ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14332/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” №168 від 28.02.2022 (далі - Постанова №168); зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за травень 2022 рік та червень 2022 рік у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації за невикористане речове майно; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення за час військової служби; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по день виключення зі списків особового складу частини - 29.09.2022; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по день виключення зі списків особового складу частини - 29.09.2022 із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 25.02.2022 по 29.09.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ; приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, у тому числі з 02.03.2022 по 01.06.2022 та з 14.06.2022 по 29.06.2022. Позивач довгий час перебував на реабілітації та лікуванні та у березні 2023 року йому стало відомо про невиплату відповідачем: додаткової винагороди згідно Постанови № 168 по 100 000, 00 грн. за травень та червень 2022 року за виконання бойових завдань; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік; грошової компенсації вартості не отриманого речового майна; індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 29.09.2022 із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року. У свою чергу, командування Військової частини НОМЕР_1 пояснювало дану ситуацію тим, що у зв'язку з відсутністю фінансування, виплати у повному розмірі здійснити не мають можливості, що обов'язково буде виправлено після надходження фінансування з бюджету. Також адвокатський запит представника позивача від 27.04.2023 був залишений без задоволення.
Сторона позивача вважає бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за травень 2022 року та червень 2022 року у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, щодо невиплати компенсації за невикористане речове майно, щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по день виключення зі списків особового складу частини - 29.09.2022 та щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що до 01.02.2023 виплата додаткової винагороди регулювалась рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, підпунктом 9.8 пункту 9 якого передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника). Так, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №553 «Про виплату додаткової винагороди за травень 2022 року» солдата ОСОБА_1 було позбавлено додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДНК/Б-2 №277 від 28.05.2022; наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 №687 «Про виплату додаткової винагороди за червень 2022 року» позивача було позбавлено додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.06.2022. Враховуючи вищевикладене, будь-яких протиправних дій з боку відповідача в частині ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за травень 2022 року та червень 2022 року допущено не було. Також, з урахуванням вимог абзацу дев'ятого пункту 29 розділу V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 04 2016 №232 (далі - Інструкція №232), компенсація за недоотримане речове майно призваним по мобілізації військовослужбовцям не нараховується та не виплачується. Стосовно виплати індексації грошового забезпечення, то зазначає, що відповідно до картки особового рахунку солдата ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частини НОМЕР_1 виплачувалась щомісячно, у відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, вказує, що у квітні 2022 року позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік в сумі - 13358,40 грн. З урахуванням наведеного вважає позовні вимоги безпідставними, у зв'язку з чим у їх задоволенні просив відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 29.09.2022 проходив військову службу за призовом по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить довідка Військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2022 №4943, витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 №249.
Довідкою командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2022 №1021 підтверджено те, що солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 02.03.2022 по 01.06.2022, 14.06.2022 по 29.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Житомирській, Київській, Миколаївській, Харківській, Донецькій областях.
Представник позивача стверджує, що після довготривалого лікування та реабілітації ОСОБА_1 у березні 2023 року дізнався про невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 :
- додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за виконання бойових завдань у розмірі 100000,00 грн. за травень та червень 2022 року;
- грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік;
- грошової компенсації вартості не отриманого речового майна;
- індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 29.09.2022 із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року.
В матеріалах справи міститься також адвокатський запит представника позивача від 27.04.2023 №83/04 про нарахування та виплату ОСОБА_1 вищезазначених видів грошового забезпечення, який адресований відповідачу, копія квитанції «Укрпошта» від 28.04.2023 та трекінг з сайту «Укрпошта» про доставлення поштового відправлення адресату 02.05.2023.
Відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.
Позивач, вважаючи свої права на отримання належного грошового забезпечення порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, 25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення №248/1298, пунктом 10 якого встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн не включати військовослужбовців, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Також відповідно до пункту 9.8 рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 до наказів про виплату додаткової винагороди не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника).
Суд зазначає, що прийняття Міністром оборони України рішень від 25.03.2002 №248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою №168.
З долучених до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що 03.06.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №553 «Про виплату додаткової винагороди за травень 2022 року», пунктом 5 якого наказано не виплачувати додаткову винагороду за травень 2022 року відповідним військовослужбовцям на підставі причин, які зазначені в додатку 5 до цього наказу. У свою чергу, у додаток 5 до наказу від 03.06.2022 №553, включено солдата ОСОБА_1 , причина - наявні вживання спиртних напоїв, підстава - протокол ВСП ДНК/Б-2 №277 від 28.05.2022. В матеріалах справи також наявна копія протоколу ДНК/Б-2 №277 від 28.05.2022, яким зафіксовано, що 27.05.2022 близько 20 год. 00 хв. військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, на території тимчасового місця дислокації Військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 , в умовах особливого періоду, і в такому стані був виявлений командуванням батальйону Військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив діяння, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; зі змістом вказаного протоколу позивач ознайомився, свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю, про що свідчить його пояснення та підпис на вказаному протоколі.
Також 03.07.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №687 «Про виплату додаткової винагороди за червень 2022 року», пунктом 6 якого наказано не виплачувати додаткову винагороду за червень 2022 року відповідним військовослужбовцям на підставі причин, які зазначені в додатку 5 до цього наказу. У свою чергу, у додаток 5 до наказу від 03.07.2022 №687, включено солдата ОСОБА_1 , причина - наявні вживання спиртних напоїв, підстава - №321 від 29.06.2022. В матеріалах справи також наявна копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.06.2022, складеного відносно ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2022 №553 та від 03.07.2022 №687 в частині невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за травень 2022 року та за червень 2022 року позивачем в судовому порядку не оскаржувалися, доказів протилежного матеріали справи не містять, а відтак є обов'язковими до виконання.
Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини та зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за травень 2022 рік та червень 2022 рік у розмірі до 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Щодо взаємопов'язаних позовних вимог в частині виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
Згідно із пунктом 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
У той же час, завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898 (далі - Інструкція №232, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби.).
Згідно із пунктом 2 розділу I Інструкції №232 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.
Пунктом 4 розділу III Інструкції №232 регламентовано, зокрема, що віййськовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що отримання військовослужбовцем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, є підставою для нарахування останньому, за його бажанням, грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Отже, право військовослужбовця на отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, нерозривно пов'язано з правом на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Пунктом 2 розділу IV Інструкції №232 установлено, що теплі речі (за винятком БЄК) Теплі речі (за винятком БЄК) за військовослужбовцями строкової служби та мобілізованими не закріплюються, а видаються в тимчасове використання. Порядок їх використання встановлюється командиром військової частини. Після закінчення зимової пори року теплі речі вилучаються, піддаються хімічному чищенню, ремонтуються та здаються для зберігання на речовий склад військової частини.
Відповідно до пункту 28 розділу V Інструкції №232 військовослужбовці, призвані на військову службу за мобілізацією, забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення на особливий період.
Відповідно до пункту 29 розділу V Інструкції №232 при звільненні військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період вони вибувають з майном особистого користування. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини.
Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції позивачу, як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби, не видаються, тобто при звільненні в нього не виникає право на отримання таких речей.
Наведене свідчить, що у позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовця за призовом по мобілізації та звільненого зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, відтак взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Щодо взаємопов'язаних позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по 29.09.2022 із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.2001 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ, в редакції чинні, на момент виникнення спірних правоідносин)
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, з аналізу положень Закону №1282-XII та Порядку 1078 слідує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право такого військо службовця отримати індексацію грошового забезпечення.
У позовній заяві зазначено, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 29.09.2022 із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року.
В той же час, з долученої до відзиву на позовну заяву картки військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022 рік слідує, що позивачу за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 6957,84 грн.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про те, що за спірний період індексація грошового забезпечення повинна здійснюватись із встановленням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2022 року.
Так, відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
01.03.2018 вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704), якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, та у пункті 2 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи те, що підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 відбулося у зв'язку із прийняттям Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, тому саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норм абзацу першого пункту 5 та пункту 10-2 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача, в якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків (базовим місяцем), а не як зазначено у позовній заяві вересень 2022 року.
З урахуванням вищенаведеного та враховуючи те, що позивачу за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 6957,84 грн., жодних інших доводів, які спростували б правильність проведених відповідачем нарахувань індексації за вказаний період позовна заява не містить, тому взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині до задоволення також не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 10-1, частини 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
З картки військовослужбовця ОСОБА_1 за 2022 рік слідує, що позивачу у квітні 2022 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік в розмірі 13358,40 грн., відтак взаємопов'язані позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О. О. Андрусенко