УХВАЛА
13 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/1278/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Лозинська І.В.)
від 23.06.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.)
від 30.08.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Старий 14"
про визнання частково нечинним рахунку - повідомлення
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Старий 14" (надалі - ОСББ, відповідач), в якому просив визнати частково нечинним рахунок повідомлення ОСББ за листопад 2022 року в розмірі 16 358,95 грн на ім'я ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
2. 21.02.2023 позивач подав до суду заяву про зміну та доповнення до позовної заяви від 20.02.2023, в якій просив суд визнати частково нечинним рахунок повідомлення ОСББ за січень 2023 року в розмірі 16 917,55 грн на ім'я ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .
3. 13.03.2023 позивач подав заяву про зміну та доповнення до позовної заяви від 13.03.2023, в якій просив суд визнати наданий до суду протокол загальних зборів ОСББ від 11.11.2019, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і є нечинним.
4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.04.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.03.2023 про зміну та доповнення до позовної заяви відмовлено. Задоволено заяву ОСОБА_1 від 20.02.2023 про зміну та доповнення до позовної заяви; змінено предмет позову у справі № 906/1278/22 та вважати заявленим до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСББ про визнання частково нечинним рахунку про сплату внеску та інших платежів за січень 2023 року у розмірі 16 917,55 грн, виставлений позивачу.
5. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, у задоволенні позову відмовлено.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовна вимога щодо визнання частково нечинним рахунку ОСББ про сплату внеску та інших платежів за січень 2023 року на загальну суму 17 267,55 грн не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у цій справі, оскільки такі рахунки формуються на підставі прийнятих рішень загальних зборів ОСББ. Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, що неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
7. Також суд апеляційної інстанції відхилив твердження скаржника, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині відмови у прийнятті до розгляду змін та доповнень до позовної заяви від 13.03.2023, оскільки вимоги, викладені у цій заяві, виникли вже після подання позову, тому така заява за своєю суттю передбачає одночасну зміну предмета і підстав позову, що є порушенням частини третьої статті 46 ГПК України, тобто така заява є новим позовом з іншим предметом та підставами.
8. 22.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
12. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
13. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої зазначеної статті в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
14. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
15. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
16. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
17. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
18. У касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми пункту 2 статті 548 Цивільного кодексу України та порушення норм процесуального права, а саме статей 169 та 227 ГПК України.
19. Водночас касаційна скарга не обґрунтована та не містить зазначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, що є підставою для залишення її без руху.
20. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд зазначає що скаржнику необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга та навести відповідне їх обґрунтування, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
21. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
22. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 906/1278/22 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова