ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/1468/23
Провадження № 2/210/1564/23
РІШЕННЯ
іменем України
10 жовтня 2023 року
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, вказавши, що відповідачам щомісячно, відповідно до тарифів на вказані послуги здійснювалося постачання холодної води, за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, в результаті чого виникла заборгованість за постачання централізованого постачання холодної води та водовідведення в розмірі 49 364,96 грн., 3% річних у розмірі 520,73 грн. та витрат від інфляції у розмірі 1517,21 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути на свою користь з відповідачів та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін (а.с.22).
16 травня 2023 року було винесено заочне рішення суду, яким позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення задоволено в повному обсязі (а.с.35-36).
07 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення. В якому зокрема зазначила, що позовні вимоги були заявлені в сумі боргу 49364,96 грн., обраховано за період з листопада 2016 року по січень 2023 року. Посилаючись на вимоги ст. ст. 257,264 ЦПК України вказала, що позивачем не додано до матеріалів справи жодний доказ, що підтверджує факт переривання перебігу позовної давності та інші факти правомірного заявлення вимог, що перевищують трирічний строк позовної давності. Заява про видачу судового наказу стосувалась сум нарахувань, що виникли до 01.10.2018 року, тобто за період 2016, 2017 до 01.10.2018 року, які знаходяться поза межами строку позовної давності по цивільній справі. Факт подання заяви про видачу судового наказу в жовтні 2018 року, звернення до суду з вказаним позовом в березні 2023 року, минуло понад 5 років, тому посилання на факт звернення до суду з заявою про видачу судового наказу не є правомірним підтвердженням факту переривання строку позовної давності (а.с.48-52).
19 вересня 2023 року від представника позивача КП «Кривбасводоканал» надійшло клопотання в якому остання зазначила, що у квартирі АДРЕСА_2 до 128.08.2023 року не була обладнана засобами обліку холодної води та не була відключена від холодного водопостачання, нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалось на кожну зареєстровану особу. Щодо строку позовної даності вказала, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем сума заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг виникла за період з 01.11.2016 року по 31.01.2023 рік та іноді від відповідача надходили кошти за надані послуги цент реалізованого водопостачання та водовідведення (останній платіж у заявленому періоду був у розмірі 2100,00 грн. у червні 2020 року, перед цим у травні 2020 року було сплачено 4000,00 грн.) отже переривання строку позовної давності було, так як платіж значно перевищував місячні нарахування.
19 вересня 2023 року ухвалою суду заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення задоволено. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення скасовано. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04 жовтня 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що нею визнаються заявлені вимоги частково в межах строку позовної давності до моменту подання позову в сумі 21587,05 грн., за період з 20.03.2020 - 31.01.2023 року та розраховані щодо цієї суми основного боргу 3% річних 480,38 грн. та індекс інфляції 1405,21 грн. Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з листопада 2016 року по березень 2020 року зазначила, що 31.10.2018 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області був виданий судовий наказ №210/5322/18 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заявлених сум боргу до стягнення КП «Кривбасводоканал», який було скасовано ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2019 року. Щодо вимог заявлених до стягнення в судовому наказі перебіг позовної давності розпочався заново з наступного дня після подання відповідної заяви до суду, тобто з 21.09.2018 року, та трирічний строк позовної давності щодо цих вимог сплив через три роки у відповідний місяць та число останнього року строку, а саме 20.09.2020 року.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ч.1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідно до Листа вих. №1996 від 20.03.2023 року за підписом адміністратора Центру адміністративних послуг «Віза» Виконавчого комітету Криворізької міської ради Станіславчук Л., в якому повідомлено суд, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 29.03.2002 року по теперішній час. (а.с. 20)
Відповідно до Листа вих. №2003 від 20.03.2023 року за підписом адміністратора Центру адміністративних послуг «Віза» Виконавчого комітету Криворізької міської ради Світличної Д., в якому повідомлено суд, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 29.03.2002 року по теперішній час. (а.с. 21)
На ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)
18 червня 2019 року між КП «Кривбасводоканал» та ОСОБА_1 укладено Договір №Мт 12535 «Про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення» за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 9-11)
Відповідно до п. 1.2 суб'єктами користування послугами є мешканці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому постачанню холодної води та водовідведення, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII).
Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ від 24.01.2006р. № 45, власник, наймач (орендатор) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року, - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» щомісячно здійснюється централізоване постачання холодної води і водовідведення до житла відповідачів.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2статті 625 ЦК України.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).
Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з ч. 2 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Частиною 1 ст. 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, оскільки позивачем не надано доказів погодження між сторонами іншого строку.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
При укладанні Договору № Мт12535 від 18 червня 2019 року «Про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення» між КП «Кривбасводоканал» та фізичною особою ОСОБА_1 , не було передбачено обов'язку споживача ОСОБА_5 , щодо сплати заборгованості за минулі роки.
Таким чином, суд вважає укладення договору на водопостачання не свідчить про визнання відповідачем суми боргу, оскільки укладення договору із постачальником комунальних послуг є обов'язком споживача в силу вимог статті 7,19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та жодним чином не підтверджує факт визнання споживачем боргу.
Згідно з наданим суду розрахунком заборгованості по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за послуги з постачання централізованого питного постачання та водовідведення за період з 01.11.2016 року по 31.01.2023 року в сумі 49364,96 грн. З вказаного розрахунку встановлено, що в графі сплачено абонентом наявна сплата лише за листопада 2016 року у розмірі 447,54 грн. (а.с.6).
Представником позивача долучено до клопотання від 19 вересня 2023 року Бухгалтерську довідку до розрахунку суми боргу в часті сплати за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2014 року по 31.01.2023 року за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якого, абонентом сплачено кошти у сумі 2100,00 грн. в червні 2020 року, 4000,00 грн. в травні 2020 року, 1350 грн. в серпні 2019 року, 458,30 грн. в березні 2017 року, 1000,00 грн. в січні 2017 року. Проте вказані суми сплати не зазначені в розрахунку заборгованості по отриманню комунальних послуг, який долучений позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом. У зв'язку з чим, суд відноситься критично до долученої Бухгалтерської довідки до розрахунку суми боргу в часті сплати за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2014 року по 31.01.2023 року та не приймає її до уваги, оскільки належних доказів проведення такої оплати абонентом матеріали справи не містять, явні розбіжності між розрахунком заборгованості який долучений позивачем при зверненні до суду та вказаної довідки, викликають сумніви щодо достовірності зазначених в ній даних.
З даним позовом КП «Кривбасводоканл» звернулося до суду 20 березня 2023 року. Клопотання про поновлення строків позовної давності представником позивача заявлено не було.
Відповідач у відзиві вказала, що 31.10.2018 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області був виданий судовий наказ №210/5322/18 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заявлених сум боргу до стягнення КП «Кривбасводоканал», який було скасовано ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2019 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 01.03.2020 року по 31.01.2023 року у розмірі 21587,05 грн., за вимогами про стягнення заборгованості за період з 01.10.2016 року по 01.03.2020 року, сплинули строки позовної давності, а тому за цей період у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на зазначене вище.
Таким чином, стягнення інфляційних втрат і 3 % річних має відбуватися за останні три роки, які передували перериванню строків позовної давності, тобто з 01.03.2020 року по 01.03.2023 року, що становить 3% річних - 480,38 грн., інфляційні витрати - 1405,21 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2684 грн., сплачений ним при подачі позову, відповідно до платіжного доручення №1243 від 20 лютого 2023 року, тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим частково відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача у розмір 1173,44 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. 251, 261, 264, 267, 509, 525, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а, суму боргу за надані послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 21587,05 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень 05 копійок), 3% річних у розмірі 480,38 грн. (чотириста вісімдесят гривень 38 копійок) та витрат від інфляції у розмірі 1405,21 грн. (одна тисяча чотириста п'ять гривень 21 копійка).
Стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а, судовий збір у розмірі 586,72 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 72 копійки).
Стягнути з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,, на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а, судовий збір у розмірі 586,72 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 72 копійки).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович