ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.10.2023м. СумиСправа № 920/479/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/479/23
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Герасима Кондратьєва 127/2” (40014, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 127/2, код ЄДРПОУ 42099424)
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача - Шкурат О.Д., Ейсмонт М.О.
від відповідача - Павленко Л.Д. (голова правління)
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову, короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.
1.1. 08.05.2023 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Герасима Кондратьєва 127/2” від 06.09.2018 в частині затвердження змін до Статуту ОСББ (нової редакції Статуту), викладене у Протоколі загальних зборів ОСББ “Герасима Кондратьєва 127/2” від 06.09.2018 та стягнути з відповідача судові витрати.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 11.05.2023 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/479/23 та призначив підготовче засідання на 12.06.2023, 11:15. Відповідачу надав п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.4. Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх. № 1899 від 30.05.2023), відповідно до якого просив суд витребувати у Зарічного районного суду м. Суми матеріали судової справи № 591/2353/18, зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/495/18. Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 № 591/2353/18 визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005 № 753 в частині визнання за ФОП Павленко Л.Д. права власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку площею 324,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна згідно з інформаційною довідкою 13587625); визнано недійсним свідоцтво від 05.01.2006 про право власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку площею 324,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна згідно з інформаційною довідкою 13587625) підприємця Павленко Л.Д., видане виконавчим комітетом Сумської міської ради. Клопотання про витребування із Зарічного районного суду м. Суми матеріалів судової справи № 591/2353/18 обґрунтоване тим, що матеріали цієї справи містять протоколи та журнали судових засідань, з яких можна встановити точну дату вступу ОСОБА_1 у вказану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та наявні заяви по суті справи, що підтверджують суперечливу поведінку позивача.
Також, Зарічним районним судом м. Суми 07.02.2018 відкрито провадження у справі № 591/495/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПАТ “ФІДОБАНК” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017, укладеного між ПАТ “ФІДОБАНК” та ОСОБА_1 в частині спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 площею 772,10 кв.м. та витребування у спільну сумісну власність співвласників будинку з незаконного володіння ОСОБА_1 придбаного майна. Відповідач вважає, що у разі задоволення вказаного позову, площа приміщень ОСОБА_1 зменшиться на 772,10 кв.м за рахунок приміщень загального користування, тому відповідач просить зупинити провадження у цій справі до вирішення справи № 591/495/18.
1.5. Представник позивача подала суду відповідь на відзив (вх. № 3537 від 09.06.2023), відповідно до якої просить суд відмовити відповідачу в задоволенні його клопотань, викладених у відзиві, оскільки недоцільно витребувати справу № 591/2353/18 у Зарічного районного суду м. Суми. Питання застосування позовної давності у цій справі не існує, оскільки 11.03.2020 на території України встановлено карантин Постановою Кабінету міністрів України № 211, строк якого неодноразово продовжувався та, відповідно, продовжено строки позовної давності, визначені ст. 257, 258 ЦК України, згідно Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020, тому вказані строки не пропущено позивачем. Представник позивача зазначає, що зупинення провадження у справі є недоречним, оскільки справа № 591/495/18 розглядається судом вже шостий рік та зупинення цієї справи призведе до затягування вирішення спору, крім того, відповідач не довів підстав для зупинення провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
1.6. В судовому засіданні 12.06.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.07.2023, 12:30.
1.7. Відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3721 від 19.06.2023), в якому вказує, що недійсність свідоцтва та припинення у ФОП Павленко Л.Д. статусу співвласника багатоквартирного будинку настало 13.01.2022, тож при голосуванні на загальних зборах 06.09.2018 вона мала статус співвласника будинку. Відповідач вважає, що строк позовної давності для звернення з цим позовом закінчився 06.09.2019, оскільки вказаний строк є скороченим і становить один рік.
1.8. Представник позивача подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження права власності позивача на житлові та нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та доказів сплати 3000 грн 00 коп. за надання правової допомоги (вх. № 4032 від 04.07.2023).
1.9. В судовому засіданні 10.07.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, у порядку ст. 177 ГПК України, оголошення перерви в судовому засіданні до 24.07.2023, 14:15.
1.10. Відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з лікуванням (вх. № 4581 від 24.07.2023).
1.11. Представник позивача подала суду клопотання про долучення доказів про сплату витрат на правничу допомогу (вх. № 4607 від 24.07.2023).
1.12. У судовому засіданні 24.07.2023 Господарський суд Сумської області, за участю позивача, його представника, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.08.2023, 14:30; повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
1.13. Представник відповідача - голова правління Павленко Л.Д. подала суду виписку з медичної карти амбулаторного хворого № 7355 (вх. № 5176 від 14.08.2023).
1.14. В судовому засіданні 14.08.2023 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду клопотання позивача з доказами направлення відповідачу додаткових матеріалів (вх. № 4607 від 24.07.2023) та долучив до матеріалів справи копію виписки з медичної карти ОСОБА_3 .
Ухвалою від 14.08.2023 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.09.2023, 11:30.
1.15. Представник відповідача подав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 5464 від 30.08.2023).
1.16. В судовому засіданні 06.09.2023 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 02.10.2023, 12:00.
1.17. Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача - голова ОСББ Павленко Л.Д. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. Згідно рішення Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 09.02.2018 року було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» (далі - ОСББ) та затверджено Статут ОСББ у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів, що підтверджено Протоколом від 09.02.2018 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
2.2. Пунктом 7 розділу III Статуту ОСББ, в редакції від 09.02.2018, визначено, що «Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах».
2.3. Згідно пункту 8 розділу III Статуту ОСББ, в редакції від 09.02.2018, визначено, що «Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників».
2.4. Відповідно до загальної інформації Протоколу від 09.02.2018 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 загальна кількість співвласників будинку - 25 осіб, у тому числі позивач.
2.5. Позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, договорами купівлі-продажу нерухомого майна, свідоцтвом про право власності на квартиру, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Цей факт підтверджується та визнається сторонами.
2.6. Згідно протоколу установчих зборів від 09.02.2018 та протоколу загальних зборів від 06.09.2018, загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку складає 4018,1 кв. м., у тому числі 1462,9 кв. м. належить на праві власності позивачу, що складає 36,41% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку і, згідно пункту 7 розділу III Статуту ОСББ, в редакції від 09.02.2018, позивач має таку ж кількість голосів під час голосування на загальних зборах ОСББ - 36,41%.
2.7. На загальних зборах ОСББ від 06.09.2018, що оформлене Протоколом загальних зборів ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» від 06.09.2018, прийняті наступні рішення:
1) підтримати (схвалити) звернення правління ОСББ до органів місцевого самоврядування м. Суми про виділення (відведення) ОСББ прибудинкової території;
2) затвердити зміни до Статуту ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» (нової редакції Статуту), виклавши перше речення пункту 7 розділу ІІІ Статуту в такій редакції: «Кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності».
За друге питання порядку денного загальних зборів 06.09.2018 «ЗА» проголосувало 21 співвласник, яким належать приміщення з часткою площі 52,95% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; «ПРОТИ» проголосували 2 співвласники ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), яким належать приміщення з часткою площі 36,41% та 7,05%, що дорівнює 43,46% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; не брав участь у голосуванні 1 співвласник ( ОСОБА_5 ), якому належить 3,59%.
3) підтвердити повноваження ОСОБА_6 як голови загальних зборів ОСББ, що проводяться 06.09.2018, обраного більшістю голосів присутніх на зборах співвласників. Інформацію ОСОБА_7 та ОСОБА_1 щодо питань дороги та комунікацій взяти до відома.
2.8. З Протоколу загальних зборів від 06.09.2018 вбачається, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 11 осіб. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 12 осіб.
2.9. Позивач наголошує, що внаслідок таких змін Статуту ОСББ, його кількість голосів під час голосування на загальних зборах ОСББ була зменшена з 36,41%, що є більш третини від загальної площі, до 1 голосу, тобто у 9 разів. Це суперечить інтересам позивача, який має значну частку власності у будинку і, відповідно, в ОСББ. Витрати ж на утримання будинку позивач має нести пропорційно своїй частці власності у будинку (36,41%), а його вплив на прийняття рішень на загальних зборах ОСББ зменшився у 9 разів. Позивач вважає, що це є порушенням його фундаментального права на справедливість і чесність у відносинах з юридичною особою ОСББ «Герасима Кондратьева, 127/2».
2.10. Зі змісту Протоколу загальних зборів від 06.09.2018 вбачається, що у загальних зборах ОСББ 06.09.2018 взяли участь 23 особи (15 власників житлових приміщень і 8 власників нежитлових приміщень), з яких за зміни до Статуту ОСББ (нову редакцію Статуту) проголосували 21 співвласників з часткою площі у 52,95% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку, тобто від 4018,1 кв. м. за такі зміни, у тому числі, проголосувала і ОСОБА_3 , яка мала частку у 8,07% від загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку, а саме: 324,2 кв.м. нежитлових приміщень у власності.
2.11. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 у справі №591/2353/18 за позовом ОСОБА_8 до фізичної особи-підприємця Павленко Любов Дмитрівни, Виконавчого комітету Сумської міської ради, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьева, 127/2», визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005 року № 753 у частині визнання за фізичною особою-підприємцем Павленко Любов Дмитрівною (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) права власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку загальною площею 324,2 кв. м. (реєстраційний номер нерухомого майна 13587625), а також визнано недійсним Свідоцтво від 05.01.2006 року про право власності на нерухоме майно (нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку загальною площею 324,20 кв. м. (реєстраційний номер 13587625) підприємця Павленко Любові Дмитрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), видане Виконавчим комітетом Сумської міської ради.
Постановою Сумського апеляційного суду від 12.03.2020 рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 р. у справі № 591/2353/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2021 постанову Сумського апеляційного суду від 12.03.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сумського апеляційного суду від 13.01.2022 рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 591/2353/18 рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 та постанову Сумського апеляційного суду від 13.01.2022 у справі № 591/2353/18 залишено без змін.
2.12. Згідно Протоколу загальних зборів ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» від 06.09.2018 та Додатку № 1 до нього, в якому відображено результати поіменного голосування по другому питанню порядку денного загальних зборів ОСББ щодо затвердження змін до Статуту ОСББ стосовно нової редакції пункту 7 розділу III Статуту ОСББ щодо порядку голосування на загальних зборах ОСББ за принципом «один власник - один голос», голосували «ЗА» - 21 співвласник, яким належать приміщення будинку з часткою площі 52,95% від загальної площі усіх приміщень будинку, у тому числі голосувала «ЗА» за затвердження згаданої зміни Статуту ОСББ ОСОБА_3 з часткою у 8,07% (324,2 кв. м).
2.13. Проте, оскільки рішенням Зарічного районного суду від 11.11.2019 у справі № 591/2353/18, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005 № 753 в частині визнання за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) права власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку площею 324,2 кв. м.,то ОСОБА_3 не мала правових підстав для участі у загальних зборах ОСББ 06.09.2018 як співвласник нежитлових приміщень житлового будинку з часткою 8,07% (324,2 кв.м), а тому ця частка у 8,07% ОСОБА_3 підлягає виключенню з загальної частки голосів співвласників «ЗА» за зміни до Статуту ОСББ, зазначених у протоколі загальних зборів ОСББ від 06.09.2018 та Додатку № 1 до нього.
2.14. Загальна кількість співвласників приміщень будинку ОСББ, у відсотковому співвідношенні, які правомірно проголосували 06.09.2018 за зміни до Статуту ОСББ, складає 20 осіб (за виключенням ОСОБА_3 , з 8,07%) та становить 44,88% (52,95% - 8,07% = 44,88%) від усіх приміщень будинку.
2.15. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Герасима Кондратьєва 127/2” від 06.09.2018 в частині затвердження змін до Статуту ОСББ (нової редакції Статуту).
3. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Згідно статей 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Згідно Статуту ОСББ, в редакції від 09.02.2018, визначено наступний порядок проведення зборів та прийняття рішень (п. 6-11):
У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (“за” чи “проти”).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів “за” або “проти”, встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів “за” не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.
Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 76 - 79 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4. Висновки за наслідками розгляду справи.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/495/18.
Відповідач обґрунтовує подане клопотання тим, що Зарічним районним судом м. Суми 07.02.2018 відкрито провадження у справі № 591/495/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПАТ “ФІДОБАНК” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017, укладеного між ПАТ “ФІДОБАНК” та ОСОБА_1 в частині спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 площею 772,10 кв.м. та витребування у спільну сумісну власність співвласників будинку з незаконного володіння ОСОБА_1 придбаного майна. Відповідач вважає, що у разі задоволення вказаного позову, площа приміщень ОСОБА_1 зменшиться на 772,10 кв.м за рахунок приміщень загального користування, тому відповідач просить зупинити провадження у цій справі до вирішення справи № 591/495/18 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, в тому числі, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створеним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції («Смірнова проти України» № 36655/02, параграф 69, ЄСПЛ, від 08.11.2005).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення.
Враховуючи вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Предметом спору у справі № 591/495/18 є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017, укладеного між ПАТ “ФІДОБАНК” та ОСОБА_1 в частині спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 площею 772,10 кв.м. та витребування у спільну сумісну власність співвласників будинку придбаного майна.
Предметом спору у цій справі і предметом дослідження обставин у цій справі є виключно визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ, оформлених Протоколом загальних зборів ОСББ від 06.09.2018, в частині затвердження змін до Статуту ОСББ з другого питання порядку денного загальних зборів, відповідно до якого: «ЗА» проголосувало 21 співвласник, яким належать приміщення з часткою площі 52,95% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; «ПРОТИ» проголосували 2 співвласники ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), яким належать приміщення з часткою площі 36,41% та 7,05%, що дорівнює 43,46% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; не брав участь у голосуванні 1 співвласник ( ОСОБА_5 ), якому належить 3,59%.
Враховуючи викладене, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відмову в задоволенні поданого клопотання, оскільки відповідач не довів об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 591/495/18, тобто не довів наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності та клопотання про витребування із Зарічного районного суду м. Суми матеріалів судової справи № 591/2353/18.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що матеріали справи № 591/2353/18 містять протоколи та журнали судових засідань, з яких можна встановити точну дату вступу ОСОБА_1 у вказану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Відповідач зазначає, що від встановлення вказаного факту залежить питання застосування позовної давності і питання по суті позову - яким чином ОСББ порушило права ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що строк позовної давності для звернення з цим позовом закінчився 06.09.2019, оскільки вказаний строк є скороченим і становить один рік.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Однак скорочений строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства був встановлений п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, який набув чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, тому такий строк застосовується лише до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб.
Відповідний висновок є у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/686/19.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, строк якого у подальшому неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Цивільного кодексу України (щодо загального і спеціальних строків позовної давності), продовжуються на строк дії такого карантину.
Під час дії карантину Верховною радою України було прийнято Закон України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 « Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» на період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Цивільного кодексу України продовжуються на строк його дії.
З огляду на вищевказані норми законів, дія строків позовної давності, які не спливли до дати введення карантину, продовжилася на карантинний час та на час воєнного стану, враховуючи вкладене, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах встановленого законом строку позовної давності.
Дослідивши наявні докази у справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до загальної інформації Протоколу від 09.02.2018 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 загальна кількість співвласників будинку - 25 осіб.
На загальних зборах ОСББ від 06.09.2018, що оформлене Протоколом загальних зборів ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» від 06.09.2018, було прийнято оспорюване рішення з другого питання порядку денного: 2) затвердити зміни до Статуту ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» (нової редакції Статуту), виклавши перше речення пункту 7 розділу ІІІ Статуту в такій редакції: «Кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності».
За друге питання порядку денного загальних зборів 06.09.2018 «ЗА» проголосувало 21 співвласник, яким належать приміщення з часткою площі 52,95% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; «ПРОТИ» проголосували 2 співвласники ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), яким належать приміщення з часткою площі 36,41% та 7,05%, що дорівнює 43,46% від загальної площі усіх співвласників квартир будинку; не брав участь у голосуванні 1 співвласник ( ОСОБА_5 ), якому належить 3,59%.
Проте, даний підрахунок не відповідає дійсності, з огляду на те, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 11 осіб. У Письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників у кількості 12 осіб, що загалом становить 23 особи. При цьому, «ПРОТИ» проголосувало 2 співвласники ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), 1 співвласник - ОСОБА_9 - не брав участь у голосуванні, твердження про те, що за зміні до Статуту ОСББ від 06.09.2018 проголосувала 21 співвласник є безпідставним.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.11.2019 № 591/2353/18, яке набрало законної сили 13.01.2022, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005 № 753 в частині визнання за ФОП Павленко Л.Д. права власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку площею 324,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна згідно з інформаційною довідкою 13587625); визнано недійсним свідоцтво від 05.01.2006 про право власності на нежиле приміщення надбудови п'ятого поверху житлового будинку площею 324,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна згідно з інформаційною довідкою 13587625) підприємця Павленко Л.Д., видане виконавчим комітетом Сумської міської ради.
У справі № 591/2353/18, суди встановили, що нежитлові приміщення надбудови п'ятого поверху, загальною площею 324,2 кв. м, виходячи з їх розташування, технічних характеристик, сукупності властивостей, способу та порядку їх використання (сходова клітина, коридор, технічні приміщення, горище під шатровим дахом, котельня) є допоміжними приміщеннями та спільним майном багатоквартирного будинку.
Конституційний Суд України в Рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_10 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, тощо), необхідно виходити з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
У вказаному рішенні Конституційного Суду України визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".
Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином свідоцтво, яке посвідчувало право власності на допоміжні приміщення за ОСОБА_3 , саме по собі не змінювало їх правового статусу належності до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 в силу закону.
ОСОБА_3 не була і не є власницею нежитлових приміщень площею 324,2 кв. м. у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 та не мала права голосу та участі у загальних зборах співвласників 06.09.2018.
Отже, відповідачем неправомірно враховано неіснуючу частку власності ОСОБА_3 і відповідно неіснуючу кількість її голосів при підрахунку голосів за прийняття спірного рішення. ОСОБА_3 не мала правових підстав для участі у загальних зборах ОСББ 06.09.2018 як співвласник нежитлових приміщень житлового будинку з часткою 8,07% (324,2 кв.м), а тому частка у 8,07% ОСОБА_3 підлягає виключенню з загальної частки голосів співвласників «ЗА» за зміни до Статуту ОСББ, зазначених у протоколі загальних зборів ОСББ від 06.09.2018 та Додатку № 1 до нього.
Таким чином, загальна кількість співвласників приміщень будинку ОСББ, у відсотковому співвідношенні, які правомірно проголосували 06.09.2018 за зміни до Статуту ОСББ, складає 20 осіб (за виключенням ОСОБА_3 , з 8,07%) становить 44,88% (52,95% - 8,07% = 44,88%) від усіх приміщень будинку.
Відтак, рішення щодо затвердження змін до Статуту ОСББ на загальних зборах ОСББ 06.09.2018 не може вважатися прийнятим, оскільки за нього проголосували менше половини (у відсотковому співвідношенні) від загальної кількості голосів співвласників. За таких обставин рішення загальних зборів ОСББ від 06.09.2018 щодо затвердження змін до Статуту ОСББ (нової редакції Статуту), викладене у Протоколі загальних зборів ОСББ від 06.09.2018, підлягає визнанню недійсним та скасуванню судом.
Підставами для визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ є, зокрема, невідповідність рішення загальних зборів нормам закону та/або установчих документів під час проведення загальних зборів, неправильне визначення часток співвласників, неправильний підрахунок голосів співвласників за прийняття рішення та недостатня кількість голосів для прийняття рішення, внаслідок чого було порушено права та законні інтереси позивача.
5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Герасима Кондратьєва 127/2” від 06.09.2018 в частині затвердження змін до Статуту ОСББ (нової редакції Статуту), викладене у Протоколі загальних зборів ОСББ “Герасима Кондратьєва 127/2” від 06.09.2018.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Герасима Кондратьєва 127/2” (40014, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 127/2, код ЄДРПОУ 42099424) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 12.10.2023.
Суддя Є.А. Жерьобкіна