Рішення від 13.10.2023 по справі 908/2688/23

номер провадження справи 22/155/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2023 Справа № 908/2688/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/2688/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: пр-т Перемоги, буд. 65, корпус А, офіс 121, м. Київ, 03062)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 111 939,00 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Колоннейд Україна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № L30253 від 15.08.2023) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 111 939,00 грн страхового відшкодування.

Позов обґрунтований ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 625, 993, 988, 1191 ЦК України.

За умовами договору добровільного страхування автотранспорту № САS0046397 від 01.04.2021 позивачем було виплачено власнику транспортного засобу Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 111 939,00 грн внаслідок настання 21.04.2021 страхового випадку - ДТП за участі автомобіля марки ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 у справі № 182/2704/21 водія автомобіля ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АР № 000991490), позивач має право зворотної вимоги до відповідача у сумі 111 939,00 грн ТОВ «Інтер Тех Сервіс Мотрос» в інтересах позивача направлено відповідачу регресну вимогу вих. № L30253 від 08.06.2021, яка була отримана останнім 11.06.2021.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

11.09.2023 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив (вих. б/н від 11.09.2023) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на позовну заяву, згідно якого відповідач частково визнав вимогу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 109 339,00 грн (за мінусом встановленої франшизи у розмірі 2 600 грн), завданої в результаті ДТП в порядку суброгації. На підставі ст. 130 ГПК України просив повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору. У відзиві зазначено про отримання відповідачем від позивача заяви про страхове відшкодування.

До відзиву додано скріншот з інтернетсторінки, відповідно до якого відповідачем 11.09.2023 на електронну адресу позивача claim@colonnade.com.ua надіслано копію відзиву по справі № 908/2688/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 111 939,00 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2688/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2688/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 29.08.2023 про відкриття провадження у справі направлена позивачу 29.08.2023 на електронну адресу: claim@colonnade.com.ua, що зазначена у позовній заяві.

Ухвала суду від 29.08.2023 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 29.08.2023 в електронному вигляді, на адресу зареєстровану в системі «Електронний суд».

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 13.10.2023.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

01.04.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (позивач, страховик за договором) та ТОВ «Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед» (страхувальник) було укладено договір № CAS0050092 добровільного страхування автотранспорту - транспортного засобу Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 01.04.2021 по 31.03.2022 включно.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед».

Як встановлено Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у постанові від 28.04.2021 у справі № 182/2704/21, 21.04.2021 р. о 17-32 год., на автодорозі Кіровоград-Кривий Ріг-Запоріжжя 222км сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед» та ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 у справі № 182/2704/21 набрала законної сили 09.05.2021.

Страхувальник ТОВ «Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед» звернувся до страховика (позивача) з заявою - повідомленням про випадок, що відбувся 21.04.2021.

23.04.2021 експертом-оцінювачем ТОВ «ІТС Моторс» Гончаруком М.В. було складено звіт № 102-05-21 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного транспортного засобу становить 113 908,74 грн.

До звіту додано ремонтну калькуляцію та акт № 472875 технічного огляду колісного транспортного засобу Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

23.04.2023 було складено акт технічного огляду колісного транспортного засобу Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому міститься опис пошкоджень автомобіля.

ТОВ фірмою «Алмаз Мотор Лтд» було складено рахунок № АМ30393 від 23.04.2021 на сплату за ремонт автомобіля Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 111 939,00 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» було складено страховий акт № 5000027168 від 13.05.2021, відповідно до якого сума страхового відшкодування по страховій події, що сталася 21.04.2021 з автомобілем Toyota Corolа, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 111 939,00 грн.; страхове відшкодування виплатити отримувачу страхового відшкодування ТОВ фірмі «Алмаз Мотор Лтд».

Згідно платіжного доручення № 500181531 від 13.05.2021 позивач перерахував на рахунок ТОВ фірми «Алмаз Мотор Лтд» загальну суму 111 939,00 грн страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (відповідач), що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії АР № 000991490, який був діючим на 21.04.2021 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт по майну встановлено у розмірі 130 000,00 грн, франшиза - 2 600,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією вих. № L30253 від 08.06.2021), просив перерахувати сплачене ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» страхове відшкодування у розмірі 111 939,00 грн на вказаний розрахунковий рахунок позивача. До заяви додані копії документів на підтвердження здійсненої виплати. Вказана претензія була отримана відповідачем 11.06.2021, що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем у відзиві.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).

Як вже зазначалось вище, постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 у справі № 182/2704/21 водія транспортного засобу ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 21.04.2021). Вказана постанова, згідно з її текстом, набрала законної сили.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.

Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором від 01.04.2021 добровільного страхування автотранспорту та на підставі страхового акту № 5000027168 та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 111 939,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 18 Закону України «Про страхування» визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна», виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ «Страхова компанія «Кредо», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України «Про страхування».

Судом встановлено, що полісом серії АР № 000991490 встановлена франшиза у розмірі 2 600,00 грн.

Відтак, до відшкодування відповідачем належить сума 109 339,00 грн з урахуванням франшизи (111 939,00 грн страхового відшкодування - 2 600,00 грн франшиза).

Як зазначалося судом вище, 11.09.2023 до суду від відповідача, за підписом генерального директора ТДВ «СК «Кредо» Кривцуна В.В., надійшов відзив, згідно якого визнано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до ТДВ «СК «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації в сумі 109 339,00 грн (за мінусом франшизи 2600,00 грн).

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).

Відзив, в якому зазначено про визнання позову в сумі 109 339,00 грн, підписано генеральним директором ТДВ «СК «Кредо» Кривцуном В.В., який згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ «СК «Кредо». Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 109 339,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2 600,00 грн страхового відшкодування в порядку суброгації судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог у цій частині.

Таким чином, позов задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача про повернення позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України суд зазначає, що норма ч. 1 ст. 130 ГПК України застосовується у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи.

Відповідач визнав позов тільки частково і суд розглядав справу по суті щодо заявлених вимог, тому підстави для повернення судового збору відсутні.

Приписи ч. 1 ст. 130 ГПК України в даному випадку не застосовуються.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Судовий збір у сумі 2 622,27 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: пр-т Перемоги, буд. 65, корпус А, офіс 121, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 25395057) 109 339 (сто дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн 00 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації, 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять два) грн 27 коп. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 13.10.2023

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко

Попередній документ
114150269
Наступний документ
114150271
Інформація про рішення:
№ рішення: 114150270
№ справи: 908/2688/23
Дата рішення: 13.10.2023
Дата публікації: 17.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.10.2023)
Дата надходження: 24.08.2023
Предмет позову: про стягнення 111 939,00 грн.