Справа № 345/2591/23
Провадження № 22-ц/4808/1209/23
Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.
Суддя-доповідач Томин
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
за участю секретаря Кузів А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуської міської ради на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року, постановлену в складі судді Миговича О.М., у справі за позовом Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2023 року Калуська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 138145,75 грн. за період з 29.09.2022 року по 30.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вказана земельна ділянка площею 0,8111 га з кадастровий номером 2610400000:23:004:0007 по АДРЕСА_1 була передана Калуською міською радою Підкамінній Г.В. в оренду згідно договору від 04.10.2017 року строком на 5 років до 28.09.2022 року. Після закінчення строку дії договору остання стосовно продовження його дії до міської ради не зверталася.
Однак згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №333097531 відповідач є власником нерухомого майна на вказаній земельній ділянці і відповідно використовує земельну ділянку. При цьому правовстановлюючих документів на землю нею не оформлено.
Отже ОСОБА_1 з 29.09.2022 року використовує вказану земельну ділянку без достатньої правової підстави та не сплачує орендну плату.
Калуською міською радою з урахуванням площі земельної ділянки та її нормативної грошової оцінки, ставки орендної плати згідно рішення міської ради від 21.06.2018 року №1634 розраховано розмір недотриманої орендної плати за фактичне використання такої земельної мідянки комунальної власності за період з 29.09.2022 року по 30.04.2023 року в сумі 138145,75 грн.
Вказані кошти вважає безпідставно набутим майном, які згідно ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.
11.07.2023 року представник відповідача - адвокат Булавинець М.М. через систему «Електронний суд» подав до суду першої інстанції клопотання про призначення у даній справі оціночно-земельної експертизи.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що розрахунок безпідставно збережених коштів Калуська міська рада зробила на підставі нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2022 та за 2023 роки, яка в 2022 році становила 5170356,95 грн., а в 2023 році вже 7878304,21 грн. До матеріалів справи додано рішення Калуської міської ради №623 від 24.06.2021 року, яким затверджено технічну документацію з НГО земель міста Калуша та введено її в дію з 01.01.2022 року. Однак доказів того, що в 2022 чи в 2023 роках затверджувалася нова технічна документація з НГО земель міста Калуша матеріали справи не містять.
Статтею 289 ПК України передбачено порядок проведення індексації нормативної грошової оцінки земель. Визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий застосовується із значенням 115.
Тобто для визначення розміру НГО земельної ділянки з кадастровий номером 2610400000:23:004:0007 в 2023 році необхідно проіндексувати розмір НГО за 2022 рік. Таким чином розмір її НГО в 2023 році становив би 5945910,49 грн. (5170356,95 грн. * 1,15), а не 7878304,21 грн., як зазначено у Витязі про НГО від 22.05.2023 року.
Посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20, де зазначено, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Отже з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи (справедливого розміру НГО спірної земельної ділянки в 2023 році, згідно якого має розраховуватися розмір безпідставно збережених коштів, стягнення яких є предметом спору) вважає, що слід призначити оціночно-земельну експертизу у справі, на вирішення якої поставити питання: яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровий номером 2610400000:23:004:0007 в 2023 році? Проведення експертизи доручити Івано-Франківському відділенню Київського НДІСЕ (вул. Ак. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року про зупинення провадження у справі клопотання задоволено. Призначено по даній справі оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:23:004:0007 в 2023 році? Проведення експертизи доручено судовим експертам Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ (вул. Ак. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ), яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Ухвалено надати у розпорядження експерта матеріали цивільної справи №345/2591/23.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Калуська міська рада подала апеляційну скаргу. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про оцінку земель», практики Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.03.2020 року у справі №917/353/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про її НГО.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Про це також наголошено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17 (п. 71).
Таким чином в матеріалах справи, що переглядається, наявний належний доказ на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а саме: копія Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 року №3436. І у випадку незгоди з її розміром зацікавлена особа вправі обрати належний спосіб судового захисту для його спростування.
Звертає увагу на те, що постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» вказано судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань. Крім того чинним законодавством України, зокрема, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень не передбачено повноважень експерта щодо визначення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Просить ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року про зупинення провадження у справі №345/2591/23 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Булавинець М.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржувану ухвалу постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що призначаючи оціночно-земельну експертизу у даній справі, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що визначений у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 року №3436 розмір НГО спірної земельної ділянки викликає сумніви у його достовірності з огляду на розмір індексації за 2022 рік. Крім того можливість встановлення НГО на підставі висновку експерта не суперечить правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20, де вказано, що належним доказом обґрунтування НГО земельної ділянки може серед іншого бути висновок судової експертизи про встановлення НГО спірної земельної ділянки. При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 року у справі №922/2843/19 щодо того, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (абз. 2 п. 37). Щодо посилань апелянта на те, що чинним законодавством України не передбачено повноважень експерта щодо визначення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то вважає, що такі спростовуються як змістом зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2843/19, так і змістом Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка не містить заборони щодо проведення такої експертизи. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта - Калуської міської ради - Бреславська М.М. доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Булавинець М.М. щодо задоволення апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ухвала суду першої інстанції від 14 серпня 2023 року оскаржується апелянтом в цілому.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно вимог ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Суд, ухвалюючи відповідне рішення з процесуального питання чи по суті, повинен дотримуватися положень та принципів діючого процесуального законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі її орендної плати.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у відповідній галузі і від встановлення обставин, на які посилається сторона відповідача, залежить можливість розгляду справи по суті, зокрема визначення розміру безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати, які просить стягнути позивач.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17.
Обґрунтовуючи необхідність проведення в даній справі оціночно-земельної експертизи, представник відповідача посилався на те, що розрахунок безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки, наданий стороною позивача, проведений невірно, оскільки неправильно визначено розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в 2023 році.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Цей принцип не створює обов'язку вважати доведеною і встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
В постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі №922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі №922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі №922/3607/18, Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19), на який послався представник позивача в апеляційній скарзі, зроблено правовий висновок про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Однак в постанові від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20 (провадження №12-48гс21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Відтак убачаються помилковими висновки судів, які застосовують приписи статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20 (провадження №12-48гс21) відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29 травня 2020 року у справі №922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац другий пункту 37 постанови).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161кс19) зроблено висновок про те, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі №924/1265/19.
Такі ж висновки викладено в постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №161/8273/20 (провадження №61-17741св21).
Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання та призначення в справі судової експертизи на обґрунтування нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки є законним та обґрунтованим, оскільки земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру.
Наведене спростовує й доводи апеляційної скарги щодо безпідставності призначення експертизи з огляду на наявність в матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 року №3436.
Що стосується посилань апелянта та доводів представника відповідача про те, що поставлене на вирішення експертизи питання відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5 виходить за межі компетенції експерта, то такі не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали суду, а можуть бути уточнені судом, який призначає експертизу, в порядку ст.ст. 103-104 ЦПК України.
За наявності вищенаведених обставин в їх сукупності суд вправі був призначити експертизу, постановивши при цьому ухвалу, яка оскаржується.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду про призначення експертизи не спростовують та не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже апеляційну скаргу Калуської міської ради слід залишити без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Калуської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2023 року.