ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 вересня 2023 року Справа 160/22182/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому проваджені клопотання відповідача про розгляд справи № 160/22182/23 за участі представника Головного управління ДПС у Полтавській області,-
УСТАНОВИВ:
31.08.2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.08.2023 року № 0070070901 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.09.2023 року до суду від представника Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також відповідачем у відзиві просить розгляд справи провести за участі представника Головного управління ДПС у Полтавській області.
З приводу цього, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно із частиною 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з тим, суд також звертає увагу відповідача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява N 8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява N 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд вважає, що Головне управління ДПС у Полтавській області, встановленим порядком розгляду цієї справи, не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та відповідях щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
Головним управління ДПС у Полтавській області не надано жодного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи за участю представника Головного управління ДПС у Полтавській області, а судом не встановлено таких підстав.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд справи за участю представника Головного управління ДПС у Полтавській є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд справи № 160/22182/23 за участю представника Головного управління ДПС у Полтавській області.
Ухвала набирає законної сили в порядку приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко