ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
05.10.2023р. Справа №905/527/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд. 18А; код ЄДРПОУ 38034476)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” (84191, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П. Ангеліної, буд. 1, код ЄДРПОУ 31322480)
про стягнення збитків в сумі 11 192,72 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” про стягнення збитків в сумі 11 192,72 грн. на рахунок UA128999980333129331000005692, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Костянтинівська МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 3 357,82 грн. (три тисячі триста п'ятдесят сім гривень 82 копійок), що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473) в сумі 2 238,54 грн. (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень 54 копійок), що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44887499) в сумі 5 596,36 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 36 копійок), що становить 50% загальної суми збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем здійснювався самовільний забір підземних вод з артезіанської свердловини No Ш-8Э за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що суперечить ст. 44 Водного кодексу України та, на його думку, є підставою для стягнення збитків в розмірі 11 192,72 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2023 року відкрито провадження у справі № 905/527/23. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2023.
Ухвалою суду від 13.06.2023 відкладено підготовче засідання по справі №905/527/23 на 04.07.2023.
Ухвалою суду від 04.07.2023 продовжено строк розгляду справи №905/527/23 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 22.08.2023 та відкладено підготовче засідання по справі на 02.08.2023.
Ухвалою суду від 02.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023.
Ухвалою суду від 06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 905/527/23 по суті.
Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі. У додаткових поясненнях по справі відповідач зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що статистична звітність за формою 2ТП (водгосп) відповідачем не подається, і останній раз за вказаною формою підприємство звітувало у 2013 році, що підтверджується актом № 02-555/20 від 07.12.2020. У зв'язку з відсутністю статистичної звітності за формою № 2ТП-водгосп (річна) розрахунок збитків був здійснений на підставі довідки, наданої директором ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» Реутовим С.В., в якій зазначається фактичний об'єм води, використаний відповідачем на потреби підприємства зі свердловини за період з 01.01.2014 по 25.11.2020, і який становить 2024 м3 води. Відтак, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, розрахований за період саме з 01.01.2014 у зв'язку з тим, що відповідачем надана довідка про використаний фактичний об'єм води лише з 01.01.2014, а будь-які інші документи, передбачені п. 9.2 Методики, на підставі яких встановлюється використаний фактичний об'єм води відповідачем надані не були.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” є перероблення молока, виробництво масла та сиру (КВЕД 10.51). Також до видів діяльності товариства відноситься виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41), виробництво маргарину і подібних харчових жирів (КВЕД 10.42), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (КВЕД 46.33), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11), виробництво прянощів і приправ (КВЕД 10.84), виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. (КВЕД 10.89), складське господарство (КВЕД 52.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 № 275 (чинного на момент спірних правовідносин), остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до наказу №668 від 23.11.2020 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, використання і охорони надр в період з 24.11.2020 по 07.12.2020 на підставі направлення Державної екологічної інспекції у Донецькій області №555/20 від 23.11.2020.
За результатами проведення перевірки було складено Акт проведення планового (позапланового) захисту державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПЛЮС» від 07.12.2020 № 02-555/20. Зазначений акт був підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Молчановим О.С., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Галич О.М., Смирновим О.С., Курковою Т.В., Демченко О.О. та Максимцевою К.Ю., головним енергетиком Остапенко В.Г. та директором ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» Реутовим С.В., який підписав даний акт без зауважень.
В акті, зокрема, зазначено, що підприємством до перевірки надано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-Дон 4071, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області 25.01.2010 з терміном дії до 01.04.2013 року.
Перевіркою встановлено факт самовільного забору підземних вод з артезіанської свердловини № Ш-8Э за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного Кодексу України. Відповідно довідки наданої директором ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» Реутовим С.В. за період з 01.01.2014 по 25.11.2020 на потреби підприємства зі свердловини використано 2024 м3 води. Статистична звітність за формою 2ТП (водгосп) не подається. Останній раз за вказаною формою підприємство звітувало у 2013 році.
За фактом самовільного забору відповідачем підземних вод з артезіанської свердловини № Ш-8Э за відсутності дозволу на спеціальне водокористування у кількості 2024 м3 води, ОСОБА_1 , головного енергетика ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС», притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 85,00 грн., що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 №02-256.
07.12.2020 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області видано директору ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» припис № 02-555/20 на усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 24.11.2020 по 07.12.2020, зокрема, шляхом отримання до 01.02.2021 дозволу на спеціальне водокористування на забір підземної води з артезіанської свердловини № Ш-8Э та не здійснювати забір підземної води з артезіанської свердловини без наявності дозволу на спеціальне водокористування. Вказаний припис був прийнятий відповідачем до виконання без зауважень.
В подальшому, відповідно до наказу №106 від 12.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 07.12.2020 № 02-555/20 ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» на підставі направлення від 12.02.2021 за №100/21.
Перевірка проводилась в період з 17.02.2021 по 02.03.2021, за результатами проведення якої було складено Акт проведення планового (позапланового) захисту державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПЛЮС» від 02.03.2021 № 02-100/21. Зазначений акт був підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Зіновою В. В., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Наумовим В.О., Максимцевою К.Ю. та Демченко О.О., головним енергетиком Остапенко В.Г. та директором ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» Реутовим С.В., який підписав даний акт без зауважень. Перевіркою встановлено факт не виконання припису №02-555/20 від 07.12.2020.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контроль за період з 17.02.2021 по 02.03.2021) ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» Державною екологічною інспекцією у Донецькій області видано припис № 02-100/21 від 03.03.2021 на усунення виявлених порушень, яким було зобов'язано ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС», серед іншого, забезпечити виконання припису 07.12.2020 №02-555/20, а саме отримати до 01.06.2021 дозвіл на спеціальне водокористування на забір підземної води з артезіанської свердловини №Ш-8Э та з моменту отримання припису не здійснювати забір підземної води з артезіанської свердловини №Ш-8Э без наявності дозволу на спеціальне водокористування. Вказаний припис був прийнятий відповідачем до виконання без зауважень.
15.04.2021 ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» було отримано дозвіл на спеціальне водокористування №19/ДН/49д-21 від 15.04.2021.
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Галич О.М. було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а саме забір підземних вод зі свердловини №Ш-8Э, розташованої на території підприємства ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС», без дозволу на спеціальне водокористування, відповідно до якого розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за самовільне використання водних ресурсів (підземні води) із вказаної свердловини склав 11 192,72 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2-20/20 від 15.12.2020 разом з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС» за забір води з свердловини №Ш-8Э, розташованої на території підприємства для потреби підприємства за період з 01.01.2014 по 25.11.2020 у обсязі 2024 м3 без дозволу на спеціальне водокористування, на суму 11 192,72 грн.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПЛЮС» вказану суму в добровільному порядку не сплатило, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.
Поняття спеціальне водокористування наведено у статті 48 Водного кодексу України. Так, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
При цьому, згідно із ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Згідно зі статтею 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
Як встановлено судом, під час перевірки екологічною інспекцією встановлено здійснення відповідачем забору підземної води з артезіанської свердловини №Ш-8Э без наявності дозволу на спеціальне водокористування, оскільки строк дії наданого раніше дозволу на спеціальне водокористування №Укр-Дон 071 від 25.01.2010 сплив 01.04.2013.
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статтею 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
З метою реалізації Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, відповідно до Водного кодексу України та Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” була розроблена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика).
Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (абзац четверний пункту 1.2 Методики).
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.
Згідно з п. п. 1.4 Методики вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Відповідно до п.1.7. Методики самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього; спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
За приписами п. 9.1 розділу ІХ Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.),
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника “Інші водні об'єкти”, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
Згідно з п. 9.2 розділу ІХ Методики, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Як підтверджується матеріалами справи, розрахунок заявлених до стягнення збитків здійснювався позивачем у відповідності до п. 9.1 Методики, за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.).
Згідно із ст. 255 Податкового кодексу України для Краматорського району Донецької області, ставка рентної плати за спеціальне використання води за 100 м3 води - 110,56 грн. - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води на дату виявлення порушення - 2020 рік.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 26-17 від 26.11.2020 ТОВ «ЕТАЛОН-ПЛЮС», наданої під час проведення позапланової перевірки, з 01.01.2014 по 25.11.2020 було використано води зі свердловини №Ш-8Э на потреби підприємства 2024 м3.
З огляду на положення п. 9.2. Методики, на підставі вищезазначеної довідки позивачем було здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування наступним чином: 3сам = 5 х 2024 х (110,56/100)= 11 192,72 грн.
Під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано правильність розрахунку та не доведено недостовірність доказів.
Стаття 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі №910/8682/16.
При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, від 12.11.2019 у справі №914/2436/18.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За приписами ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.
Отже, здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов'язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.
Суд зазначає, що юридичною природою даного спору є стягнення шкоди, завданої державі за водокористування без спеціального дозволу і при вирішенні даного спору підлягають встановленню факти відповідного видобутку води без дозволу на спеціальне водокористування та перевірка їх доказами. Обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача стосовно видачі дозволу на спеціальне водокористування не впливають на виникнення та існування в часі обставини видобутку відповідачем води без спеціального дозволу, яка відбулася та існувала протягом певного періоду часу, що відповідачем не заперечується, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини.
Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012, та постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17, від 15.05.2019 у справі № 638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Судом перевірено розрахунок позивача, та встановлено, що він зроблений відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні, а також не наведено власного контррозрахунку завданих збитків. Докази відшкодування заподіяної шкоди в матеріалах справи відсутні.
Одночасно, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач не був позбавлений права, у разі незгоди з отриманим розрахунком, звернутися у встановленому законодавством порядку до суду за захистом свого права шляхом оскарження результатів перевірки та розрахованого позивачем збитку, чого, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зроблено не було. Акт перевірки №02-555/20 від 07.12.2020 не скасовано та не встановлено його недійсність.
У діях відповідача наявні усі складові, необхідні для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме протиправна поведінка останнього полягає у самовільному водокористуванні без наявності дозволу, вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки та відсутністю дозволу, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від 20 липня 2009 року № 389 (із змінами) на підставі наданої відповідачем довідки №26-14 від 26.11.2020, достовірність яких відповідачем не спростовано, а причинний зв'язок, що виражається у заподіяні вказаної шкоди саме є протиправною поведінкою відповідача.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Суд розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватися з урахуванням приписів ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища та вимог п. 7 ч.3 ст. 29, п 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У зв'язку з чим, заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства збитки підлягають стягненню з відповідача з врахуванням відсоткового співвідношення до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної Державної адміністрації - Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (як органу, виконуючого функції Донецької обласної ради), фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (як органу, виконуючого функції Костянтинівської міської ради).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” про стягнення збитків в сумі 11 192,72 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” (84191, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П. Ангеліної, буд. 1, код ЄДРПОУ 31322480) збитки в сумі 11 192,72 грн. на рахунок UA128999980333129331000005692, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Костянтинівська МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 3 357,82 грн. (три тисячі триста п'ятдесят сім гривень 82 копійок), що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473) в сумі 2 238,54 грн. (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень 54 копійок), що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44887499) в сумі 5 596,36 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 36 копійок), що становить 50% загальної суми збитків
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ПЛЮС” (84191, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П. Ангеліної, буд. 1, код ЄДРПОУ 31322480) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд. 18А; код ЄДРПОУ 38034476) судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 05.10.2023 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2023.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман