ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/564/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Руденко Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ізвєков В.В., ордер серія ВО №1051715 від 20.04.2023 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: Могильницький В.Ю., ордер серія АМ №1027284 від 26.05.2023;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" (м.Київ)
до Приватного сільськогосподарського підприємства "ЖОВТНЕВЕ" (с.Квітневе Попільнянського району Житомирської області)
про стягнення 1348510,47грн, звернення стягнення на предмет застави.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "ЖОВТНЕВЕ", згідно якого просить:
- стягнути 1 348 510,47грн, з яких: 48 486,66грн - частина кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 26 405,32грн - нараховані проценти на частину кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 6 375,49грн - частина додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 84,95грн - нараховані проценти на частину додаткового кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 1 132 947,83грн - достроково повернена сума кредиту; 126 562,69грн - нараховані проценти на непогашену суму кредиту за п.10.7 Загальних умов за період з 07.08.2022 по 18.04.2023; 7 647,53грн - відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 Загальних умов (збитки);
- в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №50017994 від 22.07.2020 яка станом на 18.04.2023 становить 1 348 510,47грн звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ПСП "ЖОВТНЕВЕ", шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 50017994 від 22.07.2020 в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою суду від 28.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.05.2023.
Ухвалою суду від 29.05.2023 відкладено підготовче засідання на 27.06.2023.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що умовами кредитного договору не передбачено сплати процентів на непогашену суму кредиту, сум страхових платежів, збитків тощо, тому зазначені вимоги не можуть бути задоволені судом. Посилається на неможливість виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором через дію форс-мажорних обставин. Також вказує про безпідставність заявленої позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави, оскільки між сторонами договір застави не транспортного засобу не підписувався (а.с.98-101).
У відповіді на відзив від 10.07.2023 позивач вказав, що підписанням кредитного договору, позичальник приєднався до Загальних умов надання та обслуговування кредитів, які є публічною частиною договору, що надаються ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ". З кредитного договору вбачається, що на дату його підписання, позичальник підтверджує отримання примірника Загальних умов кредитування, про що свідчить підпис та печатка ПСП "ЖОВТНЕВЕ" на кредитному договорі. Зазначив про безпідставність доводів відповідача щодо наявність форс-мажорних обставин, оскільки віднесення події до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, така обставина може стати форс-мажорною, лише у випадку, якщо особа доведе, що обмежувальний захід, унеможливлює виконання конкретного договору. Відсутність у боржника коштів на оплату не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч.2 ст.617 ЦК та ч.2 ст.218 ГК України (а.с.106-110).
Ухвалою суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/564/23 до судового розгляду по суті на 03.10.2023.
Під час судового засідання 03.10.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Натомість, представник відповідача проти позову заперечив та просив суд у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
22.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" (кредитодавець/позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "ЖОВТНЕВЕ" (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір №50017994 (а.с.16-28).
Згідно п.1.1 Загальних умов кредитування компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі/розмірі, визначеній/-ому у кредитному договорі, в українських гривнях. Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту, а також на інші види страхування, у сумі, визначеній у кредитному договорі. Такими видами страхування можуть бути наступні (перелік не є вичерпним): добровільне страхування наземного транспортного засобу, програма КАСКО, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, добровільне страхування (додаткової) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, добровільне страхування від нещасних випадків (водія та пасажирів), добровільне страхування тимчасової втрати працездатності, добровільне страхування на випадок втрати роботи.
Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Якщо сторони не погодили надання додаткового кредиту в кредитному договорі, положення Загальних умов кредитування щодо додаткового кредиту до сторін не застосовуються.
Умови надання додаткового кредиту передбачено статтею 12 та іншими положеннями цих Загальних умов кредитування.
Відповідно до п.1.3.1 Загальних умов, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначаються в українських гривнях на день укладення кредитного договору та зазначаються у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні.
Пунктом 1.4.2. Загальних умов передбачено, що до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіку погашення кредиту.
Згідно п.1.6. Загальних умов, виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору (та/або з третьою особою, яка надає заставу), а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитись про надання позичальником додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі застави іншого майна та поруки третіх осіб.
Відповідно до п.2.4. Загальних умов, нарахування процентів щомісячно, відповідно до Графіка погашення кредиту. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Процента нараховуються за методом ("30/360" (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на Суму кредиту, яка залишається неповернутою, відповідно до Графіка погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання Кредиту і до і першого календарного дня наступного місяця.
За умовами п.3.2. Загальних умов, cторони погоджуються, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору у випадках: п.3.2.1 - порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.
Позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення такого повідомлення (3.3. Загальних умов).
Згідно з п.5.5. Загальних умов кредитування позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору та до повного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором у страховій компанії, яка авторизована компанією.
Відповідно до пункту 5.6. Загальних умов кредитування якщо позичальник в порушення пункту 5.5 цих Загальних умов кредитування не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, Компанія на власний вибір 1) укладе такий договір страхування від власного імені або від імені Позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії відповідно до умов, передбачених цими Загальними умовами кредитування, або 2) здійснить від імені Позичальника сплату страхових платежів на користь страхової компанії відповідно до діючого договору страхування, що було укладено між Позичальником та страховою компанією. У випадку укладення Позичальником, на виконання умов пунктів 5.5 та 5.6 Загальних умов кредитування, договору страхування, у якому будуть встановлені будь-які інші страхові випадки на додаток до страхових випадків щодо визначеного в пункті 5.5 майна, та наступної несплати Позичальником страхових платежів за таким договором страхування, Компанія має право продовжити від імені Позичальника сплату страхових платежів за раніше укладеним Позичальником договором страхування. Позичальник дає згоду і доручає Компанії укласти від імені і за рахунок Позичальника договір страхування та/або здійснювати від імені і за рахунок Позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким(-и) договором (договорами) страхування (укладеним(-и) Компанією відповідно до цього пункту Кредитного договору або укпаденим(-и) Позичальником) на користь страхової компанії. Позичальник, не пізніше 5 календарних після направлення Компанією відповідного повідомлення (якщо інший порядок сплати не буде визначено Компанією у відповідному повідомленні), компенсує Компанії витрати, понесені нею у зв'язку із виконанням цього доручення/укладанням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цих Загальних умов кредитування, або в порядку, передбаченому пунктом 1.8.18 цих поння відмова від виконання зобов'язань, крім випадк
Згідно п.10.7 Загальних умов у випадку невиконання позичальником вимога про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту (в строки та порядку, визначених у такій вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до пп. 3.2 і 3.3 цих Загальних умов, позичальник зобов'язаний також сплатити на користь компанії проценти від загальної простроченої суми кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Розмір таких процентів виповідає розміру річних процентів передбачених кредитним договором, чинних на дату направлення вимога про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту та розраховується щомісячно.
Також сторонами підписано графік погашення кредиту, який є додатком до кредитного договору (а.с.57-58).
Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору:
- позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 638 050,00грн;
- цільове призначення кредиту - на придбання автомобіля;
- строк кредиту: 60 місяців;
- цільове призначення кредиту: марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019;
- спосіб надання кредиту: перерахування суми кредиту на банківський рахунок ТОВ "Інтер Авто Центр" за придбання автомобіля;
- сума додаткового кредиту: 382 529,35грн;
- цільове призначення додаткового кредиту - на добровільне страхування наземних транспортних засобів;
- процентна ставка:
15,99% річних - змінювана відповідно до п. 2.1. Загальних умов кредитування.
У договорі визначено, що договір між Сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту. Всі перелічені документи є невід'ємними частинами Договору між Сторонами.
Даний договір є індивідуальною частиною договору про надання фінансових послуг в розумінні ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а його підписання позичальником підтверджує приєднання до Загальних умов надання та обслуговування кредитів, що надаються ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" (які є публічною частиною договору), які застосовуються до кредитних договорів з фізичними особами тощо розміщені на офіційному веб-сайті компанії https://www.porschefinance.ua.
Станом на дату укладення Кредитного договору (22.07.2020) діяла редакція Загальних умов кредитування, яка була чинна з 20.01.2020.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник погоджується з тим, що компанія має право встановлювати оновлені редакції Загальних умов кредитування та публікувати нові версії Загальних умов кредитування на сайті компанії. Якщо інше не буде вказано в оновленій редакції Загальних умов кредитування, нова редакція Загальних умов кредитування буде застосовуватися до Кредитного договору Позичальника через 30 календарних днів після дати їх публікації на сайті компанії.
Як встановлено судом, станом на дату пред'явлення позову діє редакція Загальних умов кредитування, яка є чинною з 04.02.2022.
17.06.2020 на підставі договору №ИЖ-001116 купівлі-продажу автомобіля відповідач придбав у ТОВ "Інтер Авто Центр" автомобіль (а.с.53-56).
На виконання обов'язку, передбаченого п.5.5. Загальних умов кредитування, відповідач 23.07.2020 уклав зі страховою компанією СК "ARX" договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №гк95243ак0ф (а.с.41-49).
22.07.2020 відповідач зареєстрував автомобіль та отримав свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с.50-51).
23.07.2020 ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Інтер Авто Центр" 1 638 050,00грн, виконавши свої зобов'язання із надання суми кредиту за кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №0012473 від 23.07.2020 (а.с.52).
Також відповідно до кредитного договору ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" зобов'язалось надати позичальнику додатковий кредит у сумі 382 529,35грн, з цільовим призначенням: на добровільне страхування наземних транспортних засобів ("Додатковий кредит).
Позичальник доручив позивачу перераховувати страхові премії на користь старахової компанії - СК "ARX" рівними місячними платежами.
Надання додаткового кредиту спрямоване на виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати страхових платежів (премій) за договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №гк95243ак0ф від 23.07.2020, укладеного відповідачем зі страховою компанією, застрахованим об'єктом за яким є автомобіль.
У кредитному договорі сторони погодили, що заставою за цим кредитним договором забезпечуються всі вимоги компанії, що виступає в якості кредитодавця та заставодержателя, які випливають із положень цього кредитного договору, Загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту.
У п.п.1.4.1. Загальних умов погоджено, що строк виконання зобов'язань погоджується сторонами у графіку погашення кредиту.
Графіком погашення кредиту передбачено, що оплата позичальником чергових платежів (частина чуми кредиту + проценти за користування кредитом та частина додаткового кредиту + проценти за користування додатковим кредитом) здійснюється до 15-го числа кожного місяця (а.с.57-58).
Проценти за користування кредитом та додатковим кредитом підлягають сплаті позичальником одночасно із поверненням чергового платежу в строки та в сумі відповідно до графіка погашення кредиту (п.2.5. Загальних умов).
Як встановлено судом, з дати отримання кредиту до лютого 2022 року відповідач здійснював оплату платежів за кредитним договором. Проте починаючи з березня 2022 року відповідач не здійснював платежі відповідно до погодженого графіку погашення кредиту, що підтверджується відомостями з Зведеної облікової виписки по кредитному договору станом на 23.03.2023 (а.с.29-30).
Відповідач допустив прострочення щодо оплати чергових платежів згідно Графіку погашення кредиту за березень-липень 2022 року.
У випадку порушення позичальником строку сплати будь якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць п.3.2.1. Загальних умов передбачає право позивача визнати строк повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав.
Пунктом 3.3. Загальних умов встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
У зв'язку із несплатою відповідачем чергових платежів за кредитним договором на підставі рахунків №00491263 від 01.03.2022, №00493123 від 01.04.2022, №00494793 від 02.05.2022, №00496234 від 01.06.2022, №00497828 від 01.07.2022 позивач 01.08.2022, відповідно до п. 1.4.2 Загальних умов, надіслав позичальнику вимогу № 50017994 від 22.07.2022 про дострокове повернення несплаченої суми кредиту в розмірі 1 132 947,83грн та несплачених чергових платежів за кредитним договором в розмірі 231 001,51грн, які включають частину прострочених відсотків та частину суми основного боргу (а.с.38-40).
Відповідач вимогу не отримав, тому строк дострокового повернення суми кредиту, додаткового кредиту та інших платежів за кредитним договором настав 06.08.2022.
Крім того, за умовами кредитного договору відповідач передав автомобіль марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019; державний номер НОМЕР_2 у заставу позивачу для забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.
Позивач зареєстрував відповідне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № запису 27962548 (а.с.60)).
У зв'язку з невиконання відповідачем вимог про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, а також виставлених для оплати рахунків, ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" звернулось з позовом про стягнення з ПСП "ЖОВТНЕВЕ" заборгованості за кредитним договором, яка станом на 18.04.2023 становить 1 348 510,47грн, з яких: 48 486,66грн - частина кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 26 405,32грн - нараховані проценти на частину кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 6 375,49грн - частина додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 84,95грн - нараховані проценти на частину додаткового кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022; 1 132 947,83грн - достроково неповернена сума кредиту; 126 562,69грн - нараховані проценти на непогашену суму кредиту за п.10.7 Загальних умов за період з 07.08.2022 по 18.04.2023; 7 647,53грн - відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 Загальних умов (збитки).
Також позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ПСП "Жовтневе", шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, на підстав положень п.10 ст.238 позивач просить суд зазначити у рішенні суду про нарахування на суму заборгованості 15,99% річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів до моменту виконання судового рішення.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, між позивачем як кредитодавцем і відповідачем як позичальником виникли взаємні права та обов'язки учасників кредитних правовідносин та правовідносин застави, у яких відповідач як позичальник має обов'язок повернути позивачеві кредит та сплатити проценти за його користування, а ці зобов'язання забезпечені заставою автомобіля.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Проаналізувавши укладений між сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є кредитним договором. Отже, до правовідносин сторін застосовуються положення Глав 71 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.1,2 ст.1050 Цивільного кодексу України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.1, 7 ст.193 Цивільного кодексу України.
Згідно з п.1.2. кредитного договору позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно зведеної облікової виписки по кредитному договору, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість.
Так, відповідач допустив заборгованості зі сплати чергових платежів за кредитним договором за період березень-липень 2022 року.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже нарахування передбачених Кредитним договором процентів за користування сумою кредиту та додатковим кредитом здійснюється Позивачем як Кредитодавцем за період до дати настання строку повернення Суми кредиту у повному обсязі (період правомірного користування кредитом), тобто до 06.08.2022.
У п. 3.5. Загальних умов зазначено, що у випадку повного дострокового повернення кредиту, позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі фактично отриманий та несплачений додатковий кредит разом з несплаченою сумою процентів та штрафних санкцій.
З урахуванням цього суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати чергових платежів за кредитним договором згідно графіка погашення кредиту складає 81 352,42грн, з яких:
48 486,66грн - частина кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
18 530,93грн - нараховані проценти на частину кредиту за період з 26405,32 за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
6 375,49грн - частина додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
84,95грн - нараховані проценти на частину додаткового кредиту за період з 16.06.2022 по 31.08.2022.
Відповідач як позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути позивачу кредит, додатковий кредит, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.2. Загальних умов).
Позивач та відповідач домовились, що повернення кредиту, додаткового кредиту та процентів здійснюється частинами - шляхом сплати щомісячних чергових платежів, чіткі умови сплати яких погоджені сторонами у кредитному договорі, Загальних умовах, графіку погашення кредиту.
Оскільки повернення суми кредиту відповідно до умов укладеного кредитного договору здійснюється частинами, то у випадку прострочення позичальника, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту та додаткового кредиту, що залишилась не повернутою позичальником.
Враховуючи несплату позичальником чергових платежі на підставі кредитного договору, позивач скористався своїм правом та направив вимогу про достровое повернення усієї суми кредиту та додаткового кредиту.
Як зазначено вище, на підставі п. 3.3. Загальних умов, відповідач зобов'язаний був повернути суму кредиту, яка залишилась неповернутою до 06.08.2022.
Проте як встановлено судом відповідач суму кредиту у визначений кредитним договором строк позивачеві не повернув.
Сума достроково неповернутого кредиту складає 1 132 947,83грн, що підтверджується графіком погашення, зведеною обліковою випискою по кредитному договору клієнта від 27.03.2023. Ця сума розрахована виходячи із суми кредиту, наданого позичальнику, за мінусом частини суми кредиту, фактично погашеної відповідачем, та частини суми кредиту, включеної до чергових платежів згідно графіку погашення кредиту, але не оплаченої Відповідачем.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про стягнення 1 132 947,83грн заборгованості з дострокового повернення кредиту, а отже і про їх задоволення в повному обсязі.
Суд зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної сплати чергових платежів за кредитним договором є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України. З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині повної та своєчасної оплати кредиту у строки, визначені графіком погашення кредиту, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з п.10.7. Загальних умов у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту (в строки та порядку, визначені у вимозі), що було направлено позичальнику відповідно до п.п.3.2. і 3.3. цих Загальних умов, позичальник зобов'язаний також на користь компанії проценти від загальної простроченої суми кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених кредитним договором, чинних на дату направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту та розраховується щомісячно.
Відповідно до умов кредитного договору за користування сумою кредиту застосовується процентна ставка у розмірі 15,99% річних
Неповернення суми кредиту (тіло кредиту) на вимогу позивача як кредитодавця є неправомірним користуванням відповідачем коштами, які належать позивачу, що є підставою для сплати позичальником як боржником процентів на підставі ст.536 ЦК України та п. 10.7. Загальних умов.
Враховуючи, що відповідач не повернув суми кредиту, тому він зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом за період з 07.08.2022 по дату повного виконання зобов'язань.
Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку (а.с.14) та дійшов висновку про його обґрунтованість. Станом на 18.04.2023 сума нарахованих процентів складає 126 562,69грн.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, що до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки у кредитному договорі №50017994 від 22.07.2020, який підписаний представником позичальника та скріплений печаткою ПСП "Жовтневе" визначено, що договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту. Також з кредитного договору вбачається, що позичальник підтвердив отримання примірникам Загальних умов кредитування у дату підписання цього договору, тобто був ознайомлений з умовами кредитування та відповідними наслідками невиконання зобов'язань.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування відповідачем 7 647,53грн страхових платежів згідно п.5.6 Загальних умов кредитування.
Відповідно до п.29.1.3. договору страхування не сплата страхувальником страхових платежів у встановлені строки є підставою для припинення договору страхування.
Страхова компанія виставила ТОВ "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" рахунок на оплату від 10.08.2022 на суму 6 372,94грн без ПДВ (а.с.34) у складі зведеного рахунку на загальну суму 103 678,78грн.
З метою недопущення припинення дії договору страхування заставленого автомобіля, позивач на підставі п.5.6 Загальних умов здійснив за позичальника виплату на користь страхової компанії.
Так, позивач сплатив страховий внесок по рахунку від 10.08.2022 згідно платіжного доручення №00510004437 від 19.08.2022 (а.с.33).
Для відшкодування понесених витрат, позивач надіслав відповідачу рахунок №00500355 від 19.08.2022 на суму 7 647,53грн (6 372,94грн ціна без ПДВ + 1 274,59грн ПДВ) (а.с.61).
Проте відповідач рахунок не оплатив, витрати позивача на сплату страхового платежу не компенсував.
Збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції. Збитками вважаються також витрати, понесені компанією, внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору (п.10.6. Загальних умов).
У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
З огляду на положення статті 224 ГК України, статей 22, 611, 614, 623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відшкодування страхових виплат в загальному розмірі 7647,59грн є збитками, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, а тому вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також, позивач у позовній заяві просить суд в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави.
За приписами ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору, а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України (п.1.6 Загальних умов).
За умовами кредитного договору відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019, номерний знак НОМЕР_2 .
Як вже зазначалося, згідно витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.11.2022 на автомобіль, що належить на праві власності ПСП "Жовтневе", зареєстрована застава на підставі кредитного договору №50017994 від 22.07.2020 (а.с.60).
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.19 Закону України "Про заставу").
Згідно з положенням кредитного договору у разі порушення позичальником зобов'язань за цим кредитним договором, компанія має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами позичальника/особами, права та/або вимоги яких на предмет застави не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації застави.
Додатково, за рахунок предмета застави, компанія має право задовольнити свої вимоги відносно зобов'язань за цим Кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору.
Заставою за цим кредитним договором також забезпечуються вимоги компанії щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитки, завданих порушенням зобов'язань за цим кредитним договором.
Тобто у зв'язку із виникненням заборгованості за кредитним договором, позивач вправі задовольнити свої вимоги до відповідача в т.ч. і за рахунок заставленого автомобіля.
Таким чином, вищенаведеним спростовуються аргументи відповідача, що договір застави транспортного засобу між сторонами не підписувався, а його істотні умови не погоджувались.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 8 ст. 20 Закону України "Про заставу").
Відповідно до статті 572 ЦК України та статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням. У резолютивній частині судового рішення про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки слід вказувати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне. Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки. Таке рішення не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
З огляду на зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, які суди зобов'язані враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду на підставі ч.4 ст.236 ГПК України, позивач має право заявити вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет застави в рахунок стягнення такої заборгованості.
Під час розгляду справи судом встановлено факт прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати чергових платежів та відсотків по кредиту та додатковому кредиту, а також неповернення залишку суми кредиту за вимогою кредитодавця.
З урахуванням наведеного, враховуючи факт невиконання ПСП "ЖОВТНЕВЕ" своїх зобов'язань за кредитним договором №50017994 від 22.07.2020 у загальному розмірі 1 348 510,47грн, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню на суму боргу, яка присуджена до стягнення із відповідача.
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.
Щодо посилання ПСП "ЖОВТНЕВЕ" на обставини непереборної сили, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0.7.1, суд відзначає таке.
За приписами частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) сторони договору розуміють зовнішні й надзвичайні події, які не існували під час підписання договору, виникли поза волею сторін, настанню і дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати й очікувати від сторони, що була піддана дії непереборної сили. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стаю неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, суд зазначає, що введення воєнного стану на території України може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, однак, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник господарських правовідносин.
Одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору.
Відповідач, у даному випадку, посилаючись на скрутне фінансове становище ПСП "ЖОВТНЕВЕ", не надає жодних доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між введенням в Україні воєнного стану та невиконанням підприємством грошових зобов'язань за кредитним договором №50017994 від 22.07.2020.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов кредитного договору.
Як визначає ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Оскільки, позивачем нараховано 15,99% річних, то суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування 15,99% річних, починаючи з періоду, не охопленому предметом позовних вимог (з 19.04.2022), з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 1 132 947,83грн Нарахування слід здійснювати за формулою: С х 15.99 х Д : 365 : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ЖОВТНЕВЕ" (с.Квітневе, Попільнянськйи район, Житомирська область, 13532, код ЄДРПОУ 00858102)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ МОБІЛІТІ" (проспект Павла Тичини, 1-В, м.Київ, 02152, код ЄДРПОУ 36422974)
- 48486,66грн - частина кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
- 26405,32грн - нараховані проценти на частину кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
- 6375,49грн - частина додаткового кредиту згідно з графіком погашення кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
- 84,95грн - нараховані проценти на частину додаткового кредиту за період з 16.06.2022 по 06.08.2022;
- 1132947,83грн - сума кредиту, яка підлягає поверненню достроково;
- 126562,69грн - нараховані проценти на непогашену суму кредиту за п.10.7 Загальних умов за період з 07.08.2022 по 18.04.2023;
- 7647,53грн - відшкодування страхових платежів згідно п.5.6 Загальних умов (збитки);
- 40455,31грн судового збору.
3. Нараховувати на суму заборгованості 1132947,83грн 15,99 % річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів до моменту виконання судового рішення. Нарахування здійснювати за формулою: С х 15,99 х Д : 365 : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
4. В рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №50017994 від 22.07.2020, яка станом на 18.04.2023 становить 1348510,47грн, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VW, LNF, модель LW LNF T6 Multivan ALPEN 2.0I TDI 180PS 7DSG4M, кузов № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968куб.см., рік випуску 2019, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ПСП "Жовтневе" (с.Квітневе, Попільнянський район, Житомирська область, 13532, код ЄДРПОУ 00858102), шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 13.10.23
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1- у справу;
2- позивачу (рек) код ЄДРПОУ 36422974;
3- відповідачу (рек) код ЄДРПОУ 00858102.