73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_______________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
15год. 35хв. "08" листопада 2007 р. Справа № 11/327-АП-07
м. Херсон, вул. Горького, буд. 18, зал судових засідань № 319
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
від позивача: Морозової О.Я.- гол. бухг., дов. № 14 від 16.10.2007р., Гончарюка О.Б.- ю/к, дов. № 9 від 25.07.2007р.
від відповідача: Дікун Л.Я.- гол. держ. подат. рев-інсп., дов. № 6566/10/01 від 06.08.2007р., Канер С.В. - зав. юр. сект., пост. дов. № 7739/10/01 від 26.09.2007р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод", м. Берислав
до Державної податкової інспекції у Бериславському районі, м. Берислав
про визнання нечинними рішень
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинними двох податкових повідомлень-рішень від 21.06.2007р., якими відповідач-контролюючий орган визначив позивачу - платнику податків 117750грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ), 50473,14грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток, та відповідно, 58875грн. і 18196грн. штрафів.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
1. Зменшення приросту запасів за 2005р. на 6498грн., збільшення приросту запасів на 42756 грн. за 9 місяців 2006р. вчинено неправомірно. Позивач за п.11 П(С) БО16 має право самостійно встановлювати перелік та склад статей виробничої собівартості продукції з урахуванням особливостей своєї діяльності, що визначається наказом про облікову політику підприємства. За прийнятими підприємством нормами величина витрат, що відноситься до незавершеного виробництва, визначається по методу фактичної виробничої собівартості продукції, обчисленої виходячи із загальної суми витрат на виробництво кожного виду продукції та з урахуванням даних про зміни залишків незавершеного виробництва. При обчисленні витрат по цьому методу товариством прийнято рішення про те, що невикористаний у виробництві залишок транспортно-накладних витрат не враховується у залишках незавершеного виробництва, а обліковується окремо в залишках на рахунку 209.3.
2. Зменшення валових витрат на суму списаних паливно-мастильних матеріалів 16612,45грн. і на вартість транспортних витрат в 12056,10грн. є безпідставним.
Ці суми відносились до числа валових витрат у зв'язку з витратами паливно-мастильних матеріалів безпосередньо позивачем і затратами на перевезення приватним підприємцем Дудченко М.Д. придбаного ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" металу з м. Запоріжжя. Завантаження та доставка металопрокату, іншої сировини з м. Запоріжжя вчинювались підприємством на підставі договору поставки № П.В.-Б/10/28/28 від 10.02.2006р. з ПП "Міріон-Міленіум", умовами якого передбачено, що поставка матеріальних цінностей відбувається на умовах ЕХW склад виробника товару або в іншому місці, вказаному постачальником, згідно Інкотермс-2000, про що повідомляє покупець додатково по кожному факту поставки. Списання паливно-мастильних матеріалів проводилось на підставі подорожніх листів та актів виконаних транспортних послуг ПП Дудченко М.Д.
3. Зменшення валових витрат на суму 120897,42грн. вартості перевезень будівельних матеріалів є протиправним. При списанні будівельних матеріалів на невиробничу сферу (зона відпочинку, стадіон) одночасно списувались в процентному співвідношенні і транспортні витрати, які при визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів знімались з валових витрат у складі запасів, використаних не у господарській діяльності.
Інші будівельні матеріали реалізовувались підрядній організації для використання їх при будівельно-ремонтних роботах виключно на об'єктах ВАТ "Бериславський машинобудівний завод".
Ці витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача, який стверджує, що виключення зі складу валових витрат транспортних затрат на перевезення будівельних матеріалів на загальну суму 120897,42грн. є безпідставним, приводить до задвоєння валових доходів та прибутку підприємства на суму вказаних витрат.
4. У відповідності до п.п.7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ) позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ 108390,20грн. за фактами вчинення платежів у 2004р. на користь ТОВ "Катон", від цього товариства отримано належні податкові накладні. Та обставина, що ТОВ "Катон" не поставило оплачений позивачем товар, пізніше перестало подавати податкові декларації до органу державної податкової служби, у зв'язку з чим з 03.11.2006р. скасовано свідоцтво про його реєстрацію в якості платника ПДВ, не спростовує належності підстав формування податкового кредиту з ПДВ у відносинах з цим підприємством у листопаді, грудні 2004р.
5. Донарахування податкових зобов'язань в сумі 6038,10грн. на залишкову вартість основних засобів, списаних підприємством у жовтні-грудні 2005р., січні-серпні 2006р., не відповідає п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ.
Ліквідація основних засобів у спірних відносинах не прирівнюється до поставки товарів, оскільки позивачем надано органу державної податкової служби всі необхідні документи щодо знищення засобів, внаслідок чого основні фонди не можуть використовуватися в майбутньому за первісним призначенням. Податковим законодавством не встановлено переліку, форм спеціальних документів, що фіксують знищення основних засобів. Ні Законом про ПДВ, ні "Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженим наказом ДПА України № 499 від 23.10.1998р. не передбачено подання документів щодо ліквідації основних засобів до ДПІ разом з податковою декларацією. Ці документи надано працівникам ДПІ у Бериславському районі при перевірці, що відповідає п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ.
Додатково в судовому засіданні 08.11.2007р. позивач пояснив, що:
а) монітор "Самсунг", насправді, був не знищений, а подарований ДПІ у Бериславському районі, про що складено акт від 17.05.2006р., при цьому операція з реалізації монітора відображена в бухгалтерському і податковому обліку, 339,80грн. за фактом цієї реалізації майна віднесено до податкових зобов'язань з ПДВ, позивач надав копію відповідного акту від 17.05.2006р., бухгалтерську довідку про відображення операції в бухгалтерському обліку (Дт.949-Кт.641-3) та витяг з журналу-ордеру № 3 по ПДВ за травень 2006р.;
б) насос глибинний, насправді, не знищений, а відчужений на користь КВУ "Бериславський водоканал" за видатковою накладною № БМ-ОФ/0000032 від 15.12.2005р. в рахунок погашення заборгованості за водопостачання, водовідведення, про що отримувачу насоса видано податкову накладну № 217 від 16.12.2005р., в якій сума ПДВ складає 283грн., відповідно, ця сума віднесена до податкових зобов'язань з ПДВ за податковою декларацією за грудень 2005р.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, які полягають у наступному.
1. За пунктом 5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат.
Платник податку при розрахунку приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей розраховував приріст (убуток) залишків по балансовому рахунку 209/3, але при розрахунку питомої ваги матеріальних витрат у незавершеному виробництві не брав до уваги вартість транспортно-заготівельних витрат, які включаються до основного виробництва.
2. ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" згідно з подорожніми листами отримувало перевезення товарно-матеріальних цінностей з м. Запоріжжя. При перевірці постачальників товарно-матеріальних цінностей позивачеві та угод купівлі-продажу не встановлено підприємств-контрагентів позивача, які б знаходилися у м. Запоріжжі. Платником не надано доказів щодо перевезення сировини від фірми НПА "Спецмет", також нема підстав визначити, що перевозилась сировина від ПП "Міріон-Міленіум".
За п.п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії. В порушення цієї норми підприємство включило до складу валових витрати, пов'язані з перевезенням будівельних матеріалів, частина яких в наступному була списана на невиробничу сферу (зона відпочинку, стадіон), решта реалізована сторонній організації по вартості придбаних матеріалів, без урахування транспортно-заготівельних витрат на доставку будматеріалів. Передача виробничих запасів стороннім організаціям передбачає перехід права власності, а це є реалізацією.
4. Заборгованість ТОВ "Катон" перед ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" в сумі 650314,21грн. виникла з попередньої оплати позивача, залишалась рахуватися на балансовому рахунку 371 "аванси видані" станом на 01.02.2005р. та на 01.10.2006р.
Встановлено, що з грудня 2005р. підприємство "Катон" за юридичною адресою відсутнє, директор Масалітін Є.С. вибув до США, встановити місце знаходження підприємства та бухгалтерських документів не має можливості. Виключається будь-яка можливість поставки товару, зміна умов договору. До податкового кредиту з ПДВ віднесено суму попередньої оплати, зустрічна поставка оплачених товарів не відбулась. Оскільки ТОВ “Катон» не знаходиться за юридичною адресою, не надає податкової звітності за місцем реєстрації, не рахується як платник ПДВ, не має активів, поставка товарів не відбудеться. Підприємство-покупець (позивач) не має права на податковий кредит з ПДВ на суму податку, що входить до складу перерахованих коштів за неотриманий товар.
5. В ході перевірки встановлено, що згідно даних про рух основних фондів (балансовий рахунок 10 “основні фонди»), та актів на списання відбулося списання основних засобів, у вартості яких 6038,10грн. податку на додану вартість. Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків для цілей оподаткування має значення поставки основних фондів. Платник у зв'язку з такою поставкою не відніс до податкових зобов'язань з ПДВ вказані 6038,10грн.
В судовому засіданні, за ініціативою суду вивчалось питання про наявність підстав для призначення судово-бухгалтерської експертизи у справі. При відсутності підстав, передбачених ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України, експертиза не призначалася.
У тексті позовної заяви позивач за назвою сформулював вимоги про визнання нечинним рішень. У резолютивній частині позовної заяви ці ж вимоги позивач назвав вимогами про недійсність рішень. У судовому засіданні на питання суду представники позивача уточнили, що позивач просить визнати оспорювані рішення саме нечинними за термінологією в Кодексі адміністративного судочинства України.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000432301/3 від 21.06.2007р. ДПІ у Бериславському районі визначила Відкритому акціонерному товариству “Бериславський машинобудівний завод» 117750грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 58875грн. штрафу. Іншим податковим повідомленням-рішенням від цієї ж дати - № 0000422301/3 від 21.06.2007р. цим же контролюючим органом визначено цьому ж платникові податків 50743,14грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 18196,60грн. штрафу.
Ці податкові повідомлення-рішення мотивовані посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 109/231/00211004 від 27.12.2006р., застосуванням п.п.»б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181), п.п.7.2.3, 7.4.1 ст.7, п.4.9 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ), п.п.5.3.9, 5.2.1, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Позов за заявленим предметом підлягає задоволенню частково, податкове повідомлення-рішення № 0000432301/3 - визнанню нечинним у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0000422301/3 - в частині визначення 19518,09грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 6389,61грн. грн. штрафу у зв'язку з наступним.
Податкове повідомлення-рішення № 0000432301/3 від 21.06.2007р. в частині визначення 4260,15 грн. податкового зобов'язання і 2130,07 грн. штрафу по суті за наведеними обґрунтуваннями позовних вимог позивачем не оспорюється (стор. 27 акту перевірки, а.с.43 т.1 щодо виключення загалом 17040,61грн. з числа валових витрат у 4 кварталі 2005р. за рахунок виключення віднесених платником до числа валових витрат в порушення п.п.5.3.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрат зі сплати ПДВ, включеного до ціни товарів, які придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання).
1. Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон № 334) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Під час перевірки орган державної податкової служби встановив, що платник податку при розрахунку приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей обліковував приріст (убуток) залишків по балансовому рахунку № 209/3(ТЗВ), але при розрахунку питомої ваги матеріальних витрат у незавершеному виробництві не брав до уваги вартість транспортно-заготівельних витрат, які включаються до основного виробництва (рахунок № 231). За результатами перевірки ДПІ у Бериславському районі за 4 кв. 2005р. зменшила ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" валовий дохід на суму приросту запасів 6498грн., збільшила валовий дохід за 9 місяців 2006р. на суму збільшення приросту запасів 42756грн. у незавершеному виробництві.
Транспортно-заготівельними витратами є витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.
За п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5 Закону № 344 валовими витратами виробництва та обігу є суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом.
Виходячи з викладеного, транспортно-заготівельні витрати мають бути облікованими платником податку у податковому обліку в кожному податковому періоді.
Суд зауважує, що право платника податку самостійно встановлювати перелік та склад статей виробничої собівартості продукції з урахуванням особливостей своєї діяльності не звільняє цього платника від обов'язку враховувати (відносити) транспортно-заготівельні витрати в податковому обліку у собівартості продукції в кожному податковому періоді.
Висновок контролюючого органу про наявність підстав для зменшення платникові валового доходу на 6498грн. за 4 кв. 2005р. та для збільшення валового доходу за 9 місяців 2006р. на 42756грн. відповідає встановленим за перевіркою обставинам та змісту наведених статей Закону. Визначення 8821,75грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 3436,85грн. штрафу за цим епізодом є правильним.
2. В якості підстав для зменшення валових витрат на вартість списаних паливно-мастильних матеріалів (16612,45грн.) і транспортних витрат (12056,10грн.) за актом перевірки кваліфіковані такі встановлені органом державної податкової служби обставини.
ВАТ "Бериславський машинобудівний завод "здійснював перевезення сировини, а саме: металопрокату, лиття згідно актів виконаних робіт, подорожніх листів товаро-транспортних накладних з місця відвантаження - м. Запоріжжя - як власним транспортом так і з залученням перевізника - приватного підприємця Дудченка М.Д. Перевіркою договорів купівлі-продажу, первинних документів (накладних, рахунків-фактур) встановлено. що платником податку не укладено ніяких договорів на поставку металу з підприємствами, розташованими у м. Запоріжжі. ДПІ у м. Херсоні застосувала п.п.5.3.9 ст.5 Закону № 334, за яким не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
При цьому відповідач на аркушах 24-26 акта перевірки (а.с. 40-42, т.1) навів перелік подорожніх листів щодо перевезення товарів (з зазначенням автомобіля, номера, дати листа, прізвища водія, пункту призначення - м. Запоріжжя, кількості, вартості списаного пального), актів виконаних робіт від приватного підприємця Дудченка М.Д. щодо перевезення металу, металопрокату, алюмінієвих заготовок, алюмінієвого лиття.
Вказані суми - 16612, 45грн. та 12056,10грн. відносились до складу валових витрат у зв'язку з витратами паливно-мастильних матеріалів безпосередньо позивачем і затратами на перевезення приватним підприємцем Дудченко М.Д. придбаного ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" металу з м. Запоріжжя. Завантаження та доставка металопрокату, іншої сировини з м. Запоріжжя вчинювались підприємством на підставі договору поставки № П.В.-Б/10/28/28 від 10.02.2006р. з ПП "Міріон-Міленіум", умовами якого передбачено, що поставка матеріальних цінностей відбувається на умовах ЕХW склад виробника товару або в іншому місці, вказаному постачальником, згідно Інкотермс-2000, про що повідомляє покупець додатково по кожному факту поставки. Списання паливно-мастильних матеріалів проводилось на підставі подорожніх листів та актів виконаних транспортних послуг ПП Дудченко М.Д.
Витрати з транспортування металосировини з м. Запоріжжя у відносинах з ПП "Міріон-Міленіум" належно підтверджені позивачем доказами у значенні п.п.5.3.9 ст.5 Закону № 334, зокрема, подорожніми листами, актами виконаних робіт, зміст яких наведено ДПІ у Бериславському районі у акті перевірки, про що вже зазначено у цій постанові, товаро - транспортними накладними.
Ці витрати є призначеними для використання у господарській діяльності позивача, обґрунтовано віднесені ним до валових, у відповідності з вже згадуваними п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5 Закону № 334.
Таким чином, суд оцінює як вчинено без достатніх підстав зменшення органом державної податкової служби платникові податку валових витрат на вартість паливно-мастильних матеріалів (16612,45грн.) та вартість транспортних витрат (12056,10грн.) у відносинах платника податків - позивача з ПП "Міріон-Міленіум". Місце знаходження ПП "Міріон-Міленіум" не має значення у спорі в порівнянні з місцем отримання позивачем купленої у ПП "Міріон-Міленіум" металосировини (в одному місці, місті чи в різних). Визначення за цими епізодами 7167,10грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 2363,18грн. штрафу суд оцінює як неправильне.
3. Перевіркою зроблено висновок про зайве віднесення платником до складу валових витрат вартості перевезень будівельних матеріалів в 120897,42грн. з такими обґрунтуваннями: товариство включило до складу валових витрат (Дт209/3-Кт377/3), журнал-ордер № 3 (відомість № 8) витрати, пов'язані з перевезенням будівельних матеріалів, частина яких в наступному була списана на невиробничу сферу (рахунок № 949 - зона відпочинку, стадіон), решта реалізована сторонній організації по вартості придбаних матеріалів, без урахування транспортно-заготівельних витрат на доставку будматеріалів.
а) Витрати пов'язані з перевезенням будівельних матеріалів, використаних у невиробничій сфері (зона відпочинку, стадіон), за природою (як і витрати з набуття цих будівельних матеріалів) не мають відноситися до валових витрат виробництва і обігу у значенні п.5.1 та п.п.5.2.1 ст.5 Закону № 334. Підставою для невключення цих витрат до складу валових є п.5.3 ст.5 Закону № 334.
Тому висновок органу державної податкової служби про зайве віднесення платником податку до складу валових витрат вартості перевезення будівельних матеріалів, використаних на зону відпочинку, стадіон, за оцінкою суду, є обґрунтованим. За цією ознакою платнику податків контролюючий орган цілком обґрунтовано визначив 17873,16грн. податкового зобов'язання та 6239,93грн. штрафу.
б) Напроти, підстав для виключення з числа валових витрат вартості перевезень будівельних матеріалів, наданих підрядній організації, нема, таке виключення кваліфікується судом як безпідставне. У цих випадках витрати позивача на перевезення будівельних матеріалів є пов'язаними з його господарською діяльністю, перевезення будівельних матеріалів вчинювалось на користь підрядника, який використовував ці матеріали при підрядних роботах на об'єктах ВАТ "Бериславський машинобудівний завод". Саме таке використання будівельних матеріалів не спростовується відповідачем, підтверджується як встановлене під час перевірки представником ДПІ у Бериславському районі в судовому засіданні.
Назване використання будівельних матеріалів у відносинах з ТОВ "Техпромбуд" також підтверджується текстами договорів підряду ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" з ТОВ "Техпромбуд" № 133-У.К-Б/09/26/41 від 09.02.2006р., № 139/139-5/68 від 14.04.2004р., актів виконаних товариством "Техпромбуд" для ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" робіт, наданих позивачем в додатку до супровідного листа № 1767 від 02.11.2007р. (т.5. а.с.123-162).
Застосовуючи п.5.1 та п.п.5.2.1 ст.5 Закону № 334, текст яких вже наведено в цій постанові, суд оцінює як вчинене за належних підстав віднесення позивачем до валових витрат вартості перевезень будівельних матеріалів, використовуваних у підрядних відносинах з ТОВ "Техпромбуд" та застосованих безпосередньо на виробничих об'єктах ВАТ "Бериславський машинобудівний завод". Визначення позивачеві за цим епізодом 12350,99грн. податкового зобов'язання та 4026,43грн. штрафу суд оцінює як безпідставне.
4. Встановлені при перевірці обставини, що стали підставою для визначення контролюючим органом платнику податків податкового зобов'язання з ПДВ за рахунок зменшення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2005р. у акті перевірки викладено таким чином: "Під час перевірки встановлено, що на балансі підприємства, а саме згідно Оборотно-сальдової відомості по балансовому рахунку 371 "Аванси видані" станом на 01.10.2005р. та на 01.10.2006 р. рахується Дебіторська заборгованість у сумі 650314,21 грн. за ТОВ "Катон".
Визначаючи дату виникнення даної заборгованості встановлено, що між ТОВ ''Катон" та ВАТ "БМЗ" укладено договір поставки за № 41 від 20.01.2004 р., яким передбачено, що згідно п.1.1 поставка товару здійснюється партіями згідно специфікацій (трубка-мідна ДКРНМ 18 x 4 x 3600 МЗ ГОСТ 617-90), п.3.1 договору - строк поставки не більше 10 днів з моменту отримання 100 % попередньої оплати, умови поставки DDU м. Берислав згідно "Інкотермс-2000". Згідно п.6.1 договору строк дії договору до повного його виконання своїх зобов'язань, але не більше як до 31 грудня 2004 року .
Згідно податкових накладних, наданих Бериславському машинобудівному заводу з січня 2004р. по лютий 2005р., на користь ТОВ "Катон" було перераховано кошти у сумі 2912443,13 грн. (станом на 01.01.2005 р. рахувалась Дт заборгованість у сумі - 640289,88 грн., але в січні 2005р. додатково перераховано кошти в сумі - 562168,58 грн. і отримано товар на суму - 552144,25грн., а Дт. заборгованість у сумі 650314,21 грн. залишилась рахуватись на балансовому рахунку 371 "аванси видані" станом на 01.02.2005р. та на 01.10.2006 р.) Товар фактично отримано на суму 2262128,92 грн.
Перевіркою встановлено, що заборгованість у сумі 650314,21 грн. виникла станом на 01.03.2005р., як попередня оплата за товари, рахується на балансі підприємства на момент написання акту.
Наявність заборгованості по попередній оплаті за ТОВ "Катон" свідчить про те, що не виконані умови Договору № 41 від 20.01.2004р. стосовно зустрічної поставки товару (кінцевий термін поставки відповідно Договору - 31 грудня 2004 р.).
Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до даних довідково - пошукової системи ТОВ "Катон" не звітує впродовж. 2006 р. за місцем реєстрації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, його свідоцтво платника ПДВ скасовано з 03.11.2006р.... Підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не здійснює господарську діяльність та не має права власності на нерухоме майно.
На момент складання акту перевірки надійшла відповідь від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 3593/7 від 18.12.2006р. стосовно взаємовідносин ВАТ "БМЗ" з ТОВ "Катон" в якій зазначено, що комплексна документальна перевірка ТОВ "Катон" за 3 роки не проводилась, з грудня 2005р. підприємство за юридичною адресою відсутнє, про що складено акт за № 6238/23-04/31556288 від 01.12.2005р. Згідно отриманої відповіді від ВПМ, директор ТОВ "Катон" громадянин Масалітін Євген Семенович 1979р. народження за даними АДБ УМВС в Харківській області вибув до США. Встановити місце знаходження підприємства та бухгалтерських документів не має можливості.
На підставі вищевикладеного виключається будь-яка можливість поставки товару та зміна умов договору.
На суму попередньої оплати за товар ТОВ "Катон", яка на дату написання акту рахується як дебіторська заборгованість на балансовому рахунку 371 "Аванси видані", було виписані податкові накладні, які включені до книги придбання та включені до податкового кредиту відповідних періодів ВАТ "Бериславський БМЗ" :
- податкова накладна № 1112 від 02.11.2004р. на суму - 120000 грн., в т.ч. ПДВ-20000 грн.
- податкова накладна № 1111 від 01.11.04 р. на суму - 340130,90 грн., в т.ч. ПДВ-56688,48 грн.
До податкового кредиту віднесено суму податку по авансовим платежам, зустрічна поставка по яких не відбулась. Оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не надає податкової звітності за місцем реєстрації, не рахується як платник ПДВ та не має активів, така поставка товару взагалі не відбудеться. Отже підприємство "покупець" яким в даному випадку є ВАТ "БМЗ" не має права на податковий кредит на суму податку, що входить до складу перерахованих коштів на не отриманий товар.
Дійсною перевіркою підприємству скориговано податковий кредит на суму попередньої оплати у жовтні 2005р. у сумі-108390,2 грн. (650341,231грн., в т. ч. ПДВ у сумі 108390,20 грн.)".
З викладеної цитати з акту перевірки слідує, що орган державної податкової служби встановив обставини належного формування ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" податкового кредиту з ПДВ за результатами відносин з ТОВ "Катон", передбачені п.7.4, 7.5 ст.7 Закону про ПДВ: отримання позивачем від ТОВ "Катон" податкових накладних з ПДВ та сплату позивачем ПДВ у ціні придбання.
За підставу для виключення суми з податкового кредиту з ПДВ ДПІ у Бериславському районі врахувала обставини, з якими закон не пов'язує таких наслідків як виключення сум з податкового кредиту з ПДВ чи висновок про безпідставність віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ. Невчинення ТОВ "Катон" поставки оплачених ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" товарів, ненадання податкових декларацій ТОВ "Катон" до органу державної податкової служби з грудня 2005р., незнаходження цього товариства за юридичною адресою з грудня 2005р., скасування свідоцтва про державну реєстрацію цього товариства в якості платника податків з 03.11.2006р. (у зв'язку з неподанням протягом року податкових декларацій) не спростовують належності підстав для формування податкового кредиту з ПДВ ВАТ "Бериславський машинобудівний завод", що виникли до грудня 2005р., в тому числі у листопаді, грудні 2004р.
5. На 6038,10грн. податкові зобов'язання з ПДВ за результатами перевірки збільшено у зв'язку з встановленим списанням основних засобів залишковою вартістю 30190,49грн., яке, за точкою зору органу державної податкової служби, є прирівняним до поставки товару. В акті перевірки обставини стосовно цієї частини спору викладено наступним чином: "... згідно даних про рух основних фондів балансовий рахунок 10 "основні фонди", та актів на списання за перевіряємий період відбулося списання основних засобів, а саме:
Період
Рік введення
Назва ОЗ
Балансова вартість
Сума зносу
Залишкова вартість
Жовтень 2005р.
01.11.1997
комп'ютер 4867х
1406,67
1176,27
230,40
46,08
01.09.2003
-/-пентіумм-4смон.
4149,2
395,64
3753,56
750,71
01.03.2002
Модем иДС56К
436,0
256,69
176,31
35,26
01.09.2000
Принтер ЕРSON
1391,0
992,63
398,37
79,67
Листопад 2005р.
01.05.2001
Насос 4ВЦ
1860
905,06
954,94
190,99
Грудень 2005р.
01.12.2002
Камера цифрова
2603
1330,59
1272,41
254,48
01.05.2003
комп'ютер
5263
600,24
4662,76
932,55
01.09.2003
CELTRON з монітором
2315
229,51
2085,49
417,09
01.12.2002
Міні-комплекс CFSIO
3099
1584,16
1514,84
302,67
01.04.1999
насос глуб.
1415
873,64
541,36
108,27
Серпень 2006р.
01.12.2003
Авт. насосна станція
666,67
215,27
451,40
90,28
01.06.2004
Мобільний телефон NOCIA
525
379,37
145,63
29,13
01.12.2003
Термінал NOCIA
1214,17
182,67
1031,49
206,29
Травень 2006р.
31.03.2006
Монітор SAMSUNG
1699
84,95
1614,05
322,81
01.08.2004
Телефон NOCIA в компл.
4772,02
3059,1
1712,92
342,58
Березень 2006р.
01.03.2002
Безперебійний блок
263
169,25
96,75
18,75
01.01.2003
Ноутбук
9864
1447,28
8416,2
1683,34
01.11.1998
Персональний комп'ютер з монітором
2083,33
1730,31
353,02
70,6
Січень 2006р.
01.12.2003
Знишувач документів
1056,33
275,26
781,07
156,21
Всього
30190,49
6038,1
При розрахунку оподаткованого обороту взято за звичайну ціну залишкову вартість основних засобів. Отже, перевіркою збільшено податкові зобов'язання на загальну суму - 6038,10грн., в т.ч. по періодам:
2005р. Жовтень - 911,72грн.
Листопад - 190,99 грн.
Грудень - 2015,40грн.
2006р. Січень - 156,21грн.
Березень - 1772,69грн.
Травень - 665,39грн.
Серпень - 325,70грн."
Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ, якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.
Ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника не прирівнюється у податковому обліку до поставки таких фондів у випадку, коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
Відповідач не оспорює стверджуваного отримання під час перевірки актів про ліквідацію перелічених в акті перевірки основних фондів, у своїй позиції у спорі стверджує, що таке надання актів про списання тільки під час перевірки не усуває недоліку, допущеного платником ПДВ раніше, а саме: ненадання платником податків цих документів про знищення при декларуванні податкових зобов'язань у певних податкових періодах. Надання цих документів саме разом з податковою декларацією з ПДВ, за оцінкою відповідачем змісту п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ, передбачено названим п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ.
Безпосередньо в Законі про ПДВ як і в "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженим наказом ДПА України № 499 від 23.10.1998р., не передбачено обов'язку платника податків надавати до органу державної податкової служби документи на підтвердження ліквідації основних засобів саме разом з податковою декларацією з ПДВ, в додатку до податкової декларації з ПДВ (тобто не встановлений строк виконання такого обов'язку).
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Акти на списання основних засобів, акти розібрання основних засобів, їх порізки в металобрухт, висновки сервісних центрів про неможливість чи недоцільність ремонту мобільних телефонів отримано ДПІ у Бериславському районі під час перевірки, про що представником ДПІ у Бериславському районі надані пояснення у судовому засіданні, супровідний лист при цьому не надавався.
Копії вказаних актів позивачем надано суду (а.с.62-102 т.4).
Оскільки, за висновком суду, позивач міг реалізувати свій обов'язок з надання органу державної податкової служби документів про знищення основних фондів і під час податкової перевірки, виконав цей обов'язок; надані відповідачем документи свідчать про знищення основних фондів, внаслідок чого ці фонди не можуть використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, відповідно до абз.2 п.4.9 ст.4 Закону про ПДВ таке знищення фондів для цілей оподаткування не прирівнюється до поставки. Відтак, позивач не мав обов'язку декларувати 6038,10грн. податкових зобов'язань, не мав і відповідач достатніх підстав визначати позивачеві цей обов'язок.
Поряд з викладеним, суд приймає до уваги наведені позивачем та не спростовані відповідачем за правилами частини 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України дані, викладені в описовій частині цього судового рішення, про фактичне віднесення позивачем до податкових зобов'язань з ПДВ сум за операціями відчуження монітора "Самсунг" на користь ДПІ у Бериславському районі та глибинного насоса на користь КВУ "Бериславський водоканал", які (монітор та насос) за актом перевірки зазначені як ліквідовані.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судовий збір у справі за позовом з немайновими вимогами розподіляється таким чином: 3грн. 40коп. за вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000432301/3 від 21.06.2007р. (щодо ПДВ) відноситься на Державний бюджет України, за вимогою щодо податкового повідомлення-рішення № 0000422301/3 від 21.06.2007р. розподіляється порівну - 50% (1грн. 70 коп.) на позивача, 50% - на Державний бюджет України.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000432301/3 від 21.06.2007р. щодо визначення 117750грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 58875грн. штрафу.
3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000422301/3 від 21.06.2007р. в частині визначення 19518грн. 09коп. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 6389грн. 61коп. штрафу.
4. В решті позову відмовити.
5.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 00211004, Херсонська обл., м. Берислав, вул.25 Жовтня, буд. 25) 5 грн. 10коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Виконавчий лист видати за заявою позивача після набрання постановою законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
Повний текс постанови
складено 09.11.2007р.