РІШЕННЯ
Іменем України
03 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/135/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека №13”
вул. Овдіївська,5, м. Ніжин, 16600
до відповідача 1: Ніжинської міської ради Чернігівської області
пл. імені Івана Франка,1, м. Ніжин, 16600
до відповідача 2: Комунального підприємства “Оренда комунального майна”
вул. Яворського,3, м. Ніжин, 16600
до відповідача 3: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, пл. ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600
про визнання договору оренди поновленим
за участю представників учасників справи:
від позивача: Васюк Д.Г. (поза межами приміщення суду),
від відповідача 1: Копилов Є.Г.,
від відповідача 2: Шумейко О.М.,
від відповідача 3: Лега В.О. (поза межами приміщення суду).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека 13” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області та Комунального підприємства “Оренда комунального майна” про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжин № 13 від 18.08.2015 на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, загальною площею 318,1 кв.м. поновленим.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.03.2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
16.02.2023 до Господарського суду Чернігівської області від Ніжинської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що належним відповідачем у справі є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради. Суд долучив відзив до матеріалів справи.
22.02.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.
23.02.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке судом долучено до матеріалів справи.
Підготовче засідання, призначене на 13.03.2023 на 11 год.30хв., не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги по м. Чернігову та Чернігівській області.
Ухвалою суду від 14.03.2023 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 19.04.2023 об 11 год.00хв.
У підготовче засідання 19.04.2023 учасники справи не прибули.
Ухвалою суду від 19.04.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека №13”, залучено до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача 3) Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, код 04061783, пл. ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено до 03.05.2023 до 14 год.30хв. та призначено його в режимі відеоконфернції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EаsyCon” (https://easycon.com.ua/). Також даною ухвалою постановлено Виконавчому комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати іншим учасникам справи (позивачу, відповідачу 1 та відповідачу 2) копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
27.04.2023 до Господарського суду Чернігівської області від Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області надійшов відзив на позовну заяву.
03.05.2023 до Господарського суду Чернігівської області від Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Підготовче засідання 03.05.2023 відбулось в режимі відеоконференції.
Суд протокольно зобов'язав Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області направити відзив на позов позивачу; встановив строк для надання до суду позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів після отримання відзиву на позов.
Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.05.2023 на 12:00.
10.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2023 №02-01/33/23, справу № 927/135/23 передано на розгляд судді Моцьора В.В.
Ухвалою суду від 15.05.2023 справу №927/135/23 прийнято до розгляду у складі судді Моцьора В.В. З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по даній справі, суд дійшов висновку про повторне проведення підготовчого провадження у справі №927/135/23 з призначенням підготовчого засідання на 06.06.2023 на 10:30. З огляду на те, що учасниками справи надані до матеріалів справи відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення, тому подання цих документів не вимагається.
Підготовче засідання 06.06.2023 відбулось в режимі відеоконференції.
Суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 03.08.2023 на 10:00, про що представник позивача повідомлений під розписку, представник відповідача 1 в режимі відеоконференції, на адресу відповідача 2 та відповідача 3 направлено ухвалу повідомлення.
Підготовче засідання 03.08.2023 відбулось в режимі відеоконференції.
Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.08.2023 на 11:30, про що представники позивача та відповідача 1 повідомлені в режимі відеоконференції, на адресу відповідача 2 та відповідача 3 направлено ухвалу повідомлення.
Судове засідання 15.08.2023 відбулось в режимі відеоконференції.
Суд перейшов до розгляду справи по суті та постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 06.09.2023 на 11:00; явку відповідачів 2 та 3 визнано обов'язковою, про що представники позивача та відповідача 1 повідомлені в режимі відеоконференції, на адресу відповідача 2 та відповідача 3 направлено ухвалу повідомлення.
У судове засідання 06.09.2023 прибули повноважні представники відповідачів 1, 2, 3.
Позивач у судове засідання не прибув, заяв та клопотань до суду не надіслав.
Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 14.09.2023 на 11:00, про що представники відповідачів 1, 2, 3 повідомлені під розписку, на адресу позивача направлено ухвалу повідомлення.
У судове засідання 14.09.2023 прибули повноважні представники позивача та відповідач 1.
Відповідач 2, 3 у судове засідання не прибули. Від відповідача 2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Від відповідача 3 заяв та клопотань до суду не надходило.
Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 03.10.2023 на 11:30 (судове засідання буде проведено в режимі відеоконференції), про що представники позивача та відповідач 1 повідомлені під розписку, на адресу відповідачів 2, 3 направлено ухвалу повідомлення.
Судове засідання 03.10.2023 відбулось в режимі відеоконференції, присутні повноважні представники сторін.
У судовому засіданні 03.10.2023 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини.
18.08.2015 між Ніжинською міською радою Чернігівської області (орендодавець, відповідач 1), Комунальним підприємством “Оренда комунального майна” (балансоутримувач, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека - 13” (позивач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин № 13 (надалі - Договір) за умовами якого, а саме п. 1.1. Ніжинська міська рада (орендодавець) та КП “Оренда комунального майна” (балансоутримувач) передали, а ТОВ “Аптека - 13” (орендар) прийняло в строкове платне користування нерухоме майно, що є об'єктом комунальної власності територіальної громада міста Ніжин (надалі - майно) нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 кв.м., розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п'ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває в господарському віданні КП “Оренда комунального майна”. Майно передано в оренду для розміщення аптеки на підставі п. 6 рішення 70-ї сесії Ніжинської міської ради шостого скликання від 18.08.2015 за № 23-70/2015 (п. 1.3. Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).
У п.п.10.1, 10.3, 10.8 Договору передбачено, що договір діє з 18.08.2015 по 30.01.2018 включно. Зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін, розглядаються протягом двох місяців з дати їх подання до розгляду іншою стороною та оформлюються додатковою угодою до Договору. Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
На виконання умов Договору позивачу передано в користування об'єкт оренди, про що позивачем та відповідачами 1, 2 підписано акт приймання-передачі від 18.05.2015.
Майно, що передається в оренду, належить територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованою 04.11.2022 за №314213212.
Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №927/855/18 за позовом ТОВ “Аптека №13” до відповідача: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Оренда комунального майна”, про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 у справі №927/855/18 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 у справі № 927/855/18 скасовано. Позов задоволено частково. Внесено зміни до укладеного між Ніжинською міською радою Чернігівської області, Комунальним підприємством “Оренда комунального майна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека № 13” Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин № 13 від 18.08.2015 шляхом викладення п. 10.1. в такій редакції: “Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року”.
Постановою Верховного суду від 05.09.2019 у справі №927/855/18 змінено постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18 залишено без змін.
Позивач листом від 28.09.2020 за №28-09/20 звернувся до міського голови з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах відповідно до положень ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області листом від 07.10.2020 №01.1-15/930 повідомив ТОВ "Аптека №13" про відмову у продовженні договору №13 та включення орендованого майна до переліку першого типу, оскільки має намір використовувати майно для потреб громади (вручено позивачу 08.10.2020).
Рішенням 2 сесії VІІІ скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.11.2020 №8-2/2020 відмовлено у продовженні Договору від 18.08.2015 №13, оскільки Ніжинська міська рада має намір використовувати вищезазначене майно для власних потреб, а саме реконструкції нежитлових приміщень, загальною площею 318,1 кв м, за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська 5, під адміністративні приміщення та для розміщення в майні структурних підрозділів управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що відповідачем було розглянуто заяву (лист) позивача від 28.09.2020 №28-09/20.
Про дане рішення Ніжинської міської ради позивача повідомлено листом №01.1-12/6-1662 від 30.11.2020, у якому Виконавчий комітет Ніжинської міської ради також просив позивача звільнити орендоване приміщення протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку дії договору №13; до листа додано копію рішення (вручено позивачу 01.12.2020).
Комунальне підприємство “Оренда комунального майна” направило Товариству з обмеженою відповідальністю “Аптека №13” листа №189 від 17.12.2020 з вимогою про повернення комунального майна після закінчення строку дії договору оренди, а також повідомило про комісійне обстеження приміщення 04.01.2021.
Також КП “Оренда комунального майна” направляло ТОВ "Аптека №13" лист від 04.01.2021 №2, про те, що з 01.01.2021 обліковуватиме витрати як фактичне користування майном, а не орендну плату; лист від 05.01.2021 №3 про направлення актів приймання-передачі майна, підписаних орендодавцем та балансоутримувачем, для підписання їх орендарем, з огляду на закінчення строку дії Договору №13.
Ніжинська міська рада листом від 28.01.2021 №01.1-15/181 просила ТОВ "Аптека №13" виконати умови п. 10.6 Договору №13 та звільнити орендоване приміщення протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку дії договору №13, повернувши його балансоутримувачу (вручено позивачу 29.01.2021).
Комунальне підприємство “Оренда комунального майна” листамим від 04.11.2022 №186 та від 25.01.2023 №11 довело до відома міському голові Олександру Кодолі про те, що строк дії договору оренди №13 від 18.08.2015 закінчився 31.12.2020, на даний час приміщення не звільнене та не передане балансоутримувачу по акту приймання-передачі; орендар фактично продовжує використовувати комунальне майно для здійснення своєї господарської діяльності, при цьому не сплачує плату за фактичне користування п'ять місяців підряд; станом на 31.10.2020 заборгованість становить 76643,96грн (з ПДВ); станом на 31.12.2022 заборгованість становить 109147,15грн (з ПДВ).
З матеріалів справи слідує, що 12.10.2016 Ніжинською міською радою на 17 сесії VІІ скликання прийнято рішення №9-17/2016 “Про орган приватизації комунального майна міста Ніжина” - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради (юридичну особу).
Рішенням Ніжинської міською радою на 63 сесії VІІ скликання №50-63/2019 від 27.11.2019 внесено зміни до рішення Ніжинської міської ради від 12.10.2016 №9-17/2016, згідно з яким викладено назву рішення: “Про орган приватизації комунального майна Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади”. Делеговано Виконавчому комітету Ніжинської міської ради (юридична особа) повноваження виступати орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади. Виконавчий комітет Ніжинської міської ради (юридична особа) укладає договори оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади, з фізичними та юридичними особами виключно за рішенням Ніжинської міської ради про передачу в оренду відповідного нерухомого майна. Виконавчий комітет Ніжинської міської ради (юридична особа) припиняє, розриває та вносить зміни у договори оренди нерухомого майна комунальної власності на підставі відповідного рішення Ніжинської міської ради.
У зв'язку з введенням у дію з 01.02.2020 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 №157-ІХ, пунктами 1, 2 рішення Ніжинської міської ради 66 сесії VII скликання №18-66/2020 від 23.01.2020 вирішено: Уповноважити Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради виступати орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади. Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради буде готувати та подавати на розгляд Ніжинської міської ради проекти рішень щодо продовження договорів оренди комунального майна без проведення аукціону, прийняття рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Як зазначає позивач, відповідач 1, як орендодавець за Договором, не прийняв жодного рішення протягом 30 календарних днів з дати отримання заяви про продовження дії договору і документів від орендаря. Після закінчення строку дії договору (31.12.2020) позивач продовжив користуватись об'єктом оренди, регулярно сплачує орендну плату. Позивач надіслав до міського голови повідомлення №30-12/20 від 30.12.2020 про продовження договору оренди за принципом мовчазної згоди. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив наступне:
- стороною у спірному договорі як орендодавець є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, тому Ніжинська міська рада є неналежним відповідачем у справі;
- виконавчий комітет Ніжинської міської ради отримав заяву ТОВ "Аптека №13" від 28.09.2020 №28-09/20 та 07.10.2020 направив на адресу ТОВ "Аптека №13" лист-рішення №01.1-15/1930, у якому повідомив про відмову у продовженні договору. 27.11.2020 Ніжинська міська рада прийняла рішення №8-2/2020, яким відмовила ТОВ "Аптека №13" у продовженні Договору;
- ТОВ "Аптека №13" не є добросовісним орендарем, який має право вимгати поновлення Договору у судовому порядку; за ним станом на 31.12.2022 існує заборговансть зі сплати за користування нежитловим приміщенням загальною площею 318,1 кв.м. за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, за сім місяців підряд у розмірі 109 147,15грн та заборгованість з оплати теплової енергії, поставленої за період з 05.11.2021 по 30.04.2022 у розмірі 100 967,52грн;
- Ніжинська міська рада, як власник майна, 28.01.2021 направляла на адресу ТОВ "Аптека №13" лист №01.1-15/181, у якому повідомляла про прийняті рішення про відмову у продовженні Договору та просила виконати умови п. 10.6 Договору №13 та звільнити орендоване приміщення за актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати закінчення договору, повернувши його Балансоутримувачу;
- строк дії Договору закінчився 31.12.2020, відсутні підстави для його поновлення у судовому порядку поза процедурою аукціону.
Позивач у відповіді на відзив наголошував на тому, що саме Ніжинська міська рада має виступати належним відповідачем у даній справі, оскільки жодних змін до спірного договору у частині заміни сторони орендодавця не вносилось; що рішення про продовження договору оренди або відмову у продовженні договору оренди відповідачем як орендодавцем не було прийнято у встановлені законом строки; заперечення відносно поновлення договору, які надсилались на адресу позивача з боку Виконавчого комітету Ніжинської міської ради та балансоутримувача, не створюють юридичних наслідків, оскільки лише у орендодавця є право, зокрема, заперечувати щодо продовження чи поновлення договору.
Відповідач 1 у запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що у рішеннях по справах №927/195/18 та №927/855/18 судами було встановлено, що орендодавцем за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015 з 22.02.2018 є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради. Відповідач 1 вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами твердження позивача: що орендодавець за Договором - Ніжинська міська рада; що рішення №8-2/2020 прийнято Ніжинською міською радою з порушенням вимог ч.9 ст.18 Закону №157-ІХ, пункту 144 Порядку; що Ніжинська міська рада не висловлювала заперечень відносно поновлення Договору; що відсутні юридичні наслідки стосовно припинення договору у зв'язку з надсиланням на адресу позивача листів Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та балансоутримувачем. Також відповідач 1 наголошує на тому, що до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 18,19 Закону України №157-ІХ; спірний договір підлягає продовженню виключно за результатами проведення аукціону.
Відповідач 3 - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, просить суд залишити позов без розгляду в частині вимог до Виконачого комітету Ніжинської міської ради. Також відповідач 3 наголошує, що до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 18,19 Закону України №157-ІХ.
У відповіді на відзив відповідача 3 позивач навів доводи на спростування обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач 2 - Комунальне підприємство “Оренда комунального майна” не скористався правом на подання відзиву на позов. Водночас у своїх заявах про розгляд справи без участі їх представника заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову. Також представник відповідача 2 у судових засіданнях підтримала позиції відповідача 1 та відповідача 3 та зазначала, що як балонсоутрисувач орендованого майна КП “Оренда комунального майна” виконував свої функції та зобов'язання.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.
Щодо позовних вимог до відповідача 1 - Ніжинської міської ради Чернігівської області.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі собою не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори й інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права й інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 759 ЦК України стронами договору найму (оренди) є наймодавець та наймач.
У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідній редакції).
Так відповідно до вказаного Закону суб'єктами орендних відносин є, зокрема, орендар, орендодавець, балансоутримувач.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, що набуло законної сили 14.08.2018, відмовлено Виконавчому комітету Ніжинської міської ради у позові до ТОВ “Аптека № 13” про узгодження розбіжностей по п. 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 13 від 18.08.2015, у запропонованій Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради редакції.
Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 у справі 927/195/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 залишено без змін.
У вказаному рішенні, зокрема, зазначено: "Судом установлено, що відповідачем не висловлено заперечень щодо запропонованих змін до пункту 1 додаткової угоди до Договору в частині заміни в його тексті та акті приймання-передачі від 18.08.2015 слова “Ніжинська міська рада Чернігівської області” на слова “виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області”.
Отже, в цій частині сторонами узгоджено зміни до Договору в частині орендодавця майна яким є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради. В частині терміну дії Договору сторонами не досягнуто згоди, а тому позивачем правомірно передано спір на вирішення суду відповідно до положень ч.4 ст.188 Господарського суду якою не вимагається згоди іншої сторони договору (у даному випадку відповідача) на передачу спору на вирішення суду."
Крім того, Господарським судом Чернігівської області розглядались справи №927/855/18 та №927/141/21, де орендодавцем за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжин № 13 від 18.08.2015 позивач визначав саме Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області. Також у справі №927/141/21 суд вірішував питання щодо належного відповідача у справі - орендодавця за Договором №13, яким є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області.
Суд зазначає, що частиною другою ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 902/608/19).
Норми ст. 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдінг” проти України”, а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Христов проти України”, № 24465/04, від 19.02.2009, “Пономарьов проти України”, № 3236/03 від 03.04.2008).
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Чернігівської області, що набрали законної сили, не можуть бути поставлена під сумнів, а обставини, встановлені цими судовим рішеннями, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Отже, за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжин № 13 від 18.08.2015 орендодавцем є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області (відповідач 3).
Сторонами у судовому процесі є позивач і відповідач (стаття 45 ГПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 48 ГПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміну неналежного відповідача здійснюють у порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета й підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконують під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічний правовий висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.
Позивач у цій справі заявляв клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, яке ухвалою суду від 19.04.2023 було задоволено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Ніжинська міська рада Чернігівської області не повинна відповідати за пред'явленим позовом, оскільки орендодавцем за договором є Виконавчий комітет Ніжинської міської.
Отже, Ніжинська міська рада Чернігівської області є неналежним відповідачем у справі, а тому суд відмовляє в позові до відповідача 1 та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належних відповідачів 2, 3.
Пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору.
Вказаній нормі кореспондують положення частини 1 статті 627 цього кодексу, згідно з якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Зі змісту статей 3, 6 і 627 ЦК України слідує, що жодні умови договору, хоча і визначені сторонами на власний розсуд, не можуть суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а сторона договору не може зобов'язати іншу відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до статей 759, 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Тобто, сторони на власний розсуд можуть визначати умови договору оренди, однією із істотних умов якого є строк оренди, який, в свою чергу, може встановлюватись та регулюватися окремим законом (спеціальними нормами) в залежності від виду майна, що передається в найм (оренду).
У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідній редакції), який регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.
Так, 03.10.2019 прийнятий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ (далі - Закон № 157-ІХ), у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону № 2269-ХІІ втрачає чинність з дня введення в дію цього Закону.
Закон № 157-ІХ опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення"). При цьому, за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 ЦК України).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Оскільки строк дії договору оренди від 18.08.2015 № 13 закінчився 31.12.2020, до спірних орендних правовідносин підлягають застосування положення Закону № 157-ІХ.
Порядок продовження договору оренди встановлений статтею 18 Закону № 157-ІХ, частиною першої якої унормовано, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
За частиною другою цієї статті без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Згідно із частиною третьою цієї ж статті договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Аналогічні за змістом положення містяться в пункті 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483. При цьому за змістом пункту 144 цього Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 зазначеного Закону.
За частинами четвертою, п'ятою статті 18 Закону № 157-ІХ рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Згідно із частиною сьомою цієї статті договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.
Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об'єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 157-ІХ орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
За частиною першою статті 24 Закону № 157-ІХ договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його укладено. У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина перша статті 25 цього Закону).
Отже, Закон № 157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди, як "мовчазна згода", натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме звернутись із заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, а також надати звіт про оцінку майна.
Шляхом надсилання орендодавцю відповідної заяви орендар має завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування майном.
З іншого боку, орієнтуючись на наявність чи то відсутність своєчасного повідомлення про такий намір, орендодавець отримує можливість належним чином спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди, зокрема, продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, що відповідає спрямованості законодавчих змін на забезпечення конкурентних засад передачі в оренду та максимальної ефективності використання комунального майна.
Покладення на орендаря обов'язку з надсилання заяви про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону № 157-ІХ (разом зі звітом про оцінку майна та рецензію на цей звіт) до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.
З матеріалів справи випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека № 13” вже зверталося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання недійсним та скасування рішення Ніжинської міської ради VІІІ скликання від 27.11.2020 №8-2/220 “Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13”.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі №927/288/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 та постановою Верховного Суду від 02.02.2022 у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Ніжинської міської ради VІІІ скликання від 27.11.2020 №8-2/220 “Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13” відмовлено повністю.
Зазначеним рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі №927/288/21 встановлено:
- факт укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015;
- строк дії Договору: з 18.08.2015 до 31.12.2020;
- факт звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека № 13” до міського голови з листом від 28.09.2020 за №28-09/20 з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах відповідно до положень ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та з листом від 29.09.2020 за №29-09/20 з проханням продовжити термін дії Договору на тих самих умовах відповідно до положень ч.2 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”;
- винесення відповідачем на розгляд 2 сесії VІІІ скликання Ніжинської міської ради двох проектів рішень: про відмову у продовженні Договору; про оголошення аукціону, за результатами якого чинний Договір може бути продовжений з позивачем. Згідно з протоколом 2 сесії VІІІ скликання Ніжинської міської ради від 27.11.2020 на сесії було прийняте рішення про відмову у продовженні Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13, рішення щодо оголошення аукціону не було прийняте;
- факт, того що укладений між стронами договір може бути продовжено лише за результатами проведення аукціону.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека № 13” вже зверталося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада, Комунальне підприємство "Оренда комунального майна" про визнання поновленим договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2022 у справі №927/141/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Зазначеним рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2022 у справі №927/141/21 встановлено:
- факт укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №13 від 18.08.2015;
- факти, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі №927/288/21.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що у справах №927/288/21, №927/141/21 та у даній справі беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі №927/288/21 та від 27.09.2022 у справі №927/141/21, які є чинними, та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.
У рішенні від 23.07.2021 справі №№927/288/21 надано правову оцінку встановленим судом фактам, а саме щодо:
- продовження сторонами Договору лише за результатами проведення аукціону;
- правомірності прийняття Ніжинською міською радою: 1) рішення №8-2/2020 від 27.11.2020 “Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13”, яким відмовлено у продовженні Договору на підставі абз.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень, п.2 ч.1 ст.7, п. 1 ч.1 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”; 2) рішення №9-2/2020 від 27.11.2020 “Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13”, яким відмовлено у продовженні Договору на підставі абз.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень, п.2 ч.1 ст.7, ст.15, ч.2 ст.18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”;
