ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року Справа № 160/11650/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/11650/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
29.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить визнати бездіяльність розпорядника публічної інформації - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 04525024, за ненадання запитуваної публічної інформації, та несвоєчасну відповідь (згідно пунктів 5,7 ч.2 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), відповідно до поставлених питань, у запиті на інформацію від 28.11.2022 року - протиправною; зобов'язати відповідача по справі - Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 04525024, повторно розглянути запит на інформацію від 28.11.2022 року, та в термін 5 (п'ять) днів, надати позивачу точну, повну та своєчасну інформацію на питання що поставлені в цьому запиті, який отриманий відповідачем по справі 30.11.2022 року, з дня набуття законної сили судового рішення, та в зазначений строк надіслати відповідь на даний запит із запитуваними документами, на поштову адресу: а/с 1723, місто Дніпро, 49026.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач направив запит до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на отримання публічної інформації, у якому просив, відповідь надати у письмовому вигляді та направити на його поштову адресу. Однак, відповідь відповідача на запит у письмовому вигляді позивачу не надходила. Водночас, позивач зазначає, що 08.12.2022 року, у себе на електронній пошті позивач виявив відповідь від виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на запит від 28.11.2022 року. Позивач зазначає, що відповідь на запит була надана, однак несвоєчасно та не у письмовому вигляді, як просив позивач, а також він не отримав запитуваної публічної інформації. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
02.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без дотримання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11650/23 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07.07.2023 року Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що до Слобожанської селищної ради 05.12.2022 року надійшов від позивача запит на інформацію від 28.11.2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Слобожанської селищної ради. Відповідачем листом від 08.12.2022 року № 03-09/11/3628, тобто на 3 робочий день після отримання запиту, надано позивачу відповідь на запит. Зазначену відповідь на запит відповідачем надіслано позивачу засобами електронного зв'язку на електронну адресу, яка була вказана позивачем у запиті та на яку просив направити відповідь позивач - 08.12.2022 року з офіційної електронної пошти виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, тобто на 3 робочий день. На виконання доручення Прем'єр-міністра України, листів Служби безпеки України та Дніпровської районної військової адміністрації від 30.08.2022 року № 1-36-1798/0/290-2, доступ до будь-якої інформації про орган місцевого самоврядування та його діяльність, підприємств, організацій, що створюється в процесі роботи ОМС тимчасово обмежено. Розголошення інформації про адреси, місцезнаходження та кадастрові номери земельних ділянок об'єктів комунальної власності може спричини значні, негативні та, з високою ймовірністю, невідворотні наслідки в умовах воєнного стану та систематичних ракетних обстрілів. На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
28.11.2022 року ОСОБА_1 засобом поштового зв'язку надіслав на адресу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області запит на інформацію, в якому просив надати повний перелік об'єктів комунальної власності Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, які передані станом на 28.11.2022 року в оренду чи інше право користування ( з даними про умови передачі об'єктів в оренду чи умови іншого користування), з зазначенням назв таких об'єктів, місць їх розташування, а також поштових адрес та/або кадастрових номерів.
Відповідь на запит позивач просив надати у письмовому вигляді та направити на поштову адресу: АДРЕСА_1 , а також на Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 в електронному вигляді, у строк, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Зазначений запит доставлено Слобожанській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області 30.11.2022 року (трек - номер поштового відправлення - 5200500737201), який зареєстрований Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області 05.12.2022 року.
Відповідач листом від 08.12.2022 року № 03-09/11/3628 повідомив позивача, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України, листів Служби безпеки України та Дніпровської районної військової адміністрації від 30.08.2022 року № 1-36-1798/0/290 доступ до будь-якої інформації про орган місцевої самоврядування та його діяльність, підприємств, організацій, в тому числі містобудівної, землевпорядної та іншої документації, що створюється в процесі ОМС тимчасово обмежено. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, а саме в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 6 Закону України «Про інформацію». Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» орган державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території. З урахуванням вищевказаних обмежень, та враховуючи характер запиту, а саме отримання інформації щодо переліку, розміщення, та поштових адрес об'єктів комунальної власності, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, надати змістовний та повний обсяг інформації, в умовах дії воєнного стану в Україні неможливо.
08.12.2022 року копія відповіді на запит була направлена відповідачем засобами електронного зв'язку на електронну пошту позивача.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запитувану інформацію та з порушенням встановленого законом строку, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію».
Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.
Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно вимог статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом частини 1 статті 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
За змістом статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, частиною 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
При цьому, законодавець зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, яка має бути повною, достовірною та точною або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала (постанови від 27.02.2020 року в справі №800/304/17, від 01.04.2021 року в справі №9901/183/20, від 10.02.2022 року в справі №9901/369/21), що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що запит на публічну інформацію від 28.11.2022 року було надіслано позивачем засобами поштового зв'язку, отримано Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області 30.11.2022 року та зареєстровано 05.12.2022 року за вх. №ПІ-48, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на запиті.
Отже останній день строку для надання відповіді на вказаний запит припадав на 07.12.2022 року, в свою чергу вказана відповідь датується 08.12.2022 року.
Суд звертає увагу, що згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідний строк розгляду запиту починає обчислюватись з моменту отримання запиту, а не з моменту його реєстрації.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем надано відповідь на запит позивача від 28.11.2022 року з порушення встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» строку для надання такої відповіді.
Разом з тим, доказів надіслання вказаної відповіді на поштову адресу позивача, вказану ним у запиті, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що запитувач у запиті від 28.11.2022 року виклав прохання відповідь на цей запит направити на поштову адресу вулиця Шоссейна, 79, м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, 52001 у письмовому вигляді та на його електронну адресу.
Проте, з наданих суду доказів вказана відповідь відповідачем направлена лише на електронну пошту позивача. Однак суд звертає увагу, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено обов'язкового оформлення розпорядником інформації відповіді на запит виключно у письмовій формі на прохання запитувача інформації.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином відповідач як орган місцевого самоврядування під час розгляду запиту позивача від 28.11.2022 року мав діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений, зокрема, Законом України «Про доступ до публічної інформації».
З огляду на те, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено виключного обов'язку у надавача інформації надавати запитувану інформацію в письмовій формі, враховуючи надання відповіді на електронну адресу про що також просив позивач, суд доходить висновку, що відповідач під час надання відповіді на запит не у всіх видах форми, у яких просив позивач, діяв в спосіб встановлений законом.
Щодо змісту наданої відповіді на запит, суд зазначає наступне.
Так, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/22 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26.07. 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Відповідачем було зазначено, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України, листів Служби безпеки України і Дніпровської районної військової адміністрації від 30.08.2022 року № 1-36-1798/0/290-2, Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області доступ до будь-якої інформації про орган місцевого самоврядування та його діяльність, підприємств організацій, що створюється в процесі роботи ОМС тимчасово обмежено.
В даному випадку, позивачем запитувалась інформація щодо об'єктів комунальної власності відповідача, які передані станом на 28.11.2022 року в оренду чи інше право користування з даними про умови передачі об'єктів в оренду чи умови іншого використання, з зазначенням назв таких об'єктів, місць їх розташування, а також поштових адрес та або/ кадастрових номерів.
Суд зазначає, що запитувана інформація може бути використана не в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку та її розголос може завдати істотної шкоди цим інтересам, що спричинить шкоду від оприлюднення такої інформації, яка переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Отже в даному випадку, відповідачем була надана відповідь, яка не суперечить діючому законодавству в умовах дії воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/22/20 застосувала правовий висновок Великої палати ЄСПЛ у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170):
-мета запитувача: необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
-характер запитуваної інформації: інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
-особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості: розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
-готовність і доступність запитуваної інформації: надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.
Тягар доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на запитувача інформації, що у спірних правовідносинах не доведено позивачем.
Аналіз приписів Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 28.11.2022 відсутні.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 536,80 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Слобожанської селищної ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56Б, ЄДРПОУ 04525024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Слобожанської селищної ради щодо надання відповіді з порушенням, встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації», строку розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 28.11.2022 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська