ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
13.10.2023Справа № 910/15602/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 1 499 976,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі-відповідач) про стягнення 1 499 976,75 грн.
Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, всупереч наведеного, позивачем не визначено у позовній заяві обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, а саме розміру заявленої до стягнення заборгованості у сумі 1 499 976,75 грн. (з огляду на те, що позивачем відповідачу за Договором поставлено товару на суму 1 799 972,10 грн.).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання взагалі не містить спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Проте, всупереч наведеного, позивачем не визначено у позовній заяві відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Згідно п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а відтак за подання даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 22 499,65 грн.
Водночас, суд зазначає, що в якості доказів в підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви додано копії платіжних доручень №628 від 19.06.2023, №490 від 29.05.2023 та №208 від 13.02.2023. Проте, як вбачається з бази "Діловодство спеціалізованого суду", у провадженні Господарського суду міста Києва вже перебувала справа №910/8313/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 1 499 976,75 грн.
Судом встановлено, що копії платіжних доручень №628 від 19.06.2023, №490 від 29.05.2023 та №208 від 13.02.2023 було долучено позивачем до справи №910/8313/23. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8313/23 позов залишено без розгляду та роз'яснено судом, що сплачений позивачем судовий збір за розгляд даного позову поверненню не підлягає, з огляду на те, що позов залишено без розгляду у зв'язку з неприбуттям позивача та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, судом встановлено, що платіжні доручення №628 від 19.06.2023, №490 від 29.05.2023 та №208 від 13.02.2023 було долучено позивачем до справи №910/8313/23 та використано судом під час розгляду справи №910/8313/23 та не може бути повторно використано у справі №910/15602/23.
Таким чином, до поданої позовної заяви заявником не додано належних доказів про сплату судового збору.
Частиною 1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Частиною 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Також, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Водночас, позивачем доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача до матеріалів справи не додано взагалі.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.
Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Лиськов