- судом відхилені обґрунтування позивача про те, що відповідач прийняв оспорюване рішення і відмовив у продовженні Договору і одночасно не проголосував проти рішення (проект №1001) про оголошення аукціону, а тому таке рішення вважається прийнятим за принципом мовчазної згоди, оскільки після отримання заяви орендаря про продовження договору Закон зобов'язує орендодавця прийняти одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим; про відмову у продовженні договору з передбачених законом підстав (п.9 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна, п.144 Порядку);
- відповідач прийняв рішення про відмову у продовженні Договору у встановлений Порядком строк. Не прийняття відповідачем рішення по проекту №1001 (про оголошення аукціону) не свідчить про мовчазну згоду відповідача на прийняття такого рішення, оскільки це суперечить змісту вже прийнятого рішення про відмову у продовженні Договору та положенням абзацу 5 п.144 Порядку за змістом якого лише за умови неприйняття уповноваженим органом одного з рішень (про відмову у продовженні договору або оголошення аукціону) вважається прийняттям ним рішення про оголошення такого аукціону за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим;
- відповідно до п.8 ст.30 Регламенту Ніжинської міської ради Чернігівської області VІІ скликання яким визначався порядок роботи вказаної Ради на час прийняття оспорюваного рішення, у разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозиції у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться. Отже, результатом прийняття Радою оспорюваного рішення є відхилення пропозиції №1001 (про оголошення аукціону) і порушення процедури прийняття Ніжинською міською радою рішення щодо проекту №1001 та винесення його на голосування і не прийняття рішення по цьому проекту, не є підставою для висновку про прийняття такого рішення;
- відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено намір використовувати орендоване майно для потреб громади під адміністративні приміщення;
- оспорюване рішення приймалось з підстав наміру використання Ніжинською міською радою нежитлових приміщень для власних потреб, а не балансоутримувачем яким за Договором є Комунальне підприємство “Оренда комунального майна”, а тому до спірних правовідносин не можуть застосовуватися положення абзацу першого п.142 Порядку.
Суд також враховує, що вказане рішення прийняте на підставі п.1 ч.1 ст.19, п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” якими встановлено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених ст.7 цього Закону (п.1 ч.1 ст.19) підставами для відмови у включенні майна до одного із Переліків або виключення майна із одного з Переліків є обгрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині (п.2 ч.1 ст.7).
До прийняття оспорюваного рішення, листом від 07.10.2020 №01.1-15/1930 Виконавчий комітет Ніжинської міської ради повідомив позивача про намір використовувати орендоване майно для потреб громади під адміністративні приміщення та для розміщення у них структурних підрозділів управління соціального захисту населення.
Згідно зі ст.10 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, ради - представницькі органи місцевого самоврядування, повноваження яких щодо розпорядження комунальним майном визначено зазначеним Законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Суд зауважує, що звертаючись з даним позовом до суду про визнання поновленим Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжина №13 від 18.08.2015, за принципом "мовчазної згоди", позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що орендодавець не прийняв жодного рішення у встановлені законом строки та тим, що він продовжує користуватись орендованим майном та є добросовісним орендарем.
Однак у матеріалах справи наявні докази того, що позивач не є добросовісним орендарем, має заборгованість зі сплати за користування орендованим приміщенням та заборгованість по оплаті теплової енергії та орендодавцем прийянто рішення про відмову у продовженні договор оренди.
Відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Судом встановлено, що рішення Ніжинської міської ради 2 сесії VІІІ скликання №8-2/2020 від 27.11.2020 “Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 №13” прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та Законами України.
Отже, строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 13 від 18.08.2015 закінчився 31.12.2020.
Відповідач 2 - Комунальне підприємство “Оренда комунального майна” (Балансоутримувач) дотримувався умов договору та виконував свої функції та зобов'язання: направляв ТОВ "Аптека №13" листи, якими інформував про прийняті Ніжинською міською радою рішення щодо об'єкта оренди, підписані акти приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, рахунки щодо фактичного користування комунальним майном після закінчення строку дії договору, що підтверджується матеріалами справи.
Суд також враховує, що продовження договору оренди у передбачений ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.151 Порядку спосіб передбачає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних правовідносин. Додаткова угода укладається за результатами аукціону шляхом викладення договору оренди у новій редакції відповідно до примірного договору оренди, а не поза процедурою проведення аукціону.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України” вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Заперечення відповідача не спростовують зроблені висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє повністю у задоволенні позовних вимог.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2023.
Суддя В.В. Моцьор