ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/25914/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною відмови у врахуванні періоду догляду за дитиною з інвалідністю з 01.11.1986 по 06.12.1989 до стажу роботи для перерахунку пенсії; зобов'язання зарахувати період догляду за дитиною з інвалідністю з 01.11.1986 по 06.12.1989 до стажу роботи для перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію призначено достроково як матері особи з інвалідністю з дитинства.
Позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.11.1986 по 06.12.1989, оскільки цей період по догляду за дитиною-інвалідом не зарахований до пенсії.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 22.04.2021 №3473-2640/З-02/8-0300/21 повідомило позивача, що згідно медичного висновку №246 на дитину-інваліда з дитинства у віці до 16 років, ОСОБА_2 встановлено інвалідність з 06.12.1989 року, а не 1986 року, тому при проведенні перерахунку пенсії до страхового стажу зараховано період з 06.12.1989 по 31.01.1990.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки її син - ОСОБА_2 отримав статус інвалідності у 1986 році, тому період догляду за дитиною з інвалідністю з 01.11.1986 по 06.12.1989 підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію призначено достроково як матері особи з інвалідністю з дитинства.
Позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.11.1986 по 06.12.1989, оскільки цей період по догляду за дитиною-інвалідом не зарахований до пенсії.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 22.04.2021 №3473-2640/З-02/8-0300/21 повідомило позивача, що згідно медичного висновку №246 на дитину-інваліда з дитинства у віці до 16 років, ОСОБА_2 встановлено інвалідність з 06.12.1989 року, а не 1986 року, тому при проведенні перерахунку пенсії до страхового стажу зараховано період з 06.12.1989 по 31.01.1990.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У свою чергу правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закон № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до пункту 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту «ж» статті 3 Закону №1788-XII право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Згідно пункту «є» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 10 Порядку №637 передбачено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі: інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.
Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.
Суд вказує, що позивачем здійснювався догляд за сином - ОСОБА_2 , якому встановлено інвалідність з 1986 року.
Відповідно до висновку ВКК від 07.03.1986 №27 Луцької дитячої поліклініки за результатами амбулаторного обстеження в дитячій поліклініці встановлено ОСОБА_2 діагноз: «Двохсторонній неврит слухових нервів. Глухота (інвалід дитинства)».
Також у медичному висновку №246 від 06.12.1989 підтверджено захворювання ОСОБА_2 : «Двохсторонній неврит слухових нервів. ІІІ ст. Глухота».
У висновку ЛКК КП «Луцька міська дитяча поліклініка» від 20.07.2022 №166 ОСОБА_2 встановлено заключення: «Захворювання мало місце до шестирічного віку».
Згідно з довідкою МСЕК серії ВЛН №038120 від 07.12.2005 ОСОБА_2 встановлено інвалідність з дитинства першої групи довічно.
Суд вказує, що зазначені вище документи встановлюють та підтверджують час догляду позивачем за дитиною з інвалідністю віком до 16 років, який має зараховуватись до стажу роботи.
Згідно з статтею 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Таким чином, позивач, як особа, що здійснювала догляд за дитиною з інвалідністю віком до 16 років, свідчить про те, що вона відноситься до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте відповідачем під час призначення пенсії позивачу не зараховано період з 01.11.1986 по 06.12.1989 до страхового стажу, а відтак починаючи з дати звернення за пенсією та її призначення, позивач має право на її перерахунок та виплату з урахуванням вказаного періоду до страхового стажу.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх дій.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведених обставин, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у не врахуванні ОСОБА_1 періоду догляду за дитиною з інвалідністю з 01.11.1986 по 06.12.1989 до стажу роботи для перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 період догляду за дитиною з інвалідністю з 01.11.1986 по 06.12.1989 до стажу роботи для перерахунку пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук