ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/20536/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2023 №197-20297/П-02/8-0300/23; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 19.06.2023 №19741-20297/п-02/8-0300/23 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Позивач зазначає, що має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», та відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може бути переведений із одного виду пенсії на інший, проте, відповідач безпідставно відмовив у переведенні його на інший вид пенсії.
За таких обставин просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позов не визнала, зазначила, що з 09.12.2003 позивачу було призначено пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 09.01.2004, згідно поданої заяви, переведено на пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». 01.10.2017 відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивача автоматично переведено на пенсію по інвалідності відповідно до норм вказаного Закону, яку ОСОБА_1 продовжує отримувати на момент звернення до суду із даним позовом.
Також звертає увагу суду на ту обставину, що із заявою встановленого зразка про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач до органів Пенсійного фонду не звертався, а, отже, відповідач не приймав жодного відмовного рішення щодо перерахунку пенсії.
Оскаржуване позивачем рішення від 19.06.2023 №19741-20297/п-02/8-0300/23, є листом - відповіддю на звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023, має інформативний характер та не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії. З огляду на наведені доводи, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області.
09.12.2003 позивачу було призначено пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 09.01.2004 позивача переведено на пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.10.2017 ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
05.06.2023 позивач звернувся до відповідача із зверненням про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності. У цьому зверненні позивач зазначив, що за період його перебування на обліку в Пенсійному фонді України заробітна плата на посаді старшого державного податкового інспектора неодноразово підвищувалася, а тому і пенсія повинна була збільшуватися. Просив провести перерахунок його пенсії з врахуванням зміни зарплат на надбавок.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 19.06.2023 №19741-20297/п-02/8-0300/23 роз'яснив позивачу порядок переведення з одного виду пенсії на іншу, повідомив, що з урахуванням Прикінцевих положень Закону №1058-IV позивача з 01.10.2017 року було автоматично переведено на пенсію по інвалідності відповідно до норм вказаного Закону, а також надав інформацію про те, що при переведенні на цей вид пенсії її розмір було обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 43 роки 6 місяців 2 дні, для визначення розміру пенсії враховано середній заробіток 15256,38 грн, який взято за період роботи з 01.01.2002 по 31.12.2003 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 7405,03 грн та надано інформації про розмір пенсії позивача та його складові.
Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у цьому листі протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Так, відповідно до частини першої статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України "Про державну службу" із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону № 1058-IV, вбачається, що :
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу", який набрав чинності 01.05.2016 (далі -Закон № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з аналізу законодавства, вбачається, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії , призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Як слідує із поданого позивачем звернення, позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням збільшення заробітних плат та набавок на посаді державної служби.
Як було встановлено судом, на момент звернення до суду із даним позовом ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. При цьому позивач із відповідною заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» до органів Пенсійного фонду не звертався.
Таким чином, оскільки позивач на момент звернення до відповідача 05.06.2023 отримує пенсію відповідно до Закону №1058-IV, підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні.
За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» слід відмовити.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 19.06.2023 №19741-20297/п-02/8-0300/23, проте, суд зазначає, що даний лист є відповіддю на звернення ОСОБА_1 від 05.06.2023, має інформативний характер, не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії та не породжує для позивача жодних наслідків.
Відтак, спору щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Відповідач не приймав рішення щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому відсутні підстави вважати, що права позивача були порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський