ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023м. ДніпроСправа № 910/5488/23
за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, м. Київ
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд», м. Дніпро
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард», м. Луцьк
про присудження до виконання обов'язку в натурі
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
ПРОЦЕДУРА
10.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва надійшла позовна заява № 077/232-372 від 06.04.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» про виконання відповідачами солідарно обов'язку в натурі шляхом передачі (відвантаження) позивачу дизельного палива ємністю 1000 літрів, що було придбано позивачем 09.12.2021 року згідно договору про закупівлю товару № 18/06/2021 від 18.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 позовну заяву у справі № 910/5488/23 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Кард” про присудження до виконання обов'язку в натурі та додані до неї матеріали передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1А).
Ухвалою суду від 19.05.2023 позовну заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: докази надсилання на адресу відповідача-1 позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів, накладна, фіскальний чек), зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
31.05.2023 від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.07.2023.
29.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" надійшов відзив на позовну заяву.
05.07.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
Засобами поштового зв'язку 11.07.2023 від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва надійшла відповідь на відзив.
31.07.2023 та 09.08.2023 від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва надійшла заява про розгляд справи без участі.
04.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ КАРД» надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою суду від 07.09.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 11.10.2023.
10.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» подало заяву про проведення судового розгляду по суті за відсутності представника відповідача-2.
Також відповідач-2 подав заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач та відповідачі 1-2 участі своїх представників в судовому засіданні у межах розгляду справи не забезпечили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача та відповідача-2 раніше були подані клопотання про розгляд справи без їх участі.
В ході судового засідання 11.10.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 11.10.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивачки викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 20.04.2022 відповідачі неправомірно утримують у себе дизельне паливо ємністю 1000 літрів, яке з 09.12.2021 є власністю позивача шляхом безпідставного блокування обміну паливних талонів карток на дизпаливо, що порушує майнові права позивача на використання придбаного ним 09.12.2021 дизельного палива.
Позиція відповідача-1
Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву
Щодо позовних вимог до ТОВ «Вест Кард» відповідач-2 заперечує, зазначаючи, що договір про закупівлю товару № 18/06/2021 від 18.06.2021 на не виконання якого посилається позивач, укладений за результатом визначення переможця торгів між ТОВ «Бристон» (ТОВ «Рілі Трейд») та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень печерського району м. Києва. Отже, ТОВ «Вест Кард» не є стороною Договору, а відтак не має жодних зобов'язань перед Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень печерського району м. Києва щодо поставки пального.
Позиція позивача викладена у відповіді на відзив відповідача-2
Позивач стверджує, що за даними тендерної пропозиції відповідача-1, що містяться у Довідці з інформацією про юридичні підстави співпраці учасника та особи, якій видано сертифікати/паспорти якості, власником АЗС і паливних талонів карток бренду «WOG» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Кард».
Однак, починаючи з 20.04.2022 АЗС «WOG», що розташована на вул. Наддніпрянське шосе, 8 у м. Києві, припинила видавати позивачу його раніше придбане дизельне паливо залишком у об'ємі 1000 л, відмовляючи у обміні 50-ти паливних талонів карток ємкістю 20 літрів ДТ кожен, посилаючись на заблокування талонів Постачальником
Крім того позивач звертає увагу, що строк дії талонів до 09.06.2022, а згідно усної заяви представників відповідача-1 при передачі талонів їх строк дії становив один рік, тобто до 08.12.2022.
При цьому позивачу відмовлено відповідачем-2 у обміні карток на дизпаливо, яке придбане ним 09.12.2021 за Договором про закупівлю товару № 18/06/2021.
Таким чином, саме відповідач-2, відмовляючи у обміні своїх талонів карток на дизельне паливо став неправомірно утримувати у себе дизельне паливо Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва.
Тому на думку позивача, оскільки, картки на дизпаливо випущені відповідачем-2 і є тим самим письмовим правочином, у розумінні ч. 1 ст. 547 ЦК України, щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідача-2 перед позивачем на реалізацію саме ТОВ «Вест Кард» дизельного палива.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
18.06.2021 між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (далі - позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРИСТОН» (далі - відповідач-1, ТОВ «Рілі Трейд», Постачальник) було укладено договорі про закупівлю товару № 18/06/2021 (далі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у встановлений термін «п. 12 даного договору» код 09130000-9 Нафта і дистиляти згідно з ДК 021:2015 (паливні талони, картки на рідинне паливо: бензин марки А95, А92 та дизельне паливо), (далі - товар), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у п. 3 даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Згідно пункту 1.2 Договору, талон - є документом встановленого Постачальником зразка, який посвідчує право Позивача (покупця) на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС.
Строк дії талонів - не менше ніж 6 місяців, обчислення якого розпочинається з дати отримання Покупцем талонів зазначених в видатковій накладній (пункт 1.3 договору).
За умовами п. 1.4. Договору, право власності на паливно - мастильні матеріали переходить до Покупця в момент передачі талонів Постачальником і може бути, реалізоване в будь-який момент протягом строку дії талону на АЗС визначених у Додатку до Договору, тобто Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та передати визначену кількість паливно - мастильних матеріалів за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на певній АЗС.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що передача талонів та перехід права власності на відповідну кількість паливно - мастильних матеріалів посвідчується видатковими документами (видатковими накладними, актами прийому-передачі та ін.). Передача талонів Покупцю або уповноваженому ним представникові здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на одержання паливно - мастильних матеріалів, оформленої у встановленому порядку, та підписання видаткових документів.
Відповідно до пункту 3.3 Договору з урахуванням додаткових угод № 1 від 07.07.2021, № 2 від 22.10.2021, № 3 від 22.12.2021 сума Договору становить 4 243 500, 00 (чотири мільйони двісті сорок три тисячі п'ятсот гривень 00 коп) в т. ч. ПДВ - 707 250, 00 гри, з них:
- за рахунок коштів загального фонду 700 000, 00 грн;
- за рахунок коштів спеціального фонду 2 100 000, 00 грн;
- за рахунок власних коштів - 443 500, 00.
Дизельне пальне - кількість: 5 000/12500/47981,74442 літрів; ціна за одиницю (грн з ПДВ): 27, 27 грн/28, 26 грн/29, 58 грн; загальна вартість (грн з ПДВ): 136 350 грн/353 250 грн/1 419 300 грн;
Бензин марки А92 - кількість: 5 000/11260/49772, 15606 літрів; ціна за одиницю (грн. з ПДВ): 27, 27 грн/28, 26 грн/29, 22 грн; загальна вартість (грн з ПДВ): 136 350 грн/318 207, 60 грн/1 454 342, 40 грн;
Бензин марки А95 - кількість: 1 000/3235/9976, 09571 літрів; ціна за одиницю (грн з ПДВ): 28, 38 грн/29, 38 грн/30, 24 грн; загальна вартість (грн з ПДВ): 28 380 грн/95 044, 30 грн/302 275, 70 грн.
Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки замовленої партії товару належної якості на підставі видаткової накладної (пункт 4.2 договору).
Товар має бути поставлений Постачальником Покупцю партіями за окремими замовленнями Покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляються Постачальнику електронним листом. Поставка партії товару здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання Постачальником письмового замовлення від Покупця. Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад Покупця (відповідно до вимог Міжнародних правил «Інкотермс-2010») за адресою: 01014, м. Київ, Залізничне шоссе, 61 (виробнича база Покупця) (пукти 5.1 - 5.3 договору).
Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити передачу пального через АЗС Покупцеві або уповноваженому ним Користувачу в наступному режимі - безперервно та цілодобово, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс - мажорних обставин, відповідно до кількості та номенклатури пального, визначеного в чинних пред'явлених Бланках.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до « 31» грудня 2021 року (пункт 12.1 договору).
Додатком до договору сторони встановили перелік АЗС, зокрема, до них і входить АЗС, що розташована: м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8.
Відповідач-1 на виконання умов договору передав у власність паливні талони, картки на рідинне паливо: бензин марки А95 в об'ємі 4 195 літрів, А92 в об'ємі 7 950 літрів та дизельне паливо в об'ємі 7 850 літрів, що підтверджується видатковою накладною № 575 від 09.12.2021 та актом прийому-передачі до видаткової накладної № 575 від 09.12.2021.
Позивач зазначає, що з 20.04.2022 АЗС «WOG», що розташована на вул. Наддніпрянське шосе, 8 у м. Києві, припинила видавати позивачу його придбане дизельне паливо залишком у об'ємі 1000 л, відмовляючи у обміні 50-ти паливних талонів карток ємкістю 20 літрів ДТ кожен посилаючись на заблокування талонів Постачальником, в підтвердження позивач надає скрини з касового обладнання АЗС «WOG».
З приводу неправомірного блокування паливних талонів і утримання на АЗС «WOG» дизпалива, яке з 09.12.2021 стало власністю позивача, останній звернувся до відповідача-1 з письмовими претензіями від 11.05.2022 № 077/232-348 та 13.05.2022 № 077/232-351 стосовно невідкладного припинення порушення його майнових прав шляхом негайного забезпечення передачі йому раніше придбаного дизельного палива в об'ємі 1000 літрів.
У відповідь відповідач-1 листами від 11.05.2022 б/н та від 13.05.2022 б/н повідомив, що дизельне паливо позивача ним не утримується та паливних талонів карток ним не блокувалися. Також, останній повідомив, що матиме можливість вжити необхідних відповідних заходів для задоволення звернення № 077/232-348 від 11.05.2022, № 077/232-351 від 13.05.2022 після офіційного засвідчення факту закінчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Щодо обґрунтувань належності відповідача-2 позивач посилається на дані тендерної пропозиції відповідача-1, що містяться у Довідці з інформацією про юридичні підстави співпраці учасника та особи, якій видано сертифікати / паспорти якості, власником АЗС і паливних талонів карток бренду «WOG» є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ КАРД».
Також, позивач звернувся до відповідача-2 листом від 16.05.2022 № 077/232-353, стосовно невідкладного припинення порушення його майнових прав шляхом негайного забезпечення передачі йому придбаного дизельного палива в об'ємі 1000 літрів.
Однак, станом на день подачу позову сторони не виконали зобов'язання щодо передачі позивачу купленого дизпалива шляхом обміну талонів карток на дизельне паливо об'ємом 1000 літрів, вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо присудження до виконання обов'язку в натурі
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
На виконання умов договору позивачем 30.12.2021 здійснено платежі на користь відповідача-1 за оплату товару згідно з договором на суму 591 358, 80 грн, що підтверджується банківською випискою, і в свою чергу, сторонами підписано видаткова накладна № 575 від 09.12.2021 на поставку бензину та палива дизельного та Акт прийому-передачі до видаткової накладної № 575 від 09.12.2021 на загальну суму 591 358, 80 грн, видано позивачу картки на пальне.
Позивач зазначає, що 20.04.2022 дізнався, що відповідач-1 заблокував придбані позивачем картки (талони). Відтак, станом на день звернення до суду залишилися картки (талони) по яких не отримано товар, а саме: дизельне пальне в об'ємі 1 000 літрів за талонами, що наявні в матеріалах справи.
Позивачем 11.05.2022 та 13.05.2022 направлено на адресу відповідача претензії № 077/232-348 та 077/232-351 щодо виконання умов договору.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Отже, з моменту передачі відповідачем позивачу карток на пальне за видатковими накладними у позивача виникло право власності на цей товар.
Крім того, пунктом 3.1 договору передбачено, що право власності на паливно - мастильні матеріали переходить до Покупця в момент передачі талонів Постачальником і може бути, реалізоване в будь-який момент протягом строку дії талону на АЗС визначених у Додатку до Договору, тобто Постачальник зобов'язується забезпечити наявність та передати визначену кількість паливно - мастильних матеріалів за першою вимогою Покупця по факту пред'явлення ним талону на певній АЗС.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Талони на пальне не є засобом платежу, вони підтверджують право їх власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту відповідного найменування і марки, які зазначені на них, так як оплату за дані нафтопродукти було здійснено шляхом передоплати.
Наявність у позивача талонів, які відповідають встановленим зразкам і вимогам, є належним доказом, який підтверджує факт укладання між сторонами договору купівлі-продажу пального і дає право позивачеві на його отримання та, в свою чергу, зобов'язує відповідача-1 відпустити зазначене в талонах пальне.
Станом на день припинення (20.04.2022) видачі позивачу його придбаного дизельного палива, строк дії (використання) талонів не сплинув.
Таким чином, позивач як власник пального за видатковою накладною № 575 від 09.12.2021 має право на отримання на АЗС товару по картках на пальне.
Неможливість отоварення карток відповідач-1 не спростував, доказів на підтвердження дати блокування карток не надав. Причини блокування карток на АЗС позивачу не повідомили.
Суд також бере до уваги обраний позивачем спосіб захисту за конкретних обставин справи зобов'язання виконати умови договору, проте не повернення сплачених за умовами договору коштів, про що позивач неодноразово повідомляв свого контрагента.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції, що такі висновки засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача-1 цих обставин, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначеним правом, з огляду на блокування карток відповідачем-1, позивач скористатись в повній мірі не зміг.
За таких обставин, позовні вимоги в частині до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд» щодо присудження обов'язку в натурі шляхом передачі (відвантаження) позивачу дизельного палива ємністю 1000 літрів, що було придбано позивачем 09.12.2021 у згідно договору про закупівлю товару № 18/06/2021 від 18.06.2021 є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Щодо вимог до відповідача-2
Як встановлено, судом договір від 18.06.2021 про закупівлю товару № 18/06/2021 було укладено між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (далі - позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон» (нині - ТОВ «Рілі Трейд»).
Згідно довідки з інформацією про юридичні підстави співпраці учасника та особи, якій видано сертифікати/паспорти якості, ТОВ «БРИСТОН» надає сертифікати відповідності й паспорти якості на паливо, що постачається через запропоновані АЗС. Сертифікати відповідності підтверджують технічні, якісні характеристики запропонованого товару та такого, що реалізується на визначених АЗС.
Щодо запропонованих АЗС учасник має укладений чинний договір з ТОВ «Нафтодилер» (заправлення на АЗС брендів «WOG», «Авіас» тощо ).
Постачання товару Іноземного виробництва - палива з ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» (Республіка Білорусь) на АЗС під брендом «WOG», здійснюється безпосередньо із заводу-виробника через офіційного представника в Україні ТОВ «БНК Україна» власником товару (бренду) (талонів) марки «WOG» -ТОВ «Вест Кард».
У свою чергу, ТОВ «НАФТОДИЛЕР» має договір співпраці з ТОВ «Вест Кард».
Таким чином, юридичні підстави співпраці учасника та особи, якій видано сертифікат, реалізуються через наявний договір між ТОВ «Бристон» та ТОВ «Нафтодилер».
Суд зазначає, що ТОВ «ВЕСТ КАРД» не є стороною Договору, а відтак не має жодних зобов'язань перед Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва щодо поставки пального.
Солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та солідарний обов'язок (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Солідарне зобов'язання є різновидом цивільно-правових зобов'язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред'явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарна відповідальність у зобов'язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
При цьому, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України).
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
ТОВ «ВЕСТ КАРД» не укладав жодних правочинів, які є підставою для виникнення солідарного зобов'язання та/або відповідальності, в тому числі жодних правочинів по забезпеченню виконання зобов'язань ТОВ «Бристон» (ТОВ «Рілі Трейд») по Договору про закупівлю товару № 18/06/2021 від 18.06.2021, а відтак не має зобов'язань перед позивачем по Договору та не несе відповідальності за невиконання зобов'язань Постачальника по цьому Договору.
Крім того, відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити передачу пального через АЗС Покупцеві або уповноваженому ним Користувачу в наступному режимі - безперервно та цілодобово, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс - мажорних обставин, відповідно до кількості та номенклатури пального, визначеного в чинних пред'явлених Бланках.
Отже, відповідно до умов договору саме на відповідача-1 покладений обов'язок забезпечити передачу пального через АЗС Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва.
При викладених обставинах, у суду відсутні підстави вважати відповідача-2 особою, яка має виконувати зобов'язання за договором № 18/06/2021 від 18.06.2021.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Відповідач-2 просить покласти на позивача понесені витрати на правничу допомогу, які складають 10 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про надання правової допомоги б/н від 10.05.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" та Адвокатським об'єднанням «Золоті ворота», додаткову угоду № б/н від 19.06.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2023, ордер серія АС № 1063609 від 21.06.2023 та платіжну інструкцію № 1564572335 від 29.09.2023 на суму 10 000 грн.
Як встановлено судом та вбачається з умов п. 3 додаткової угоду договору, за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, що становить 10 000 грн.
Гонорар сплачується в готівковій або безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). (пункт 4 додаткової угоди).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надано послуги на загальну суму 10 000 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" сплачено гонорар, що підтверджується платіжною інструкцією № 1564572335 від 29.09.2023.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач не надав заперечень проти віднесення на нього витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання про зменшення розміру витрат не було заявлено.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VІ від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VІ від 05.07.2012 врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України” від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.
Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними(§55).
Суд не може погодитися із доводами відповідача-2, що 10 000 грн гонорару є співмірним розміром витрат на правничу допомогу. В кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.
На думку суду, є завищеною вартість послуги лише із складення та подання відзиву на позовну заяву, інших пояснень, заперечень, клопотань від ТОВ «Вест Кард» матеріали справи не містять. При тому, що суд звертає увагу, що судові засідання проходили без участі представника відповідача-2.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже з огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/5488/23 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення відповідачем-2 судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 10 000, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 2 000 грн, які і покладаються на позивача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, суд розподіляє та покладає на відповідача-2.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд» у розмірі 2 684 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд» (49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 59; ідентифікаційний код 42254701) виконати обов'язок в натурі шляхом передачі (відвантаження) позивачу дизельного палива ємністю 1000 літрів, що було придбано позивачем 09.12.2021 року згідно договору про закупівлю товару № 18/06/2021 від 18.06.2021.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілі Трейд» (49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 59; ідентифікаційний код 42254701) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (01014, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 61; ідентифікаційний код 03359760) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва (01014, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 61; ідентифікаційний код 03359760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» (43023, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 1; ідентифікаційний код 43603595) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2 000 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Кард» відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.10.2023
Суддя В.І. Ярошенко