Справа № 761/23255/23
Провадження № 2/761/8310/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" (далі по тексту - відповідач ) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5. приблизно о 21 год. 35 хв. м. Гайсин Вінницької області, по вул. 1-го Травня, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Мерседес Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , після наїзду, в подальшому відбувся переїзд пішохода автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 від отриманих травм помер на місці події.
ІНФОРМАЦІЯ_5. за фактом настання даної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000266, за ст.286 КК України та розпочато досудове розслідування. У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мерседес Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «УНІКА», згідно із полісом №АО 1907737, ОСОБА_6 (колишня дружина та законний представник малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою померлого внаслідок ДТП ОСОБА_4 ), звернулася до ПрАТ «СК «УНІКА», з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами від 31.08.2020р. про виплату страхового відшкодування.
Надалі, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» визнало подію страховим випадком та 30.09.2020р. здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 85 014, 00 грн. у зв'язку із втратою годувальника на користь неповнолітньої ОСОБА_2 та 4 723, 00 грн. відшкодування моральної шкоди з утриманням податків із зазначеної суми. Однак позивач вважала, що відповідач невірно провів розрахунок розміру відшкодування по втраті годувальника та безпідставно зменшив розмір всіх виплат на 50%, у зв'язку з чим невідшкодованими лишилась суми: 85 014, 00 грн. по втраті годувальника та 5 643, 99 грн. моральної шкоди, що належить малолітній дитині ОСОБА_2 .
Так, рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2023р. позов було задоволено та стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 85014 грн. недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника, 5 643 грн. 99 коп., недоплаченого страхового відшкодування моральної шкоди. В свою чергу, 26.06.2023р. відповідач в добровільному порядку перерахував на реквізити представника позивача вказані кошти на виконання рішення суду.
У позові зауважено, що відповідач здійснив страхове відшкодування на користь позивача у повному обсязі, однак із порушення строків виконання грошового зобов'язання встановлених Законом №1961-IV, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути на її користь 44956,43 грн. пені за порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування; 44585,37 грн. інфляційних збитків у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування; 7449,45 грн. 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, за порушення встановлених строків виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2023р. відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.08.2023р. на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим, не можуть бути задоволені з огляду на те, що страхова компанія не маючи вироку суду, обґрунтовано вбачала, що завдана пішоходу взаємопов'язаними, сукупними діями двох осіб, доказів зворотного у відповідача на той час не було, тому розмір страхового відшкодування було визначено шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб та сплачено заявнику 50 % страхового відшкодування. В подальшому, 26.06.2023р. було добровільно виконано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2023р., а тому відповідач не прострочив виплату страхового відшкодування за подією, що сталась ІНФОРМАЦІЯ_5. з урахуванням того, що вирок суду згідно даних ЄДРСР щодо відповідальної за заподіяння шкоди особи набрав чинності лише 01.05.2023р.
Відповідь на вказаний відзив від позивача до суду не надходила.
Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оцінивши надані суду докази, ретельно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зі змісту долученого до позову копії вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 31.03.2023р. у справі №129/3221/20 (дата набрання законної сили 01.05.2023р.) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5. о 21-30 год. в м.Гайсин Вінницької області ОСОБА_3 , керуючи технічно справним власним автомобілем «Mersedes-Benz Sprinter 316 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 70,4 км/год., тобто, із перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті по вул. 1-го Травня у м. Гайсин Вінницької області в напрямку м. Умань, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, в порушення вимог п.п.12.4., 18.1. ПДР України (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека) не врахував дорожньої обстановки, зокрема, наявності пішохідного переходу, не переконався у відсутності пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжуючи свій рух, в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_7 , який переходив проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху автомобіля, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, та допустив наїзд на цього пішохода, внаслідок чого ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді численних саден в ділянці голови, тулубу та кінцівок, численних забійних ран в ділянці голови, обличчя, обох вушних раковин, перелому лобної кістки, повний переломо-вивих першого шийного хребця з розривом речовини спинного мозку, численні непрямі переломи ребер грудної клітки зліва та справа по різним анатомічним лініям, розрив-розтріскування тканини печінки; відкриті переломи обох кісток лівої та правої гомілки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автотранспортного засобу; смерть ОСОБА_7 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні сполучної травми тіла; ушкодження у вигляді перелому лобної кістки, які ускладнились забоєм головного мозку та субарахноїдальними крововиливами, повним переломо-вивихом першого шийного хребця з розривом речовини спинного мозку, численні непрямі переломи ребер грудної клітки зліва та справа по різним анатомічним лініям, розрив-розтріскування тканини печінки, відкриті переломи обох кісток лівої та правої гомілки, які ускладнились травматичним шоком і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння та стоять в причинному зв'язку з настанням смерті; всі вище перелічені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості у вигляді реакції м'яких тканин та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7 .
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №90 від 03.08.2020р. смерть ОСОБА_7 настала в районі ТЦ «Європейський» по вул. 1-го Травня в м. Гайсині Вінницької області.
Згідно довідки про причину смерті № 90 від 03.08.2020р. причиною смерті ОСОБА_7 є сполучна травма тіла.
Відповідно до страхового полісу №АО1907737 транспортний засіб «Мерседес Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником транспортного засобу «Мерседес Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 ТЗ Mercedes-Benz, є ОСОБА_3 , якого відповідно до вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 31.03.2023р. у справі №129/3221/20 було визнано винним за ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У довідці №567 від 14.08.2020р. виконкому Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, вказано, що у ОСОБА_7 на утримані є діти: дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із свідоцтвом про народження батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 .
Довідкою ТОВ «Вінницька птахофабрика» філії «Переробний комплекс» №442/1 від 31.07.2020р. про заробітну плату ОСОБА_7 , з якої вбачається, що ОСОБА_7 з 16.04.2013р. по день смерті працював на посаді підсобний робітник у філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика», із серпня 2019 р. по липень 2020 р. заробітної плати нараховано в сумі 182306,27 грн., утримано в сумі 35549,73 грн., виплачено 146756,54 грн.
31.08.2020р. ОСОБА_1 (колишня дружина та законний представник малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернулася до ПрАТ «СК "УНІКА», з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами від 31.08.2020р. про виплату страхового відшкодування пов'язаного з втратою годувальника, що належить малолітній дитині загиблого ОСОБА_2 , в розмірі не менше 170028,00 грн; пов'язаного з заподіяною моральною шкодою, 1/6 частки, що належить малолітній дитині загиблого ОСОБА_2 в розмірі 9446,00 грн.
В свою чергу, ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" визнало подію страховим випадком та 30.09.2020р. здійснило часткову виплату страхового відшкодування у зв'язку із втратою годувальника на користь неповнолітньої ОСОБА_2 в сумі в сумі 85014,00 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 4723,00 грн. з утриманням податків із зазначеної суми, що в загальному розмірі становить 3802,01 грн.
З огляду на те, що відповідач невірно провів розрахунок розміру відшкодування по втраті годувальника та безпідставно зменшив розмір всіх виплат, позивач була вимушена звернутися до Гайсинського районного суду Вінницької області з відповідним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. (справа №129/1648/21).
Так, рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2023р. позов було задоволено та стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 85014 грн. недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника, 5643 грн. 99 коп., недоплаченого страхового відшкодування моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2023р. відповідач перерахував на реквізити представника позивача 85 014,00 грн. недоплаченого страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника та 5643,99 грн., недоплаченого страхового відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, представник позивача звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 44 956,43 грн. за порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування; інфляційних збитків у розмірі 44 585,37 грн. у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування; 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, за порушення встановлених строків виплати страхового відшкодування в розмірі 74479,45 грн.
Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, застосовує наступні норми законодавства.
Відповідно до п.36.1., 36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Крім того, згідно ч.3 ст. 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.
Згідно ч.1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується зокрема чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом.
Судом встановлено, що відповідач отримав заяву на виплату страхового відшкодування 21.09.2020р., а тому мав обов'язок здійснити на користь позивача 179 474,00 грн. страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника до 30.09.2020р. включно в день прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане відшкодування відповідач здійснив лише у розмірі 89 737,00 грн. (30.09.2020р.), а в іншій частині 90 657,99 грн. (26.06.2023р.).
Таким чином, період нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 90 657,99 грн. починається з 01.10.2020р. (з наступного дня за днем прийняття рішення про виплату страхового відшкодування) та закінчується 26.06.2023р. (у день надходження коштів на розрахунковий рахунок представника позивача).
Згідно ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, при вирішенні питання застосування передбаченої ст.625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов'язання слід чітко визначити, на які зобов'язання поширюється ця норма Закону.
Необхідно наголосити, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
У постанові від 07.04.2020р. у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
З викладеного вбачається, що 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за час прострочення, що підлягає стягненню за період прострочення, який був заявлений позивачем в позові (з 01.10.2020р. по 26.06.2023р.), починаючи з дати коли страхове відшкодування мало бути виплачено та підлягає стягненню в межах заявлених позивачем позовних вимог в сумі 7449,45 грн.
Крім того, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні витрати за невиконання грошового зобов'язання, розраховані за час прострочення, який був заявлений позивачем в позові (з 01.10.2020р. по 26.06.2023р.), починаючи з дати коли страхове відшкодування мало бути виплачено та підлягає стягненню в межах заявлених позивачем позовних вимог в сумі 44585,37 грн.
Вказані у позові розрахунки штрафних санкцій є математично вірними та не спростовані стороною відповідача.
Окрім того, відповідно до п.36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно розрахунку суми пені, заявленої позивачем, період прострочення з 30.06.2022р. по 26.06.2023р. визначено в межах строку позовної давності, що становить 44 956,43 грн.
З огляду на викладене, з урахуванням встановленого початку перебігу позовної давності щодо стягнення пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Доводи, зазначені представником відповідача у відзиві не спростовують обставин, які вказані стороною позивача на обґрунтування позовних вимог. Окрім того, твердження представника відповідача про відсутність відомостей щодо наявності вироку суду відносно винуватця дорожньо-транспортної пригоди не спростовують тієї обставини, що відповідачем не було виплачено позивачу належну суму страхового відшкодування після визнання даної події страховим випадком та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази того, що страховиком було прийнято рішення про припинення перебігу строку для прийняття страховиком рішення щодо виплати позивачу страхового відшкодування до дати набрання вироку суду законної сили.
Окрім того, зі змісту долученого до позову копії вироку Гайсинського районного суду Вінницької області вбачається, що під час судового розгляду кримінального провадження №12020020000000266 вирішувалося питання виключно щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України, відповідальність якого була застрахована ПАТ "Страхова компанія "Уніка", яка в свою чергу частково здійснила виплату страхового відшкодування позивачу за відсутності судових рішень щодо винуватості ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
В свою чергу, у рішенні Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2023р. вказаний наступний висновок: "Враховуючи те, що відповідач здійснив частину належного позивачу відшкодування шкоди в розмірі 85014,00 грн., передбаченого п. 27.2 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та 3802,01 грн. відшкодування шкоди, передбаченого п. 27.3 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то право позивача на відшкодування шкоди, заподіяної смертю батька малолітньої ОСОБА_2 та моральної шкоди є порушеним відповідачем, який зобов'язаний доплатити недоплачену страхового відшкодування, що залишилась невідшкодованою.".
Будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б вказували на обґрунтованість дій відповідача при виплаті половини страхового відшкодування позивачу, представником відповідача надано не було, а добровільне виконання рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.06.2023р. не свідчить про те, що зобов'язання було виконано у передбачений законом строк.
Окрім того, позивач при зверненні до страховика надала копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_7 , в якій вказано причину смерті: пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем, дата травми ІНФОРМАЦІЯ_5. по вул. 1-го Травня в м.Гайсин, Вінницької області, що підтверджує ту обставину, що смерть потерпілого внаслідок ДТП настала цього ж дня та є її прямим наслідком.
Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, визначено у статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказаною нормою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком.
Таким чином, зазначені у відзиві на позовну заяву доводи представника відповідача про необґрунтованість заявлених до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» позовних вимог, судом під час ухвалення рішення у справі відхиляються, оскільки дані твердження сторони відповідача повністю спростовуються наявними у справі і дослідженими судом доказами та не звільнюють відповідача від обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування у визначений законом строк, а також від штрафних санкцій у випадку прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1073, 60 грн.
З урахуванням клопотання сторони позивача про продовження строку надання доказів сплати судових витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд не вирішує питання про стягненння з відповідача на користь позивача судових витрат з правничої допомоги, в свою чергу наголошує увагу, що відповідні докази можуть бути подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення даного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , пеню за порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування в сумі 44 956,43 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 43 коп.); інфляційні збитки у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати страхового відшкодування в сумі 44 585,37 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 37 коп.); 3% річних за порушення встановлених строків виплати страхового відшкодування в сумі 7 449,45 грн. (сім тисяч чотириста сорок дев'ять грн. сорок п'ять коп.), судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - законний представник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6В, ЄДРПОУ 20033533.
Повний текст судового рішення складено: 12.10.2023р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА