ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21394/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 22 грудня 2022 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ; зобов'язання відповідача, починаючи з 22 грудня 2022 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В обґрунтування позову законний представник вказала, що її дитина, в інтересах якої подано позов, має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно проживають в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018, яким відновлено дію статті 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон №796-ХІІ), мають право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Однак відповідач протиправно не здійснює виплату цієї грошової допомоги її дитині.
Ухвалою суду від 17 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, за період з 22 грудня 2022 року по 27 січня 2023 року повернуто позивачеві.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 31.08.2023 позовні вимоги заперечив та просив у їх задоволенні відмовити у зв'язку з відсутністю законних підстав для проведення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, оскільки позивач не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та не подавала заяву про нарахування та виплату такої грошової допомоги неповнолітній дитині.
У відповіді на відзив представник позивача просить позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позові. Додатково зазначає, що відповідно до практики адміністративних судів у подібних правовідносинах відповідач зобов'язаний самостійно і своєчасно вживати заходів для призначення такої допомоги особам, які мають на неї законне право, без додаткового звернення таких осіб.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю (законним представником) неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , які мають статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, посвідченнями дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_2 відповідно до довідки Великоосницького старостинського округу №6 виконавчого комітету Колківської селищної ради від 09.06.2023 №610 зареєстрована та постійно проживає в селі Велика Осниця Луцького району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Адвокат Киришко Оксана Вікторівна, здійснюючи представництво та захист законних прав та інтересів ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася із запитом вих. №42 від 14.06.2023 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації, в якому просила повідомити наступну інформацію: чи здійснювалось нарахування гр. ОСОБА_2 щомісячної виплата грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства?
Відповідач на вказаний запит адвоката листом від 22.06.2023 №898/01-21 повідомив про те, що заявниця ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , щодо нарахування грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з лютого 2021 року по цей час 2023 року до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області не зверталася. На обліку щодо здійснення нарахування грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в управлінні соціального захисту населення Луцького району Волинської області гр. ОСОБА_2 не перебуває.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі №796-XII.
Відповідно до положень статті 37 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №76-VIII), підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону №796-XII.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.
Відповідно до статті 63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Правовідносини, які є предметом розгляду даної адміністративної справи, врегульовано також нормами Бюджетного кодексу України. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ.
Отже, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній з 09.07.2007).
Наведені висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Крім того, 01.07.2017 набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VІІІ), та за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а як зазначено у висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, для розрахунку застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.
Відтак, суд дійшов висновку, що громадянин, який має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, з 17.07.2018 (з дня прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018) має право на відновлення виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII.
Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №936).
За змістом пункту 2 Порядку №936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
За приписами абзаців першого, третього пункту 3 Порядку №936 призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики. Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
Аналіз норм Порядку №936 дає підстави дійти висновку про те, що необхідною умовою для призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства є подання особою відповідної заяви, а з дня подання такої заяви проводиться виплата вказаної допомоги (у випадку, якщо посвідчення встановленого зразка видане пізніше дня подання заяви, то виплата здійснюється із дня видачі посвідчення).
Отже, на думку суду, правових підстав для нарахування та виплати допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, до моменту відповідного звернення особи із заявою про призначення такої допомоги немає.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області із заявою про взяття на облік, призначення та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, не зверталася. Натомість, адвокат Киришко О.В. в адвокатському запиті вих. №42 від 14.06.2023 просила повідомити відповідача лише про те, чи здійснювалось нарахування гр. ОСОБА_2 щомісячної виплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача у відповіді на відзив про те, що відповідач зобов'язаний самостійно і своєчасно вживати заходів для призначення такої допомоги особам, які мають на неї законне право, без додаткового звернення таких осіб, оскільки такий обов'язок виникає у відповідача лише у випадку перебування цієї особи на обліку в управлінні соціального захисту населення та виплати спірної допомоги до 01.01.2015 (тобто, до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №76-VIII, яким підпунктом 7 пункту 4 розділу І виключено, зокрема, статтю 37 Закону №796-XII).
У спірному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ “Про утворення та ліквідацію районів” утворено Луцький район (з адміністративним центром у місті Луцьк) у складі територій Берестечківської міської, Боратинської сільської, Городищенської сільської, Горохівської міської, Доросинівської сільської, Ківерцівської міської, Колківської селищної (у підпорядкуванні якої село Велика Осниця), Копачівської сільської, Луцької міської, Мар'янівської селищної, Олицької селищної, Підгайцівської сільської, Рожищенської міської, Торчинської селищної, Цуманської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
Розпорядженням голови Луцької районної державної адміністрації від 18 жовтня 2021 року №214 “Про передачу прав, обов'язків, зобов'язань, окремого індивідуально визначеного майна та документів структурним підрозділам зі статусом юридичної особи публічного права Луцької районної державної адміністрації Волинської області” Управлінню соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області передано права, обов'язки та зобов'язання, які передані Луцькій районній державній адміністрації Волинської області районними державними адміністраціями, які реорганізовуються (в тому числі Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області щодо частини населених пунктів, які входять до Луцького району Волинської області), зокрема у сфері соціального захисту населення.
Отже, із наведеного слідує, що неповнолітня дитина позивача ОСОБА_2 станом на 01.01.2015 не перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області як одержувач щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а тому позивач, як законний представник, не позбавлена можливості звернутися до цього органу соціального захисту населення із заявою про призначення, нарахування та виплати такої щомісячної грошової допомоги неповнолітній дитині.
Відтак, оскільки позивач не зверталася до Управлінні соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області із заявою про призначення, нарахування та виплати неповнолітній дитині ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, а відповідач не відмовляв у такій виплаті, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Внаслідок відмови у задоволенні позову та відсутності понесених судових витрат, останні розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук