ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/698/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Руденко Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Овсієнко Т.Ю., довіреність №01-50-0623 від 30.06.2023;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Мендельсон Олени Миколаївни (м.Житомир)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (м.Житомир)
про розірвання договору підряду та стягнення коштів.
Фізична особа-підприємець звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить розірвати договір підряду на виконання робіт №35А100-18030-22 від 16.12.2022, укладений між АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" та ФОП Мендельсон О.М., та стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" 5910,05грн, з яких: 5060,04грн попередньої оплати, 122,20грн інфляційних та 727,81грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем робіт, обумовлених умовами договору підряду №35А100-18030-22 від 16.12.2022, внаслідок чого замовник просить розірвати договір та стягнути кошти, які були сплачені позивачем на виконання умов договору.
Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що роботи обумовлені договором підряду на виконання робіт №35А100-18030-22 від 16.12.2022, були виконані підрядником та прийняті замовником у повному обсязі, про що свідчить акт №196163 від 06.01.2023 перевірки стану обліку природного газу та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №73004091 від 16.03.2023, які підписані позивачем без жодних зауважень (а.с.42-45).
Ухвалою господарського суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/698/23 до судового розгляду по суті на 02.10.2023.
Представник позивача у судове засідання 02.10.2023 не з'явився, своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом строк не скористався. В адресованому суду клопотанні від 20.09.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності позивача.
Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
25.01.2022 представником АТ Житомиргаз" (відповідач) за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП Мендельсон Оленою Миколаївною (позивач) за адресою: вул.Домбровського, 28 у м.Житомир було здійснено перевірку стану обліку природного газу з побутовим лічильником та складено відповідний акт. За наслідками вказаної перевірки було встановлено необхідність зняття лічильника газу на чергову державну повірку (а.с.14).
19.04.2022 представниками АТ "Житомиргаз" за адресою: вул.Домбровського, 28, м.Житомир здійснено демонтаж лічильник газу Самгаз №3041380 та на період проведення державної повірки останнього встановлено підмінний лічильник газу, що підтверджується актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки (а.с.15).
21.04.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір №38А100-4537-22 надання послуг з повірки та технічного обслуговування ЗВТ (а.с.18).
За результатами проведення чергової повірки лічильника газу зав.№3041380, 28.04.2022 ДП "Житомирстандартметрологія" видано довідку №2744 про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.21).
09.09.2022 ФОП Мендельсон О.М. звернулась до АТ "Житомиргаз" із заявою про надання інформації щодо типорозміру газового лічильника, який необхідний на газовий котел VIALANT, оскільки попередній лічильник газу не пройшов повірку (а.с.22).
У відповідь на лист позивача від 09.09.2022 відповідач повідомив, що за адресою: вул.Домбровського, 28, м.Житомир, згідно існуючого газового обладнання відповідає лічильник типорозміру G2.5 (Qmin=0.016/0.025v3/ujl Qmax=4.0м3/год). Наріз приєднувальних патрубків 1'1/4' (а.с.23).
16.12.2022 між ФОП Мендельсон О.М. (замовник) та АТ "Житмоиргаз" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №35А100-18030-22 (а.с.13), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати власними та залученими силами і засобами: ремонт системи газопостачання (перенесення газового лічильника) за адресою: вул.Домбровського, 28, м.Житомир, а замовник зобов'язався забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняття виконаних робіт і в повному обсязі сплатити вартість виконаних робіт згідно акту виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього (п.п.1.1., 1.2. договору підряду).
Пунктом 2.1. договору підряду передбачено, що підрядник зобов'язується виконати технічний огляд стану поверхні трубопроводів, підготовчі і заключні роботи, в термін 30 робочих днів після отримання оплати визначеної згідно п.3.1. розділу 3 даного договору.
Загальна сума цього договору складається з сукупних витрат підрядника, вартості матеріалів та робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Сума цього договору становить 5060,04грн, у т.ч.ПДВ (п.3.1. договору підряду).
Пунктом 4.1.3. договору сторони узгодили, що замовник має право у випадку порушення строків виконання робіт та їх якості з вини підрядника розірвати даний договір та вимагати відшкодування збитків.
Мотивуючи поданий позов, ФОП Мендельсон О.М. стверджує, що у повному обсязі виконала узяті на себе зобов'язання та 28.12.2022 здійснила оплату, передбачену п.3.1. договору підряду, що підтверджується платіжною інструкцією №103 на суму 5060,40грн. Натомість, відповідач зі своєї сторони фактично виконав лише регламентну заміну (демонтаж/монтаж) підмінного лічильника на новий, за що позивачем 21.04.2022 вже було сплачено грошові кошти згідно договору №38А100-4537-22 надання послуг з повірки та технічного обслуговування ЗВТ від 21.04.2022.
Позивач стверджує, що жодних робіт обумовлених умовами договору підряду №35А100-18030-22 від 16.12.2022 відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим 06.02.2023 ФОП Мендельсон О.М. звернулась до АТ "Житомиргаз" з листом про повернення сплаченої попередньої оплати в сумі 5060,04грн (а.с.26).
Розглянувши звернення позивача від 06.02.2023 відповідач повідомив, що відповідно до умов договору підряду від 16.12.2022 будівельно-монтажні роботи за адресою: вул.Домбровського, 28 у м.Житомир підрядником були виконані у повному обсязі, про що засвідчує акт здачі-приймання робіт, який погоджено сторонами та підписано в двосторонньому порядку (а.с.31).
Однак позивач посилається на те, що не погоджувала та не підписувала акт здачі-приймання робіт, з огляду на наявність претензій до відповідача, які відображені у листі-вимозі від 06.02.2023.
Вважаючи свої права істотно порушеними, що відобразилось у невиконанні АТ "Житомиргаз" узятих на себе зобов'язань за договором підряду №35А100-18030-22 від 16.12.2022, позивач звернулась до суду з позовом про розірвання договору підряду на виконання робіт та стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" 5910,05грн, з яких: 5060,04грн попередньої оплати, 122,20грн інфляційних та 727,81грн пені.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.622 ЦК України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 цього Кодексу), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У ст.653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору: зобов'язання сторін припиняються. з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов'язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 ЦК України. Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору від 16.12.2022, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 61 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Право замовника відмовитись від договору передбачене ст.849 ЦК України.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2).
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3).
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).
За приписами ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Мотивуючи поданий позов, Фізична особа-підприємець Мендельсон Олена Миколаївна, стверджує, що відповідач, як підрядник, не виконав підрядні роботи з ремонту системи газопостачання (перенесення газового лічильника), тобто допустив істотне порушення умов договору №35А100-18030-22 від 16.12.2022, внаслідок чого в порядку ч.2 ст.852 ЦК України наявні підстави для розірвання договору та повернення коштів.
Доказування очевидності невиконання належним чином роботи за підрядним договором покладається на замовника.
Так, позивачем до позовної заяви додано копію акту №196163 від 06.01.2023 перевірки стану обліку природного газу для приймання в комерційну експлуатацію на базі побутового лічильника газу. Даним актом засвідчено, що 03.01.2023 представниками АТ "Житомиргаз" за адресою м.Житомир, вул.Домбровського, 28 встановлено лічильник газу Pietro Fiorentini G2.5 №6533368, опломбовано пломбою №R35707963 та визнано вузол обліку газу придатним для введення в комерційну експлуатацію. Акт підписано представником АТ "Житомиргаз" та споживачем (а.с.25).
Суд акцентує увагу, що при зверненні із позовом до суду позивач долучила до позовних матеріалів не підписаний з її сторони акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №73004091 (а.с.32), а також зазначила, що такий не погоджувала з огляду на наявність претензій до відповідача.
Натомість, відповідачем на спростування вказаних обставин надано акт здачі-приймання робіт №73004091 від 16.03.2023 підписаний ФОП Мендельсон О.М. без будь-яких зауважень. Зі змісту даного акту вбачається, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (виконавець) виконані, а ФОП Мендельсон О.М. (замовник) прийняті будівельно-монтажні роботи на підставі договору №35А100-18030-22 від 16.12.2022, на загальну суму 4631,87грн (а.с.56).
При цьому, позивач не спростувала факт наявності її підпису на акті здачі-приймання робіт №73004091 від 16.03.2023, а також не надала суду жодного доказу в підтвердження наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.
Оцінюючи наявне у справі між сторонами листування, суд приходить до висновку, що його змістом позивачем не доведено, що роботи, які мав виконати підрядник полягали саме у перенесенні газового лічильника або зміни місця розташування газового приладу (пристрою).
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до п.5 гл.1 розділу V кодексу ГРС у випадку перенесення вузла обліку та/або зменшення його типорозміру (номінальної потужності) або зміни місця розташування газових приладів (пристроїв) в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проєктної документації, а у разі її відсутності розробляється нова проєктна документація, що забезпечується за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію чи технічне переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта. Внесення змін до проєктної документації в частині комерційного вузла обліку газу здійснюється на підставі оформлених (виданих) Оператором ГРМ технічних умов на реконструкцію комерційного вузла обліку.
За умови відсутності в матеріалах справи документів, які б свідчили, що сторони обумовлювали необхідність зміни місця розташування газового приладу обліку, на переконання суду, подані докази не є достатніми для підтвердження факту, що роботи, які мав виконати відповідач на підставі договору підряду №35А100-18030-22 від 16.12.2022 полягали саме у перенесенні газового лічильника.
Разом з тим, факт виконання відповідачем будівельно-монтажних робіт згідно договору підряду №35А100-18030-22 від 16.12.2022 на суму 4631,87грн, підтверджується актом здачі-приймання робіт №73004091 від 16.03.2023, який підписаний як замовником так і виконавцем (а.с.56).
Крім того, відповідачем були виконані роботи з пломбування лічильника газу на суму 428,17грн, що вбачається з акту №196163в перевірки стану обліку природного газу для приймання в комерційну експлуатацію на базі побутового лічильника газу (споживачам, побутовим споживачам) (а.с.25).
Вартість пломбування побутового лічильника газу підтверджується розрахунком, який складений на підставі наказу АТ "Житомиргаз" №Но-21-0222 від 08.02.2022 (а.с.52).
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 904/1103/20 від 01.12.2020: "17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно із статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS")."
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", суд приходить до висновку, що уся наявна у справі сукупність доказів свідчить про перевагу доводів відповідача над доводами позивача.
Таким чином, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з огляду на висновок експерта, на відсутність належно поданих доказів виконання спірних робіт іншою, ніж відповідач особою, а також на усі інші наявні у справі докази, приходить до висновку, що факт монтажу відповідачем додаткового обладнання басейну мав місце. Тому під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини щодо істотного порушення відповідачем умов Договору, що мало б наслідком розірвання Договору в порядку ч. 2 ст. 852 ЦК України. Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 ЦК України).
Після розірвання договору в судовому порядку сторони такого договору мають право вимагати повернення безпідставно набутого майна за розірваним договором на підставі статті 1212 ЦК України (постанова КГС ВС від 06.02.2020 у справі №910/13271/18).
У зв'язку з відмовою в позові щодо розірвання договору, відсутні підстави для повернення коштів у розмірі 5060,04грн, які сплачено за таким договором в порядку ст.1212 ЦК України, а також стягнення з відповідача 122,20грн інфляційних за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення безпідставно збережених коштів.
Крім того, за порушення строків виконання робіт позивач на підставі п.8.3. договору підряду нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 727,81грн за період з 02.02.2023 по 17.05.2023.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, умовами договору підряду сторони визначили, що підрядник зобов'язується виконати технічний огляд стану поверхні трубопроводів, підготовчі і заключні роботи, в термін 30 робочих днів після оплати, визначеної згідно п.3.1. розділу 3 даного договору (п.2.1. договору підряду).
Як встановлено судом вище, будівельно-монтажні роботи з заміни підмінного лічильника на новий були виконані АТ "Житомиргаз" 03.01.2023, що підтверджується актом №196163в від 06.01.2023 та свідчить про своєчасність виконання обов'язку за договором підряду від 16.12.2022.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для нарахування за невчасне виконання робіт, у зв'язку з чим вимога про стягнення 727,81грн пені заявлена необґрунтовано та задоволенню не підлягає.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору в сумі 5368,00грн за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 12.10.23
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим
1- у справу;
2- позивачу (рек) на адресу: 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, буд.28, РНОКПП 2816101681;
3- відповідачу- через систему "Електронний суд"