12.10.2023 Єдиний унікальний номер 205/7101/23
1-кп/205/927/23
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/927/23 Справа № 205/7101/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041690000829 від 01 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянин України, українець, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 Указом Президента України України введено на території України воєнний стан, який неодноразово продовжувався, вчинив кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану.
Так, в період часу з 15 годин 00 хвилин 19.05.2023 по 13 годину 00 хвилин 20.05.2023 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе), ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання раніше знайомої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , з якою спілкувався в приміщенні вищевказаної квартири.
Перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири, в період часу з 12 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин 20.05.2023 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе) ОСОБА_3 побачив на дерев'яному комоді золоту каблучку 585 проби, вагою 2,08 г., яка належить ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, а саме вищезазначеної золотої каблучки 585 проби, вагою 2,08 г., яку ОСОБА_3 визначив об'єктом свого злочинного посягання.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 в цей час спала, своєю рукою взяв з дерев'яного комоду золоту каблучки 585 проби, вагою 2,08 г., вартість якої, становить 6 802 гри., та покинув приміщення квартири потерпілої ОСОБА_5 , в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Відтак, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своїми протиправними умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду в розмірі 6 802 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та суду пояснив, що дійсно він, при вказаних у цьому вироку обставинах, у вказаному місці та у вказаний час викрав золоту обручку потерпілої, якою розпорядився на власний розсуд. Зазначив, що він відшкодував потерпілій завдані збитки у повному обсязі та остання не має до нього будь-яких претензій матеріального та/або морального характеру.
Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила призначити покарання ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження у її відсутність.
Положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі зазначеної норми процесуального закону, повинен роз'яснити суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз'яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій (Постанова ККС ВС від 03.08.2023 у справі №281/181/21).
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та вважає за необхідне обмежить дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Так, суд, допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суд про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (краджіка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК належить до категорії тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_3 раніше не судимий, визнав свою провину у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, усунув заподіяну шкоду, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно.
До обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що „окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину“ (абзац п'ятий підпункту 4.1); „правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям“ (абзац четвертий підпункту 4.2).
Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив крадіжку, суспільно-небезпечні наслідки якої відвернуті шляхом відшкодування завданих збитків. Також, його дії отримали кваліфікацію як тяжкий злочин тільки за ознакою його вчинення «в умовах воєнного стану», при цьому обстановка в якій він вчинив злочин не характеризувалась, як така, що пов'язана з воєнним діями або він використав умови воєнного стану при його вчиненні (крадіжка з зруйнованих або залишених приміщень особами, які тікали від війни тощо). За умови відсутності воєнного або надзвичайного стану, його дії охоплювались би частиною 1 статті 185 КК України, що є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд... при призначенні покарання у виді... позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд зазначає, що з огляду на дискреційні повноваження, суд вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
За вказаних вище обставин, з огляду на принцип індивідуалізації та домірності (пропорційності) покарання, який полягає, зокрема у адекватності застосованого заходу примусу та скоєного діяння, суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку реальне відбуття обвинуваченим ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі буде непропорційним відносно вчиненого ним злочину, а мета покарання може бути досягнута без ізоляції його від суспільства, проте в умовах контролю за його поведінкою зі сторони державних органів.
Таким чином, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, рівень його суспільної небезпеки, який не пов'язаний із застосування насильства, реальні наслідки якого усунуті, вказані вище дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування залучався експерт для проведення судової товарознавчої експертизи №42-23, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 витрати на її проведення на користь держави.
Питання речових доказів у цьому кримінальному провадженні вирішуються в порядку ст. 100 КПК.
Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 2 роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На підстав ч. 2 ст. 124 КПК, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи №42-23 від 16.06.2023 у розмірі 238 гривень 98 копійок.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази, яким визнано договір про надання фінансового кредиту під заставу №DP-50.7241/0 від 20.05.2023 та DVD-R диск марки Alerus 4.7 GB/120 min 16x залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження, золоту каблучку 585 проби з вставками із білого каміння вважати повернутою за належністю.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Копії вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1