г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4506/23
Номер провадження 1-кс/213/551/23
УХВАЛА
Іменем України
13 жовтня 2023 року слідчий суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного, захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , поданого в межах кримінального провадження №12023041610000385, за ознаками ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, на утриманні дітей не має, з професійно-технічною освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) 04.10.2010 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.186, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
2) 30.03.2011 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 15.07.2014 звільнився на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.
3) 23.01.2019 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.75, ст.76 КК України, від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік із застосуванням примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в приміщенні медичного закладу за місцем мешкання.
4) 13.11.2019 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ст..70 ч.4, ст..75, ст.76 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки із застосуванням примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в приміщенні медичного закладу за місцем мешкання.
5) 19.08.2020 ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу, скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 22.04.2022 звільнений 02.05.2022 з Бердичівського ВЦ (№102) Житомирської області на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 6 місяців 25 днів.
Крім того 19.09.2023р. Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу за ч.4 ст 185, ч.4 ст 186, 71 КК України, ОСОБА_6 призначено покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі. Вирок не набрав законної сили.
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу з клопотанням погодженим з прокурором про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що існують ризики передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та вважає що обрання більш м'яких запобіжних заходів неможливе.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що обгрунтованими є ризики за п.1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, просив не обирати альтернативний запобіжний захід.
Підозрюваний не заперечував протии обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши сторони, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно клопотання, Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучі раніше не одноразово судимий, маючи не відбуте за даним вироком покарання, а також не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення.
Так, 12.10.2023 приблизно о 18:00 годині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов за попереднім запрошенням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до його співмешканки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , де в ході розпивання спиртних напоїв між ними виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. В ході якої за вказаних обставин на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, схопив металевий сотейник, за допомогою якого наніс не менше 8-ми ударів потерпілому ОСОБА_7 в область голови, після чого, схопив дерев'яний стілець, який розбив об потерпілого ОСОБА_7 та почав наносити йому удари ніжкою від стула та ногами по тулубу та кінцівках потерпілого чим заподіяв тілесні ушкодження відповідно до довідки наданої КП «Криворізька міська лікарня № 2» КМУ від 12.10.2023 у вигляді: забійної рани м'яких тканин. ЗТГК. Множинні переломи ребер ліворуч, розрив лівої легені, травматичний лівобічний пневмогемоторакс. Травматична підшкірна і міжм'язова емфізема шиї, тулуба, передньої черевної стінки.
ОСОБА_6 повідомлено про підозру 13.10.2023р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст. 194 КПК України судом встановлено обгрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, що підтверджується: протоколом огляду, протоколами допиту потерпілого, свідків, підозрюваного, постановою про визнання речовими доказами, протоколом затримання, повідомленням про підозру.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом.
Відповідно до ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховуються вимоги ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме за ст. 121 ч.1 КК України строк від 5 років позбавлення волі. Злочин відноситься до тяжких злочинів. Підозрюваний не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює. Суд враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, раніше судимий. Характеризується посередньо.
Судом встановлені ризики за ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній міцних соціальних зв'язків не має, побоюючись його засудження до реального терміну покарання, може переховуватись від органів розслідування та суду, що посилюється тим, що в країні війна. Крім того відносно підозрюваного наявний вирок, який на даний час не набрав законної сили, та за яким призначено йому покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі, що також посилює ризик переховування.
З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний неодноразово судимий, є особою схильною до вчинення злочинів; та на момент вчинення інкримінованого злочину відносно нього винесено вирок, який не набрав законної сили, та за яким призначено покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Стороною захисту не спростовано вказані ризики.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Таран проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ Тимошенко проти України, для того, щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним - запобіжний захід повинен бути необхідним за даних обставин.
Суд зазначає, що на даний час, коли по справі не зібрані всі докази, не проведено всі слідчі дії, та за існування вказаних ризиків, наявні аргументи тільки "проти" звільнення, тобто "за" обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даний захід є необхідним за вказаних обставин.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і особистого зобов'язання не зможуть запобігти ризикам переховування, оскільки він матиме змогу ухилитись від слідства та суду, що посилюється введенням в країні військового стану. Особиста порука не може бути застосована, оскільки суду не повідомлено про наявність осіб, які б заслуговували на довіру та поручились за підозрюваного.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом, який у відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України є винятковим, та застосовується лише в разі неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вказане, суд вважає клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 183 КПК України - альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,131,176-178,182, 183-187,193-194.196-197 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження № 12023041610000385, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» строком на 60 (шістдесят) днів.
Визначити часом закінчення строку дії даної ухвали 11.12.2023р.
Виконання ухвали покласти на ВП № 6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1