ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
25 вересня 2023 року Справа 160/17955/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши клопотання представника ДПС України від 22.09.2023 року по справі №160/17955/23,-
УСТАНОВИВ:
20.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України щодо неприйняття Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, поданого ОСОБА_1 (36218316) 14.11.2022 року протиправним;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову службу України прийняти Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, поданого ОСОБА_1 (36218316) 14.11.2022 року, датою його фактичного подання - 14.11.2022 року.
Ухвалою від 25.07.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.09.2023 року представник ДПС України, у додаткових поясненнях заявив про залишення позовної заяви без розгляду, у разі встановленні пропуску строків звернення та їх неповажності, а також про здійснення розгляду справи за участі представника ДПС України.
Щодо пропуску позивачем строків звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вказує таке.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду: зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, п. 8 вищевказаної статті передбачає залишення позовної заяви без розгляду у таких випадках:
- якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду;
- якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (ч.3 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства).
Так, статтею 123 КАС України регламентовано наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, серед яких є зокрема і залишення позовної заяви без розгляду у випадку якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними (ч. 3) та якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним (ч. 4).
Тобто, для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду необхідні такі умови: позивачем, після відкриття провадження, не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними; висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачем обгрунтовано причини пропуску подання позовної заяви у даній справі, а суд з урахуванням цього відкрив провадження по справі.
Одночасно, представник ДПС України просить здійснювати розгляд справи за його часті.
Так, за приписами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд наголошує, що відповідачем не обгрунтовано необхідності здійснювати розгляд справи у судовому засіданні, а також не вказано у порядку якого провадження (загального чи спрощеного) доцільно продовжувати розгляд справи у судовому засіданні.
На додаток вказаному, відповідач у додаткових поясненнях, які стосуються витрат на правничу допомогу, вказує, що предмет спору в цій частині не є складним, містить лише фактично один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних і складність процесуальних документів.
Натомість, відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Аналогічне визначено частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У даному випадку, суд, відкриваючи провадження у справі та керуючись вищевказаними нормами, обґрунтовано дійшов висновку, що справа підпадає під категорію справ незначної складності, які мають розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, а також вважав за можливе розглянути її без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За таких обставин, зважаючи на те, що вказана справа не відноситься до справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин, а також не наведення належних підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження зі сторони відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ДПС України про вихід із спрощеного провадження по справі №160/17955/23 та призначення її до розгляду у порядку у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження або спрощеного з викликом учасників та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 121, 122, 123, 241, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника ДПС України про здійснення розгляду справи за участі представника ДПС України у судовому засіданні - відмовити.
У задоволенні клопотання представника ДПС України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко