Рішення від 03.10.2023 по справі 927/939/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/939/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Фермерське господарство «МП Горизонт»,

код ЄДРПОУ 21404115, вул. В. Вернадського, 5 Б, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,

код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним донарахування обсягів природного газу,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Полях І. С., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «МП Горизонт» звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», у якому, з урахуванням поданої уточненої позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Чернігівгаз» від 27.02.2023 в частині задоволення акта про порушення від 09.02.2023 №CN003501 по споживачу ФГ «МП Горизонт»;

- визнати протиправним донарахування Фермерському господарству «МП Горизонт» відповідачем обсягів природного газу на суму 1 384 897,08 грн.

Процесуальні дії у справі.

У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 12.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.07.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.08.2023 о 10:00 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 19.07.2023 відповідач отримав 21.07.2023, а отже останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 07.08.2023.

04.08.2023 відповідач направив до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу.

15.08.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу.

У підготовчому засіданні 17.08.2023 суд:

- долучив до матеріалів справи подані сторонами заяви по суті (відзив на позовну заяву та відповідь на відзив) з доданими до них документами, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням;

- постановив ухвалу, якою зобов'язав відповідача надати суду у триденний строк з дня проголошення цієї ухвали суду орієнтовний розрахунок судових витрт на професійну правничу допомогу;

- постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2023 об 11:00.

Ухвалою суду від 17.08.2023 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 12.09.2023.

18.08.2023 відповідач направив до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких міститься розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, з доказами їх направлення позивачу.

22.08.2023 позивач у системі «Електронний суд» сформував клопотання, у якому просить відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, яке отримано судом 28.08.2023.

05.09.2023 позивач подав до суду додаткові письмові пояснення з доками їх направлення відповідачу.

08.09.2023 позивач подав до суду заяву, у якій просить долучити до матеріалів справи копії листів АТ «Чернігівобленерго» щодо перерв в електропостачанні за адресою: вул. Прикордонна, 37, м. Бахмач.

12.09.2023 відповідач подав до суду заперечення на додаткові пояснення та клопотання позивача, до яких додана заява про вирішення питання про судові витрати відповідача після ухвалення рішення по суті та докази направлення вказаних документів позивачу.

У судове засідання 12.09.2023 від позивача з'явився представник - заступник директора ФГ «МП Горизонт» Головатий А. В., який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 07.09.2023 та наказ від 08.05.2023.

Разом з тим, зазначені документи не є підтвердженням наявності повноважень у вказаної особи представляти інтереси позивача у суді відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Доказів наявності у Головатого А. В. статусу адвоката для підтвердження повноважень у порядку представництва суду також не надано.

За таких обставин, суд не допустив до участі у справі Головатого А. В. як представника позивача.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд розглянув заяви та клопотання, які надійшли до його початку.

Щодо поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив.

Суд долучив до матеріалів справи заперечення відповідача на відповідь на відзив з доданими до них документами, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням.

Щодо поданого позивачем клопотання про відмову у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Суд долучив до матеріалів справи вказане клопотання позивача.

Щодо поданих позивачем додаткових письмових пояснень та клопотання про долучення доказів.

Зі змісту поданих позивачем додаткових письмових пояснень вбачається, що позивач надає свої заперечення щодо доводів відповідача про дані коректора, які фіксували позаштатні ситуації, викладені у відзиві на позов та у запереченнях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 5 ст. 161 ГПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Згідно з ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

За змістом наведених правових норм право «останнього слова» щодо викладення своїх пояснень, міркувань та аргументів у заявах по суті належить відповідачу.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання позивачем письмових пояснень на заперечення відповідача.

Фактично позивач у своїх додаткових письмових поясненнях штучно доповнив позовну заяву та відповідь на відзив.

За приписами ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Відповідно до ст. 118 Господарського кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Оскільки позивач у зазначених додаткових поясненнях навів свої заперечення проти доводів відповідача поза межами строку на подання відповіді на відзив, а також не зазначив відповідні доводи у позовній заяві, не просив дозволу подати такі пояснення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним, суд залишає ці додаткові пояснення без розгляду.

Позивач також подав клопотання про долучення до матеріалів справи листів АТ «Чернігівобленерго», які надані на підтвердження вказаних у додаткових поясненнях обставин.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач не обґрунтував неможливості подання цих доказів разом з позовом або відповіддю на відзив з причин, що не залежали від нього, а з відповідними запити до АТ «Чернігівобленерго» звернувся вже після закінчення строку для подання відповіді на відзив.

При цьому, як зазначає сам позивач, вони подані на підтвердження викладених у додаткових поясненнях обставин, які залишені судом без розгляду.

За таких обставин суд не приймає надані позивачем додаткові докази до розгляду.

Щодо поданих відповідачем заперечень на додаткові пояснення та клопотання позивача про долучення доказів.

Оскільки суд залишив без розгляду додаткові письмові пояснення позивача та не прийняв до розгляду подані додаткові докази, подані відповідачем письмові заперечення щодо цих пояснень та доказів не беруться судом до уваги та підлягають залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд долучив до матеріалів справи додану до цих заперечень заяву з процесуальних питань про вирішення питання про судові витрати відповідача після ухвалення рішення по суті.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд оголосив перерву до 03.10.2023 до 10:45, про що представники сторін повідомлені під розписку.

За клопотанням представника відповідача ухвалою від 29.09.2023 постановлено судове засідання, призначене на 03.10.2023 о 10:45, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але у судове засідання 03.10.2023 не з'явився.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 03.10.2023 без його участі.

Суд задовольнив вказане клопотання представника позивача, а судове засідання з розгляду справи по суті 03.10.2023 проводилось за його відсутності.

У судовому засіданні 03.10.2023 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю дій відповідача щодо складання акта про порушення №CN003501 від 09.02.2023 (далі - Акт про порушення), прийняття рішення про затвердження акта про порушення та проведення нарахування необлікованого об'єму природного газу. Позивач вважає, що відповідач не мав підстав здійснювати донарахування об'єму природного газу, внаслідок встановлення несправності лічильника, за обставин вчасного здійснення споживачем чергової повірки лічильника, відсутності фіксації позаштатного режиму роботи лічильника, відсутності доказів несанкціонованого втручання в роботу лічильника, його пошкоджень, порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які могли вплинути на результати вимірювання та зауважень до роботи коректора Універсал. Також позивач вказує на наявність ряду порушень під час процедури обстеження та повірки ЗВТ.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з таких підстав:

- 09.02.2023 під час здійснення співробітниками АТ «Чернігівгаз» контрольного огляду вузла обліку на об'єкті позивача були виявлені порушення п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ, п.п. п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, про що складено Акт про порушення, який підписаний позивачем без зауважень.

Виявлена за Актом про порушення робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно підтверджується: довідкою ДП «Укрметртестстандарт» про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009 від 23.02.2023; відповіддю СП «Радміртех» на адвокатський запит №3843 від 03.08.2023 про проведений ремонт; роздруківками коректора - звітами за період з 01.11.2022 по 28.02.2023;

- акт-розрахунок був виконаний в межах розрахункового періоду - календарного місяця, з початку місяця і до дати зняття ЗВТ на повірку;

- робота лічильника чи його складових у позаштатному режимі зафіксована в Акті про порушення та звітах коректора за період з 01.11.2022 по 28.02.2023;

- місце проведення повірки ЗВТ було погоджено з позивачем, про що свідчить його підпис на протоколі від 21.02.2023, представники позивача були присутні при проведенні повірки, тому відсутність найменування спеціально уповноваженого органу в протоколі направлення жодним чином не порушили права позивача;

- добросовісна поведінка позивача щодо проведення своєчасної повірки ЗВТ, на яку він посилається, не спростовує правомірність проведеного донарахування.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає:

- працівниками АТ «Чернігівгаз» з 06.07.2022 по 31.01.2023 проводилась щомісячна фото фіксація роботи вузлі обліку газу, ніяких зауважень щодо роботи вузлі обліку не було. В матеріалах справи відсутні документи встановленої форми, які б засвідчували непридатність до застосування обох приладів обліку (і лічильника, і коректора обсягів газу), які у сукупності складають вузол обліку, належний позивачу;

- відповідачем не враховано дотримання позивачем норм законодавства щодо дотримання строків повірки ЗВТ, при цьому споживач має нести відповідальність за недобросовісну поведінку на підставі закону.

Відповідач у наданих запереченнях зазначив:

- згідно з Додатком №4 до Типового договору розподілу природного газу вузол обліку природного газу позивача складається безпосередньо з лічильника газу в комплекті із вбудованим коректором, який лише перетворює вихідні сигнали від обчислювального механізму до стандартних умов;

- позачергова повірка вказала на непридатність вимірювального комплексу, а проведений ремонт заводом-виробник дав розуміння причини такої непридатності.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

01.01.2016 Фермерське господарство «МП Горизонт» шляхом підписання Заяви-приєднання №09420LB837BP016 приєдналося до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим. Даний договір є Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (а. с. 102).

Оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), з яким споживач уклав договір розподілу природного газу, визначено Публічне акціонерне товариство «Чернігівгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

У п. 2.1 Типового договору зазначено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пункт 5.1 Типового договору передбачає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 7.2. Типового договору Оператор ГРМ має право, зокрема, безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим Договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.

За умовами п.п. 7 п. 7.4 Типового договору споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватись вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до додатку №4 до Типового договору від 26.06.2023 на об'єкті Споживача, розташованого за адресою: м. Бахмач, вул. Прикордонна, 37, встановлено газоспоживче обладнання в точці комерційного обліку - зерносушарка Stela з номінальними витратами природного газу 385,65 куб. м/год та режимом роботи 24 години/добу; перелік точок комерційного обліку споживача (перелік комерційних вузлів обліку) - лічильник КРВ-1,01 №01296 (дата повірки 16.06.2022), коректор-1,01 №01296, Р max 0,5 МПа (а.с. 103).

23.01.2023 о 10:50 представниками АТ «Чернігівгаз» складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об'єкті позивача - ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено про здійснення контрольного огляду ВОГ, перевірки цілісності і наявності пломб, здійснення фотофіксації ВОГ (а.с. 11).

09.02.2023 об 11:00 представниками АТ «Чернігівгаз» складено акт про порушення №CN 003501 (далі - Акт про порушення) (а.с. 12), відповідно до якого на дату складання акта на об'єкті позивача - ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, встановлено порушення вимог п.п. 1 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно та п.п. 2 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

У п. 2 Акта про порушення додатково зазначено про існування підозри, що вимірювальний комплекс працює некоректно.

Відповідно до п. 8 Акта про порушення комісія оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 27.02.2023 о 13:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 38, конференц зал.

З Актом про порушення ознайомлений споживач (його представник): Головатий А. В., про що свідчить його підпис на акті.

09.02.2023 об 11:00 представниками АТ «Чернігівгаз» складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об'єкті позивача - ВОГ сушарки за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено: «виконано обстеження ВОГ сушарки Stela. На момент обстеження ВОГ в робочому стані, зафіксовано миттєві покази. Із-за значної корозії дроту на лічильнику газу було перепломбовано на іншу. Додатково опломбовано до ВОГ. Виявлено при перевірці тех. документації невідповідність робочого проекту. Споживач самовільно демонтував газоспоживче обладнання (ШГРП, технологічний ВОГ з лічильником GSM 665 та 2-х сушарок GT 545 XL. Споживачу необхідно привести проектно-технічну документацію у відповідність. АТ «Чернігівгаз» ініціює позачергову повірку вимірювального комплексу. Складено акт про порушення №003501. Необхідно підготувати для зняття ВОГ». Акт від 09.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А. В. (а.с. 118-119).

Відповідно до протоколу від 21.02.2023 ЗВТ - КРВ-1.01 G-160-80-1.0-0.5 №01296, дата повірки - 16.06.2022, який належить позивачу, направлено на позачергову повірку; ініціатор проведення повірки - АТ «Чернігівгаз».

У п. 6 протоколу від 21.02.2023 зазначено, що представник споживача - ФГ «МП Горизонт» запрошується об 11:00 23.02.2023 для проведення позачергової повірки ЗВТ за адресою: м. Чернігів, вул. Ремзаводська, 11. Протокол від 21.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А. В. (а.с. 14).

21.02.2023 о 12:00 представником АТ «Чернігівгаз» складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об'єкті позивача - ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено про те, що за ініціативою АТ «Чернігівгаз» розпломбовано та демонтовано комплекс КРВ-1.01 G-160-80-1.0-0.5 №01296 для направлення позачергової повірки, складено протокол. Акт від 21.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А. В. (а.с. 13).

Позачергова повірка ЗВТ проводилась ДП «Укрметртестстандарт», з яким відповідач уклав договір про надання послуг №38А140-352-20 від 13.01.2020.

За умовами п. 1.1, 5.3 зазначеного договору від 13.01.2020 ДП «Укрметртестстандарт» зобов'язалось надавати відповідачу послуги з повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, в номенклатурі та за ціною згідно з Додатком 1 до цього договору, а відповідач зобов'язався приймати і сплачувати вищезазначені послуги; послуги з повірки ЗВТ надаються виконавцем за адресою: вул. Ремзаводська, 11, м. Чернігів, 14037, з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника (відповідача), що застосовуються виконавцем у межах діапазону вимірюванні, наведеного в галузі уповноваження виконавця.

14.11.2022 ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації» видано АТ «Чернігівгаз» сертифікат калібрування №137К-04/22 на установку повірочну з еталонними лічильниками ТЕМП-4, №003, 2001 р.в. (а.с. 139).

Відповідно до протоколу повірки ДП «Укрметртестстандарт» від 23.02.2023 на підставі результатів визначення основної відносної похибки на установці Темп-4 АТ «Чернігівгаз» зазначений ЗВТ визнаний непридатним (а.с. 15).

23.02.2023 ДП «Укрметртестстандарт» складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009, згідно з якою комплекс вимірювальний роторний КРВ-1.01G-160-80-1.0-0.5-В2-ВН №01296, виробник СП «Радміртех», не відповідає вимогам «Комплексні вимірювальні роторні КВР-1. Методика повірки», підстави для визнання ЗВТ непридатним - основна відносна похибка одного з параметрів обліку перевищує максимально допустимі значення, а саме похибка Q??? становить3.27% замість допустимих 2% (а.с. 16).

27.02.2023 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по АТ «Чернігівгаз», розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення про його часткове задоволення (в частині встановлення порушення п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно), а також про проведення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, про що складено протокол №27 (а.с. 21).

На засіданні комісії 27.02.2023 був присутнім представник позивача - директор Харченко О. М.

Позивач склав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості, відповідно до якого кількість донарахованого спожитого газу з 07 год 00 хв 01.02.2023 по 12 год 00 хв 21.02.2023 становить 53 443,08 куб. м. Кількість спожитого газу становить 114 819,36 куб. м, з розрахунку споживання газу зерносушаркою 281,42 куб. м/год та кількості годин роботи - 408; обсяг споживання, який переданий Оператором ГРМ на інформаційну платформу в лютому 2023 року становить 61376,28 куб. м; обсяг, який має бути компенсований споживачем, складає 114819,36-61376,28=53 443,08 куб.м (а.с. 19).

Відповідно до акта приймання-передачі природного газу №ЧН00074433 від 28.02.2023 об'єм розподіленого у лютому 2023 році природного газу (лічильник №01296) становить 61 376,28 куб.м (а.с. 129).

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №63007462, згідно з яким вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу становить 1 384 897,08 грн з ПДВ (а.с. 20).

Супровідним листом вих. №14003.1-Сл-5233-0423 від 20.04.2023 відповідач на адресу позивача направив акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, акт приймання-передачі природного газу №ЧН00074433 від 28.02.2023 та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №63007462 (а.с. 127).

Позивач на адресу відповідача направив лист №71 від 22.05.202, у якому виклав свої заперечення щодо проведення процедури позачергової повірки лічильника газу та просив провести додатковий розгляд Акта про порушення (а.с. 27-28).

31.05.2023 на засіданні комісії з додаткового розгляду акта про порушення №CN 003501 від 09.02.2023 вирішено Акт про порушення задовольнити частково (в частині встановлення порушення п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем); нарахування об'єму розподіленого (спожитого) природного газу по ФГ «МП Горизонт» залишено без, про що складено протокол №27/1 (а.с. 31).

На засіданні комісії 31.05.2023 був присутнім представник позивача - відповідальний за газове господарство Головатий А. В.

Згідно зі звітами за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023 коректор позивач фіксував повідомлення про позаштатні ситуації.

Відповідно до паспорту комплексу вимірювального КРВ-1.01 завод. №01296 комплекс позивача проходив повірку 28.05.2020, 20.08.2020, 16.06.2022 та 04.04.2023 та визнаний придатним; міжповірочний інтервал - 2 роки (а.с. 33).

Виробник спірного комплексу СП «Радміртех» у листі від 03.08.2023 №3843 повідомив, що під час ремонту комплексу вимірювального КРВ-1.01G-160-80 зав. №01296 у квітні 2023 року були виконані наступні роботи: діагностика, розбирання лічильника, заміна підшипників, заміна ущільнювальних кілець, перевірка на відповідність НД, державна повірка; технічне обстеження вимірювального комплексу висвітило відхилення основної відносної похибки вимірювання витрати від нормованих значень, що зумовлено втратою підшипниками необхідних експлуатаційних характеристик (а.с. 146).

Позивач коштів у розмірі 1 384 897,08 грн відповідачу не сплатив, оскільки вважає неправомірним рішення відповідача, оформлене протоколом №27 від 27.02.2023.

Оцінка суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору розподілу природного газу, що підтверджено підписаною заявою-приєднання №№09420LB837BP016 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначення об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору, що передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ, за положеннями пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначається як сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

Абзацами 1, 3 пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;

2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать:

- пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

- фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

Згідно з п. 1, 2, 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об'єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Як встановив суд, за наслідками обстеження комерційного ВОГ на об'єкті ФГ «МП Горизонт», що проводився 09.02.2023, у представників Оператора ГРМ (відповідача) виникли сумніви щодо коректності роботи вимірювального комплексу КРВ-1.01 G-160 №01296 та ініційовано позачергову повірку цього комплексу, про що 09.02.2023 складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку та акт про порушення №CN 003501.

При цьому в акті про порушення №CN 003501 працівниками Оператора ГРМ вказано про встановлення ними на об'єкті позивача таких видів порушень Кодексу газорозподільних систем:

- пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, що передбачено підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем;

- фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно, що передбачено п.п. 2 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Водночас у цьому ж акті при детальному описі виду обстеження та суті порушення працівниками відповідача зазначено про наявність підозри, що вимірювальний комплекс працює некоректно.

21.02.2023 ЗВТ позивача направлено на позачергову повірку, про що складено протокол.

Акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023, акт про порушення №CN 003501 та протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 21.02.2023 підписані представником споживача без будь-яких зауважень.

За результатами проведеної позачергової повірки визнано непридатним ЗВТ позивача з підстави перевищення основної відносної похибки максимально допустимим значенням, про що складено протокол повірки від 23.02.2023 та довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009 від 23.02.2023.

Позивач вважає, що при проведенні повірки було допущено ряд порушень, а саме:

- у протоколі від 21.02.2023 всупереч положень п. 4 глави 11 розділу Х Кодексу ГРС не зазначено найменування спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова повірка, а зазначена адреса не відповідає адресі ДП «Укрметртестстандарт»;

- у протоколі повірки зазначено, що позачергова повірка проводилась на обладнанні АТ «Чернігівгаз» та безпосередньо її співробітниками, хоча і завірено державним повірником, проте відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» делегування науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, визначеними цією частиною, своїх повноважень щодо проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється. Крім того, у позивача наявні сумніви про наявність відповідного договору щодо використання ДП «Укрметртестстандарт» еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання АТ «Чернігівгаз» при проведенні повірки.

Пунктом 4 глави 11 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:

найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ;

сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціально уповноваженого органу.

У протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 21.02.2023 зазначено, що повірка буде проводитись 23.02.2023 об 11:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Ремзаводська, 11, на яку був запрошений представник позивача. Вказаний протокол підписаний представником позивача Головатим А. В., а отже позивач був повідомлений про дату, час та місце її проведення.

Незазначення у цьому протоколі найменування спеціально уповноваженого органу, який буде проводити повірку, не може свідчити про допущення порушення при її проведенні, оскільки позивач не був позбавлений можливості з'явитись у вказаний час та за вказаною адресою та бути присутнім під час повірки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:

науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;

науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Делегування науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, визначеними цією частиною, своїх повноважень щодо проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється.

Процедуру та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів установлює Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193 (далі - Порядок №193).

Згідно з п. 1, 8, 13 розділу ІІ, п. 1 розділу ІV Порядку №193 повірка ЗВТ проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ (далі - виконавці).

Еталони, які застосовуються під час проведення повірки, мають бути калібровані з дотриманням міжкалібрувальних інтервалів і відповідати вимогам ДСТУ OIML D 23.

Метрологічні та технічні характеристики допоміжних ЗВТ і допоміжного обладнання мають бути документально засвідчені.

Роботи, пов'язані з проведенням повірки ЗВТ, можуть проводитися виконавцями з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника цих робіт у межах діапазону вимірювання, наведеного в галузі уповноваження виконавця. Еталони, допоміжні ЗВТ та допоміжне обладнання замовника робіт мають відповідати вимогам пункту 8 розділу II цього Порядку.

Використання виконавцем під час проведення робіт з повірки ЗВТ еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання, які належать замовнику таких робіт, допускається за наявності відповідного договору щодо використання еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання, укладеного ним із замовником.

Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки.

Позивач вказує, що у протоколі повірки від 23.02.2023 зазначено про проведення повірки працівником АТ «Чернігівгаз», проте цей протокол підписаний державним повірником Назаренком М. О., який також підписав довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009 від 23.02.2023. Обидва документи містять відбиток повірочного тавра, яке відповідно до положень п. п. 7 п. 3 розділу IV, п. 2 розділу ІІ Порядку №193 може застосовувати лише персонал виконавця, перелік яких (виконавців) наведений у п. 1 розділу ІІ Порядку №193, і відповідач до них не належить.

Жодних доказів проведення позачергової повірки особою, яка не мала права її проводити, позивач суду не надав, а тому доводи в цій частині відхиляються судом.

При цьому суд встановив, що між відповідачем та ДП «Укрметртестстандарт» (далі - виконавець) укладений договір №38А140-352-20 від 13.01.2020, яким передбачено надання останнім послуг з повірки ЗВТ за адресою: вул. Ремзаводська, 11, м. Чернігів, 14037, з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника (відповідача), що застосовуються виконавцем у межах діапазону вимірюванні, наведеного в галузі уповноваження виконавця.

Установка АТ «Чернігівгаз» ТЕМП-4, на якій проводилась позачергова повірка, має сертифікат калібрування №137К-04/22 від 14.11.2022.

Отже, проведення ДП «Укрметртестстандарт» позачергової повірки ЗВТ на обладнанні відповідача, яке пройшло калібрування, відповідає наведеним вище положення Порядку №193, а відтак доводи відповідача щодо використання такого обладнання та відсутності укладеного між ДП та відповідачем відповідного договору є необґрунтованими.

Крім того, технічна несправність спірного вимірювального комплексу позивача (відхилення основної відносної похибки вимірювання витрати від нормованих значень) підтверджена виробником цього комплексу - СП «Радміртех» у листі від 03.08.2023 №3843.

За приписами п. 8, 9, 10, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:

1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;

2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке:

1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ:

для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;

2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, не включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами та має бути компенсована споживачем Оператору ГРМ за виключенням обсягів споживання, інформація про величину яких була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення попередньої щодобової алокації відборів. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути оплачена Оператору ГРМ:

для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу;

3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу відповідно до підпункту 1 цього пункту має бути віднятий об'єм природного газу, фактично нарахований споживачу (інформація про обсяги споживання, яка була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення остаточної алокації щодобових відборів) протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;

Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

27.02.2023 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по АТ «Чернігівгаз», на якому був присутнім представник позивача, розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення про його часткове задоволення (в частині встановлення порушення п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, а також про проведення перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, про що складено протокол №27. В протоколі від 27.02.2023 зазначено, що при обстеженні ВОГ споживача виникли сумніви щодо метрологічних характеристик комплексу KPB-1.01 G160 №0129660, у зв'язку з чим Оператор ГРМ ініціював проведення позачергової повірки вимірювального комплексу.

Крім того, Акт про порушення додатково розглядався на засіданні комісії 31.05.2023, на якому прийнято таке ж саме рішення, що і на засіданні 27.02.2023.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, прийнятим на засіданні комісії 27.02.2023, та вважає, що відповідач не мав підстав здійснювати донарахування об'єму природного газу, внаслідок встановлення несправності лічильника, за обставин вчасного здійснення споживачем чергової повірки лічильника, відсутності фіксації позаштатного режиму роботи лічильника, відсутності доказів несанкціонованого втручання в роботу лічильника, його пошкоджень, порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які могли вплинути на результати вимірювання та зауважень до роботи коректора.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення «не з вини споживача», оскільки хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.

При цьому, як видно зі змісту пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, він не описує виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов'язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці (Такі правові висновки викладені у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18, Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №904/3592/19, від 07.06.2022 у справі №904/411/21).

Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанові від 02.12.2020 зі справи № 906/962/18 відхилила доводи скаржника про те, що нормами пункту 3 глави 2, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, необхідним є встановлення наявності ознак пошкодження вимірювального комплексу позивача, які він самостійно міг виявити та повідомити про них відповідачу або ініціювати позачергову повірку ЗВТ, до складання Акта про порушення. При цьому наявність таких ознак підлягає доведенню саме Оператором ГРМ.

Наведена судова практика є сталою і має враховуватись не лише судом, але й безпосередньо суб'єктами відповідних господарських правовідносин.

Абзацом другим пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено, що позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Тобто, для того щоб пошкодження або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі мали наслідком застосування до споживача санкцій передбачених Кодексом ГРС має бути встановлено (доведено) факт того, що такі порушення призвели до того, що витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 908/386/19 зазначив: «виходячи з системного аналізу пункту 6 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, колегія суддів зазначає, що зміст визначення «позаштатний режим роботи» характеризується переліком ознак, які самостійно або в своїй сукупності створюють його юридичне наповнення.». Водночас, хоча зазначений перелік і не є вичерпним, однак, з, огляду на правову природу відносин з газопостачання та правовий статус його суб'єктів, наявність зазначених ознак підлягає доведенню саме оператором ГРМ насамперед шляхом їх фіксації у відповідному акті».

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 уточнила висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18, на який посилається позивач, вказавши: «За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд. ХІ Кодексу ГРМ.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд. X, пп.1 п.4 гл.4 розд. XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд. ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають».

В акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023 та в акті про порушення від 09.02.2023 №CN 003501 не зафіксовано ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (зокрема, витоків газу, відсутність зміни показань лічильника газу, наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу тощо), а лише зазначено про наявність підозри про некоректність роботи вимірювального комплексу позивача, однак жодних причин, що призвели до появи таких сумнівів зазначені акти не містять. При цьому судом встановлені обставини вчасної повірки позивачем зазначеного вимірювального комплексу.

Не можуть вважатись такими ознаками зазначення в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023 про невідповідність робочого проекту та демонтаж газоспоживчого обладнання (ШГРП, технологічний ВОГ з лічильником GSM 665 та 2-х сушарок GT 545 XL), оскільки у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між вказаними обставинами та несправністю спірного вимірювального комплексу позивача, щодо якого не зафіксовано та не встановлено ознак механічного втручання через такі дії споживача, а його невідповідність метрологічним показникам зумовлена лише втратою його внутрішніми складовими (підшипниками) необхідних експлуатаційних характеристик.

Крім того, комісією відповідача Акт про порушення задоволений лише частково, а саме не визнано наявності порушення, передбаченого п.п. 2 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - «фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно», що свідчить про необґрунтованість посилання в акті на такі обставини.

Таким чином, така обставина як фіксація коректором даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ не підпадає під розуміння ознаки несправності або позаштатної роботи лічильника газу.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про:

- відсутність наявних ознак некоректної роботи лічильника газу у розумінні пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, що давали б підстави для висновку про обізнаність споживача з позаштатною роботою цього лічильника та наявність підстав для обов'язковості його перевірки,

- сумніви (підозра) щодо метрологічних характеристик вимірювального комплексу є лише суб'єктивним відчуттям осіб, що проводили перевірку, а підтвердження факту відхилення таких характеристик (похибка Q??? у 3.27% замість допустимих 2%, зважаючи на незначний період між останньою повіркою лічильника 16.06.2022 та датою перевірки) свідчить скоріш про випадковість, а не закономірність такого підтвердження,

- в актах обстеження та про порушення від 09.02.2023 не зафіксовано та не встановлено об'єктивних ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі на підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого) природного газу.

Таким чином, суд вважає, що у комісії Оператора ГРМ були відсутні підстави для задоволення акта про порушення від 09.02.2023 №CN 003501 в частині порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, та проведення перерахунку позивачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу, у зв'язку з чим рішення комісії відповідача, оформлене протоколом №27 від 27.02.2023 підлягає скасуванню.

Близькі по суті правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №927/153/22.

Щодо розрахунку донарахованого обсягу природного газу.

Крім того, з наданого акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості вбачається, що кількість спожитого газу з 07 год 00 хв 01.02.2023 по 12 год 00 хв 21.02.2023 (час, коли споживач не працював згідно роздруківки до уваги не береться) становить 114 819,36 куб. м, з розрахунку споживання газу зерносушаркою 281,42 куб. м/год та кількості годин роботи - 408.

Роздруківки, про яку йде мова в акті-розрахунку, суду не надано.

Також не надано суду доказів, які підтверджують режим роботи та номінальні витрати природного газу зерносушаркою Stela, на час проведення перевірки.

Наданий відповідачем Додаток №4 до Типового договору містить відомості про те, що номінальні витрати природного газу зерносушарки Stela становлять 385,65 куб. м/год, а режим роботи - 24 години/добу, проте вказаний Додаток №4 датований 26.06.2023, тобто складений через декілька місяців після виявлення спірного порушення та прийняття спірного рішення про донарахування обсягу необлікованого газу, а отже не може підтверджувати, що саме такий режим роботи та номінальні витрати природного газу існували станом на момент виникнення спірних правовідносин.

До того ж, номінальні витрати природного газу зерносушаркою, вказані в Додатку №4 (385,65 куб. м/год) та в акті-розрахунку (281,42 куб. м/год,) суттєво відрізняються.

Відповідно до даних коректора газ не споживався 02.02.2023, 19.02.2023 та 20.02.2023, дані споживання газу за 21.02.2023 відсутні.

Здійснивши математичний підрахунок кількості годин роботи (навіть з урахуванням режиму роботи зерносушарки 24 год./добу), та за вирахуванням часу, коли газ не споживався, суд встановив невідповідність кількості годин, вказаних в акті-розрахунку, кількості, отриманої внаслідок їх перерахунку судом.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності підтверджених доказами даних, які використані відповідачем при нарахування обсягу необлікованого природного газу, судне може констатувати правильність та обґрунтованість проведеного та наданого Оператором ГРМ розрахунку, а також у суду відсутня можливість здійснити власний розрахунок, з чого слід дійти висновку про неправомірність визначення спірної вартості природного газу обсягом 53 443,08 куб м на суму 1 384 897,08 грн.

Щодо обраного способу захисту.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправним донарахування позивачу відповідачем обсягів природного газу є ефективним, з огляду на наступне.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3)).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).

У постанові від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов'язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.

Крім того, ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов'язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Заявлена позовна вимога про визнання протиправним донарахування позивачу відповідачем обсягів природного газу по суті є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу, а отже така вимога є ефективним способом захисту

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений повністю, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви у розмірі 5 368,00 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які він очікує понести, становить 25 000,00 грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав: договір про надання правової допомоги №131 від 27.04.2023, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Кушнеренко та партнери» (далі - Договір від 27.04.2023); квитанцію до прибуткового касового ордера №131 від 27.04.2023 про сплату позивачем коштів у розмірі 25 000,00 грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги СВ №1057344 від 05.07.2023, виданого на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача (адвокат, який надає правову допомогу - Кушнеренко Є. Ю.).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 27.04.2023 Адвокатське об'єднання «Кушнеренко та партнери» зобов'язалось надати позивачу правову допомогу при розгляді справи у суді з приводу оскарження акта про порушення АТ «Чернігівгаз» та розрахунку необлікованого об'єму природного газу, а позивач сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар за надання правової допомоги.

У Договорі від 27.04.2023 визначено, що гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) позивача за цією угодою обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги, участь у досудовому слідстві, в розгляді справи судом першої інстанції, підготовка та складання документів та складає 25 00,00 грн.

Отже, ціну (вартість) правничої допомоги у Договорі від 27.04.2023 визначено у формі погодинної оплати (залежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).

В акті виконаних робіт від 30.06.2023 зазначений перелік наданих позивачу послуг та кількість витраченого часу на кожну із таких послуг, а саме:

1. Консультування з приводу правомірності складення акта про порушення та нарахування донарахованого об'єму природного газу - 2 години;

2. Написання та подання адвокатських запитів - 3 години;

3. Вивчення та аналіз законодавства та судової практики - 4 години;

4. Написання та подання позовної заяви про визнання неправомірними дій щодо складення акта про порушення та визнання неправомірними дій щодо проведення нарахування необлікованого об'єму природного газу - 4 години;

5. Виготовлення копій документів, актів, квитанцій - 1 година.

Усього витрачено 14 годин.

Вказані послуги були оплачені позивачем у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн, посилаючись на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розглянувши подані позивачем докази, оцінивши характер та обсяг правничої допомоги, наданої адвокатом, суд дійшов висновку, що послуги, вказані у п. 5 акта виконаних робіт, а саме: виготовлення копій документів, актів, квитанцій не є послугами з надання правничої допомоги у розумінні ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи загальну вартість наданих послуг (25 000,00 грн) та загальну кількість витраченого адвокатом часу (14 годин), вартість однієї години адвоката та послуги, зазначеної в п. 5 акта виконаних робіт, становить 1 785,71 грн.

Інша інформація, відображена в акті виконаних робіт від 30.06.2023, щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 23 214,29 грн (за вирахуванням вартості послуги, вказаних у п. 5 акта виконаних робіт).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких, і відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат, а отже заперечення відповідача у цій частині судом відхиляються, оскільки він не довів протилежне.

Отже, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 23 214,29 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Чернігівгаз» від 27.02.2023 в частині задоволення акта про порушення від 09.02.2023 №CN003501 по споживачу Фермерському господарству «МП Горизонт» (код ЄДРПОУ 21404115).

3. Визнати протиправним донарахування Фермерському господарству «МП Горизонт» (код ЄДРПОУ 21404115) Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» обсягів природного газу на суму 1 384 897,08 грн.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Фермерського господарства «МП Горизонт» (код ЄДРПОУ 21404115, вул. В. Вернадського, 5 Б, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500) 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору та 23 214,29 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 13.10.2023.

Суддя В. В. Шморгун