Запорізької області
04.09.07 Справа № 20/329/07
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест», м.Запоріжжя
до Державного підприємства дослідне господарство “Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, Запорізька область, Запорізький район,
с. Петровське
про стягнення суми 10 710,15 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Сясько В.О. (довіреність №1 від 05.07.2007р.)
Від відповідача - не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 8365,38 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, суми 711,11грн. штрафу, суми 1 633,66 грн. пені.
Ухвалою господарського суду від 12.07.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/329/07, судове засідання призначено на 15.08.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.09.2007р.
У судовому засіданні 04.09.2007р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, однак надав копію банківської виписки від 29.08.2007р., відповідно до якої відповідач 29.08.2007р. перерахував суму 3000грн., тому позивач пояснив, шо розмір основного боргу становить 5208,60 грн. На підставі умов договору купівлі-продажу №054 від 04.03.2006р., ст.ст.530 ЦК України, ст.193,216,231,232 ГК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 5208,60грн. основного боргу, суму 156,78грн. індексу інфляції, суму 711,11грн. штрафу за період з 01.01.2007р. по 05.07.2007р. (186 днів), суму 1 633,66 грн. пені на підставі п.2 ст.231 ГК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проти задоволення позову не заперечив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи у відсутність відповідача у порядку ст.75 ГПК України. Оригінали письмових доказів оглянуті судом.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
04.03.2006р. між ТОВ “Агрохімінвест» (продавець, позивач) та Державним підприємством дослідне господарство »Сонячне» Інституту Олійних культур УААН (покупець, відповідач) був укладений договір №054 купівлі-продажу, згідно з яким продавець передає гербіцид Оскар у кількості 1100,00 л на суму 47 328,60 грн. (з ПДВ) у власність покупцю, а покупець приймає даний товар і оплачує за нього суму в порядку і розмірі, встановленому в цьому договорі. Загальна сума договору становить з ПДВ 47 328,60 грн. (п.1.1-2.1).
Відповідно до п.4.2 договору оплата здійснюється шляхом відстрочки платежу 15 серпня 2006р.
Згідно з п.п.7.1,7.2 договору він вступає в силу з дня його підписання сторонами. Строк дії договору -з дня його підписання сторонами до моменту належного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
На підставі договору згідно з накладною №208 від 05.05.2006р., та довіреності серія ЯЛЕ №442918 від 05.05.2006р. позивач поставив, а відповідач прийняв гербіцид Оскар у кількості 1 100л на загальну суму 47 328,60 грн. (з ПДВ), на зазначену суму виставлений рахунок №227 від 05.05.2006р.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, станом на 01.01.2007р., сплатив суму 39120грн., таким чином заборгованість на час звернення до суду становила 8208,60 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.
Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати товару у повному обсязі 15.08.2006р., сплативши частину боргу у сумі 39120грн. з порушенням строку.
Після звернення позивача до суду 29.08.2007р. сплатив суму 3000 грн., що підтверджується банківською випискою.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми 3000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Доказів належного виконання зобов'язання у повному обсязі, сплати суми 5208,60 грн. відповідач суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 5208,60 грн. основного боргу відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 156,78 грн. індексу інфляції за період січень-травень 2007р.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення суми 156,60грн. інфляції за період з січня по травень 2007р. також є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача суму 711,11 грн. штрафу за період з 01.01.2007р. по 05.07.2007р., тобто за 186 днів на підставі п.5.2 договору.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за товар покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки плюс вартість товару.
Згідно з ст.549 ЦК України, зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок в цій частині вимог, суд вважає, що фактично цим пунктом встановлено пеню за прострочення оплати товару, яка розрахована позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 186 днів прострочки.
Суд вважає, що підлягає стягненню пеня в сумі 699,64 грн. за 183 дні, оскільки відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (8208,60 х 17%:365 х 183 = 699,64 грн.).
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 633,66 грн. на підставі п.2 ст.231 ГК України.
Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Оскільки договором між позивачем та відповідачем встановлено інше (п. 5.2 договору), вимоги про стягнення 1633,66 грн. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому суд бере до уваги, що сума 3000 грн. сплачена відповідачем після порушення судом провадження у справі, тому на цю частину вимог відповідач також повинен сплатити судові витрати.
Керуючись ст. ст. 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство “Сонячне» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук (70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Петровське, вул. Наукова, буд.38, код ЄДРПОУ 25677850, р/р 26008304220964 у філії Лівобережне відділення Промінвестбанку, м.Запоріжжя, МФО 313786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест» (69044, м.Запоріжжя, майдан Профспілок,5, оф.344 код ЄДРПОУ 32372731, р/р 26001000906001 у ФЗД АО “Індекс-Банк», м.Запоріжжя, МФО 313861) суму 5208 грн. 60 коп. основного боргу, суму 156 грн.78 коп. індексу інфляції, суму 699 грн. 64 коп. пені, суму 90 грн.65 коп. витрат на сплату державного мита, суму 99 грн. 87 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У частині стягнення суми 3000 грн. основного боргу провадження припинити за відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.11.2007 р.