ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
13.10.2023 р. Справа№914/2933/23
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» про забезпечення позову
у справі № 914/2933/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М», с. Пісочна, Стрийський район, Львівська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ,
предмет позову: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
підстава позову: порушення умов договору фінансового лізингу, заперечення безспірної заборгованості, відсутність нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу,
встановив:
02.10.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, зареєстрована 03.10.2023 за вх. 3914/23.
03.10.2023 позивачем також подано клопотання про долучення доказів надіслання відповідачу позовної зави з додатками.
Ухвалами суду від 03.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» про забезпечення позову повернуто позивачу з підстав відсутності доказів сплати судового збору та відсутності пропозицій щодо зустрічного забезпечення; позовну заяву залишено без руху і встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб надання інформації, передбаченої п. п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України стосовно наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надання доказів на підтвердження зазначених у позовній обставин про платіжні доручення № 791 від 02.10.2022, № 920 від 10.11.2022, рахунки - фактури від 03.04.2023, від 17.04.2023, від 01.05.2023, лист відповідача від 07.07.2023 погодження виїзду за кордон, зазначає про періодичність сплати лізингових платежів у період 14.07.2021 - 26.06.2023 на суму 1 942 589,46 грн, про сплату авансового платежу 14.07.2021, про отриманий від відповідача лист 28.06.2023 з проектом договору купівлі - продажу та платіжною інструкцією, про звернення позивача із пропозицією від 14.07.2023, про лист відповідача від 08.09.2023 про скасування погодження виїзду за кордон.
12.10.2023 засобами поштового зв'язку судом отримано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, надіслану згідно зі штрих-кодом 7900900467482.
Підписантом вказаної заяви зазначено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» адвоката Руслана Марківа, проте заява підписана не особисто адвокатом, а з використанням факсиміле підпису, хоч і скріплена печаткою адвоката.
Так, ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.
Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України також встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, а саме вказано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Крім цього, ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Стосовно належного підписання позовної заяви Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20 висловився, що позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Ці приписи кореспондуються з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).
Зазначені положення засвідчують обов'язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.
Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису Господарським процесуальним кодексом України не допускається.
Верховний Суд у вказаній справі акцентував, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11.
Враховуючи, що поданням заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник ініціює розгляд судом заяви та постановлення судового рішення, яке у випадку задоволення заяви, буде виконавчим документом. Тому, враховуючи необхідність дотримання приписів ст. 42, 139, 170 Господарського процесуального кодексу України при поданні будь-яких заяв по суті справи чи процесуального характеру, а також висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову має бути підписана власноручно особою, що її підписує. Проте при встановлених вище обставинах подана заява є такою, що не підписана адвокатом позивача.
Згідно з частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Аналогічні наслідки при недотриманні вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, передбачені і ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
Водночас суд звертає увагу, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє сторону права повторно звернутися із відповідною заявою з дотриманням вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп - М» про забезпечення позову повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає апеляційному оскарженню в порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.