ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.10.2023справа №910/3646/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/3646/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» (вул. Антонівське шосе, буд. 7, смт Чорний Острів, Хмельницька обл., 31310; ідентифікаційний код 05409745)
до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)
про визнання недійсними рішення від 29.12.2022 №468-р,
за участю представників:
позивача - Вегери А.А. (ордер від 07.03.2023 серія АІ №1360858);
відповідача - Кондрашової А.О. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК від 29.12.2022 №468-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» у справі №127-26.4/115-20 (далі - рішення №468-р), яким:
- визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 %», «ДСТУ 4399:2005», дата виготовлення - 02.02.2020», зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту (пункт 1 рішення №468-р);
- за порушення, зазначене в пункті 1 рішення №468-р, накладено штраф на позивача у сумі 1 543 467 грн (пункт 2 рішення №468-р);
- визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Сир твердий» «Український» 50 % жиру, ТМ «Pastoral», дата виготовлення - 12.07.2020», зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту (пункт 3 рішення №468-р);
- за порушення, зазначене в пункті 3 рішення №468-р, накладено штраф на позивача у сумі 514 489 грн (пункт 4 рішення №468-р).
Позов мотивовано тим, що рішення №468-р є незаконним та необґрунтованим, оскільки: в основу рішення №468-р було покладено не доведені належним чином обставини, що має наслідком невідповідність висновків, викладених у рішенні №468-р, фактичним обставинам справи №127-26.4/115-20; в основу рішення №468-р не було покладено обставин, які мають значення для справи, що потягло неповне з'ясування вказаних обставин, а також було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
АМК 12.04.2023 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що: у прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі - Закон); висновки, викладені у рішенні №468-р, відповідають фактичним обставинам справи №127-26.4/115-20 та є обґрунтованими; АМК надано належну оцінку обставинам справи №127-26.4/115-20 та прийнято законне та обґрунтоване рішення №468-р про встановлення порушення законодавства захист від недобросовісної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної Законом відповідальності.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні 10.04.2023 оголошено перерву до 22.05.2023.
12.04.2023 АМК подав суду копії матеріалів антимонопольної справи №127-26.4/115-20 на електронному носії (1 диск) та рішення №468-р в паперовому вигляді.
У підготовчому засіданні 22.05.2023 оголошено перерву до 26.06.2023.
14.07.2023 Товариство подало суду відповідь на відзив, в якій фактично виклало доводи позовної заяви та просило суд задовольнити позов.
У підготовчому засіданнях 26.06.2023 оголошено перерву до 07.08.2023.
07.08.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.09.2023.
11.08.2023 АМК подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично виклав доводи відзиву на позов та просив суд відмовити у задоволені позову.
Позивач 06.09.2023 подав суду пояснення на заперечення відповідача, в яких зазначив, що відповідачем не спростовано доводів позивача, викладених у позові.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023.
Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2023 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №468-р:
- визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 %», «ДСТУ 4399:2005», дата виготовлення - 02.02.2020», зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту (пункт 1 резолютивної частини рішення №468-р);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №468-р, відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», накладено на Товариство штраф у сумі 1 543 467 грн (пункт 2 резолютивної частини рішення №468-р);
- визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Сир твердий» «Український» 50 % жиру, ТМ «Pastoral», дата виготовлення - 12.07.2020», зокрема щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту (пункт 3 резолютивної частини рішення №468-р);
- за порушення, вказане у пункті 3 резолютивної частини рішення №468-р, згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», накладено на Товариство штраф у сумі 514 489 грн (пункт4 резолютивної частини рішення №468-р).
Рішенням №468-р встановлено таке.
Держпродспоживслужба листом від 23.03.2021 №11.2.1-2/6700 (вх. АМК від 25.03.2021 №7-01/4035) у відповідь на запит АМК від 28.01.2021 №127-26/01-1354 (далі - Лист Держпродспоживслужби) надала копії протоколів випробувань та експертних висновків, у яких зазначено про виявлення невідповідності маркування та складу харчової продукції, зокрема, щодо складу молочного жиру, а саме такого зразка масла виробництва Товариства: масло солодковершкове «Селянське», 72,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 02.02.2020 (далі - Масло 1). Експертний висновок Випробувальної лабораторії Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 10.02.2020 №000243д.к./20 (далі - Висновок 1), регіон виявлення неналежної продукції - м. Миколаїв, відповідно до якого Масло 1 містить у складі 58,6 % немолочних жирів.
Згідно з актом відбору зразків від 05.02.2020 №01 та Висновком 1 зразок Масла 1 досліджено на замовлення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в порядку, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 №490 «Про затвердження Порядоку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та Форми акта відбору зразків».
Масло 1 відібрано 05.02.2020 в Комунальному виробничому підприємстві по організації харчування дошкільної освіти №20 за адресою: вул. Корабелів, буд. 6, м. Миколаїв (далі - Підприємство).
У листі від 17.03.2020 №43 (вх. АМК від 19.03.2020 №64-01/472) Товариство зазначає, що протягом січня ? лютого 2020 року постачало власну продукцію Підприємству.
Якість та виробник продукції Масла 1 підтверджувалися декларацією виробника від 02.02.2020 №16 на готову молочну продукцію тваринного походження виробництва ТОВ «Миколаївмолпром».
Масло 1 у кількості 175 кг на суму 22 449 грн із ПДВ Товариство поставляло Підприємству, що підтверджується видатковою накладною від 03.02.2020 №122, товарно-транспортною накладною від 03.02.2020 №Р122 та договором поставки від 27.01.2020 №27/01/20/3 (далі - Документи поставки).
Отже, Масло 1 від Товариства було направлено для подальшої реалізації до Підприємства, що підтверджено Документами поставки, що в сукупності підтверджує факт виробництва й поставки Масла 1 саме Товариством.
Листом Держпродспоживслужби також надано протокол Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про порушення Товариством Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 13.02.2020 №14.4-10/01 (далі - Протокол від 13.02.2020 №14.4-10/01).
У Протоколі від 13.02.2020 №14.4-10/01 зазначено, що « 02.02.2020 року оператором ринку ТОВ «Миколаївмолпром» виготовлено масло солодковершкове «Селянське» 72,5 % та 03.02.2020 року реалізовано Комунальному виробничому підприємству по організації харчування у навчальних закладах у кількості 175 кг. Відповідно до експертного висновку Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 10.02.2020 № 000243 д.к./20 в зазначеному маслі виявлено наявність немолочного жиру, що не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні вимоги».
Відтак, у Протоколі від 13.02.2020 №14.4-10/01 наведено такі порушення Товариством вимог щодо маркування харчового продукту під час виробництва масла солодковершкового «Селянське» 72,5 %, дата виготовлення - 02.02.2020 (Масло 1):
- не забезпечено точності та коректності інформації про харчовий продукт на маркуванні щодо інгредієнтів харчового продукту, що вводить споживача в оману;
- на маркуванні продукції з назвою масло солодковершкове «Селянське» 72,5 % жиру, виготовленої Товариством 02.02.2020, у переліку інгредієнтів відсутня інформація про наявність немолочних жирів;
- оператор ринку Товариство на маркування харчового продукту, виготовленого 02.02.2020, який відповідно до експертного висновку Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 10.02.2020 №000243 д.к./20 містить немолочний жир, наніс назву «масло солодковершкове «Селянське» 72,5 % жиру», що не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» та вводить в оману споживача й погіршує можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору.
Розглянувши Протокол від 13.02.2020 №14.4-10/01 Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області прийняло постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 02.03.2020 №14.4-10/01 та наклало штраф на Товариство у сумі 141 690 грн (далі - Постанова про накладення штрафу), яка надана АМК листом від 02.06.2021 №14.4.2-2-09/3472-21 (вх. АМК від 07.06.2021 №7-01/7822).
Не погоджуючись із Постановою про накладення штрафу, Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №400/1175/20 Постанову про накладення штрафу скасовано.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №400/1175/20 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 задоволено; прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.03.2020 №14.4-10/01 відмовлено (далі - Рішення суду).
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №400/1175/20 Товариству було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Отже, Постанова про накладення штрафу визнана судами законною та обґрунтованою. Штраф у розмірі 141 690 грн Товариство сплатило в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2021 №56.
Крім того, факт наявності жирів немолочного походження в Маслі 1, встановлений Висновком 1, свідчить про порушення Товариством вимог щодо інформування споживачів про харчові продукти та нормативно-технічної документації, зокрема, ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови», під час виробництва Масла 1.
Листом Держпродспоживслужба надала фотокопію упаковки (етикетки) Масла 1, яка має такий зовнішній вигляд:
На етикетці Масла 1, відповідно до фотокопії 1, містяться написи «Масло», «Солодковершкове», «Селянське», « 72,5 % жиру», «ДСТУ 4399:2005», виконані великими літерами, що є домінуючим позначенням на етикетці. У центральній частині етикетки розміщено інформацію про склад, дату виробництва масла - 02 лют 2020, харчову та енергетичну цінність, масу нетто (кг), номер партії, умови зберігання та строк придатності.
Також на упаковці вказано виробника - Товариство, юридичну адресу: 54001, Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 16, та адресу потужностей виробництва: 56401, Україна, Миколаївська обл., смт Доманівка, вул. Пастера, буд. 31/1.
До складу Масла 1, як зазначено на його етикетці, входять вершки з коров'ячого молока.
Водночас на етикетці Масла 1 зазначено, що масло виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005.
Згідно з Висновком 1 у складі Масла 1 виявлено жири немолочного походження, що свідчить про те, що інформація «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 %», «ДСТУ 4399:2005», поширена на упаковці (етикетці) Масла, є неправдивою.
Обставини дослідження інших зразків масла солодковершкового.
Держпродспоживслужба листом від 19.02.2019 №11.2.1/978-19 (вх. АМК від 25.02.2019 №7-06/2383) надала засвідчені копії експертних висновків, результатом яких був аналіз продукції, виробником у якій зазначено Товариство, зокрема, щодо таких зразків масла солодковершкового:
- масло солодковершкове «Селянське», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 21.08.2018 (далі - Масло 2) (Протокол випробувань державного підприємства «Миколаївський центр захисту прав споживачів» від 29.08.2018 №939/Х (далі - Висновок 2), регіон виявлення неналежної продукції - Миколаївська область; відповідно до Висновку 2 Масло 2 містить 98 % немолочних (сторонніх) жирів та не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005;
- масло солодковершкове «Селянське», «PASTORAL», 72,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 02.09.2018 (далі - Масло 3) (Протокол випробувань державного підприємства «Миколаївський центр захисту прав споживачів» від 17.09.2018 №1039/Х (далі - Висновок 3), регіон виявлення неналежної продукції - Миколаївська область; згідно з Висновком 3 Масло 3 містить 66,5 % немолочних (сторонніх) жирів та не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005;
- масло солодковершкове «Селянське», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 26.08.2018 (далі - Масло 4) (Протокол державного підприємства «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 25.09.2018 №1895 (далі - Висновок 4), регіон виявлення неналежної продукції - Івано-Франківська область; відповідно до Висновку 4 Масло 4 містить 60 % немолочних (сторонніх) жирів;
- масло солодковершкове «Селянське», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.11.2018 (далі - Масло 5) (Протокол Випробувального центру державного підприємства «Вінницястандартметрологія» від 14.12.2018 №95194 (далі - Висновок 5), регіон виявлення неналежної продукції - Вінницька область; згідно з Висновком 5 Масло 5 містить 75,68 % немолочних (сторонніх) жирів;
- масло солодковершкове «Екстра», 82,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.11.2018 (далі - Масло 6) (Протокол Випробувального центру державного підприємства «Вінницястандартметрологія» від 14.12.2018 №95193 (далі - Висновок 6), регіон виявлення неналежної продукції - Вінницька область; відповідно до Висновку 6 Масло 6 містить 71,01 % немолочних (сторонніх) жирів;
- масло солодковершкове «Екстра», 82,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 27.11.2018 (далі - Масло 7) (Протокол Випробувального центру державного підприємства «Вінницястандартметрологія» від 19.12.2018 №95244 (далі - Висновок 7), регіон виявлення неналежної продукції - Вінницька область; згідно з Висновком 7 Масло 7 містить 82,04 % немолочних (сторонніх) жирів.
Надані Держпродспоживслужбою Висновки 2-7 (далі - Висновки 2018 року) свідчать про наявність в діях Товариства ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, внаслідок невідповідності складу продукції вимогам законодавства та заявленій на упаковці такої продукції інформації.
Разом з тим, встановлення дійсного виробника Масла 2-7 (далі - Масла 2018 року), з?ясування їх походження, виявлення їх ідентифікуючих ознак є обов?язковою умовою для підтвердження висновків АМК про наявність у діях Товариства ознак вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
З метою встановлення факту постачання Масел 2018 року АМК надіслав уточнювальну вимогу від 13.09.2019 №127-26/09-11489 про надання інформації Товариству та місцям відбору, зазначеним у Висновках 2018 року.
Обставини щодо Масла 2018 року, встановлені за результатами дослідження інформації, наданої Товариством.
Товариство у листі від 03.10.2019 №128 (вх. АМК від 07.10.2019 №8-09/11596) на вимогу АМК від 13.09.2019 №127-26/09-11489 (далі - Лист), зазначило, що Масло 2-7 не виготовляло і, як наслідок, відповідальності за розміщення інформації на етикетках (упаковках) такого масла Товариство не несе.
За результатами аналізу зібраних АМК доказів, останній дійшов висновку, що відсутність товаросупровідних документів Масла 2, Масла 3, Масла 4, Масла 5, Масла 6 і Масла 7 та відомостей про постачальників унеможливлюють ідентифікацію продукції та встановлення АМК причинно-наслідкового зв'язку щодо виготовлення Масла 2018 року безпосередньо Товариством.
Отже, виготовлення Масла 2018 року саме Товариством зібраними матеріалами справи не підтверджено.
Крім того, вказані у Висновках 2018 року результати випробувань щодо наявності немолочних жирів у складі Масел 2018 року не можуть бути розглянуті як єдине та достатнє підтвердження поширення Товариством неправдивої інформації щодо складу цієї продукції через відсутність доказів її поставки від Товариства до місць відбору.
Відтак, у АМК відсутні належні докази, які б свідчили про те, що саме Товариство поширювало неправдиву інформацію («МАСЛО», «ДСТУ 4399:2005») на упаковках Масла 2018 року.
Також, слід зазначити, що у матеріалах антимонопольної справи містяться матеріали дослідження масла солодковершкового за участю громадських організацій.
Так, у грудні 2019 року по території України, за участю громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та журналістів телеканалу « 1+1», проводився масштабний моніторинг масла солодковершкового в рамках медійного проекту «СТОП Фальсифікат». Зразки масла відібрано громадськими активістами та журналістами в торговельних мережах у чотирьох містах України: Суми, Черкаси, Нова Одеса (Миколаївська обл.) та в Калуші (Івано-Франківська обл.), після чого зразки направлено на дослідження до Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та Державного підприємства «Укрметртестстандарт».
Результатами проведення досліджень є експертні висновки, надані АМК листом Держпродспоживслужби без номера і дати (вх. АМК від 11.02.2020 №7-09/1760, відповідно до яких у зразках масла виявлено немолочні жири, зокрема, виробництва Товариства, а саме:
- масло солодковершкове «Селянське», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 01.12.2019 (далі - Масло 8); згідно з експертним висновком Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області від 08.01.2020 №004803 д.к./19 (далі - Висновок 8) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 81,76 %; відповідно до протоколу випробувань державного підприємства «Укрметртестстандарт» від 27.12.2019 №12862-12938/19-х (далі - Висновок 9) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 99 %;
- масло солодковершкове «Екстра», 82,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 10.12.2019 (далі - Масло 9); згідно з Висновком 8 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 76,38 %; відповідно до Висновку 9 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 100 %.
Дослідивши вказані висновки АМК встановив, що відбір зразків Масла 8 та Масла 9 здійснили не уповноважені на це особи, тобто з порушенням порядку відбору зразків, установленого законодавством України.
Таким чином, результати досліджень, відображені у Висновку 8 та Висновку 9, не можуть вважатися достовірними та достатніми доказами, які свідчать про неякісну продукцію, а також не можуть вважатися належним доказом поширення Товариством неправдивої інформації про склад цієї продукції.
Відтак у АМК відсутні належні докази, які б свідчили про те, що саме Товариство поширювало неправдиву інформацію («Масло солодковершкове», «ДСТУ 4399:2005») на упаковках Масла 8 та Масла 9.
Листом від 13.08.2020 №05-4/12838 (вх. АМК від 26.08.2020 №7-01/10987) Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві надало копію експертного висновку від 07.08.2020 №010087д.к./20 (далі - Висновок 10) Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - Інститут) за результатами аналізу продукції виробництва Товариства, зокрема, сиру твердого «Український», 50 % жиру, ТМ «Pastoral», дата виготовлення - 12.07.2020, партія № L 12 (далі - Сир), регіон виявлення неналежної продукції - м. Київ.
Згідно з Висновком 10 відібрано зразок Сиру та досліджено в Інституті на замовлення головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві. Сир відібрано 03.08.2020 у магазині «Варус» товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі - ТОВ «Омега») за адресою: бульвар Перова, буд. 36, м. Київ.
Відповідно до Висновку 10 Сир не відповідає за вмістом стеринів (Кампестерин, %; Стигмастерин, %; бета-Ситостерин, %; Холестерин, %), зокрема, ДСТУ 6003:2008 «Сири тверді».
Листом від 10.09.2020 №118 (вх. АМК від 14.09.2020 №8-09/11877) ТОВ «Омега» надало відповідь на вимогу від 28.08.2020 №127-26/09-11808, у якому зазначило, що Сир постачало до ТОВ «Омега» товариство з обмеженою відповідальністю «ДМЗ» (далі - ТОВ «ДМЗ»), на підтвердження чого додано копію договору поставки від 05.11.2018 №6, видаткової накладної від 13.07.2020 №79, транспортної накладної від 13.07.2020 № Р 78 та декларації виробника від 12.07.2020 №72 (товароотримувач: РЦ Омега Дніпро та РЦ Омега Київ).
ТОВ «Омега» також зазначило, що залишок Сиру повернуло постачальнику - ТОВ «ДМЗ», на підтвердження чого надало копію видаткових накладних від 25.08.2020.
Якість та виробник Сиру підтверджувалися декларацією виробника від 12.07.2020 №72 на готову молочну продукцію тваринного походження виробництва Товариства.
У свою чергу, декларація виробника від 12.07.2020 №72 містить відбиток печатки Товариства і ТОВ «ДМЗ».
Отже, Сир від Товариства був направлений для подальшої реалізації до ТОВ «Омега» через ТОВ «ДМЗ», що підтверджено, зокрема, договором поставки від 05.11.2018 №6, видатковою накладною від 13.07.2020 №79, транспортною накладною від 13.07.2020 № Р 78 та декларацією виробника від 12.07.2020 №72, що в сукупності підтверджує факт виробництва й поставки Сиру саме Товариством.
Тобто Сир через ТОВ «ДМЗ» направлено для подальшої реалізації до ТОВ «Омега», що документально підтверджено.
Типова упаковка (етикетка) Сиру має такий зовнішній вигляд:
На типовій упаковці (етикетці) Сиру містяться написи «Сир твердий», «Український», «50 % масової частки жиру в сухій речовині» та позначка «ДСТУ 4421:2005». Також на упаковці (етикетці) зазначено виробника - Товариство, склад, харчову та енергетичну цінність, умови зберігання, позначення «Без ГМО», юридичну адресу: 54001, Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 16, та адресу потужностей виробництва: 56401, Україна, Миколаївська обл., смт Доманівка, вул. Пастера, буд. 31/1.
Відповідно до Висновку 10 у складі Сиру виявлено сторонні (немолочні) жири, а тому інформація «Сир твердий», поширена на упаковці, є неправдивою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
У частині першій статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.
Згідно із статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.
Відповідно до пункту 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.
Підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення), передбачено, що основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції, у тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування) (підпункт 7 пункту 4 Положення).
Згідно з пунктом 5.1 ДСТУ 4834:2007 «Молоко та молочні продукти. Правила приймання, відбирання та готування проб до контролювання» (далі - ДСТУ 4834:2007) продукт приймається партіями. Кожну партію супроводжують документами, що підтверджують якість та безпечність продукту.
Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ 4834:2007 партія - це будь-яка визначена кількість продукту з однаковою назвою та властивостями, яку вироблено за однакових умов на одній і тій самій потужності, за один технологічний цикл.
Виробництво масла в Україні регламентується державним стандартом ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» (далі - ДСТУ 4399:2005), який введено в дію 01.07.2006.
У ДСТУ 4399:2005 наводяться терміни та визначення понять видів масла, а також його класифікація.
ДСТУ 4399:2005 визначено, що масло (з коров'ячого молока) - це харчовий жировий продукт, вироблений тільки з коров'ячого молока та продуктів його перероблення з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами.
Вершкове масло - вироблене з вершків та/або продуктів перероблення молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12±2)°С, із вмістом молочного жиру не менше ніж 61,5 відсотка, що становить однорідну емульсію типу «вода в жирі».
Солодковершкове масло виробляється з пастеризованих натуральних вершків.
Залежно від масової частки жиру, що є одним з фізико-хімічних показників масла, вершкове масло поділяється на групи:
- вершкове масло «екстра» - з масовою часткою жиру від 80 до 85%;
- вершкове масло «селянське» - з масовою часткою жиру від 72,5 до 79,9%;
- вершкове масло «бутербродне» - з масовою часткою жиру від 61,5 до 72,4%;
- топлене масло (молочний жир) з масовою часткою молочного жиру не менше ніж 99% (99,8).
Згідно з пунктом 5.3.3 ДСТУ 4399:2005 заборонено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров'ячого молока.
Відповідно до пункту 5.4.2 ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» при маркуванні масла вершкового слід зазначати назву й адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше.
Пунктом 5.1 ДСТУ 4399:2005 передбачено, що масло повинно відповідати вимогам цього стандарту.
Отже, згідно з ДСТУ 4399:2005 наявність у складі масла інших компонентів немолочного походження не передбачено.
Виробництво сиру твердого регламентується державним стандартом ДСТУ 6003:2008 «Сири тверді» (далі - ДСТУ 6003:2008), який введено в дію 01.03.2009.
У свою чергу, виробництво Сиру регламентовано ДСТУ 4421:2005 «Сири тверді» (далі - ДСТУ 4421:2005), який поширюється на тверді сири українського асортименту.
Відповідно до ДСТУ 6003:2008 сир твердий - це сир, який визріває під впливом мікроорганізмів закваски (заквашувального препарату), з чеддеризацією сирної маси або без неї, який пресують, із показником твердості від 51% до 60%.
ДСТУ 6003:2008 закріплює складові виробництва сиру твердого, зокрема:
- молоко коров'яче незбиране не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662;
- молоко знежирене та вершки, отримані з молока коров'ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662;
- молоко знежирене і вершки сухі згідно з ДСТУ 4273;
- закваски та заквашувальні препарати для сирів із низькою та високою температурою другого нагрівання згідно з чинними нормативними документами або закваски закордонного виробництва аналогічних властивостей за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України для виробництва сиру.
Крім того, наведений перелік складових не передбачає використання будь-яких немолочних (рослинних) жирів.
Пунктом 3.3 ДСТУ 4421:2005 визначено, що сир твердий - це сир, який визріває під дією мікроорганізмів заквашувальних культур та ферментів з високою або низькою температурою обробляння сирного зерна, та який пресують.
ДСТУ 4421:2005:2008 закріплює, зокрема, складові виробництва сиру твердого, зокрема:
- молоко коров'яче незбиране не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662;
- молоко знежирене та вершки, отримані з молока коров'ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662;
- молоко знежирене і вершки сухі згідно з ДСТУ 4273;
- закваски та заквашувальні препарати для сирів із низькою та високою температурою другого нагрівання згідно з чинними нормативними документами або закваски закордонного виробництва аналогічних властивостей за наявності дозволу центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України для виробництва сиру.
З наведеного вбачається, що вказаний перелік складових не передбачає використання будь-яких немолочних (рослинних) жирів під час виробництва сиру твердого.
Закон України «Про молоко та молочні продукти» (далі - Закон) визначає правові та організаційні основи забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону не допускається використання назв молочних продуктів у власних назвах продуктів та торговельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження.
Відповідно до статті 1 Закону традиційні молочні продукти - це масло, сири; а також кисломолочні продукти, вироблені із застосуванням заквасок на чистих культурах молочнокислих бактерій - ацидофілін, простокваша, ряжанка, сметана, сир кисломолочний; кефір - із застосуванням заквасок на кефірних грибках.
Тобто, у розумінні Закону, масло вершкове та сир твердий є традиційними молочними продуктами.
Частиною четвертою статті 5 Закону передбачено заборону на відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції (крім пакування масла, сиру, сухих молочних продуктів структурними підрозділами одного переробного підприємства або переробними підприємствами, що входять до складу одного об'єднання).
Згідно зі статтею 6 Закону заборонено використовувати у виробництві традиційних молочних продуктів жири та білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори і консерванти.
Суб'єкти господарювання зобов'язані додержуватися вимог нормативно-правових актів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації (частина друга статті 13 Закону).
Чинним на момент проведення експертного дослідження Масла 1 та Сиру Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров'я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема, щодо: характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення); припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
Зазначені обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів, спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку, пакувальні матеріали (частина п'ята статті 4 Закону).
Частиною першою статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» передбачено, що оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов'язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть ввести в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижують рівень захисту споживача чи погіршують можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням положень частин першої - третьої цієї статті оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов?язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на їхню діяльність, а також перевіряти дотримання цих вимог.
Частиною шостою статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» передбачено, що оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов?язані забезпечити наявність обов?язкової інформації про харчові продукти відповідно до статей 6 та 7 цього Закону на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або у супровідних документах з гарантією того, що такі документи або супроводжують відповідні харчові продукти, або надаються (надсилаються) до моменту доставки (передачі), або надаються одночасно з доставкою (передачею) харчового продукту, якщо: 1) фасований харчовий продукт призначений для кінцевого споживача, але перебуває в обігу до стадії продажу кінцевому споживачеві, та якщо на цій стадії не відбувається продаж такого харчового продукту закладу громадського харчування; 2) фасований харчовий продукт призначений для постачання закладам громадського харчування для приготування, переробки, розділення або нарізання.
Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» у маркуванні харчових продуктів, у яких певний компонент або інгредієнт, щодо якого споживач очікує, що він використовується звичайним чином або що він природно міститься у харчовому продукті, був замінений іншим компонентом або інгредієнтом, додатково до переліку інгредієнтів має чітко зазначатися компонент або інгредієнт, використаний для повної або часткової заміни:
1) поруч з назвою продукту;
2) з використанням розміру шрифту, в якому висота малих літер становить не менше 75 відсотків висоти малих літер без виносних елементів у назві продукту і не менше мінімального розміру шрифту, встановленого частиною п?ятою статті 8 цього Закону.
Держпродспоживслужба надала роз'яснення листом від 19.06.2020 №11.1.1-4/2/9119 (вх. АМК від 19.06.2020 №7-08/7916), зокрема, стерини є природніми складниками лише рослинних жирів і їх присутність в молочному продукті говорить про додавання до нього рослинних олій, що, у свою чергу, вказує на фальсифікацію молочного жиру.
ВИСНОВКИ
Відповідно до положень ДСТУ 4399:2005, Закону України «Про молоко та молочні продукти» і Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», наведених у розділах 4 та 5 рішення №468-р, Масло 1 не є маслом солодковершковим, отже, інформація «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 %», «ДСТУ 4399:2005», поширена Товариством на упаковці (етикетці) Масла 1, є неправдивою.
За положеннями ДСТУ 6003:2008, ДСТУ 4421:2005, Закону України «Про молоко та молочні продукти» і Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», наведеними у розділах 4 та 5 рішення №468-р, Сир не є сиром твердим, отже, інформація «Сир твердий», поширена Товариством на упаковці (етикетці) Сиру, є неправдивою.
Споживачу під час купівлі продукції притаманно порівнювати товари одного виробника з товарами інших виробників. У свою чергу, зазначення неправдивих відомостей щодо складу продукції може вплинути на намір споживача придбати продукцію того виробника, якого він буде вважати добросовісним.
Проте шляхом поширення неправдивих відомостей щодо складу товару Товариство безпосередньо вводить вказаного споживача в оману через те, що така продукція - Масло 1 та Сир - насправді не є такими за своїми споживчими властивостями.
Отже, споживач, завідомо вважаючи інформацію на упаковці товару правдивою, не розраховує на покупку товару, який може не відповідати заявленому складу та назві.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру в розділі «Види діяльності Товариства» зазначено, зокрема: « 10.51. Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний)».
При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру, численна кількість суб?єктів господарювання здійснюють тотожні види діяльності, а відтак ринок є конкурентним і Товариство діяло в конкурентному середовищі.
Тобто стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації щодо складу, споживчих властивостей, характеристик, назви товару може надати неправомірних переваг на ринку та поставити Товариство в більш вигідне становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які діють на відповідному ринку та не поширюють неправдивої інформації щодо власної продукції.
Отримання вказаних переваг у конкуренції з іншими виробниками молочної продукції може призвести до отримання Товариством неправомірного прибутку, оскільки вартість рослинних (немолочних) жирів нижча від вартості молочних жирів, а відтак додавання рослинних жирів до складу продукції дозволяє зменшити її собівартість.
Самий лише факт, коли виробник відповідної продукції вказує на упаковці товару склад продукту, робить посилання на ДСТУ, проте фактичний склад такого продукту не відповідає заявленому на упаковці, вже є допущенням виробником недобросовісної конкуренції.
Додавання Товариством під час виробництва Масла 1 та Сиру немолочного (рослинного) жиру створювало за своїми характеристиками інший немолочний продукт, що здешевлювало собівартість такого продукту та дозволяло отримувати неправомірні переваги в конкуренції через одержання додаткового, неправомірного прибутку від реалізації такого продукту з назвою «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5%» та «Сир твердий».
Відтак, поширення Товариством неправдивої інформації впливає на наміри споживачів щодо придбання Масла 1 та Сиру, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може отримати переваги в конкуренції під час реалізації такої продукції.
АМК за результатами розгляду антимонопольної справи було доведено поширення неправдивої інформації на етикетках масла солодковершкового «Селянське», 72,5 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 02.02.2020 (Масла 1), зокрема «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 %», «ДСТУ 4399:2005», та на етикетках сиру твердого «Український», 50 % жиру, ТМ «Pastoral», дата виготовлення - 12.07.2020 (Сир), зокрема, «Сир твердий», у складі яких виявлено жири немолочного походження, з огляду на що доводи позивач в частині не доведення АМК вказаних обставин є спростованими зібраними АМК доказами.
У позовній заяві Товариство вказує про те, що АМК було порушено строки розгляду антимонопольної справи.
Статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності АМК.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» АМК здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Одним із основним завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Відтак, лише АМК, в межах повноважень, може досліджувати дії позивача на наявність у них порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надавати їм кваліфікацію порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому, жодним із зазначених нормативно-правових актів не визначено строки розгляду справ АМК. Службові записки, на які посилається позивач, про продовження строку розгляду справи не є нормативним документом, не створюють для позивача жодних прав чи обов?язків та не порушують прав Товариства як відповідача у антимонопольній справі, враховуючи об'єм зібраних і досліджуваних АМК доказів. Службові записки є документами внутрішнього контролю виконання завдань, є такими, що характеризують окремі етапи розгляду конкретної справи відповідно до обставин, які існують на певний момент.
Відповідно до пункту 27 Інструкції з діловодства в апараті АМК, затвердженої наказом голови АМК від 15.02.2019 №17-ОД (зі змінами), одним з класів управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління в АМК, є організаційно-розпорядча документація, яка включає, зокрема, інформаційно-аналітичну, що містить інформацію, на підставі якої приймаються певні управлінські рішення (акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо).
З посиланням на абзаци перший та другий пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 №169-р), Товариство робить висновок, що строки розгляду справи можуть бути продовжені за вмотивованим клопотанням осіб, які беруть участь у справі.
Однак вказана норма передбачає лише продовження встановленого для позивача строку розгляду подання з попередніми висновками у справі та підготовки відповіді на нього.
Листом АМК від 09.08.2021 №300-26/01-11845 Товариству було надіслано подання з попередніми висновками у справі №127-26.4/115-20/362-спр від 09.08.2021, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №0303504600885 отримано позивачем 16.08.2021. Вказаний факт сторонами не оспорюється.
Позивач надав свої зауваження та заперечення на подання з попередніми висновками у справі №127-26.4/115-20 листом б/н б/д (вх. АМК від 30.09.2021 №8-01/13631).
Слід зазначити, що у застосуванні процедурних і процесуальних норм діяльності Комітету, як підстави для визнання недійсним або скасування прийнятого органом Комітету рішення, необхідно, враховувати положення частини другої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з якою порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
У позовній заяві відповідних доводів позивачем не наведено.
Також позивач наголошує на порушеннях відбору зразків масла і сиру, проте постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №400/1175/20 не було встановилено обґрунтованих сумнівів щодо обставин відбору Масла 1 та, зокрема, Висновку 1, внаслідок чого Висновок 1, Протокол та Постанова про накладення штрафу є чинними, а Товариством штраф за порушення законодавства про безпечність харчової продукції сплачено повністю. Стосовно ж сиру Товариством не надано жодних доказів оскарження чи визнання незаконними дій органів Держпродспоживслужби.
Що ж до доводів Товариства про повторне притягнення до відповідальності, то порушення, встановлене рішенням №468-р, полягає у порушенні, передбаченому статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
За своїм видом, порушення є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Разом з тим, дії Товариства, визначені порушенням відповідно до Постанови про накладення штрафу, має зовсім інший склад і є порушенням Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
З наведеного вбачається, що позивача притягнуто до двох різних порушень і подвійне притягнення за одне і те ж порушення відсутнє.
Отже у задоволенні позовних вимог Товариства слід відмовити.
За приписами статті 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» (вул. Антонівське шосе, буд. 7, смт Чорний Острів, Хмельницька обл., 31310; ідентифікаційний код 05409745) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсними рішення від 29.12.2022 №468-р.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» (вул. Антонівське шосе, буд. 7, смт Чорний Острів, Хмельницька обл., 31310; ідентифікаційний код 05409745).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.10.2023.
Суддя Оксана Марченко