ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023м. ХарківСправа № 922/3092/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Іванії К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Прем'єра Південь" вул. Миколи Куліша, 11, 32,м. Херсон,Херсонська обл., Херсонський р-н,73020
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" вул. Ахсарова, 2,Харків,Харків, місто, Харківська область,61202
про стягнення коштів
за участю представників :
позивача - Грищенкової Ю.Д. (дов від 10.01.2023 року)
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Прем'єра Південь" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в якій просить суд:
стягнути з Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного підприємства «Прем'єра Південь» (код ЄДРПОУ: 34785446) загальну суму заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 08БТ/07-21 від 08 липня 2021 року у розмірі 48 165 77 грн. з яких- 35 520,30 грн. сума неповернутого забезпечення виконання, 11 136,11грн. інфляційного збільшення боргу, 3% річних в сумі 1509,36грн.,витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,0грн.
Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 08БТ/07-21 від 08 липня 2021 року .
Серед прав та обов'язків, які поклали на себе Сторони шляхом підписання Договору передбачено, що Покупець: зобов'язаний належним чином виконувати умови Договору (п. 6.1.З.). У свою чергу, Постачальник має право та зобов'язаний: належним чином виконувати умови Договору (п. 6.3.4.), користуватися правами, передбаченими Договором та чинним Україні законодавством (п. 6.4.4).Протягом 08 липня 2021 року - 31 грудня 2021 року, Покупцем не було надано жодної заявки на поставку Товару. Отже, Постачальником не було порушено жодних умов Договору.
Оскільки, як вказує позивач у позові, строк дії Договору закінчився 31.12.2021 року, то грошові кошти в сумі 35 520,30 грн., перераховані Постачальником на рахунок Покупця в рахунок забезпечення виконання Договору, підлягають поверненню Постачальнику не пізніше 11 січня 2022 року.
Ухвалою господарського суду від 17.07.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3092/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 15 серпня 2023 року о 11:00.
14.08.2023 року від представника відповідача електронною поштою надійшла заява (вх.№ 21594/23) про перенесення слухання справи №922/3092/23 призначене на 11.00 год 15.08.2023 року на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 року, задоволено заяву представника відповідача про відкладення підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 13 вересня 2023 року о 11:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2023 року, продовжено строк підготовчого провадження по справі№922/3092/23 на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 жовтня 2023 року о 11:30.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2023, представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Даних щодо інших адрес відповідача матеріали справи не містять.
Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було вручено адресату 21.07.2023 року , що підтверджується поштовим повідомоленням 61022 72528062
Відповідач у судове засідання не з'явились; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом направлення ухвал суду до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не надав.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
08 липня 2021 року між приватним підприємством «Прем'єра Південь» (далі - Позивач, Постачальник) та дочірнім підприємством «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» було укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 08БТ/07-21.
У відповідності до п. 1.1. вказаного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари: Бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 .
Згідно п. 13 1 Договору, під час укладання договору, але не пізніше дати укладення Договору надання послуг. Постачальник вносить забезпечення виконання договору у формі депозиту в розмірі 1%, що становить 35 520,30 грн.
Пунктом 13.2. договору встановлено, що внесення забезпечення виконання договору про закупівлю не припиняє зобов'язання покупця за цим договором.
Пунктом 13.2. договору встановлено, забезпечення виконання договору про закупівлю повинно бути дійсним з дня укладення договору і діяти не менше ніж до 31.12.2021 року.
Згідно п. 13.4. Договору, Покупець повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником 100 % договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше, ніж протягом 5 (п'яти) банківських днів з настання зазначених обставин.
На виконання вищезазначених умов договору, 07 липня 2021 року Постачальником на рахунок Покупця було сплачено забезпечення виконання договору за закупівлею № UA- 2021-06-15-004115-Ь в сумі 35520,30 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4126.
Відповідно до п. 5.1 Договору, якщо постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (склад покупця, транспортні витрати за рахунок постачальника), покупець надає Постачальнику письмову заявку. У заявці Покупця вказується: найменування товару; кількість товару; найменування Структурного підрозділу, до складу якого Постачається Товар; адреса місця постачання; перелік матеріально-відповідальних осіб, що уповноважені Покупцем одержувати Товар; строк поставки Товару. Постачальник розглядає заявку Покупця в 2-х денний строк та акцептує її або надає Покупцю обгрунтовані заперечення у письмовій формі. Постачальник поставляє продукцію Замовнику не пізніше ніж за 5 днів після отримання заявки.
Згідно п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 року.
Протягом 08 липня 2021 року - 31 грудня 2021 року, Покупцем не було надано жодної заявки на поставку Товару. Отже, Постачальником не було порушено жодних умов Договору.
Оскільки строк дії Договору закінчився 31.12.2021 року, то грошові кошти в сумі 35 520,30 грн., перераховані Постачальником на рахунок Покупця в рахунок забезпечення виконання Договору, на переконання позивача, підлягають поверненню Постачальнику не пізніше 11 січня 2022 року.
Серед прав та обов'язків, які поклали на себе Сторони шляхом підписання Договору передбачено, що Покупець: зобов'язаний належним чином виконувати умови Договору (п. 6.1.3.). У свою чергу, Постачальник має право та зобов'язаний: належним чином виконувати умови Договору (п. 6.3.4.); користуватися правами, передбаченими Договором та чинним Україні законодавством (п. 6.4.4).
Пунктом 10.1. Договору передбачено наступне: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 року».
Відповідно до п. 10.3. Договору, закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Згідно п. 13.1. Договору, під час укладання договору, але не пізніше дати укладення договору про надання послуг, Постачальник вносить забезпечення виконання договору у формі депозиту в розмірі 1%, що становить 35 520,30 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 30 коп.).
На виконання вищезазначених умов договору, 07 липня 2021 року Постачальником на рахунок Покупця було сплачено забезпечення виконання договору за закупівлею № UA- 2021-06-15-004115-Ь в сумі 35520,30 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4126.
Відповідно до п. 13.3 Договору, забезпечення виконання Договору про закупівлю повинно бути дійсним з дня укладання договору і діяти не менше ніж до 31.12.2021 року.
Згідно п. 13.4. Договору, Покупець повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником 100 % договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше, ніж протягом 5 (п'яти) банківських днів з настання зазначених обставин.
Згідно п. 4.3. Договору, сторони свідчать, що Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманих Товар протягом 30-60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте У будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі.
Оскільки строк дії Договору закінчився 31.12.2021 року, то грошові кошти в сумі 35 520,30 грн., перераховані Постачальником на рахунок Покупця в рахунок забезпечення виконання Договору, підлягають поверненню Постачальнику не пізніше 11 січня 2022 року.
Як посилається позивач у позові, строки повернення отриманого Відповідачем забезпечення виконання Договору в сумі 35 520.30 грн. об'єктивно минули.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими Щ визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ст.. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі,
Якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійсненій господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема порушення зобов'язань контрагентами правопорушника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відтак, станом на жовтень 2023 року грошові кошти, отримані відповідачем в сумі 35 520,30 грн., перераховані Постачальником на рахунок Покупця в рахунок забезпечення виконання Договору, підлягають поверненню Постачальнику повинні були повернуті не пізніше 11 січня 2022 року.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Беручи до уваги встановлене, суд вважає, що у відповідача наявний обов'язок повернути грошові кошти в сумі 35520,30грн. , а тому позовні вимоги і цій частині підлягають задоволенню.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.
В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, суд, керуючись наведеними нормами, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення нарахувань: відсотків річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про задоволення позову в частині трьох відсотків річних у повному обсязі 11 136,11 грн. - інфляційного збільшення боргу та 1 509,36 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів своєчасного виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 08БТ/07-21, а тому такі дії відповідача є порушенням умов договору, норм чинного законодавства і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ( 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного підприємства «Прем'єра Південь» (73020, м. Херсон, вул. М. Куліша, буд. 11, кв. 32, код ЄДРПОУ: 34785446) - загальну суму заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 08БТ/07-21 від 08 липня 2021 року у розмірі 48 165 77 грн. з яких: 35 520,30 грн. сума неповернутого забезпечення виконання, 11 136,11грн. інфляційного збільшення боргу, 3% річних в сумі 1509,36грн.,витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,0грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Приватне підприємство «Прем'єра Південь» (73020, м. Херсон, вул. М. Куліша, буд. 11, кв. 32, код ЄДРПОУ: 34785446).
Відповідач: Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ( 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 31941174).
Повне рішення складено "12" жовтня 2023 р.
Суддя О.О. Присяжнюк