо результатів медичного огляду він не отримував, з його результатами він не згоден. Також вказав, що ані запрошення до органу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, ані самого протоколу про адміністративне правопорушення, він не отримував. Тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений з порушенням вимог Інструкції, оскільки огляд проведено 15 квітня 2023 року, а протокол складено 28 липня 2023 року.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про закриття провадження по справі за наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на зазначений стан.
Приписами ч. ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зрушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16 вказав на те, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Однак матеріали справи доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 не містять, оскільки відео з нагрудних відео реєстраторів №№ 471462 та 473360, про які зазначено в протоколі як свідків, до нього не долучені, а свідки даної події відсутні.
Разом з цим, суд зазначає про те, що приписами ч. 1 ст. 272 КУпАП визначено, що свідок - особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, які підлягають установленню по справі про адміністративні правопорушення.
Відеофіксація - це дія, вчинена з метою реєстрації тих чи інших фактичних обставин чи подій, шляхом фіксування технічними засобами, які призначені для зберігання, відтворення відеоінформації (комплекси відео обладнання, цифрові відеокамери, зокрема, портативні відео камери).
Тобто, свідком будь-якого правопорушення, дії чи бездіяльності може бути виключно фізична особа, а не технічний засіб, фіксації тієї чи іншої події, а відтак посилання на нього у протоколі про адміністративне правопорушення, як свідка, у розумінні ст. 272 КУпАП є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Верховний Суд у своїй постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 вказав на те, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними.
Відтак, не підтверджена доказами зупинка автомобіля суперечить положенням Закону України «Про національну поліцію» та положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 513796 від 28 липня 2023 року обставин зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не містить, а у рапорті інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області Терещенка А. від 28 липня 2023 року такі відомості відсутні.
При цьому, суд зазначає про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-4.
Приписами ч. ч. 2-4 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
Суд звертає увагу на те, що порядок огляду на стан сп'яніння викладений в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та ч. 2-5 ст. 266 КУпАП, згідно з якою у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Розділом 2 п.12 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів регулюється третім розділом вищевказаної Інструкції.
Так, зокрема, пунктом 20 Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Разом з цим, у висновку КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» № 2097 від 15 квітня 2023 року відомості про ознайомлення з результатами огляду безпосередньо оглянутої особи відсутні, так само, як і відсутні відомості про вручення вказаного висновку ОСОБА_1 . При цьому вказано, що результати огляду ОСОБА_1 оголошені в присутності поліцейського, тобто 15 квітня 2023 року.
Натомість протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 513796 відносно ОСОБА_1 складений поліцейським 28 липня 2023 року, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, якою, з-поміж іншого, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про виконання поліцейськими вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом у разі встановлення ними ознак алкогольного сп'яніння.
Тоді як, згідно з вимогами ч. ч. 3,4 ст. 265-2 КУпАП, транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Відповідно до вимог статті 265-2 КУпАП та Порядку повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення.
Зберігання та видача автомобілів, тимчасово затриманих працівниками ДАІ за вчинення адміністративних правопорушень, проводиться на підставі та відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102. Вказані дії не були виконані працівниками поліції.
Приписами ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Також, зазначено, що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 513796 від 28 липня 2023 року зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, на підтвердження чого надано повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 20 липня 2023 року № 8596/41/19/01-2023. Однак жодних доказів про направлення вказаного повідомлення ОСОБА_1 та отримання його останнім матеріали справи не містять. Копія протоколу останньому не вручена.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені норми законодавства та правові позиції закріплюють те, що особа не вважається винною доти, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КУпАП України.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу органу правосуддя, як незалежного арбітра, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені в повній мірі належними, допустимими та достатніми доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд позбавлений можливості за відсутності належних, об'єктивних та допустимих доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, встановити винність чи невинність особи у вчинені адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим, відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 266, 268, 283-285, 287, 289 КУпАП, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Суддя А.І. Приваліхіна