номер провадження справи 16/22/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2023 Справа № 908/2465/22 (905/544/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2465/22 (905/544/21)
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м .Київ (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул.Привокзальна, буд. 22, м.Лиман, Донецька область, 84404, код ЄДРПОУ 40150216)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування - ПрАТ «ММК ім.Ілліча»
про стягнення 1340,04 грн плати за користування вагонами
в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ код 00191129)
розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4, м.Дніпро, 49038)
УСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м .Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 1340,04 грн плати за користування вагонами.
Ухвалою від 06.09.2021 Господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі № 905/544/21, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 19.12.2022 у справі №908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Відповідача за позовом).
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК імені Ілліча” суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).
У відповідності до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 КУзПБ в редакції до 15.04.2023 унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2023 справу № 905/544/21 за позовом АТ “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про стягнення 1340,04 грн плати за користування вагонами передано на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
07.03.2023 справа № 905/544/21 надійшла до Господарського суду Запорізької області.
За результатами автоматизованого розподілу, у зв'язку з перебуванням на час надходження справи судді Ніколаєнка Р.А. у відпустці розгляд справи визначено судді Черкаському В.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2023 (суддя Черкаський В.І.) справу № 905/544/21 прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд призначено на 29.03.2023, 10-00. Після виходу судді Ніколаєнка Р.А. з відпустки, ухвалою від 16.03.2023 матеріали за позовом АТ “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до ПрАТ “ММК ім. Ілліча” про стягнення 1340,04 грн передані до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча», яка перебуває в провадженні судді Ніколаєнка Р.А.
За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2023 розгляд справи за зазначеним позовом визначено судді Ніколаєнку Р.А.
З огляду на викладені вище обставини та правові норми, ухвалою від 21.03.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу № 905/544/21 за позовом АТ “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 1340,04 грн прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ухвалив розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 5 ст.240 ГПК України унормовано, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.
Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч.1). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч.2).
Згідно зі ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2). У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч.3).
Господарський суд Запорізької області не зупиняв та здійснює судочинство в умовах воєнного стану, враховуючи роз'яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.
Суд здійснив розгляд даної справи за межами, але у об'єктивно можливі строки, які через військову збройну агресію проти України стали залежними від умов та обставин воєнного стану, зважаючи на оголошення воєнних тривог через загрози ракетних обстрілів, періодичне значне підвищення рівню небезпекової ситуації у м.Запоріжжі, необхідністю у зв'язку з цим убезпечення як відвідувачів так і працівників суду. Наряду з цим існує надмірне навантаження судді у справах.
Розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017 та Статуту залізниць України в частині внесення плати за користування вагонами в сумі 1340,04 грн, яка нарахована згідно з умовами цього договору та на підставі відповідних норм законодавства, встановлених нормативів та тарифів з причини несвоєчасного звільнення колії станції призначення від вагонів у складі поїзду № 9583, який прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 28.10.2020 о 23:05 год. (29.10.2020 передані на відповідальність одержувача та цього ж дня забрані, однак за спливом встановленого для того часу), пред'явлену претензію з вимогою здійснити оплату 1340,04 грн Відповідач відхилив.
Відповідач надав відзив на позов із запереченнями на вимоги Позивача. Послався на п.121 Статуту залізниць України, п.16 розд.6 Правил користування вагонами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником. Зазначив, що згідно з підписаним сторонами Актом обстеження умов робіт на під'їзній колії ПрАТ «ММК ім.Іліча» і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», який є фактом узгодження Позивачем та Відповідачем умов роботи на під'їзній колії та її технічних можливостей, середньодобова кількість вагонів, яка передається на під'їзну колію Відповідача визначена сторонами у кількості 689 вагонів, для станції Маріуполь-Сортувальний - 219 вагонів, а 29.10.2020 на під'їзну колію Відповідача фактично прибуло 283 вагони, що перевищило середньодобове прибуття на станцію на 29,2%, відтак Позивач подав більшу кількість вагонів, ніж було узгоджено сторонами в Акті, за добу завезена така кількість вагонів, яка перевищила місткість під'їзної колії, а тому вина Відповідача відсутня. Також Відповідач звернув увагу, що до складу потягу № 9583 входило 6 вагонів, які прибули за досильними накладними і знадобився додатковий час для оформлення належної документації, в тому числі митного оформлення. Крім того, Відповідач вважає, що період затримки вагонів з вини вантажовласника може настати тільки після закінчення терміну зберігання вантажів, який передбачений ст.46 Статуту залізниць України, тобто вантаж, який знаходиться на коліях загального користування у безоплатному зберіганні не може вважатися затриманим. Зазначаючи, що у спірному випадку безоплатна доба закінчилася о 24 год. 29.10.2020, Відповідач підсумував, що звільнив колії станції призначення у добу безоплатного зберігання - 29.10.2020.
Вивченням матеріалів справи та наданням оцінки спірним правовідносинам сторін, зважаючи на правові норми, що підлягають застосуванню до цих відносин, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
За приписами частин першої, другої статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Позивач, Залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - власником колії (Відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) (далі - Договір № 1/28).
Згідно п.19 Договору № 1/28 в редакції додаткової угоди від 19.11.2019 строк дії цього Договору продовжено та узгоджено до 31.12.2020 включно.
За умовами Договору № 1/28 (з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2018):
- згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії (Відповідачу) і примикає: станцією «Сартана-ІІ» власника колії до станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці; станцією «Рудна» власника колії - до станції «Асланове» Залізниці (пункт 1 Договору);
- подача вагонів на під'їзну колію і зарахування їх в користування власнику колії здійснюється після виконання передавальних операції з певними інтервалами (пункт 4);
- вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій (пункт 6);
- власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифним керівництвом № 1 (підпункт «б»); інші збори і плати відповідно до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (підпункт «в»). Збори і плати сплачуються Залізниці відповідно до діючого законодавства (пункт 14);
- зарахування вагонів у користування власнику колії і виключення їх із користування провадиться по пам'ятках про подачу/забирання вагонів (контейнерів) з підписами представників Залізниці і власника колії (пункт 16.3);
За приписами Статуту залізниць України:
- Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2);
- дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3);
- взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання (частини перша, четверта, п'ята пункту 71);
- за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (частини перша, друга пункту 119);
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Порядок користування вагонами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №165/3458 15.03.1999 (далі, також - Правила № 113), п. 3, 4, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами (п.4 Правил № 113).
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій (п.4 Правил № 113).
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил № 113).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил № 113).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п.10 Правил № 113) .
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12 Правил № 113).
Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №567/6855 08.07.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у тому числі у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Відзначається, що акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами є належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримок вагонів на станції.
Позивач представив пам'ятки про подавання вагонів № 3308, № 3309, № 3311, № 1930 (ф. ГУ-45), підписані Залізницею та вантажовласником - ПрАТ «ММК ім.Ілліча», Акт про затримку вагонів від 29.10.2020 (ф. ГУ-23а), Акт загальної форми від № 6-616 від 12.11.2020 (ф. ГУ-23), якими підтверджується, що в рамках договірних відносин сторін 28.10.2020 о 23:05 год. на ст. Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці прибув поїзд № 9583 зі станції Волноваха в кількості 64 вагони, з яких: 6 вагонів вантаж «вугілля», 46 вагонів «окатиші залізорудні», 7 порожніх власних вагонів, 3 вагони «лом чорних металів», 2 вагони «сіль технічна»; одержувач вантажу - ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Вагони у кількості 57 штук (з яких 54 власних вагона та 3 вагони власності Філії «ЦЛТ» АТ «Укрзалізниця») були передані на відповідальність одержувача о 01:28 год. 29.10.2020, 6 власних вагонів передані на відповідальність 02:13 год. 29.10.2020, 1 власний вагон прибув раніше основного документа, після прибуття основного документа переданий на відповідальність 04:07 год. 29.10.2020.
Отже, за умовами п.6 Договору №1/28 Відповідач 29.10.2020 мав забрати 57 вагонів не пізніше 05:28 год, 6 вагонів - не пізніше 06:13 год, 1 вагон - не пізніше 08:07 год.
Однак згаданими вище актами також підтверджується, що 64 вагони були забрані зі станції призначення о 16:00 год. 29.10.2020.
В Акті загальної форми вказано, що за затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування 10 год. 32 хв. (54 власних вагони) 1004,40 грн, плата за користування 09 год. 47 хв. (6 власних вагони) - 99,60 грн, плата за користування 07 год. 53 хв. (1 власний вагон) - 12,70 грн, плата за користування 3 вагонами власності Філії «ЦЛТ» буде нарахована по закінченню відповідальності вантажоодержувача.
Суми в Акті без урахування ПДВ.
Таким чином, з наданих матеріалів слідує, що Відповідач не дотримався умов п.6 Договору №1/28 в частині своєчасного звільнення колії станції призначення Маріуполь-Сортувальний від 64 вагонів потягу №9583 впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, наслідком чого є виникнення факту затримки.
Відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) № 09119231р та № 13119243р з відображенням нарахування плати за користування вагонами в сумах 1104,00 грн та 12,70 грн (без ПДВ) Відповідач підписав з відхиленням цих сум та із зазначенням, що ця сума буде розглянута у претензійному порядку.
Претензію Позивача (вих.№ М Дон Філія -2007/5222 від 31.12.2020) на суму 1340,04 грн, якою охоплені зазначені суми плати за користування вагонами з урахуванням ПДВ, Відповідач відхилив (відповідь на претензію вих.№ 94/80 від 25.01.2021) по аналогічних, як і у відзиві на позов, підставах.
У претензії Позивач навів розрахунки заявлених до сплати додаткових платежів з урахуванням ПДВ.
Додатково зазначається, що при визначенні часу простою час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п.12 Правил № 113).
У зв'язку із затримкою 54 вагонів на 11 годин плата за користування склала 1205,28 грн, 6 вагонів на 10 годин - 119,52 грн, 1 вагону на 8 годин - 15,24 грн.
Суд зазначає про правильність визначених Позивачем за розрахунком суми плати за користування вагонами, розрахунок виконаний у відповідності з розд.5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць» Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009.
З відзиву Відповідача на позов Залізниці слідує, що Відповідач вважає відсутніми підстави для оплати через те, що затримка сталася з вини Залізниці, посилаючись на п.121 Статуту залізниць України та п.16 розд.6 Правил користування вагонами і контейнерами, а також Акт обстеження умов робот на під'їзній колії ПрАТ «ММК ім.Іліча» і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 16-17 травня 2018 року, з огляду на що суд зазначає наступне.
У відповідності до п.121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку №540 від 12.09.2005) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.03.2006, враховуючи підстави, визначені у повідомленні, та виходячи зі змісту повноважень Комітету, регламентованих ч.5 ст.28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дія окремих пунктів змін, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №540 від 12.09.2005 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України», в тому числі до підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, зупиняється з 28 лютого 2006 року.
Редакція підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами без урахування змін визначає, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Аналіз п.121 «б» Статуту залізниць України та підпункту «б» п.16 Правил доводить до висновку, що підставою, за якої вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами є перевищення узгодженої сторонами правовідносин максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів, яке винило внаслідок дій залізниці.
Задля можливості застосування цих положень між сторонами має бути узгоджено обмеження максимальної переробної спроможності. Також має бути встановлено таке перевищення діями залізниці.
У п.6 Договору №1/28 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) між сторонами узгоджено кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії, зокрема в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів).
Однак Договором № 1/28 не встановлено максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача, тобто таке не є узгодженим.
Акт обстеження умов роботи на під'їзній колії ПрАТ «ММК ім.Ілліча» і станції примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в частині визначення середньодобової кількості вагонів, яка подається на під'їзну колію від 16-17.05.2018 (п.9 Акту), на який посилається Відповідач, не можна розцінювати як визначення максимальної переробної спроможності навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача за договором між залізницею і вантажовласником, оскільки це не є таким за своєю суттю.
Докази наявності перешкод для своєчасного звільнення колій матеріали справи не містять. Відповідач не довів неспроможність забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій з причин, що залежали від Залізниці.
В тому числі Відповідач будь-як не пояснив та не довів, що обумовленого сторонами часу не вистачило для оформлення документації, пов'язаної з прибуттям вагонів за досильними накладними. Докази повідомлення Відповідачем Залізниці про наявність об'єктивних причин, які зумовлювали б надання додаткового часу, відсутні.
Доводи Відповідача про вину Залізниці у затримці вагонів не знаходять свого підтвердження.
Підстави для застосування с.121 Статуту залізниць України та підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999, відсутні.
Натомість, з огляду на встановлення факту знаходження на станції призначення Маріуполь-Сортувальний вагонів Відповідача та факту затримки вагонів на вказаних коліях є наявними підстави для нарахування та внесення плати в розмірі 50 відсотків за користування вагонами.
Стосовно заперечень Відповідача щодо відсутності права Залізниці нараховувати плату за користування вагонам в період знаходження вантажу на коліях загального користування у безоплатний час зберігання, з посиланням на ст.46 Статуту залізниць України, зазначається, що положення ст.119 Статуту залізниць України та п.п.3, 4, 6, 8-10, 12 Правила користування вагонами і контейнерами пов'язують визначення періоду нарахування плати за користування вагонами з моментом їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Отже, врахування часу безоплатного зберігання вантажу, визначеного ст.46 Статуту залізниць України, не застосовується при визначенні періоду нарахування плати за користування вагонами.
Крім того, зважаючи на зміст заперечень Відповідача доцільно зазначити, що аналіз положень пункту 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2022 за № 866/5087, доводить до висновку про те, що всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу. При наявності факту затримки, обчислення терміну безоплатного зберігання рахується з моменту затримки. Тобто позиція Відповідача щодо визначення відліку часу безоплатного зберігання є помилковою.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати правомірними та обґрунтованими. Суд задовольнив позов повністю.
Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 2270,00 грн покладається на Відповідача, з якого на користь Позивача слід стягнути цю суму відшкодування судового збору.
Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 1340 /одну тисячу триста сорок/ грн 04 коп. плати за користування вагонами та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн 00 коп. відшкодування судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ “ММК ім.Ілліча” (за наявності відомостей - на повідомлені електронні адреси з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду).
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.
Рішення складено та підписано 13.10.2023.
Суддя Р.А.Ніколаєнко