Ухвала від 12.10.2023 по справі 204/3992/23

Справа № 201/3992/23

Провадження № 1-кс/201/4395/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 від участі у розгляді кримінального провадження № 204/3992/23 (пр. № 1-кп/201/659/2023) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлено в усній формі та захисником - адвокатом ОСОБА_5 було подано письмову заяву про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 від участі у розгляді кримінального провадження № 204/3992/23 (пр. № 1-кп/201/659/2023) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, у якій заявники просили відвести головуючого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_8 в кримінальному провадженні № 22017040000000032 від 23.05.2017р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , посилаючись на упередженість судді ОСОБА_8 , яка виразилась у тому, що при розгляді клопотання прокурора про обрання (застосування) підзахисному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і постановленні судового рішення, суддя продемонструвала упередженість , а саме: в процесі та в змісті оскаржуваної ухвали всупереч вимогам презумпції невинуватості продемонструвала, що не припускає варіанту того, що ОСОБА_4 може бути невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, а також не оголошувала повний текст судових рішень в призначений нею час і дату (та в присутності ОСОБА_4 ), обмежувала права сторони захисту на своєчасне отримання повного тексту судового рішення, своєчасно не направляла матеріали до апеляційного суду, у зв'язку з чим, з метою забезпечення прав учасників процесу та усунення будь-яких сумнівів у неупередженості та безсторонності судді, просили задовольнити вказану заяву.

Заявники - обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 , а також захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_8 і просили відвести останню від участі у розгляді даного кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти заявленого відводу, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність об'єктивних підстав для його задоволення.

Дослідивши доводи заявників та вислухавши думки учасників судового провадження, а також ознайомившись з матеріалами провадження в частині заявленого головуючому судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 відводу, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Разом з цим, ч. 1 ст. 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до статті 75 КПК України встановлений перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.

Суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх із встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями обвинуваченого та захисника, які були висловлені в судовому засіданні та у заяві про відвід, дають підстави вважати, що їхні твердження не доводять наявність упередженого ставлення головуючого судді ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.

За суб'єктивним критерієм судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність особистої упередженості чи необ'єктивності судді у справі.

За об'єктивним критерієм, підстави заявлені обвинуваченим та захисником не містять в собі будь-яких відомостей, щодо можливої упередженості судді під час розгляду кримінального провадження, не ставлять під сумнів об'єктивність суду, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для відводу судді, а отже, твердження заявників про обмеження суддею ОСОБА_8 сторони захисту у реалізації наданих їй прав також не знайшли свого підтвердження і фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями і рішеннями головуючого судді ОСОБА_8 , правильність яких може бути перевірена лише в процесуальному порядку в ході їх оскарження до судів вищих інстанцій.

Інших обставин, які давали підстави стверджувати, що суддя ОСОБА_8 не здатна винести неупередженого рішення в даному кримінальному провадженні не наведено. Немає і жодної об'єктивної чи розумної суб'єктивної підстави для побоювань, що в учасників судового провадження можуть виникнути сумніви у об'єктивності та неупередженості цього судді. Також немає і фактів, які свідчили б, що суддя, який розглядає цю справу, не буде спроможним як кваліфікований, професійний суддя сформувати свою думку на підставі матеріалів, поданих на судовий розгляд, і лише на їх підставі та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Отже, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.

Практика Європейського Суду з прав людини ґрунтується на принципі презумпції неупередженості судді, тобто існує презумпція, що суддя неупереджений, доки не буде доведено зворотне (справа Хаушальс проти Данії (1989 р.).

Крім того, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади самостійності судді при здійсненні ним процесуальної діяльності, а саме те, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України, Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З урахуванням викладеного та зазначеного визначених законом підстав для відводу судді ОСОБА_8 від участі у цьому кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, об'єктивних даних про сумніви в об'єктивності та неупередженості судді не надано та не зазначено, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу, а отже, законних підстав для задоволення відводу немає.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 від участі у розгляді кримінального провадження № 204/3992/23 (пр. № 1-кп/201/659/2023) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1