Справа № 344/2117/23
Провадження № 22-з/4808/90/23
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л.Р.
Суддя-доповідач Фединяк
УХВАЛА
12 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)
суддів: Максюти І.О., Томин О.О.
секретаря Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Кіндрашин Л.Р. в м. Івано-Франківську, повний текст складено 01 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи : Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини задоволено. Виключено відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 157 від 14 листопада 2020 року про її народження, зареєстрованого Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Івано-Франківськ). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073, 60 грн судового збору за подання позовної заяви та 1611 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
03 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Кушнір І.Р. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не вирішено питання про відшкодування витрат за надання правничої допомоги, тому просила стягнути 8 400 грн витрат, понесених за надання правничої допомоги при перегляді рішення суду в апеляційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до пункту 3 частин першої, третьої статті 270 ЦК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом пункту «в» частини 4 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Так, у відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, що між ОСОБА_1 та адвокатом Кушнір І. Р. укладено угоду про надання професійної правничої допомоги (Т.1 а.с.164-166).
Предметом Договору є надання адвокатом правових (адвокатських) послуг, передбачених цим Договором, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. договору замовник не здійснює попередню оплату послуг. Вартість наданих виконавцем послуг може встановлюватись, а також може бути збільшена на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт. За умови збільшення роботи виконавця по захисту інтересів замовника (або її довготривалості) чи збільшення витрат виконавця (і в подальшому буде визначатися актами виконаних робіт).
Згідно п. 4.3. вартість години роботи виконавця становить одну тисячу двісті гривень.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно акту про прийняття-передачу наданої правової допомоги від 02.10.2023 адвокат Кушнір І.Р. надала клієнту - ОСОБА_1 правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.01.2023 на загальну суму 8400 грн.
Апеляційним судом рішення в цій справі ухвалено 26 вересня 2023 року.
Представник ОСОБА_1 адвокат Кушнір І.Р. 03 жовтня 2023 року подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України унормовано, що докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
З матеріалів справи установлено, що 11 жовтня 2023 року на адресу Івано-Франівського апеляційного суду від адвоката Кушнір І.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов розрахунок суми судових витрат", які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи в апеляційній інстанції, де вказано лише найменування витрат (витрати на правничу допомогу) і сума 8 400 гривень.
Разом з цим, заява про відшкодування судових витрат, а також документи, які підтверджують понесені витрати подана адвоката Кушнір І.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подані до апеляційного суду 03 жовтня 2023 року, при цьому документів, які б підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не подавались. Відповідної заяви до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції представником позивача зроблено не було.
Колегія суддів звертає увагу на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи відповідної заяви (клопотання) представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір І.Р. про подання доказів про витрати на професійну правничу допомогу, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, то заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу на підставі частини 8 статті 141 ЦПК України необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.133,141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 344/2117/23 в суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2023 року.
Судді: В.Д. Фединяк
І.О. Максюта
О.О. Томин