ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
02 листопада 2007 р.
Справа № ПА-10/189
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарях судового засідання: Дребот Н.Д.,Томашевській А.С.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Приватного торгово-виробничого підприємства «Бост Нафто Трейд»
78201, м. Коломия, вул. Українська, 8 А
до відповідача: Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції
78200, м. Коломия, вул. Б. Хмельницького, 3
про: визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
За участю представників сторін:
Від позивача: Хоптій М.В. - адвокат, (посвідчення № 228 від 10.01.06р.)
Бойко Т.М. - представник, (довіреність № б/н від 20.09.07р.)
Від відповідача: Тропець В.В. - нач. юридичного відділу, (дов. №б/н від 26.04.07р.)
В засіданні приймає участь:Коновалова О.В.-прокурор відділу, посвід. № 26 від 06.05.06р.
Приватним торгово-виробничим підприємством «Бост Нафто Трейд»заявлено позов та усне уточнення до нього про визнання недійсним рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінанасових) санкцій № 0013492320/0 від 04.07.07р. в сумі 7 360 495,75 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та не погоджуючись із застосуванням фінансової санкції за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, вказують на те, що при здійсненні розрахункових операцій з реалізації нафтопродуктів всі розрахункові операції за перевіряємий період проводились позивачем через зареєстровані у встановленому порядку реєстратори (ЕРА-101.08 та МІNІ-600 МЕ) , термін експлуатації яких не закінчився та в яких реалізовані необхідні фіскальні функції ; дію рішень Коломийської ОДПІ від 19.04.04р., які оформлені довідками №7047/10/23-309/841, №7048/10/23-309/1266 про скасування реєстрації зазначених РРО було зупинено в порядку забезпечення позову згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.04р. у справі А-15/189 ; дані заходи забезпечення позову діяли до набрання законної сили постановою у цій справі від 18.05.07р., в зв'язку з чим позивач вважає правомірним використання зазначених реєстраторів до червня 2007р.
Позивач вважає також пропущеним передбачений ст.250 ГК України строк застосування санкцій згідно оспорюваного рішення, прийнятого на підставі перевірки, що проводилась 27.06.07р.
Представники відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечують, вказуючи на те, що застосування фінансової санкції згідно оспорюваного рішення правомірне та здійснене у зв'язку порушенням позивачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало в непроведенні позивачем операцій з відпустку пального на АЗС через спеціалізовані РРО, які відповідають спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечують реєстрацію відпускання пального фіскальним блоком інформації про об"єм відпущеного пального та його вартість.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив, що Коломийської ОДПІ 27.06.07р. була проведена виїзна планова документальна перевірка Приватного торгово-виробничого підприємства «Бост Нафто Трейд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.05р. по 31.03.07р., з питань дотримання правил застосування реєстраторів розрахункових операцій з 01.07.05р. по 07.06.07р., результати якої оформлені актом перевірки № 67/231-25569391.
За наслідками перевірки, Коломийською ОДПІ 04.07.07р. прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінасових) санкцій № 0013492320/0 в сумі 7360495,75 грн.
Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників податкової інспекції, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій був висновок ОДПІ про порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало в непроведенні позивачем операцій з відпустку пального на двох АЗС через спеціалізовані РРО, які відповідають спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечують реєстрацію відпускання пального фіскальним блоком інформації про об"єм відпущеного пального та його вартість.
Перевіркою було встановлено, що позивач для здійснення зазначених розрахункових операцій використовував два реєстратори: ЕРА-101.08 за адресою проспект Грушевського,92 та МІNІ-600 МЕ за адресою вул.Мазепи,320, тоді як дані РРО згідно Додатку до Протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 21.01.2004 N 16 не відносяться до спеціалізованих контрольно-касових апаратів для АЗС та не відповідають технічним вимогам, які до них ставляться.
Суд погоджується з таким висновком податкової інспекції, проте вважає оспорюване рішення частково правомірним, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265/95-ВР від 06.07.95р.(надалі -Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідо до ч.1 ст.12 цього Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Згідно з ч. 1 ст. 13 названого Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 N 199, уповноважено Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом встановлювати додаткові порівняно із встановленими зазначеною постановою вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування.
Пунктом 2 Положення про Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.97р. N81, чинною до скасування постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1231, зазначена Державна комісія визначена постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України.
Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 N 13 затверджені Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій. Пунктом 15 цих Технічних вимог встановлено, що в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі: управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівкою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана паливно-роздавальної колонки, а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран; дебетування платіжних карток; друкування платіжних чеків установленої форми, які додатково містять номери паливно-роздавальних колонок, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм у літрах і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального. При попередній оплаті (оплата пального, яка проводиться перед початком його відпускання) друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне - після закінчення його відпускання (встановлення роздавального крана в паливно-роздавальну колонку) (пункт 16 Технічних вимог).
Відповідно до підпункту 10 п.4 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Мінітсрів України від 29.08.02р. N 1315, фіскальні вимоги -це встановлені законодавством вимоги, зокрема, до: форми та змісту розрахункових і звітних документів, що друкуються за допомогою РРО; ... реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування, тощо.
Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що операції по відпуску пального на АЗС повинні проводитися через реєстратор розрахункових операції, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об'єм відпущеного пального та його вартості.
Як свідчать матеріали справи, позивач застосовував на автозаправних станціях РРО, які згідно з Додатком до Протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 21.01.2004 N 16 не відносяться до спеціалізованих контрольно-касових апаратів для АЗС та за своїми технічними можливостями не забезпечують єдиний нерозривний технологічний процес. Сфера застосовування цих РРО згідно реєстраційних посвідчень на ЕРА-101.08 № 0907001266 від 10.04.02р. та на МІNІ-600 МЕ №0907000841 від 28.12.99р. -роздрібна торгівля та громадське харчування.
У зв"язку з цим, Коломийська ОДПІ своїми довідками №7047/10/23-309/841, №7048/10/23-309/1266 від 19.04.04р. скасувала реєстрацію зазначених РРО. Правомірність таких рішень податкової інспекції (у формі довідок) встановлена господарським судом Івано-Франківської області при вирішенні адміністративної справи А-15/189 між тими є сторонами, за результатами якої судом прийнято постанову від 18.05.07р. про відмову ПТВП «Бост Нафто Трейд»в задоволенні позову про скасування зазначених довідок ОДПІ. Відмовляючи в позові, суд встановив передбачений законодавством обов"язок позивача з 01.01.04р. перейти на спеціалізовані РРО, а також те, що використовувані позивачем ЕРА-101.08 і МІNІ-600 МЕ не відносяться до спеціалізованих РРО. Дана постанова набрала законної сили та відповідно до ст.72 КАСУ має для суду преюдиціальне значення.
Наведені обставини та норми законодавства є достатніми для висновку про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 17 зазначеного Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) (п.1 ст.17 Закону).
Встановлення чинним законодавством спеціальних вимог щодо конструкції реєстраторів розрахункових операцій, які повинні застосовуватися для реєстрації відпуску пального на АЗС і які виключають можливість відпуску пального без проведення таких операцій через реєстратор, одночасно означає обов"язок суб'єктів підприємницької діяльності проводити такі операції через відповідні реєстратори розрахункових операцій незалежно від того, застосовують вони такі реєстратори чи ні, в зв"язку з чим доводи позивача про те, що розрахункові операції фактично проводились , хоч і неспеціалізованими РРО -не заслуговують на увагу та не спростовують факту порушення.
Не спростовують факту порушення і доводи позивача про те, що за перевіряємий період дія довідок ОДПІ про скасування РРО була зупинена в порядку забезпечення позову згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.04р. Вжиті судом заходи забезпечення позову не звільняли позивача від передбаченого законодавством обов"язку застосовувати спеціалізовані РРО, такий обов"язок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 151 від 29.01.03р. наступив для суб"єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами з 01.01.04р. і не ставився в залежність від скасування реєстрації РРО податковим органом.
Як вбачається з акту перевірки та встановлено судом з пояснень предстаників сторін, вартість проданого з порушенням Закону пального за період з 01.07.05р. по червень 2007р визначена податковим органом згідно даних бухгалтерського обліку, які відповідають даним книг обліку РРО. Такі дані взяті в основу розрахунку фінансової санкцій та позивачем не оспорюються.
Разом з тим, при визначенні розміру фінансової санкції слід врахувати положення ст.250 Господарського кодексу України, що передбачають строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Даний Кодекс підлягає застосуванню до спірних правовідносин , оскільки порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є нічим іншим як порушенням правил здійснення господарської діяльності, так як згаданий Закон, згідно його преамбули, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, відповідно до зазначеної норми Кодексу, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не містить положень з приводу строків застосування фінансових санкцій.
Днем виявлення порушення, згідно акту перевірки, є 27.06.2007р., отже адміністративно-господарські санкції (фінансові санкції) можуть бути застосовані до відповідача, у будь-якому разі, не пізніше як через один рік з дня порушення.
Як вбачається з акту перевірки (стор.19), на АЗС по вул.Мазепи,320 з 14.03.06р. встановлений спеціалізований РРО, отже застосування фінансової санкції за період з 01.07.2005р. по 14.03.06р. - неправомірне у зв"язку з пропуском передбаченого ст.250 ГК України строку. Щодо АЗС по проспекту Грушевського,92, суд, за наведених вище обставин, вважає обгрунтованим застосування фінансової санкції за період з липня 2006р. по 07.06.06р. в сумі 4285468,80 грн. (857093,76 грн.·5).
З огляду на викладене, оспорюване рішення в частині застосування фінансової санкції в сумі 3075026,95грн. слід визнати нечинним на підставі ст.250 ГК україни.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.250 Господарського кодексу України, ст.ст. 94, 158, 160, 186, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
позов задоволити частково.
Визнати недійсним рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінанасових) санкцій № 0013492320/0 від 04.07.07р. в частині застосування фінансової санкції в сумі 3 075 026,95 грн.
В решті позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена у повному обсязі 09.11.2007р.
Виготовлено в АС «Діловодство суду»пом. судді Кузишин У.Б.