РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Рівне
Справа № 572/3632/22
Провадження № 22-ц/4815/826/23
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Мороз А.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року, ухвалене в складі судді Ведяніної Т.О., повний текст рішення складено 06 лютого 2023 року у справі №572/3632/22
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позов обрунтований тим, 12 вересня 2022 року ОСОБА_2 під час надання офіційних пояснень органам поліції, з розгляду звернення громадянки ОСОБА_3 , звинуватила його у вчиненні кримінального правопорушення - крадіжці у неї в 2016 році велосипеда. Факт надання такого пояснення був відображений в довідці ПОГ СВГ ВП Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про результати розгляду звернення громадянки ОСОБА_3 де у четвертому абзаці даної довідки зазначено, що «Опитана з даного приводу ОСОБА_2 пояснила, що конфлікт між нею та ОСОБА_3 виник внаслідок того, що її чоловік в 2016 році вчинив крадіжку велосипеда та не повернув».
Такі звинувачення відносно нього не відповідають дійсності, являються безпідставними і не обґрунтованими. ОСОБА_2 жодних заяв в поліцію не подавала.
Відповідачка надаючи пояснення працівникам поліції про те що він викрав у неї велосипед мала намір принизити його та в очах працівників поліції показати його з негативної сторони та виправдати свої неправомірні дії відносно його дружини і у такий спосіб розповсюдила про нього недостовірну інформацію, маючи намір скомпрометувати його. Внаслідок неправомірних дій відповідачки йому була завдана моральна шкода, яка полягає у переживаннях та стражданнях, що змушує його суттєво порушити звичайний графік та спосіб свого життя. Моральну шкоду позивач оцінює в 100000 грн.
Просив суд про задоволення позову.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано, що інформація, поширена ОСОБА_2 , яку вона надала під час її опитування у Сарненському районному відділі поліції Головного Управління Національної поліції в Рівненській області в процесі розгляду заяви ОСОБА_3 зареєстрованої в ЄО Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області 12.09.2022 року №6410 про те, що ОСОБА_1 в 2016 році вчинив крадіжку велосипеда та не повернув, не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність, ділову репутацію та шкодить його інтересам.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що рішення прийнято без повного та всебічного з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що письмові пояснення ОСОБА_2 надані працівнику поліції, в яких нібито міститься поширена нею неправдива інформація, а саме звинувачення позивача у вчиненні крадіжки в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні будь які належні та допустимі докази щодо «розпускання чуток» щодо вчинення крадіжки позивачем належного їй велосипеда у 2016 році. Вважає, що рішення суду ґрунтується лише на припущеннях. Разом з тим, покликається на рішення Конституційного Суду відповідно до якого звернення до правоохороного органу про порушення прав особи не може вважатися поширенням відомосей що порочать честь та гідність.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам не відповідає.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 , щодо нього, була поширена недостовірна інформація, шляхом надання офіційних пояснень органам поліції та розповсюдження чуток по селі, проте, що він нібито вкрав її велосипед у 2016 році.
Встановлено, що 12 вересня 2022 року ОСОБА_3 , звернулась із заявою до начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності односельчанку ОСОБА_2 , яка 11 вересня 2022 року погрожувала облити її обличчя кислотою та виражалась на її адресу нецензурною лайкою.
Із довідки про результати розгляду звернення громадянки ОСОБА_3 зареєстрованого в ЄО Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області від 12.09.2022 року №6410, складеної ПОГ СВГ ВП Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області П.Мельником, вбачається, що в ході розгляду вказаного звернення було встановлено, що з серпня місяця 2016 року у родини ОСОБА_3 виник конфлікт із родиною ОСОБА_2 . Родина ОСОБА_2 звинувачує чоловіка ОСОБА_3 в крадіжці велосипеда. (абзац два).
У четвертому абзаці даної довідки зазначено, що «Опитана з даного приводу ОСОБА_2 пояснила, що конфлікт між нею та ОСОБА_3 виник внаслідок того, що її чоловік в 2016 році вчинив крадіжку велосипеда та не повернув». На момент прийняття даного рішення, інші свідки та очевидці даної події, не встановлені.
Вказані вислови відповідачки позивачем розцінено як такі, що порушують його честь, гідність та ділову репутацію.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19).
Позов про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 12 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Наведене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 червня 2020 року в справі № 346/5700/17 (провадження 61-38727св18).
Установивши наявність тривалих неприязних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , виникнення між сторонами конфліктних ситуацій, неодноразові звернення позивача та його дружини до органів поліції з вимогою про вжиття заходів реагування щодо неправомірної поведінки ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку, що слова «Опитана з даного приводу ОСОБА_2 пояснила, що конфлікт між нею та ОСОБА_3 виник внаслідок того, що її чоловік в 2016 році вчинив крадіжку велосипеда та не повернув», які викладені працівником поліції у процесуальному документі-довідці від 23.09.2022 року, не може бути підставою для захисту честі, гідності чи ділової репутації, оскільки ця інформація була визначена підставою для прийняття процесуального рішення про відсутність передбачених ст.214 КПК України підстав для внесення вказаного звернення до ЄРДР та проведення досудового розслідування. Крім того в матеріалах справи відсутні особисті письмові пояснення ОСОБА_2 надані нею поліції при перевірці вказаного звернення .
В судовому засіданні відповідач заперечила факт надання нею пояснень ОСОБА_4 проте, що " ОСОБА_5 вчинив крадіжку її велосипеда".
Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатись поширенням інформації, як обов'язковий елемент юридичного складу правопорушення, для складу якого є необхідним наявність сукупності обставин, що може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації особи.
Європейський суд з прав людини у справі «Сірик проти України» від 31.03.2011 року вказав, що згідно з рішенням Конституційного Суду від 10 квітня 2003 року звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.
Будь які інші належні та достатні докази про поширення відповідачем інформації, що порушує особисті немайнові права позивача або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам матеріали справи не містять.
Також позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б доводили, що зазначена інформація про вчинення позивачем злочину, мотивована цілеспрямованими діями ОСОБА_2 , направленими на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
Виходячи зі встановлених обставин справи в їх сукупності та на підставі положень діючого законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та практики його застосування уваги не звернув, у зв'язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2023 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений нею при подачі апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 12 жовтня 2023 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.